Ухвала

від 20.05.2024 по справі 320/20384/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

20 травня 2024 року м. Київ № 320/20384/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Жукова Є.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

за позовомАкціонерного товариства «Універсал Банк»доОболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)провизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:

- визнати бездіяльності начальника Оболонського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) у ненадання відповіді на заяву про повернення виконавчого збору за вих. № 5595-ЮД від 22.09.2023р. та на адвокатський запит з проханням надати інформацію про результати розгляду заяви Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» про повернення виконавчого збору за вих. № 5595-ЮД від 22.09.2023р.;

- зобов`язати Оболонський відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) вчинити всі необхідні дії, щодо повернення на рахунок Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» (кодЄДРПОУ 21133352) Р/Р НОМЕР_1 відкритий в AT «УНІВЕРСАЛ БАНК», МФО 322001, безпідставно сплаченого виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень в рамках виконавчих проваджень № 69970178, № 69970326, №69970465, зокрема, але не виключно, звернутися з поданням до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, щодо повернення Акціонерному товариству «УНІВЕРСАЛ БАНК» стягнутого виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень в рамках виконавчих проваджень № 69970178, № 69970326, №69970465.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2024 справа розподілена судді Жуковій Є.О.

13 травня 2024 року зазначену позовну заяву фактично передано судді Жуковій Є.О.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у Рішенні від 15.05.2019 № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відповідно до статті 18 ЦПК України:

1. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

2. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

3. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду. (частина перша та друга статті 448 ЦПК України).

Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема ухваленого в порядку і цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі.

Крім того, варто звернути увагу на те, що порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно із частиною 1 статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 10.04.2019 у справі №908/595/18 виснувала, що з правових норм, передбачених частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК України вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства відповідно.

У постанові від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що при виконанні судових рішень діє правило існування одного виконавчого провадження про примусове виконання щодо одного боржника, незалежно від кількості судових рішень та юрисдикцій, у яких ці судові рішення, що підлягають примусовому виконанню, були ухвалені, та незалежно від кількості стягувачів. Такий висновок зроблено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.09.2018 у справі № 906/530/17 (провадження № 12-213гс18), від 17.10.2018 у справах № 5028/16/2/2012 (провадження № 12-192гс18) та № 927/395/13 (провадження № 12-189гс18).

До того ж у постанові від 14.03.2018 у справі № 660/612/16-ц Велика Палата Верховного Суду розглянула питання щодо юрисдикційності справ за скаргами на дії державного виконавця та зробила висновок про те, що вказані справи мають розглядатися в порядку того судочинства, якому постановлено судові рішення, на виконання яких видано виконавчі документи, і це правило діє і при виконанні зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано судові рішення, ухвалені за правилами однієї юрисдикції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.10.2018 у справі № 707/28/17-ц наведено аналогічний висновок, що оскарження рішення, дії, бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, вчинених у зведеному виконавчому провадженні щодо примусового виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами одного виду судочинства, має відбуватися за правилами того ж судочинства у суді, який видав виконавчий документ.

В той час, в першу чергу, підставою подання позову, що розглядається, є незгода позивача з бездіяльністю державного виконавця щодо повернення на рахунок Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» безпідставно сплаченого виконавчого збору та витрат виконавчих проваджень в рамках виконавчих проваджень № 69970178, №69970326, №69970465.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що ВП №69970178, відкрито з примусового виконання виконавчого листа №389/1539/21, виданого12.09.2022 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області, ВП №69970326 відкрито з примусового виконання виконавчого листа №389/1539/21, виданого виданого12.09.2022 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області, ВП №69970465, відкрито з примусового виконання виконавчого листа №389/1539/21, виданого 12.09.2022 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області.

Суд акцентує, що виконавчі провадження відкриті на виконання виконавчого листа в межах однієї цивільної справи, позивач є стороною у виконавчому провадженні боржником, отже, суд дійшов висновку, що оскарження дій/бездіяльності державного виконавця, вчинених в межах виконавчих проваджень, відкритих на виконання судового рішення, ухваленого судом за правилами цивільної юрисдикції, повинно розглядатися судом, який видав виконавчий документ, за правилами цивільного судочинства.

Щодо позовних вимог в частині надання відповіді на адвокатський запит представника позивача, суд враховує наступне.

У постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що адвокатський запит не є запитом, що направлений на отримання публічної інформації, оскільки може бути спрямований не лише до суб`єктів владних повноважень, але й до будь-якої юридичної особи з метою отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.

На підставі пункту 1 частини першої статті 20 Закону № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Відповідно до абзаців першого та другого частини першої статті 24 Закону № 5076-VI адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Згідно із частинами другою, третьою статті 24 Закону № 5076-VI орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Отже, сам собою адвокатський запит не є запитом про надання публічної інформації, оскільки може бути адресований не лише розпорядникам публічної інформації, визначеним Законом № 2939-VI, а більш широкому колу суб`єктів. До того ж запитувана в адвокатському запиті інформація, необхідна адвокатові для надання правової допомоги клієнтові, не обов`язково має бути публічною.

Проте в цій справі, правовідносини щодо отримання інформації виникли між адвокатом АТ «Універсал Банк» та державним виконавцем в межах вчинених дій виконавцем при виконанні виконавчого листа №389/1539/21, виданого 12.09.2022 Знам`янським міськрайонним судом Кіровоградської області.

Отже, даний спір відноситься до юрисдикції загального місцевого суду та підлягає розгляду за правилами ЦПК України.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до вимог частини шостої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суд роз`яснює позивачеві, що дана позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі вищенаведеного, ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Роз`яснити позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції місцевого загального суду.

3. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачу.

4. Попередити позивача, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Суддя Жукова Є.О.