Рішення

від 21.05.2024 по справі 140/32067/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року ЛуцькСправа № 140/32067/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сорока Ю.Ю.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2023 №485 у частині звільнення майора ОСОБА_1 із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення майора ОСОБА_1 на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Поновити майора ОСОБА_1 на службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 з 09.09.2023 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що ОСОБА_1 з 05.12.2022 по 09.09.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

В серпні 2023 позивачу усно було повідомлено про майбутнє переведення на нижчу посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та зобов`язано здати посаду заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та прийняти посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважає наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.07.2023 №485 у частині звільнення позивача із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення позивача на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 необгрунтованим та таким, що не відповідає вимогам закону, оскільки підстави, визначені пп.3 п.82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, при призначенні позивача на нижчу посаду відсутні.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Ухвалою суду від 04.12.2023 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що відповідно до витягу із наказу командувача військ оперативного командувача « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28 липня 2023 року №485 м.Рівне (по особовому складу), майора ОСОБА_1 , заступника командира стрілецького батальйону - призначити командиром стрілецької роги стрілецького батальйону, ВОС 0210003, а згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.09.2023 №262, майора ОСОБА_1 призначено наказом командувача військ оперативного командувача «Захід» від 28 липня 2023 року № 485 на посаду командира 5 стрілецької роти НОМЕР_3 стрілецького батальйону.

А відтак, вважає переміщення позивача з посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 на посаду командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , було здійснено згідно чинного законодавства, командир військової частини НОМЕР_1 видав наказ (по стройовій частині) №262 від 09.09.2023 на підставі наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №485 від 28 липня 2023 року, про те, що позивач справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

У поясненнях від 04.01.2024 представник позивача зазначає, що Положення розрізняє переміщення військовослужбовців від звільнення їх з посад та призначення на нові посади, для чого встановлено певні порядки та процедури, а також правові підстави. Положення передбачає переміщення військовослужбовців між військовими частинами та видами і родами військ, а не в межах однієї частини.

Відповідач посилається також на п.83 Положення, згідно з яким військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Проте, жодних доказів на підтвердження врахування при звільненні та призначенні на нижчу посаду позивача його основної або спорідненої спеціальності, досвіду служби, рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам, нової спеціальності тощо відповідачем не надано.

А відтак, представник позивача вважає, що оспорюваний наказ не містить ні підстав, ні причин звільнення позивача з займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення позивача на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , визначених п.п.3 п.82 Положення, у зв`язку із чим останній підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 22.01.2024 залучено до участі у справі в якості співвідповідача - Оперативне командування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ).

Представник військової частини НОМЕР_4 у відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позову.

У відповіді від 16.02.2024 на відзив представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях по суті справи, просила суд задовольнити їх повністю.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.12.2022 і по 09.09.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Так, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 05.12.2022 №321, з мстою забезпечення національної безпеки і оборони України, відповідно до Указів Президента України №64, 2022, №65, 2022, №69/2022 від 24 лютого 2022 року та №342/2022 року від 17 травня 2022 року «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», майора ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 05 грудня 2022 року зараховано на військову службу за призовом у воєнний час, на всі види забезпечення та призначено на посаду - заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Згідно витягу із наказу командувача військ оперативного командувача « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28 липня 2023 року №485 м.Рівне (по особовому складу), майора ОСОБА_1 , заступника командира стрілецького батальйону - призначено командиром стрілецької роти стрілецького батальйону, ВОС 0210003 та відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 09.09.2023 року №262, майора ОСОБА_1 призначеного наказом командувача військ оперативного командувача «Захід» від 28 липня 2023 року №485 на посаду командира 5 стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону.

Вважаючи наказ командувача військ оперативного командування ІНФОРМАЦІЯ_1 від 28.07.2023 №485 у частині звільнення майора ОСОБА_1 із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення майора ОСОБА_1 на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 протиправним, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

За змістом частин 1 - 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною першою статті 2 Закону №2232-ХІІ обумовлено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В частині 7 статті 1 Закону №2232-ХІІ закріплено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Відповідно до абз.3 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до абз.5 ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до ст.216 Розділу 10 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008 (далі - Положення) - на військову службу за призовом осіб офіцерського складу в разі потреби призиваються офіцери запасу за наказом Міністерства оборони України, в якому визначаються строки і чисельність призову за військово-обліковими спеціальностями.

Початком проходження військової служби за призовом осіб офіцерського складу є день відправлення у військову частину з районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Про призов цих громадян на військову службу територіальні центри комплектування та соціальної підтримки письмово інформують державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, в яких зазначені громадяни працюють, навчаються або зареєстровані як безробітні.

Відповідно до ч.2 п.257 Положення для доукомплектування Збройних Сил України в особливий період просування військовослужбовців по службі здійснюється без дотримання вимог пунктів 85, 87 цього Положення, а призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади здійснюється без згоди військовослужбовців, за винятком випадків, визначених пунктом 112 цього Положення.

Військовослужбовці військової служби за призовом, військовозобов`язані і резервісти, які мають військові звання сержантського, старшинського або офіцерського складу та відповідну підготовку і досвід проходження служби, приймаються в особливий період на військову службу за контрактом у випадках, визначених статтею 20 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", для комплектування посад за основною або спорідненою спеціальністю, без врахування відповідності існуючого військового звання військовому званню, передбаченому штатом.

У разі потреби доукомплектування Збройних Сил України військовозобов`язані і резервісти, які призиваються на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, направляються на курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів або сержантів (старшин), або па курс перепідготовки за дефіцитними для Збройних Сил України спеціальностями у порядку, визначеному Міністерством оборони України. Громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, після їх призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період у разі потреби присвоюються військові звання в порядку переатестації з урахуванням їх спеціальних звань або класних чинів, рівня освіти, досвіду служби та відповідності посаді, на яку їх буде призначено. Присвоєння військових звань у порядку переатестації громадянам, які мають спеціальні звання або класні чини, після їх призову на військову службу здійснюється в порядку, визначеному цим Положенням.

Таким чином, призначення військовослужбовців на рівнозначні та нижчі посади відбувається без згоди військовослужбовців з визначеною метою - для доукомплектування особового складу, що не передбачає попереднього безпідставного звільнення військовослужбовця із вже займаної посади у складі Збройних сил України, та має певні винятки визначені п.112 Положення.

При цьому, відповідно до п.82 Положення - призначення військовослужбовців на посади здійснюється:

1)на вищі посади - у порядку просування по службі;

2)на рівнозначні посади:

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

у разі проведення заміни у місцевостях з особливими природними, географічними, геологічними, кліматичними, екологічними умовами (далі - місцевості з установленим строком військової служби);

для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом чи досвідом роботи - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, зокрема на особисте прохання військовослужбовця;

за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово- лікарської комісії;

за сімейними обставинами - на особисте прохання;

з меншим обсягом роботи з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності;

у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах;

у разі проведення заміни у військових частинах (підрозділах), які виконують завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій, у тому числі в районах проведення антитерористичних операцій;

у разі відсутності можливості поновлення на попередній посаді у зв`язку з незаконним звільненням або переміщенням по службі - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України;

3)на нижчі посади:

у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

за станом здоров`я - на підставі висновку (постанови) військово- лікарської комісії;

з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей - на підставі висновку атестування;

за віком або сімейними обставинами - на особисте прохання; у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності - у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України;

у разі скасування військовослужбовцю допуску до державної таємниці - на посаду, що не передбачає такого допуску, - за рішенням відповідного командира (начальника), прийнятим у порядку, визначеному Міністерством оборони України, у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

вагітних військовослужбовців-жінок за їх клопотанням відповідно до медичного висновку - на посади з меншим обсягом роботи, а також військовослужбовців-жінок, які мають дітей віком до трьох років, за їх клопотанням у разі неможливості виконання ними обов`язків на займаних посадах та за відсутності рівнозначних посад;

за ініціативою військовослужбовця (крім військовослужбовців, які займають посади, за якими передбачені первинні військові звання офіцерського, сержантського і старшинського складу) на нижчу на один ступінь посаду - на підставі рішення посадової особи відповідно до номенклатури посад.

Відповідно до пункту 83 Положення військовослужбовці призначаються на посади і перемішуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням:

досвіду служби;

рівня їх професійної компетентності;

особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України.

У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади мас передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Відповідно до п.110 Положення - переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб офіцерського складу між видами Збройних Сил України, з`єднаннями, військовими частинами та оперативними командуваннями, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види Збройних Сил України, з`єднання, військові частини та оперативні командування, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи.

Призначення на посади, що належать до номенклатури посад нижчої посадової особи, здійснюється наказами тих командирів (начальників), до номенклатури призначення яких належать посади, з яких переміщуються військовослужбовці.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема відзиву на позовну заяву, відповідач обгрунтовуючи правомірність своїх дій посилається на норми, які регулюють порядок та підстави переміщення військовослужбовців.

Проте, відповідно до п.12 розділу І Положення встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.

Відповідно до п.110 Положення, переміщення військовослужбовців здійснюється в разі, коли звільнення їх із посад або призначення на інші посади належить до номенклатури призначення різних посадових осіб.

Переміщення осіб рядового складу, сержантського та старшинського складу за наявності обґрунтованих підстав з урахуванням висновків атестування, рекомендацій їх безпосередніх і прямих начальників на підставі клопотань командирів (начальників), які порушили питання про переміщення, здійснюється:

між з`єднаннями, військовими частинами, оперативними командуваннями - наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні з`єднання, військові частини та оперативні командування;

між видами Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані начальникам структурних підрозділів Генерального штабу Збройних Сил України, - наказом Головнокомандувача Збройних Сил України. У період дії - воєнного стану таке переміщення здійснюється наказом начальника Генерального штабу Збройних Сил України;

між військовими частинами видів, родів військ (сил) Збройних Сил України та військовими частинами, які підпорядковані Міністерству оборони України, - наказом керівника служби персоналу Міністерства оборони України.

Переміщення осіб офіцерського складу між видами Збройних Сил України, з`єднаннями, військовими частинами та оперативними командуваннями, здійснюється наказами посадової особи, якій підпорядковані відповідні види Збройних Сил України, з`єднання, військові частини та оперативні командування, крім посад, що належать до повноважень вищої посадової особи.

Таким чином, Положення розрізняє переміщення військовослужбовців від звільнення їх з посад та призначення на нові посади, для чого встановлено певні порядки та процедури, а також правові підстави. Положення передбачає переміщення військовослужбовців між військовими частинами та видами і родами військ, а не в межах однієї частини.

Відповідач посилається також на п.83 Положення, згідно з яким військовослужбовці призначаються на посади і переміщуються по службі за основною або спорідненою спеціальністю з урахуванням досвіду служби, рівня їх професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам посад, визначених Міністерством оборони України. У разі коли є потреба призначення військовослужбовців на посади за новою спеціальністю, їх призначенню на ці посади має передувати відповідна підготовка (перепідготовка). Для доукомплектування Збройних Сил України в умовах особливого періоду військовослужбовці можуть призначатися на посади, передбачені штатами воєнного часу, за новою спеціальністю з урахуванням набутого досвіду.

Проте, жодних доказів на підтвердження врахування при звільненні та призначенні на нижчу посаду ОСОБА_1 його основної або спорідненої спеціальності, досвіду служби, рівня професійної компетентності, особистих якостей і досягнень та відповідності характеристикам, нової спеціальності відповідачем суду не надано.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаний із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

За приписами частини 4 статті 2 вказаного вище Закону, передбачено, що порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог підпункту 3 пункту 82 Положення, передбачено, що призначення військовослужбовців на посади здійснюється, на нижчі посади:

-у зв`язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

-за станом здоров`я на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;

-з урахуванням професійних, ділових і моральних якостей на підставі висновку атестування;

-за віком або сімейними обставинами на особисте прохання;

-у зв`язку з перебуванням із близькими особами у відносинах прямої організаційної та правової залежності у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;

-у порядку виконання накладеного дисциплінарного стягнення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Згідно до п.257 Положення передбачено, що атестування військовослужбовців в особливий період проводиться в порядку, визначеному Міністерством оборони України. У разі подання документів щодо подальшого службового використання, нагородження чи присвоєння чергових військових звань військовослужбовцям, які займають посади, передбачені штатами воєнного часу, на них складаються службові характеристики в порядку, визначеному Міністерством оборони України, що визначається і Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженою наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170 (далі - Інструкція).

Структура і зміст службової характеристики військовослужбовців встановлена в Методичних рекомендаціях з приводу організації і проведення атестування військовослужбовців Збройних Сил України, затверджених наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України від 19.04.2017 №328 (далі - Методичні рекомендації).

Приписами п.4.2 розділу 4 Методичних рекомендацій установлено, що службову характеристику складає безпосередній командир (начальник) для обґрунтування чітко визначеного кадрового рішення стосовно військовослужбовця, з визначенням висновку щодо відповідності займаній посаді та рекомендацій стосовно подальшого службового використання або його заохочення, зокрема, у разі переміщення на нижчу посаду із зазначенням причин, визначених підпунктом 3 пункту 82 Положення.

Затверджена та доведена до військовослужбовця встановленим порядком службова характеристика направляється до посадової особи з правом прийняття кадрового рішення відносно військовослужбовця, на якого складена характеристика.

Системний аналіз вищенаведених норм чинного законодавства свідчить про те, що з метою подальшого службового використання військовослужбовця на службі та прийняття кадрового рішення, яке реалізується наказами по особовому складу щодо призначення, переміщення, звільнення з посад військовослужбовців безпосереднім керівником такого військовослужбовця, складається відповідна службова характеристика за вищенаведеною формою із зазначенням у ній в обов`язковому порядку, а саме: висновку і рекомендацій безпосереднього командира щодо його подальшого службового використання (у другому розділі), рішення посадової особи, яка затверджує службову характеристику (у третьому розділі) із зазначенням причин переміщення на нижчу посаду, визначених підпунктом 3 пункту 82 Положення №1153/2008.

Проте, службової характеристики на позивача як підстави, у тому числі, його звільнення з посади та призначення на нижчу посаду, відповідачем суду не надано також.

Водночас, і змісту наказу командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.07,2023 №485 у частині звільнення Позивача із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення Позивача на посаду командира 5-ї стрілецької поти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_5 у оспорюваній частині не містить зазначення підстав та причин призначення позивача на нижчу посаду, перелічених у п.п.3 п.82 Положення.

Таким чином, із наведених вище обставин з урахуванням того, що службова характеристика стосовно позивача, яка слугувала б підставою для прийняття спірного наказу щодо останнього відповідачем не складалася, ні вищенаведений оспорюваний наказ не містить ні підстав, ні причин звільнення позивача з займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення Позивача на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , визначених п.п.3 п.82 Положення, суд вважає, що оспорюваний наказ, як акт індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості.

Зазначення суб`єктом владних повноважень (Відповідачем) у оспорюваному наказі лише загальних статей (без зазначення у них конкретних підпунктів та пунктів) Положення, не зазначення у ньому обставин, що вплинули на прийняття спірного наказу, є порушенням принципу правової визначеності, оскільки позивач фактично позбавлений можливості ефективно захищати свої права та законні інтереси, які він уважає порушеними, так як у ньому не наведено жодних конкретних обставин його прийняття.

Верховний Суд уже роз`яснював, що вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови винесення обгрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень. І, навпаки, не наведення мотивів прийняття рішень «суб`єктивізує» акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, з яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність рішення (постанови Верховного Суду від 18.09.2019 у справі №826/6528/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, від 10.01.2020 у справі №2040/6763/18, від 02.12.2021 у справі №280/5176/20).

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював позицію стосовно судового контролю за дискреційними адміністративними актами суб`єктів владних повноважень, згідно з якою національні суди повинні проконтролювати, чи не є викладені у них висновки адміністративних органів щодо обставин у справі довільними та нераціональними, непідтвердженими доказами або ж такими, що є помилковими щодо фактів; у будь-якому разі суди повинні дослідити такі факти, якщо їх об`єктивність та обґрунтованість є ключовим питанням правового спору пункт 44 рішення у справі «Брайєн проти Об`єднаного Королівська», пункти 156-157,159 рішення у справі «Сігма радіо телевіжн лтд. проти Кіпру», пункти 47-56 рішення у справі «Путтер проти Болгарії».

Враховуючи наведене, аналіз згаданих приписів Положення та Методичних рекомендацій, дає суду підстави вважати, що висновок про звільнення військовослужбовця позивача із займаної посади та призначення його на нижчу посаду має ґрунтуватися не на суб`єктивному сприйнятті службової діяльності військовослужбовця безпосереднім і прямим начальником, а на об`єктивних показниках його службової діяльності, що підтверджено документально.

Проте, як свідчать матеріали справи за не спростовано стороною відповідачів, проведення атестування (оцінювання) позивача, перед звільненням його із займаної посади та призначення на нижчу посаду за оспорюваним наказом, не проводилось.

Згідно частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірність прийняття наказу від 28.07.2023 №485, в частині звільнення майора ОСОБА_1 із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення майора ОСОБА_1 на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , в зв`язку з чим позовні вимоги підлягають до повного задоволення.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Отже, рішення суду в частині поновлення позивача на посаді слід звернути до негайного виконання.

Керуючись статтями 241, 242, 243, 245, 246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати наказ командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 28.07.2023 №485, в частині звільнення майора ОСОБА_1 із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 та призначення майора ОСОБА_1 на посаду командира 5-ї стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

Поновити майора ОСОБА_1 на службі у військовій частині НОМЕР_1 на посаді заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 з 09.09.2023.

Рішення суду в частині поновлення майора ОСОБА_1 із займаної посади заступника командира 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ).

Відповідачі: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Військова частина НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_8 ).

Суддя Ю.Ю. Сорока