Рішення

від 21.05.2024 по справі 320/7503/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року Київ№ 320/7503/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанна» до Головного управління ДПС у Київській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріанна» (далі позивач, товариство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2, ДПС України).

Просили суд визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області № 9682599/41661851 від 10.10.2023, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 22.06.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанна» № 2 від 22.06.2023 датою її фактичного надання для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем 1 прийнято рішення, яким позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної по реальним господарським операціям, здійснення яких підтверджено документально. Натомість представник позивача наголосив, що спірне рішення відповідача 1 не містить чітко визначених підстав відмови в реєстрації податкової накладної, не має конкретизованих посилань на виявлені порушення та посилань на первинні документи, які складені позивачем з порушенням законодавства. Окрім того, оскаржуване рішення відповідача 1 позивач уважає незаконним, прийнятим за відсутності об`єктивного розгляду наданих ним первинних документів на підтвердження здійснення господарської операції, зазначеної у відповідній податковій накладній, чим порушено його права платника податків.

Ухвалою від 19.02.2024 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.

До суду від представника відповідача 1 та відповідача 2 надійшли відзиви на позовну заяву, відповідно до яких у задоволенні позову просили відмовити з підстав, зазначених у них. Стверджували, що позивачем не було надано обґрунтованих доводів щодо порушення його прав та законних інтересів зі сторони органів податкової служби та неправомірності дій останніх, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог. Зазначено, що у квитанції вказано конкретні підстави неприйняття податкової накладної, проте, позивачем ні до контролюючого органу, ні до суду не було надано доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій, зокрема, не надано копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Уважають, що контролюючий орган діяв у межах та у спосіб, визначений Податковим кодексом України для забезпечення адміністрування та справляння обов`язкових платежів на території України.

У відзиві заявлено клопотання про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, у задоволенні якого відмовлено.

Від представника позивача до суд надійшла відповідь на відзив та додаткові пояснення, відповідно до яких просили суд позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Крім того, від представника відповідачів до суду надійшли заперечення на заяву позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріанна» перебуває на обліку в органах доходів та зборів, є платником податків і зареєстроване в якості юридичної особи з 12.10.2017. Станом на день розгляду справи адресою місцезнаходження є: 08127, Київська обл., Бучанський район, с. Личанка, вул. Польова, буд. 39-А, що підтверджено даними ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ: 42509869.

Видами діяльності позивача є: 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (основний); 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво; 16.23 Виробництво інших дерев`яних будівельних конструкцій і столярних виробів; 16.24 Виробництво дерев`яної тари; 43.11 Знесення; 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику; 43.21 Електромонтажні роботи; 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи; 43.31 Штукатурні роботи; 43.32 Установлення столярних виробів; 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін; 43.34 Малярні роботи та скління; 43.39 Інші роботи із завершення будівництва; 43.91 Покрівельні роботи; 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 52.10 Складське господарство; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 41.10 Організація будівництва будівель; 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель; 46.61 Оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Із матеріалів справи встановлено, що 21.06.2023 між позивачем (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СБП Груп» (покупець) укладено договір поставки № 20/06 (далі Договір).

Відповідно до пункту 1.1 договору, за цим Договором постачальник передає у власність покупцю, в порядку та на умовах, передбачених Договором, конструкційні матеріали: пиломатеріали на замовлення покупця (далі товар), а покупець отримує та оплачує вартість зазначеного товару на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що перелік, найменування, кількість, ціна за одиницю та загальна вартість товару вказуються в рахунках-фактурах та видаткових накладних, які є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до пункту 3.2 договору, ціна кожної одиниці товару та загальна вартість товару зазначаються у відповідних рахунках-фактурах та видаткових накладних на товар.

Згідно з пунктом 3.3 договору, оплата товару здійснюється шляхом 100% попередньої оплати покупцем вартості товару на поточний рахунок постачальника, зазначений у цьому Договорі, на підставі відповідного рахунку-фактури.

У відповідності до зазначеного положення договору, 20.06.2023 ТОВ «Тріанна» було виставлено на оплату рахунок № 15 від 20.06.2023 щодо такого товару: Брус. хвойн. 200*50*6,0 м., у кількості 1,2 куб.м.; Брус. хвойн. 100*150*6,0 м., у кількості 8,1 куб.м.; Брус. хвойн. 150*50*6,0 м., у кількості 6,3 куб.м.; Рейка 50х30х4,0 м., у кількості 1,17 куб.м.; Брус. хвойн. 100*25*6,0 м., у кількості 3,75 куб.м. на загальну суму 167 443, 20 грн.

ТОВ «СБП Груп» здійснило оплату на користь позивача у розмірі 167443, 20 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3148 від 22.06.2023.

За результатами вказаних фінансово-господарських операцій позивачем складено податкову накладну від 22.06.2023 № 2 на суму 167443, 20 грн., у т.ч. ПДВ 27907, 20 грн. та направлено її для реєстрації в ЄРПН. Згідно із цією податковою накладною, загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням ПДВ становить 167443, 20 грн., загальна сума ПДВ, у т.ч. за основною ставкою 27907, 20 грн., усього обсяг постачання за основною ставкою (код 20) 139536, 00 грн.

14.07.2023 позивач отримав квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН, реєстраційний номер 9173574683, відповідно до якої податкову накладну від 22.06.2023 № 2 прийнято, але її реєстрацію зупинено. Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, реєстрація ПН від 22.06.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4407, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=8.3669%, «Р»=225466.5. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Позивачеві було запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем надано до комісії регіонального рівня пояснення та копії документів на підтвердження господарської операції, реєстрацію податкової накладної № 2 від 22.06.2023 по якій було зупинено.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів Комісією ГУ ДПС у м. Києві прийнято рішення від 10.10.2023 № 9682599/41661851 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.06.2023 № 22.

Відмова відповідача-1 в оскаржуваному рішенні мотивована наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. У якості додаткової інформації оскаржуване рішення містить застереження про надання додаткових документів, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Рішення від 10.10.2023 № 9682599/41661851 було оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України 30.10.2023 прийнято рішення № 76108/41661851/2, відповідно до якого скаргу залишено без задоволення, а рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН без змін.

Уважаючи рішення відповідача 1 про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходив із такого.

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

За нормами пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності з 01.02.2020, серед іншого, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

За приписами пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 6 Порядку № 1165 (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

У матеріалах справи відсутнє рішення контролюючого органу щодо позивача про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку №1165).

За положеннями пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 № 520 (пункт 11 Порядку № 1165, в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).

Відповідно до отриманого платником податків рішення комісії регіонального рівня операція, відображена у податковій накладній відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Критерії ризиковості здійснення операцій оформлені у вигляді Додатку №3 до Порядку № 1165.

Згідно з вимогами пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (у редакції на момент прийняття оскаржуваного рішення), обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Так, в отриманій позивачем Квитанції контролюючий орган зазначив, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, реєстрація ПН від 22.06.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4407, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=8.3669%, «Р»=225466.5. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак, відсутність у квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку № 1165, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Суд зазначає, що контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.

Щодо вказаного контролюючим органом у квитанції показника «D»=8.3669%, «Р»=225466.5, суд зазначає, що цей показник не може бути самостійною та єдиною підставою для віднесення господарської операції позивача до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з підстав, зазначених вище.

Крім того, відповідно до пункту 3 Порядку № 1165, податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації):

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена у попередньому місяці, становить більше 20 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно виконуються такі умови:

загальна сума податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), сплачена за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування на реєстрацію в Реєстрі, становить більше 1 млн. гривень;

значення показника D, розрахованого згідно з цим підпунктом, становить більше 0,05. Показник D розраховується за такою формулою: D= S/T, де S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДПС, платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування;

значення показника P є меншим, ніж значення, розраховане за такою формулою: P = Pм х 1,4, де P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; Pм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування.

Значення показників D та P відображаються в електронному кабінеті платнику податку;

4) у податковій накладній/розрахунку коригування відображена операція з товаром за кодом згідно з УКТЗЕД та/або послугою за кодом згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, які зазначені у таблиці даних платника податку, врахованій контролюючим органом.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

До того ж, зазначений контролюючим органом у квитанції показник «Р»=225466.5, де «Р» - це сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податковій накладній.

Як свідчить зміст податкової накладної від 22.06.2023 № 2, у ній зазначена сума ПДВ у розмірі 27907, 20 грн., у той час як контролюючий орган у квитанції відобразив показник «Р», який дорівнює 225466.5.

Отже, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку № 1165 у частині необхідності зазначення критерію (їв) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (их) зупинено реєстрацію податкової накладної в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Окрім того, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватись пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

За змістом пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 520 (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення), комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав стверджувати, що рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Згідно з вимогами пунктів 9 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Згідно з вимогами пунктів 44-46 Порядку № 1165, комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи: доповідь секретаря комісії; доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби); внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення; оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання; голосування; оголошення головою комісії результатів голосування; оформлення протоколу.

У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Як зазначено у спірному рішенні, підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкової накладної є наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.

У якості додаткової інформації оскаржуване рішення містить застереження про надання додаткових документів, зокрема: первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні

Суд констатує, що позивачем до контролюючого органу були подані пояснення та копії документів щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено.

У ході розгляду справи судом установлено, що з метою підтвердження інформації в ПН № 2 від 22.06.2023, позивачем надіслано відповідачу 1 відповідні пояснення з документами, копії яких наявні в матеріалах справи, їх досліджено судом.

Крім того, із наявних у матеріалах справи письмових доказів судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріанна» (орендар) для здійснення господарської діяльності уклало договір оренди нежитлового приміщення № 05/03/192 від 10.01.2023 з ТОВ «Іннекс Компані» (орендодавець).

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди нежитлового приміщення № 05/03/192 від 10.01.2023 (далі Договір), у порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендодавець зобов`язується передати орендареві, а орендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування приміщення, визначене у цьому Договорі, а також зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату, яка зазначена в пункті 4.1. цього договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору, приміщення, яке передається в оренду за цим Договором (далі приміщення), знаходиться за адресою: 04060, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/2, площею 15 м.кв.

За приписами пункту 2.1 Договору, приміщення надається в оренду на строк 12 місяців з моменту прийняття його за актом приймання-передачі, який є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1 Договору, розмір орендної плати за користування приміщенням на строк за 12 місяців становить 9 600, 00 грн. (дев`ять тисяч шістсот гривень 0 копійок), у т.ч. ПДВ 1600, 00 грн. (одна тисяча шістсот гривень 0 копійок), та сплачується орендарем на перед у момент підписання цього договору.

На підтвердження факту передачі орендодавцем приміщення орендарю між позивачем (орендар) та ТОВ «Іннекс Компані» (орендодавець) підписано акт приймання-передачі від 10.01.2023, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування приміщення за адресою: 04060, м. Київ, Шевченківський район, вул. Ризька, буд. 73-Г, оф. 7/2, площею 15 метрів квадратних.

На підтвердження права власності ТОВ «Іннекс Компані» на зазначене приміщення свідчить Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 131603995 від 20.07.2018 та договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № б/н від 20.07.2018.

Усе нерухоме майно, яке перебуває як у власності, так і у користуванні позивача відображено останнім у повідомленні про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма № 20-ОПП) від 30.06.2023.

Факт сплати орендної плати позивачем на користь ТОВ «Іннекс Компані» підтверджується платіжною інструкцією № 1206 від 18.05.2023.

Крім того, реалізований за спірною податковою накладною товар було придбано у ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі договору купівлі-продажу, укладеного, як стверджував позивач, у спрощеному порядку.

На підтвердження наявності договірних відносин між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_1 було виставлено на оплату рахунок-фактуру № 3006 від 30.06.2023, у якому сторони узгодили придбання такого товару: Брус. хвойн. 200*50*6,0 м., у кількості 1,2 куб.м.; Брус. хвойн. 100*150*6,0 м., у кількості 8,1 куб.м.; Брус. хвойн. 150*50*6,0 м., у кількості 6,3 куб.м.; Рейка 50х30х4,0 м., у кількості 1,17 куб.м.; Брус. хвойн. 100*25*6,0 м., у кількості 3,75 куб.м.

Загалом за рахунком-фактурою № 3006 від 30.06.2023 виставлено до оплати товару на загальну суму 122535,00 грн.

30.06.2023 було оплачено рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_1 на загальну суму 122535,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1232 від 30.06.2023.

Товар, який зазначено в рахунку-фактурі № 3006 від 30.06.2023, було поставлено 06.07.2023, що підтверджується видатковою накладною № 3006 від 06.07.2023.

Перевезення товару здійснювалось із залученням послуг перевізника ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на підставі договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 05072023 від 05.07.2023.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 05072023 від 05.07.2023, виконавець (ФОП ОСОБА_2 ) бере на себе зобов`язання за плату надавати послуги перевезення негабаритних вантажів технікою в справному технічному стані на об`єктах замовника згідно заявок останнього, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані виконавцем послуги.

Відповідно до пункту 2.2 договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 05072023 від 05.07.2023, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України гривні, в безготівковій формі.

Відповідно до пункту 2.3 договору про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 05072023 від 05.07.2023, замовник зобов`язується оплатити надані виконавцем послуги протягом 7 календарних днів з дня підписання сторонами акта прийому-передачі наданих послуг, на підставі виставлених виконавцем рахунків-фактур. За погодженням сторін можливий інший порядок оплати, який не суперечить чинному законодавству України.

ФОП ОСОБА_2 було виставлено відповідний рахунок на оплату № 105 від 05.07.2023 щодо послуги перевезення вантажу (пиломатеріали) за маршрутом смт Біла Криниця, Радомишльський район, Житомирська обл. м. Васильків, Київська обл. (VOLVO KA3989IO/AA0928XL), на загальну суму 8300,00 грн.

Перевезення було здійснено 06.07.2023, що підтверджується відповідною товарно-транспортною накладною № Р105 від 06.07.2023.

За фактом надання послуг з перевезення товару було підписано відповідний акт надання послуг № 105 від 06.07.2023.

Послуги перевезення було оплачено в повному обсязі, про що свідчить відповідна платіжна інструкція № 1237 від 07.07.2023.

Таким чином, придбання та перевезення товару підтверджується наступними документами: рахунком-фактурою № 3006 від 30.06.2023; платіжною інструкцією № 1232 від 30.06.2023; видатковою накладною № 3006 від 06.07.2023; договором про надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 05072023 від 05.07.2023; товарно-транспортною накладною № Р105 від 06.07.2023; рахунком на оплату № 105 від 05.07.2023; актом надання послуг № 105 від 06.07.2023.

Тобто, позивач мав достатній обсяг товару для провадження господарської діяльності. Із залученням послуг перевізника ФОП ОСОБА_2 товар було перевезено від ФОП ОСОБА_1 напряму до покупця ТОВ «Тріанна» - ТОВ «СБП Груп».

Із урахуванням викладеного, судом не встановлено, а відповідачем 1 не доведено, що для здійснення спірної господарської операції та господарської діяльності в цілому, у позивача не було ані фізичної, ані технічної можливостей.

Таким чином, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, копії яких наявні в матеріалах справи, та на те, що наданих контролюючому органу документів було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації.

Суд уважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У цьому випадку судом установлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про його необґрунтованість та протиправність.

Під час розгляду справи відповідач 1, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН в ЄРПН. У той же час, сукупність первинних документів, наявних у матеріалах справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом та у ході розгляду справи відповідачем нереальність цих операцій не доведена.

Крім того, відповідачами не надано жодного документального доказу на підтвердження існування будь-якої податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

У ході розгляду справи відповідачем-1 не надано жодних доказів, які б досліджувались під час засідання комісії, та які слугували підставами для прийняття оскаржуваного рішення, як і не надано доказів, які б вказували на наявність ознак ризиковості здійснення операцій по поданій на реєстрацію податковій накладній, що зумовило б включення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог у частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає таке.

Згідно з пунктами 19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246,

Податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Отже, законодавством не передбачено іншого належного способу захисту порушеного права у спірних правовідносинах, ніж зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог у цій частині.

Як установлено судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній, а позивачем, у свою чергу, контролюючому органу були надані вичерпні пояснення та докази. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Із урахуванням викладеного, позов у частині зобов`язання відповідача 2 зареєструвати спірну ПН в ЄРПН підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За нормами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із платіжної інструкції від 24.01.2024 № 1422, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028, 00 грн.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 3028, 00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у Київській області, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив із такого.

Статтею 59 Конституції України регламентовано, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно із частиною другою статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України, представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).

Так, відповідно до статті 1 цього Закону: договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (пункт 4); інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6); представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9).

Згідно з положеннями статті 19 Закону № 5076-VI, видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Частинами другою-третьою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно із частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 Кодексу).

Водночас, у силу вимог частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Крім того, згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних із оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Із матеріалів справи слідує, що 16.01.2024 між адвокатом Максименко Тетяною Ігорівною, яка діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 10563/10 від 20.05.2022, виданого Радою адвокатів Київської області відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», та позивачем укладено договір про надання правової допомоги № 1-1601/24.

Відповідно до пункту 1.1 договору, адвокат зобов`язується надавати правову допомогу клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з пунктом 5.2 договору, розмір гонорару визначається адвокатом після одержання від клієнта замовлення на надання правової допомоги. На визначення розміру гонорару адвоката впливають обсяг правової допомоги необхідної для досягнення бажаного результату, строки її надання, ступінь важкості справи, завантаженість адвоката.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що загальний розмір гонорару, порядок та строки його сплати будуть визначені сторонами в додатковій угоді, яка є невід`ємною частиною цього договору. У разі збільшення обсягу правової допомоги, і якщо такі зміни вимагають від адвоката додаткового часу, сторони зобов`язуються переглянути розмір гонорару. При цьому розмір гонорару визначається сторонами у додатковій угоді та може бути змінений тільки за погодженням сторін.

Відповідно до пункту 5.6 договору за результатами надання правової допомоги адвокатом складається акт, який підписується сторонами. В акті вказується обсяг наданої адвокатом правової допомоги. Акт надсилається адвокатом клієнту поштою та електронною поштою. Акт про надання правової допомоги вважається підписаним клієнтом, якщо протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту надсилання акта клієнту останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на Акт.

16.01.2024 між адвокатом Максименко Т.І. та позивачем укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 1-1601/24 від 16.01.2024.

Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1, клієнт доручає адвокату здійснити повний юридичний супровід спору, який виник між позивачем та ДПС України, ГУ ДПС у Київській області щодо факту відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 4 від 06.07.2023.

23.01.2024 між адвокатом Максименко Т.І. та позивачем укладено додаткову угоду № 2 про виправлення описки, відповідно до пункту 1 якої сторони при укладенні Додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 1-1601/24 від 16.01.2024 допустили помилку у номері та даті податкової накладної. Відтак, сторони дійшли згоди всюди по тексту замість «податкової накладної № 4 від 06.07.2023 року» вживати вірно «податкової накладної № 2 від 22.06.2023 року».

Відповідно до пункту 2 додаткової угоди № 1, адвокат зобов`язується здійснювати представництво та захист інтересів клієнта у суді першої інстанції.

Як видно із пункту 3 додаткової угоди № 1, гонорар адвоката за надання послуг відповідно до цієї додаткової угоди складає: правова оцінка ситуації ТОВ «Тріанна» щодо відмови у реєстрації податкової накладної № 2 від 22.06.2023, 1 год. 500, 00 грн.; підготовка позовної заяви про реєстрацію податкової накладної № 2 від 22.06.2023 до адміністративного суду, 5 год. 2500, 00 грн.; оформлення доказів, додатків та інших матеріалів для подачі до суду; розрахунок судового збору; подача позовної заяви до суду, 2 год. 1000, 00 грн. Всього 5000, 00 грн.

Матеріали справи містять докази понесення позивачем цих витрат, зокрема, платіжну інструкцію від 18.01.2024 № 1415 про сплату 5000, 00 грн. за надання професійної правничої допомоги згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 1-1601/24 від 16.01.2024.

Разом із тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування іншою стороною витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд у позовному провадженні є арбітром, що надає оцінку тим доказам і доводам, що наводяться сторонами у справі. Суд не може діяти на користь будь-якої зі сторін, що не відповідатиме основним принципам судочинства. Таким чином, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу, за клопотанням іншої сторони. Саме інша сторона зобов`язана довести неспівмірність заявлених опонентом витрат.

Від відповідачів до суду надійшли заперечення щодо розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами вивчення змісту яких судом не встановлено неспівмірності цих витрат або їх завищення. Стверджували про ненадання підтвердження понесення витрат адвокатом на надання правової допомоги та платіжної інструкції.

Як зазначалось вище, позивачем здійснено оплату 5000, 00 грн. за надання професійної правничої допомоги згідно додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги № 1-1601/24 від 16.01.2024, що підтверджено платіжною інструкцією від 18.01.2024 № 1415.

Решта доводів, викладених у запереченнях, не спростовують висновків суду та встановлених обставин у частині документального підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене суд присуджує позивачеві 5000, 00 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанна» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Київській області від 10.10.2023 № 9682599/41661851 про відмову у реєстрації податкової накладної від 22.06.2023 № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої.

Зобов`язати Державну податкову службу України (код ЄДРПОУ: 43005393; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанна» від 22.06.2023 № 2, датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанна» (код ЄДРПОУ: 41661851; місцезнаходження: 08127, Київська обл., Бучанський район, с. Личанка, вул. Польова, буд. 39-А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») судовий збір у розмірі 3028, 00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 0 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тріанна» (код ЄДРПОУ: 41661851; місцезнаходження: 08127, Київська обл., Бучанський район, с. Личанка, вул. Польова, буд. 39-А) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (код ЄДРПОУ ВП: 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус «А») витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000, 00 грн. (п`ять тисяч гривень 0 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.