Рішення

від 21.05.2024 по справі 120/17508/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 р. Справа № 120/17508/23

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автострада" до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автострада" (далі ТОВ "ТД "Автострада", позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови №ПШ000812 від 31.10.2023 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність винесеної постанови відповідача №ПШ000812 від 31.10.2023 про застосування до нього адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн. за недотримання вимог ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт. На переконання позивача, оскільки він не був перевізником у спірному випадку, а тому в силу вимог ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" не може бути притягнутий до адміністративно-господарської відповідальності, позаяк не є суб`єктом будь-яких порушень.

Ухвалою від 05.12.2023 судом відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

21.12.2023 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що 21.09.2023 під час рейдової перевірки транспортного засобу марки DAF, д.н.з. НОМЕР_1 , було встановлено відсутність необхідних документів, а саме особиста картка водія ОСОБА_1 , що відображено в акті від 29.09.2023 № АР004803. При цьому водієм даного транспортного засобу надано для перевірки товарно-транспортну накладну № 1412835193 від 29.09.2023, де в графі автомобільний перевізник зазначено позивача ТОВ "ТД "Автострада". Наведений факт підтверджує ту обставину, що в спірному випадку саме позивач був автомобільним перевізником, у зв`язку з чим має нести відповідальність, передбачену абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Додатково відповідач зазначає, що на момент винесення оскаржуваної постанови позивачем не було надано тих документів, які він долучає до позовної заяви, а тому на його думку такі матеріали не можуть бути належним носієм доказової інформації.

Таким чином відповідач вважає, що застосовуючи до позивача адміністративно-господарський штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством.

25.12.2023 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній на спростування доводів відповідача вказує, що посилання останнього та копію трекінг-роздруківки про повідомлення товариства про розгляд справи є хибним, позаяк такий документ не містить опису, що саме було направлено листом за даним трекінг-номером. Також позивач звертає увагу, що автомобільним перевізником у спірному випадку є ТОВ "Гарант-Авто М", з яким було укладено відповідний договір перевезення вантажів №13/03-20 від 13.03.2020, та водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом, працює саме в ТОВ "Гарант-Авто М". Тому, вважаючи, що ТОВ "ТД "Автострада" не було перевізником у спірних правовідносинах, просить суд задовольнити позовні вимоги.

29.12.2023 від Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому відповідач підтримує свою попередню позицію, викладену у відзиві, та просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, встановив наступне.

29.09.2023 о 09 годині 10 хвилин на 440км + 350м а/д Н-08 посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт автомобіля DAF сідловий тягач, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ "Гарант-Авто М", під керуванням водія ОСОБА_1 .

За результатами перевірки складено акт № 004803 від 29.09.2023р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, в якому зафіксовано, що перевізником ТОВ "ТД "Автострада" не забезпечено виконання вимог ст. 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" та інших законодавчих і нормативно-правових актів у сфері перевезення вантажів, а саме: встановлено відсутність особистої картки водія ОСОБА_1 , чим порушено вимоги п. 3.3 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385, за що передбачена відповідальність згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Висновок про те, що ТОВ "ТД "Автострада" є перевізником у спірних правовідносинах посадові особи контролюючого органу зробили із наданої водієм для перевірки накладної № 1412835193 від 29.09.2023.

Вказані матеріали в подальшому були передані для розгляду в орган державного контролю за місцезнаходженням позивача.

Згідно письмового повідомлення Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 16.10.2023, направленого на адресу позивача рекомендованим листом, розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт призначено на 31.10.2023.

На розгляд справи позивач не з`явився.

Так, за результатами розгляду відповідних матеріалів, відповідачем винесено постанову від 31.10.2023 № ПШ 000812, згідно якої за порушення вимог статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн. на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього ж Закону.

Оскільки з правомірністю оскаржуваної постанови позивач не погоджується, так як вважає, що у спірному випадку він не здійснював перевезення вантажу, тобто не був автомобільним перевізником, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п.п. 1, 3 п. 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Як зазначено у п. 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На момент прийняття оскаржуваної постанови таким органом виступав Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області, утворений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 року № 1579-р Про оптимізацію діяльності територіальних органів Державної служби з безпеки на транспорті.

Відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-ІІІ (далі - Закон від 05.04.2001 № 2344-ІІІ), Закон України Про дорожній рух від 30.06.1993 № 3353-XII (далі - Закон 30.06.1993 № 3353-XII), Закон України Про автомобільні дороги від 08.09.2005 № 2862-IV (далі - Закон від 08.09.2005 № 2862-IV), Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР України № 1306), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567), та інші нормативно-правові акти.

Згідно зі ст. 5 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до ст. 6 Закону від 05.04.2001 № 2344-ІІІ державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначається Порядком № 1567.

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

В розумінні "інші документи, передбачені законодавством" в контексті ст. 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III слід також вважати наявність, з поміж іншого, для водія: картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом (п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

Втім, як підтверджено актом перевірки від 29.09.2023 № 004803, такий документ на момент проведення перевірки був відсутній у водія транспортного засобу.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону від 05.04.2001 № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тобто, як слідує зі змісту цієї правової норми, відповідальність за порушення вимог законодавства сфері автомобільного транспорту під час перевезення вантажів застосовується саме до автомобільних перевізників.

Таким чином, визначальним в межах розгляду цієї справи суд вважає встановлення факту того, чи є позивач у спірній ситуації автомобільним перевізником в розумінні положень Закону № 2344-III, адже основні доводи позивача полягають саме в тому, що відповідач протиправно застосував адміністративно-господарський штраф до неналежного суб`єкта правопорушення.

