РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
20 травня 2024 р. Справа № 120/5310/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комара П.А., розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом: Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до: Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про: визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу
ВСТАНОВИВ:
В суд надійшов позов Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) до Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ), третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що непогоджується із постановою державного виконавця Безрученко О.С. Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) №74605155 від 15.04.2024 про накладення штрафу у розмірі 5100 грн., оскільки Територіальний центр неодноразово вживав належних та достатніх заходів для повідомлення гр. ОСОБА_1 про дату та час розгляду його скарги від 21.11.2023 шляхом його повідомлення засобами поштової кореспонденції та надсилання на електронну адресу відповідних повідомлень.
Ухвалою суду від 29.04.2024 відкрито провадження у справі з урахуванням положень ст. 287 КАС України у порядку письмового провадження. Запропоновано відповідачу та третій особі подати заяви по суті спору.
06.05.2024 ОСОБА_1 подав через підсистему "Електронний суд" пояснення щодо суті спору згідно яких вважає позовну заяву надуманою та безпідставною. Зазначив, що квитанція про направлення, на його думку, не є доказом вручення повідомлення. Оскільки Акт державного виконавця свідчить про відсутність запрошення на розгляд скарги в розумінні ЗУ №74605155, оскільки даний Закону не передбачає направлення повідомлень та запрошень електронною поштою (лише можливість направлення відповіді за заявою громадянина). ОСОБА_1 вказує, що на його думку, акт державного виконавця від 12.04.2024 засвідчив, що боржником у ВП №74605155 не дотримано вимог Закону, повідомлення не містило запрошення, що стало підставою для неможливості виконання рішення суду №120/19029/23.
На адресу суду від державного виконавця 07.05.2024 надійшов відзив на позовну заяву згідно якого відповідач проти позову заперечив у повному обсязі. Зазначив, що в ході здійснення виконання державним виконавцем було встановлено, що відповідно до ст. 19 ЗУ «Про звернення громадян» згідно наданої інформації Вінницьким міським територіальним центром соціального обслуговування (надання соціальних послуг) було запрошено гр. ОСОБА_1 11.03.2024 за реєстраційним індексом № 417, 14.03.2024.за реєстраційним індексом № 444 до відкриття виконавчого провадження тому не може враховуватись як належне виконання рішення. Також лист з реєстраційним індексом № 417, 444, 674, 712 не містило ознаки запрошення відповідно статі 19 Закону України «Про звернення громадян», а саме: на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу. Державним виконавцем встановлено не відповідність листів вимогам Закону України «Про звернення громадян», що в свою чергу не є повним фактичним виконанням, а в боржника відсутні поважні причини щодо не виконання, що зафіксовано в акті державного виконавця.
Керуючись п. 2 ст. 63 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем було винесено постанову про накладення штрафу від 15.04.2024 по виконавчому провадженню № 74605155 за не виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 07.03.2024 по справі № 120/19029/23 від 12.04.2024.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2024 по адміністративній справі №120/19029/23 за позовом ОСОБА_1 до Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в особі директора Бачинської Галини Сергіївни про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, адміністративний позов задоволено:
- Визнано протиправною бездіяльність Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в особі директора Бачинської Галини Сергіївни щодо незабезпечення участі ОСОБА_1 при розгляді його скарги від 21.11.2023.
- Зобов`язано Вінницький міський територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в особі директора Бачинської Галини Сергіївни розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.11.2023 з дотриманням положень Закону України "Про звернення громадян", з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні.
- Рішення суду в частині зобов`язання Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) в особі директора Бачинської Галини Сергіївни розглянути скаргу ОСОБА_1 від 21.11.2023 з дотриманням положень Закону України "Про звернення громадян", з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні, - допущено до негайного виконання.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2024 по адміністративній справі №120/19029/23, Територіальний центр запросив гр. ОСОБА_1 на 14.03.2024 на 14.30 год. на розгляд його скарги від 21.11.2023 першим запрошенням від 11.03.2024 р. за реєстраційним індексом 417, за підписом директора Територіального центру Бачинської Г.С., яке було надіслано гр. ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку.
