Рішення

від 20.05.2024 по справі 420/7168/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/7168/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, за участю третьої особи Комунального підприємства Водопостачальник про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради в рахунок погашення податкового боргу у сумі 664 472 грн. 04 коп., який обліковується за Комунальним підприємством Водопостачальник а саме: по рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) на загальну суму 170 148 грн. 56 коп. на бюджетний рахунок - UA368999980333189357000015732, банк отримувача Казначейство коштів ГУК України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач в Од.обл./м. Татарбун./13020100; по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 269 632 грн. 41 коп. на бюджетний рахунок - UA588999980333109366000015732, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Татарбун./13030100; за надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти на загальну суму 93 179 грн. 85 коп. на бюджетний рахунок UA408999980333199363000015732, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Татарбун./19010200; за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на загальну суму UA468999980333169364000015732, банк 131511 грн. 22 коп. на бюджетний рахунок отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Татарбун./19010300.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Комунальне підприємство Водопостачальник станом на дату подання позову має податковий борг у сумі 664 472 грн. 04 коп. Податковим органом було здійснено всі заходи спрямовані на погашення податкової заборгованості Боржника, у відповідності до ст. 95 ПК України, безпосередньо з КП Водопостачальник, в тому числі в судовому порядку, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, що обслуговують боржника, та у відповідності до ст. 96 ПК України в позасудовому порядку з органу місцевого самоврядування, однак такі дії контролюючого органу не призвели до повного погашення податкового боргу, а законні вимоги податкового органу не виконуються.

Відповідач Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 22.04.2024 р. за вхід. № 16625/24), зазначаючи, що твердження Позивача про наявність податкового боргу у комунального підприємства, який виник у період воєнного стану, суперечать положенням закону. Податковий борг по цим платежам до бюджету у комунального підприємства відсутній, та не може бути предметом позову.

Ухвалою суду від 11.03.2024 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №420/7168/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, за участю третьої особи Комунального підприємства Водопостачальник про стягнення суми податкового боргу.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного податкового законодавства, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство Водопостачальник зареєстровано в якості суб`єкта господарювання - юридичної особи, місцезнаходження: 68100, Одеська обл., м. Татарбунари, вул. Степова, буд. 3, код ЄДРПОУ - 31378219.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального підприємства Водопостачальник є Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, код ЄДРПОУ 04527371, місцезнаходження: 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, місто Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18.

У відповідності до вимог п. п. 59.1 ст. 59 ПК України, у зв`язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання, Комунальному підприємству Водопостачальник направлено податкову вимогу від 23.07.2020 форми «Ю» № 200830-52 на суму 36 2035,51 грн., яка надіслана та вручена КП Водопостачальник 30.07.2020. Зазначена податкова вимога не скасовувалась, не оскаржувалась та на теперішній час є дійсною.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 року по справі № 420/8285/20, залишеного Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.09.2020 року без змін, задоволено позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська 5, код ЄДРПОУ 43142370) до Комунального підприємства «Водопостачальник» (68100, Одеська область, Татарбунарський район, м. Татарбунари, вул. Степова, буд.3, код ЄДРПОУ 31378219) про стягнення податкового боргу. Стягнуто з банківських рахунків Комунального підприємства «Водопостачальник»: р/р 2600242274 (українська гривня) АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Києві, МФО 380805; р/р НОМЕР_1 (українська гривня) Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» м. Одеса, МФО 328845; р/р НОМЕР_2 (українська гривня) Южне ГРУ АТ «Приват Банк» м. Одеса, МФО 328704; р/р НОМЕР_3 (українська гривня) Южне ГРУ АТ «Приват Банк» м. Одеса, МФО 328704; р/р UA958999980385119000000061336 (українська гривня) Казначейство України (ел.адм. податк.), МФО 899998; р/р UA108201720344311001100 020864 (українська гривня) Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; р/р UA408201720344381002100020864 (українська гривня) Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; р/р UA278201720344300002000020864 (українська гривня) Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; р/р UA468201720344351003100020864 (українська гривня) Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; р/р UA828201720344391005197020864 (українська гривня) Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172; р/р UA828201720344391005100020864 (українська гривня) Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172 суму заборгованості у загальному розмірі 273684,37 грн., а саме:податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 57220, 56 грн. на бюджетний рахунок UА298999980313040029000015475 банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38012170, КБ 14010100, отримувач коштів УК у Татарб.р-ні/Татарбун.р-н/14060100; рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у сумі 78692, 52 грн. на бюджетний рахунок UА668999980333119366000015476, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38012170, КБК 13030100, отримувач коштів УК Татарб.р-ні/Татарбун.р-н/13030100; надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім РО у сумі 108448, 05 грн. на бюджетний рахунок UA 548999980333179364000015476, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 38012170, КБК 19010300, отримувач коштів УК у Татарб.р-ні/Татарбун.р-н/19010300; надходженню від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти у сумі 24 021, 01 грн. на бюджетний рахунок UA248999980333109363000015476, банк отримувача Казначейство Україн (ЕАП), МФО 899998, код 38012170, КБК 19010200, отримувач коштів УК Татарб.р-ні/Татарбун.р-н/19010200; екологічному податку, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 5 302, 23 грн. на бюджетний рахунок UA188999980333139362000015476, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФ отримувач коштів УК у Татарб.р-ні/19010100.