За визначеннями, наведеними у ст. 1 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - це перевезення вантажів вантажними автомобілями; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Згідно зі ст. 33 Закону від 05.04.2001 № 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

Отже, суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт, у тому числі за надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону від 05.04.2001 № 2344-III, є автомобільний перевізник, який здійснює перевезення вантажів.

Так, судом встановлено, що єдиною підставою для визначення відповідачем статусу позивача як автомобільного перевізника, слугувала здобута в ході перевірки накладна № 1412835193 від 29.09.2023, де автомобільним перевізником вказано ТОВ "ТД "Автострада", копія якої долучена до матеріалів справи.

Досліджуючи вказані обставини суд зважає на наступне.

Згідно із ст. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерством транспорту України від 14.10.97 № 363 (далі Правила № 363), товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Додатком 7 Правил встановлені вимоги до форми товарно-транспортної накладної. Згідно затвердженої форми у товарно-транспортній накладній має бути зазначений автомобільний перевізник, замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач.

Поряд із цим товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Відповідно до пунктів 11.2. та 11.3 Правил № 363, оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Водночас загальними нормами Правил визначено, що товарно-транспортна накладна це документ на вантаж, а не документ, який визначає автомобільного перевізника.

Так, досліджуючи наданий відповідачем документ, на підставі якого він визначив позивача як автомобільного перевізника, суд встановив, що цей документ містить назву "Накл." № - 1412835193 від 29.09.2023, та за своєю формою і змістом не відповідає вимогам, яким повинна відповідати товарно-транспортна накладна в розумінні Правил № 363.

Більше того, цей документ не містить жодного підпису відповідальних осіб, що його складали, їх прізвище, посади, місце його складання, відомості щодо водія транспортного засобу, інші відомості, які б дозволяли однозначно ідентифікувати вантаж, який перевозиться та автомобіль, яким таке перевезення здійснюється, тощо.

Таким чином суд доходить висновку, що наявний у відповідача документ під назвою «Накл.» № - 1412835193 від 29.09.2023» не може бути ідентифікований як товарно-транспортна накладна, а тим більше вважатися належним документом, який би підтверджував автомобільного перевізника, яким здійснювалося перевезення спірного вантажу.

Натомість, щодо обставин перевезення вантажу, яке мало місце під час факту проведення контролюючим органом перевірки 29.09.2023, позивачем надано суду належним чином оформлені товарно-транспортні накладні № 047-0003521, № 047-0003526, № 047-0003528 від 29.09.2023 з яких вбачається, що автомобільним перевізником вантажу, який перевозився транспортним засобом DAF сідловий тягач, номерний знак НОМЕР_1 , напівпричіп SCHMITZ, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було ТОВ "Гарант-Авто М" (код ЄДРПОУ 43523177), а позивач в межах цих відносин являвся замовником та вантажоодержувачем.

Додатковим підтвердженням тієї обставини, що саме ТОВ "Гарант-Авто М" є автомобільним перевізником слугує і те, що транспортний засіб, яким перевозився вантаж, належить ТОВ "Гарант-Авто М", що підтверджується відповідним свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, копія якого долучена відповідачем до свого відзиву. Крім того, водій цього транспортного засобу - ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з даним товариством, про що свідчить лист ТОВ "Гарант-Авто М" №20/11/2023 від 20.11.2023, копія якого наявна в матеріалах справи.

Як вже наголошувалося судом вище, в силу вимог статті 33 Закону N 2344-III автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовують на законних підставах.

В даному випадку судом встановлено, що відносини між ТОВ "ТД "Автострада" та ТОВ "Гарант-Авто М" щодо надання послуг з перевезення вантажів були оформлені відповідним договором № 13/003-20 від 13.03.2020, на підставі якого, власне і здійснювалося спірне перевезення вантажів.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що вказаний договір на момент проведення перевірки втратив свою дію, позаяк відповідно до п. 8.1 даний договір за погодженням сторін вважається продовженим на кожен наступний рік.

Таким чином підсумовуючи викладене суд доходить висновку, що надання позивачу статусу автомобільного перевізника у спірній ситуації за відсутності належних для цього доказів, здійснено відповідачем передчасно та без належного з`ясування усіх обставин справи.

Відтак, з огляду на викладене, за відсутністю доказів, які б підтверджували за ТОВ "ТД "Автострада" статус автомобільного перевізника у спірній ситуації, притягнення його до адміністративно-господарської відповідальності згідно абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону N 2344-III здійснено відповідачем безпідставно.

За таких обставин суд вважає, що оскаржувана постанова відповідача № ПШ 000812 від 31.10.2023 є протиправною та підлягає скасуванню. Відповідно, наявні підстави для задоволення адміністративного позову.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За приписами частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши обґрунтованість основних доводів сторін, суд приходить до переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2684 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті, саме як з юридичної особи суб`єкта владних повноважень, яка здійснює свої повноваження через утворені територіальні органи, в даному випадку Відділ державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 291, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області від 31.10.2023 № ПШ 000812 про застосування адміністративно-господарського штрафу до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автострада".

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автострада" понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2684 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 21.05.24.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Автострада" (вул. Праведників світу, 4А, каб. 208, м. Вінниця, 21036, код ЄДРПОУ: 43420368);

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті (місцезнаходження юридичної особи: вул. Антоновича, 51, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Василя Порика, 29, м. Вінниця, 21022, без права юридичної особи).

СуддяСлободонюк Михайло Васильович