14.03.2024 гр. ОСОБА_1 не з`явився на розгляд скарги, про що складено акт працівниками Територіального центру. Повідомлень від гр. ОСОБА_1 на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 не отримував, рекомендований лист засобом поштового зв`язку було вручене (додаток №4).
14.03.2024 за реєстраційним індексом №444 на розгляд скарги від 21.11.2023, яке відправлено на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку (додаток №2) містилось повідомлення про перенесення розгляду скарги. Запрошення підписано заступником директора Територіального центру ОСОБА_2 у зв`язку із перебуванням директора у щорічній основній відпустці. Повідомлення про повернення рекомендованого листа засобами поштового зв`язку надійшло на адресу ВМТЦСО(НСП) з причин повернення за закінченням терміну зберігання.
22.03.2024 гр. ОСОБА_1 не з`явився на розгляд скарги, про що складено акт працівниками Територіального центру.
02.04.2024 головним державним виконавцем Безрученко О.С відкрито виконавче провадження №74605155 від 02.04.2024 про зобов`язання ВМТЦСО(НСП) розглянути скаргу гр. ОСОБА_3 від 21.11.2023 з дотриманням положень Закону «Про звернення громадян» з урахуванням правових висновків суду, висловлених у даному рішенні, та надано боржнику строк на виконання рішення суду протягом трьох робочих днів.
02.04.2024 за реєстраційним індексом 674 направлено повідомлення ОСОБА_1 а електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку, про те, що його запрошено на розгляд скарги, що призначено на 05.04.2024 о 14:30 год.
На електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 05.04.2024 о 13:11 год. отримав від гр. ОСОБА_1 скріншот направлення від Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова ВОР на 05 квітня 2024 на 13:45, без додаткових пояснень.
05.04.2024 гр. ОСОБА_1 не з`явився на розгляд скарги, про що складено акт працівниками Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг). 05.04.2024 головним державним виконавцем Безрученко О.С складено акт про перевірку виконання рішення та встановлено, що стягувач не виконав рішення через неприбуття гр. ОСОБА_1 у зв`язку з записом до лікаря.
Територіальний центр, за підписом директора Територіального центру, направляє четверте запрошення від 05.04.2024 за реєстраційним індексом 712 на розгляд скарги від 21.11.2023 на 12.04.2024 на електронні адреси, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та рекомендованим листом з повідомленням про вручення засобами поштового зв`язку.
08.04.2024 головним державним виконавцем Безрученко О.С. винесена вимога про зобов`язання розглянути скаргу ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів.
Відповідно до Акту від 12.04.2024, що складений працівниками Територіального центру на засідання 12.04.2024 ОСОБА_1 прибув, однак розглядати скаргу щодо виконання рішення суду категорично відмовився та покинув приміщення Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг).
Головним державним виконавцем Безрученко О.С. складено Акт від 12.04.2024 в якому зафіксовано, що рішення належним чином не виконано без поважних причин, а саме не розглянуто скаргу ОСОБА_1 від 21.11.2023 з урахуванням правових висновків суду. Оскільки відповідно до ст. 19 ЗУ "Про звернення громадян" боржник має запросити на розгляд скарги заявника, однак повідомлення від 05.04.2024 належним чином не оформлене, запрошення не містить. Одночасно зазначено, що ОСОБА_1 а визначену дату та місце прибув, однак розглядати скаргу відмовився по причині некоректно викладеного запрошення. Засідання по розгляду звернення покинув.
Територіальним центром, за підписом директора Територіального центру, вчергове направлено гр. ОСОБА_1 запрошення від 12.04.2024 за реєстраційним індексом 765 на розгляд скарги від 21.11.2023 на 19.04.2024 на електронні адреси, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 Дату узгоджено із скаржником в телефонному режимі.