06 липня 2022 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено рішення № 144/15-32-13-02-39 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Комунального підприємства Водопостачальник.

28.02.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено повторно рішення № 37/4/1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Комунального підприємства Водопостачальник.

Водночас, згідно наданих суду копій платіжних інструкцій, на рахунках Комунального підприємства Водопостачальник відсутні кошти для погашення наявного у підприємства боргу, а часткове списання коштів з рахунків підприємства не призвело до зменшення податкового боргу в цілому, що унеможливлює виконання рішень Головного управління ДПС в Одеській області від 06.07.2024 № 144/15-32-13-02-39, від 28.02.2023 року № 37/4/1532.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомості щодо зареєстрованого майна КП " Водопостачальник " відсутні.

Судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального підприємства Водопостачальник є Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, код ЄДРПОУ 04527371, місцезнаходження: 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, місто Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18.

16.06.2023 ГУ ДПС у Одеській області направлено до Татарбунарської міської ради (територіальної громади) (код ЄДРПОУ 04527371) за адресою: 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18, як органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває Комунального підприємства Водопостачальник, подання за вих. №9271/5/15-32-13-01-05 про розгляд питання щодо прийняття рішення згідно ст. 96 ПК України.

Згідно копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №65300 03458793,надісланого на адресу 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18, подання ГУ ДПС у Одеській області вручене - 23.06.2023 року. Станом на день звернення до суду, контролюючому органу не надано відповіді на надіслане подання від 16.06.2023 №9271/5/15-32-13-01-05.

Судом встановлено, що станом на момент подання позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість Комунального підприємства «Водопостачальник» перед бюджетом становить 664 472 грн. 04 коп., а саме:

з податку на рентну плату за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) (170 148 грн. 56 коп.);

з податку на рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення (269 632 грн. 41 коп.);

з податку по надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти (93 179 грн. 85 коп.);

з податку на надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (131 511 грн. 22 коп.).

Заборгованість по рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення), виникла на підставі нарахування згідно:

податкової декларації №9310397194 від 10.04.2023 року на суму 108 478 грн. 58 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9105081237 від 09.05.2023 року на суму 5 128 грн. 64 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9105082021 від 09.05.2023 року на суму 2 902 грн. 34 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9202883259 від 11.08.2023 року на суму 2 902 грн. 34 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9202883366 від 11.08.2023 року на суму 5 128 грн. 64 коп. (основний платіж);

податкового повідомлення-рішення №23533/15-32-04-07-20 від 18.09.2023 року на суму 281 грн. 87 коп. (штрафна санкція);

податкового повідомлення-рішення №23540/15-32-04-07-20 від 18.09.2023 року на суму 27 748 грн. 41 коп. (штрафна санкція);

пені відповідно до ст. 129 ПК України на суму 591 грн. 43 коп.;

податкової декларації №9301037544 від 09.11.2023 року на суму 2 902 грн. 35 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9301037567 від 09.11.2023 року на суму 5 128 грн. 64 коп. (основний платіж);

пені, відповідно до ст. 129 ПК України на суму 640 грн. 72 коп.;

пені, відповідно до ст. 129 ПК України на суму 1 230 грн. 59 коп.;

податкової декларації №9382861728 на 09.02.2024 року на суму 1 084 грн. 01 коп. (основний платіж);

Заборгованість по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, виникла на підставі:

пені відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 32 452 грн. 80 коп.;

податкової декларації №9162427104 від 19.08.2022 року на суму 29776 грн. 12 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9164499101 від 23.08.2022 року на суму 29 776 грн. 12 коп.(основний платіж);

податкової декларації №9234807278 від 09.11.2022 року на суму 29 776 грн. 12 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9306777480 від 09.02.2023 року на суму 29 776 грн. 12 коп. (основний платіж).

податкової декларації №9105079654 від 09.05.2023 року на суму 30 771 грн. 75 коп (основний платіж);

податкової декларації №9202883744 від 11.08.2023 року на суму 30 771 грн. 75 коп. основний платіж);

податкової декларації №9301037536 від 09.11.2023 року на суму 30 771 грн. 75 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9382861625 від 09.02.2024 року на суму 24 764 грн. 25 коп. (основний платіж).

Заборгованість по надходженню від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти виникла на підставі:

пені, відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 9 381 грн. 06 коп.;

податкової декларації №9314005586 від 31.10.2023 року на суму 22 691 грн. 36 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9314005578 від 31.10.2023 року на суму 22 691 грн. 36 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9314005501 від 31.10.2023 року на суму 20 103 грн. 75 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9314005487 від 31.10.2023 року на суму 18 312 грн. 32 коп. (основний платіж);

Заборгованість по надходженню від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини виникла на підставі:

податкової декларації №9158200325 від 10.08.2017 року на суму 5 707 грн. 28 коп. (основний платіж);

пені, відповідно до ст. 129 ПК України на загальну суму 18 869 грн. 97 коп.; податкової декларації №9235670967 від 10.11.2017 року на суму 21 899 грн. 36 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9298546901 від 09.02.2018 року на суму 21 898 грн. 76 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9089116119 від 10.05.2018 року на суму 18 931 грн. 95 коп. (основний платіж);

податкового повідомлення-рішення №0131171209 від 19.06.2018 року на суму 6 000 грн. 00 коп.(штрафна санкція);

податкового повідомлення-рішення №0131271209 від 19.06.2018 року на суму 340 грн.00 коп.(штрафна санкція);

податкової декларації №9249225103 від 13.11.2018 року на суму 18 931 грн. 95 коп. (основний платіж);

податкової декларації №9246476032 від 09.11.2018 року на суму 18 931 грн. 95 коп. (основний платіж).

На підставі викладеного, Головне управління ДПС у Одеській області звернулось до суду з даним адміністративним позовом про стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування - Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Пунктом 89.2 статті 89 ПК України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Відповідно до п. 89.5 ст. 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні.

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Механізм застосування податкової застави податковими органами визначається Порядком застосування податкової застави податковими органами, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 №586, пунктом 4 якого передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків обов`язків, визначених Кодексом, майно такого платника податків у випадках, встановлених Кодексом, передається у податкову заставу.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється положеннями статей 95 - 99 ПК України.

Відповідно до положень пункту 96.1 статті 96 ПК України, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Відповідно до пункту 96.3 статті 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пункті 96.1 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Для цього контролюючий орган звертається в порядку пункту 95.3 статті 95 ПК України до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань.

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Системний аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) перед бюджетами та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган у певній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. Якщо вказані заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то податковий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке підприємство, для погашення податкового боргу останнього.

Правовідносини щодо погашення податкового боргу державних або комунальних підприємств регулюються спеціальними нормами, зокрема, статтею 96 ПК України, що зумовлено особливою метою створення таких підприємств, які у більшості випадків пов`язані із здійсненням соціальних функцій (комунальні підприємства) та із захистом загальнодержавних інтересів (казенні підприємства).

Пунктом 96.1 статті 96 ПК України передбачено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

- виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради;

- затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п. 96.3 ст. 96 ПК України, відповідь щодо прийняття одного із зазначених у пунктах 96.1 та 96.2 цієї статті рішень надсилається контролюючому органу протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Виходячи з аналізу наведених вище норм права, обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Наведені в пункті 96.1 статті 96 ПК України особливості погашення податкового боргу комунальних підприємств не змінюють послідовність реалізації стадій стягнення податкового боргу, визначених статтею 95 цього Кодексу.

Аналогічний підхід до застосування наведених норм права викладено у Постановах Верховного Суду від 11 вересня 2020 року (справа №826/15776/15), від 20 грудня 2019 року (справа №826/19486/15), від 11 вересня 2019 року (справа №826/8951/15), від 26 грудня 2018 року (справа №810/3735/15), від 6 листопада 2018 року (справа №807/903/15).

За змістом наведених норм лише дотримання процедури досудових дій, дає право контролюючому органу звернутися до суду з позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти місцевого самоврядування.

Передумовою звернення контролюючого органу до органу місцевого самоврядування (органу виконавчої влади) у порядку ст. 96 ПК України є вжиття ним заходів щодо виявлення майна та встановлення неможливості внесення такого майна в податкову заставу внаслідок його відсутності.

При цьому, застосування, передбаченої ст. 96 ПК України, процедури є допустимим за умови неможливості погашення податкового боргу за рахунок коштів, які знаходяться у власності платника податків, у порядку встановленому ст.95 ПК України, та недостатності суми коштів, отриманих від продажу майна платника для погашення податкового боргу.

Так, судом встановлено, що станом на момент подання позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, довідки-розрахунку заборгованості та інтегрованої картки платника (ІКП), податкова заборгованість Комунального підприємства «Водопостачальник» перед бюджетом становить 664 472 грн. 04 коп.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості щодо зареєстрованого майна КП " Водопостачальник " відсутні.

Відтак, у зв`язку з відсутністю майна у КП " Водопостачальник " контролюючий орган не мав можливості стягнути податковий борг з цього комунального підприємства шляхом продажу його майна, яке перебуває у податковій заставі.

Судовим встановлено, що Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновниками Комунального підприємства Водопостачальник є Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, код ЄДРПОУ 04527371.

Нормами ПК України передбачене погашення податкового боргу органом місцевого самоврядування, у власності якого знаходиться комунальне підприємство. Погашення податкового боргу може виконуватись шляхом виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків, затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу, шляхом ліквідації такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії, або прийняття відповідною радою рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків у разі, якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна.

Передбачено, що податковий орган у разі неможливості стягнення податкового боргу з комунального підприємства звертається з відповідним поданням до міської ради.

16.06.2023 ГУ ДПС у Одеській області направлено до Татарбунарської міської ради (територіальної громади) (код ЄДРПОУ 04527371) за адресою: 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18, як органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває Комунального підприємства Водопостачальник, подання за вих. №9271/5/15-32-13-01-05 про розгляд питання щодо прийняття рішення згідно ст. 96 ПК України.

Суд відхиляє доводи Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки судом встановлено, що згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань засновником Комунального підприємства Водопостачальник є Виконавчий комітет Татарбунарської міської ради, код ЄДРПОУ 04527371, місцезнаходження: 68100, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, місто Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18.

До того ж, копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №65300 03458793, направлена на адресу відповідача - 68100, м. Татарбунари, вул. Лесі Українки, будинок 18, та вручена останньому 23.06.2023 року.

Водночас, жодних доказів реагування Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради (код ЄДРПОУ 04527371) на надіслане позивачем подання матеріали справи не містять.

Доказів прийняття Виконавчим комітетом Татарбунарської міської ради (код ЄДРПОУ 04527371) рішення, у відповідності до ст. 96 ПК України суду, до суду також не надано.

У разі неотримання відповіді на подання або отримання відповіді про відмову у задоволенні вимог, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Поданню мають передувати заходи у відповідності до п. 96.1 ст. 96 ПК України. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Судом встановлено, що позивачем здійснено вичерпний перелік заходів, що передував можливості звернення до суду з із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу чи органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Так, 06 липня 2022 року представником Головного управління ДПС в Одеській області винесено рішення № 144/15-32-13-02-39 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

28.02.2023 року Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено повторно рішення № 37/4/1532 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Комунального підприємства Водопостачальник.

Згідно наданих суду копій платіжних інструкцій, на рахунках Комунального підприємства Водопостачальник відсутні кошти для погашення наявного у підприємства боргу, а часткове списання коштів з рахунків підприємства не призвело до зменшення податкового боргу в цілому, що унеможливлює виконання рішення від 06.07.2024 № 144/15-32-13-02-39.

Таким чином, судом встановлено, що податковим органом вжито вичерпний перелік заходів щодо погашення заборгованості Комунального підприємства Водопостачальник з дотриманням процедури стягнення податкового боргу, встановленої положеннями статті 95 Податкового кодексу України, та з урахуванням особливостей, встановлених статтею 96 Податкового кодексу України, однак такі заходи не призвели до погашення податкового боргу. Як наслідок, в контролюючого органу виник обов`язок звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу за рахунок коштів органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство.

Щодо посилань відповідача про порушення дотримання строку звернення до суду податкового органу про стягнення податкового боргу, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.102.4 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Згідно із п.52-2 підрозділу 10 (інші перехідні положення) Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Крім того, у Постанові Верховного Суду від 23.12.2022 р. по справі №140/12235/21 сформовано висновок щодо застосування положень пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, та зазначено, що Законом України від 17 березня 2020 року № 533-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 18 березня 2020 року, до ПК України внесено зміни. Зокрема, підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" доповнено пунктами 52-1 - 52-5. Згідно із нововведеним пунктом 52-2 законодавець установив мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня по 31 травня 2020 року та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 30 березня 2020 року. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період до 31 травня 2020 року. Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Цим же пунктом встановлено, що на період з 18 березня по 31 травня 2020 року зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу (станом на час розгляду справи - абзац десятий пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України).

Законом № 591-IX до пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України внесені зміни, які набрали чинності 29 травня 2020 року. Згідно з внесеними змінами слова та цифри "по 31 травня 2020 року" замінено цифрами та словами "2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)", а в абзаці восьмому - також замінено слова та цифри "до 30 березня 2020 року" - словами та цифрами "протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Отже, ПК України встановив зупинення перебігу усіх строків давності, встановлених статтею 102 ПК України, на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19).

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначає умови спрощення адміністративної процедури у період дії карантину. При цьому положення абзацу десятого щодо зупинення строків давності носить компенсаторний характер та слугує меті забезпечення можливості продовження адміністративних процедур після закінчення карантину.

Постановою Кабінету міністрів України "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2" від 09.12.2020 р. №1236 (з змінами і доповненнями), внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 1301 від 23.12.2020, № 9 від 05.01.2021, № 25 від 18.01.2021, № 83 від 05.02.2021, № 123 від 27.01.2021, № 104 від 17.02.2021, № 154 від 24.02.2021, №230 від 22.03.2021, № 270 від 24.03.2021, № 310 від 07.04.2021, № 329 від 07.04.2021, №374 від 21.04.2021, № 405 від 21.04.2021, № 445 від 28.04.2021, № 474 від 14.05.2021, №551 від 02.06.2021, № 583 від 02.06.2021, № 611 від 16.06.2021, № 657 від 23.06.2021, №677 від 29.06.2021, № 787 від 28.07.2021, № 855 від 11.08.2021, № 889 від 18.08.2021, №954 від 13.09.2021, № 981 від 22.09.2021, № 1003 від 20.09.2021, № 1066 від 11.10.2021, № 1096 від 20.10.2021, № 1102 від 25.10.2021, № 1237 від 29.11.2021, № 1240 від 24.11.2021, № 1246 від 02.12.2021, № 1336 від 15.12.2021, № 1407 від 29.12.2021, № 1432 від 30.12.2021, № 1435 від 30.12.2021, № 1 від 12.01.2022, № 140 від 09.02.2022, № 229 від 23.02.2022, № 249 від 11.03.2022, № 311 від 18.03.2022, № 318 від 19.03.2022, № 369 від 26.03.2022, № 372 від 26.03.2022, № 630 від 27.05.2022, № 928 від 19.08.2022, № 1423 від 23.12.2022, № 383 від 25.04.2023 відповідно до статті 29 Закону України "Про захист від інфекційних хвороб" Кабінет Міністрів України установив з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (далі - COVID-19), до 30.06.2023 р. на території України запроваджено карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінетом Міністрів України від 11.03.2020 р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №23, ст.896, №30, ст.1061), від 20.05.2020 р. №392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020 р., №43, ст.1394, №52, ст.1626) та від 22.07.2020 р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2 (Офіційний вісник України, 2020р., №63, ст.2029).

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період карантину визначених п.102.4 ст.102 ПК України було зупинено до 30.06.2023 року.

Також, статтю 102 ПК України доповнено пунктом 102.9 згідно із Законом №2120-ІХ від 15.03.2022 р. із змінами внесеними згідно з Законами №2142-ІХ від 24.03.2022 р., №2260-ІХ від 12.05.2022 р. Відповідно до п.102.9 ст.102 ПК України, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків передбачених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 р. "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією російської федерації.

Указом Президента України від 14.03.2022 р. №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 18.04.2022 р. №259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента від 17.05.2022 р. №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 15.08.2022 р. №573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента від 16.11.2022 р. №757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено строком на 90 діб до 19.02.2023 р.

Указом Президента від 06.02.2023 р. №58/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 20.05.2023 р. строком на 90 діб.

Указом Президента від 26.07.2023 р. №451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 годин 30 хвилин 18.08.2023 р. строком на 90 діб.

Враховуючи вищевикладене, строк позовної давності в період дії правового режиму воєнного стану, введеного в Україні зупиняється.

Зупинення перебігу позовної давності означає - що в період існування вказаних обставин позовна давність не обчислюється, від дня припинення цих обставин перебіг позовної давності продовжується з урахуванням часу що минув до його зупинення.

Велика Палата Верховного суду в постанові від 29.06.2021 р. по справі № 904/3405/19 висловила позицію про те, що зупинення перебігу позовної давності має тимчасовий характер, коли до її строку не зараховується час існування визначених законодавством обставин, за наявності яких цей строк не спливає.

При цьому суд відхиляє посилання відповідача про відсутність правових підстав для нарахування податкового боргу під час воєнного стану, оскільки предметом даної позовної заяви є наявність підстав для стягнення податкового боргу Головним управлінням ДПС в Одеській області за рахунок коштів органу місцевого самоврядування - Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, в управлінні якого перебуває комунальне підприємство.

Таким чином, суд доходить висновку, що оскільки податковим органом вірно обрано спосіб стягнення податкового боргу саме з Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, оскільки останній є засновником комунального підприємства «Водопостачальник», який має здійснити заходи по погашенню податкового боргу шляхом виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу, то позовні вимоги Головним управлінням ДПС в Одеській області є такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради податкового боргу у сумі 664 472 грн. 04 коп., який обліковується за Комунальним підприємством Водопостачальник.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, за участю третьої особи Комунального підприємства Водопостачальник про стягнення суми податкового боргу обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю зі стягненням з Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради заборгованості у загальному розмірі 664 472,04 грн.

Керуючись ст.ст.72-76, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради, за участю третьої особи Комунального підприємства Водопостачальник про стягнення суми податкового боргу, - задовольнити.

2. Стягнути з Виконавчого комітету Татарбунарської міської ради в рахунок погашення податкового боргу у сумі 664 472 грн. 04 коп., який обліковується за комунальним підприємством Водопостачальник а саме: по рентній платі за спеціальне використання води (крім рентної плати за спеціальне використання води водних об`єктів місцевого значення) на загальну суму 170 148 грн. 56 коп. на бюджетний рахунок - UA368999980333189357000015732, банк отримувача Казначейство коштів ГУК України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач B Од.обл./м. Татарбун./13020100; по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення на загальну суму 269 632 грн. 41 коп. на бюджетний рахунок - UA588999980333109366000015732, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Татарбун./13030100; за надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти на загальну суму 93 179 грн. 85 коп. на бюджетний рахунок UA408999980333199363000015732, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Татарбун./19010200; за надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини на загальну суму UA468999980333169364000015732, банк 131511 грн. 22 коп. на бюджетний рахунок отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Од. обл./м. Татарбун./19010300.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Ю.В. Харченко