16.04.2024 на адресу Вінницького міського територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг), який зареєстрований та знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 50, надійшла постанова головного державного виконавця Безрученко О.С. Першого відділу державної служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про накладання штрафу в розмірі 5100,00 за невиконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05.03.2024 по справі №120/19029/23 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.
Не погоджуючись із вказаною постановою позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VІІІ від 02.06.2016, який набрав чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).
Статтею 1 Закону № 1404 встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 2 червня 2016 року № 1403-VII примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців.
Частинами першою-третьою статті 63 Закону N 1404-VIII визначено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону N 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. Відповідно до ч. 2 цієї ж статті Закону у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Предметом спору у справі, що розглядається, є правомірність постанов приватного виконавця про накладення штрафу на боржника за невиконання рішення суду без поважних причин.
Нормами Конституції України та Закону України Про судоустрій і статус суддів регламентовано, що судове рішення, яке вступило в законну силу, є обов`язковим до виконання, за невиконання судового рішення передбачено юридичну відповідальність.
Законом № 1404-VIII на виконавця покладено обов`язок вживати заходів щодо примусового виконання рішень, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема шляхом винесення постанов про накладення стягнення у вигляді штрафу та вимог щодо виконання рішень, які є обов`язковими на всій території України. У свою чергу, вказаним законом визначено, що постанова про накладення на боржника штрафу виноситься за умови невиконання рішення без поважних причин, однак, не визначено, які саме обставини є поважними.
Суд наголошує, що приписами статей 63 та 75 Закону N 1404-VIII передбачено, що лише у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії на боржника може бути накладено штраф.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано з поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII .
Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2020 року у справі №640/9234/19.
На момент прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов`язковою умовою накладення приватним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте не зробив цього. Поважними причинами невиконання рішення суду в розумінні норм України «Про виконавче провадження» можуть вважатися обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення особи, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Відтак, невиконання боржником рішення суду - тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України «Про виконавче провадження». Тобто на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Притягаючи боржника до відповідальності за невиконання рішення у виконавчому провадженні і накладаючи на нього штраф, виконавець зобов`язаний ретельно дослідити всі обставини справи, зокрема належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.
Верховний Суд у постанові від 07.11.2019 по справі № 420/70/19 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. В залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Дослідивши зібрані у справі докази, провівши оцінку аргументів позивача, суд дійшов висновку про протиправність постанови про накладення штрафу, оскільки державний виконавець належним чином не виконував свої обов`язки, визначені Законом № 1404-VIII, зокрема не провівши перевірку виконання рішення суду, не встановивши причин невиконання його боржником, наклав на нього штраф. Державний виконавець не дослідивши питання поважності невиконання з боку позивача судового рішення, неврахував непереборні обставини, що унеможливили позивача вчасно виконати рішення суду та прийняв спірну постанову.
Посилання державного виконавця та третьої особи щодо некоректного запрошення стягувача про розгляд скарги судом оцінено критично, оскільки гр. ОСОБА_1 боржником неодноразово було повідомлено про розгляд його скарги від 21.11.2023, що підтверджується матеріалами справи та ніяк не спростовано відповідачем.
Натомість законодавство України у сфері розгляду звернень громадян не передбачає чітко визначеної процедури повідомлення заявника про розгляд його звернення, натомість позивачем дотримано обов`язок, що визначений ст. 19 ЗУ "Про звернення громадян", з запрошення заявника на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу, дотримано у повній мірі.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 287, 295 КАС України, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Київ) ВП №74605155 від 15.04.2024 про накладення штрафу в розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
За змістом положень абз. 2 ч. 1 ст. 295 КАС України якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ЦЕНТР СОЦІАЛЬНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ (НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ) (21050, Вінницька обл., Вінницький р-н, м. Вінниця, вул. Соборна, 50, код ЄДРПОУ 38054911)
Відповідач: Перший відділ державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 15а, код ЄДРПОУ 40143408)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Комар Павло Анатолійович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.05.2024 |
Оприлюднено | 23.05.2024 |
Номер документу | 119172504 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Комар Павло Анатолійович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Комар Павло Анатолійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні