Рішення

від 21.05.2024 по справі 460/2061/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2024 року м. Рівне№460/2061/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доКостопільської міської ради Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Костопільської міської ради Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не розгляду по суті заяви про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 562341410100:02:004:1227) площею 0.1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України та зобов`язання Костопільської міської ради Рівненської області розглянути заяву про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 562341410100:02:004:1227) площею 0.1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) протягом строку визначеного частиною дев`ятою статі 118 Земельного кодексу України, та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Ухвалою від 27.02.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/2061/24. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

За змістом позовної заяви вимоги ОСОБА_1 ґрунтуються на тому, що він є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 21.11.2023 він звернувся до відповідача із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 562341410100:02:004:1227) площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). До вказаної заяви додавав: витяг з Державного земельного кадастру на земельну ділянку та Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Всупереч вимог чинного законодавства, відповідач жодного рішення по його заяві не прийняв, натомість надіслав відповідь про те, що 10.04.2023 вже було прийнято рішення про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою. Таку поведінку позивач вважає протиправною і просить в судовому порядку зобов`язати Костопільську міську раду розглянути його та прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України.

У встановлений судом строк відзиву на позов не подано. Відповідачем надано лише копію рішення «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі її безоплатно у власність гр.. ОСОБА_1 » №1077 від 10 квітня 2023 року.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №256425226 від 14.05.2021 (а.с.10).

При цьому, підставою для державної реєстрації вказаного об`єкта нерухомого майна зазначено технічний паспорт №1158 від 06.05.2021 (а.с.13-13) та договір про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності №316 від 22.02.1972.

На замовлення позивача ФОП ОСОБА_2 виготовив технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01. в АДРЕСА_1 (витяг а.с.17-18).

На підставі вказаної технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 26.02.2021 у Державному земельному кадастрі зареєстровано сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 562341410100:02:004:1227, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової та громадської забудови, що підтверджується витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-5610022942021 від 17.09.2021 (а.с.15-16).

21 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Костопільської міської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність вказаної земельної ділянки (а.с.14).

На вказану заяву Костопільська міська рада за вих.. №2077/02-08 від 19.12.2023 повідомила, що Костопільською міською радою прийняте рішення №1077 від 10 квітня 2023 року «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі її безоплатно у власність гр.. ОСОБА_1 » (а.с.19).

З наданої суду копії рішення «Про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 » №1077 від 10 квітня 2023 року вбачається, що підставою для відмови було заявлено «невідповідність графічого матеріалу генеральному плану м.Костопіль» (а.с.30).

Відповідно до цього, рішення за заявою ОСОБА_1 від 21.11.2023 Костопільська міська рада не приймала.

Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Згідно з приписами статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997, місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через місцеві ради, які представляють інтереси територіальних громад.

Статтею 25 Закону №280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 вказаного Закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до пунктів «а» і «б» частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин належить: розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності (частина перша статті 81 Земельного кодексу України).

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої цієї статті, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою - набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначено статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

Відповідно до частини другої статті 118 Земельного кодексу України у випадку, визначеному частиною першою цієї статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Порядок погодження і затвердження документації із землеустрою визначено положеннями статті 186 Земельного кодексу України.

Згідно вимог пункту 5 частини п`ятої статті 186 Земельного кодексу України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) затверджується у разі передачі на підставі такої документації земельної ділянки у власність та користування Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування - рішенням таких органів.

Частиною восьмою статті 186 Земельного кодексу України передбачено, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003, технічна документація із землеустрою це сукупність текстових та графічних матеріалів, що визначають технічний процес проведення заходів з використання та охорони земель без застосування елементів проектування.

Абзацом 1 статті 25 Закону №858-IV, в редакції чинній на момент виготовлення позивачем технічної документації, врегульовано, що документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації. Абзац другий зазначеної статті Закону визначає види документації із землеустрою, серед яких: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок (пункт «ґ») і технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) (пункт «і»).

Відповідно до статті 29 Закону № 858-IV документація із землеустрою включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов`язкові положення, встановлені завданням на розробку відповідного виду документації. Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.

Погодження і затвердження документації із землеустрою відповідно до статті 30 Закону №858-IV проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

Частиною першою статті 26 Закону №858-IV визначено, що замовниками документації із землеустрою, поряд з іншими, можуть бути землекористувачі.

Як визначено частинами 1-3 статті 55 Закону №858-IV встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У разі передачі у власність та користування земельної ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування технічна документація розробляється на підставі дозволу, виданого відповідним органом (крім випадків, якщо відповідно до закону розроблення технічної документації здійснюється без надання такого дозволу).

Згідно частини четвертої статті 55 Закону №858-IV технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону №280/97-ВР сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною першою статті 59 Закону №280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої цієї статті рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Судом встановлено, що Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) код 02.01. в АДРЕСА_1 розроблена за рішенням землекористувача, оскільки на земельній ділянці розташований належний йому на праві власності житловий будинок з господарськими спорудами.

Витягом з ДЗК про земельну ділянку №НВ-5610022942021 від 17.09.2021 підтверджено, що на підставі вказаної Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 26.02.2021 у Державному земельному кадастрі зареєстровано сформовану земельну ділянку з кадастровим номером 562341410100:02:004:1227, площею 0,1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням: 02.01. Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), категорія земель: Землі житлової та громадської забудови.

21 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Костопільської міської ради із заявою про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність вказаної земельної ділянки.

За даною заявою і долученими до неї документами, Костопільська міська рада рішення не приймала, натомість у відповіді за вих.№2077/02-08 від 19.12.2023 покликалася на своє попереднє рішення №1077 від 10 квітня 2023 року, яким відмовила у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі її безоплатно у власність гр. ОСОБА_1 » з покликанням на «невідповідність графічого матеріалу генеральному плану м.Костопіль».

Суд звертає увагу, з огляду на вимоги частини другої статті 118, частини першої статті 122, частини восьмої статі 186 Земельного кодексу України, Костопільська міська рада мала винести на розгляд пленарного засідання заяву ОСОБА_1 від 21.11.2023 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за результатами розгляду якого прийняти одне з двох рішень: затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати земельну ділянку у власність або надати мотивовану відмову у затвердженні та наданні.

При цьому, і рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність або і рішення про відмову у затвердженні та наданні, як індивідуальний правовий акт, мало бути ухвалене у формі рішення.

Ні одного, ні іншого рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність земельної ділянки від 21.11.2023 відповідачем прийнято не було.

Суду не надано жодного доказу тому, що заява ОСОБА_1 від 21.11.2023 взагалі виносилась на пленарне засідання.

Попереднє рішення Костопільської міської ради про відмову ОСОБА_1 у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) №1077 від 10.04.2023, не може братися до уваги, позаяк сама по собі наявність такого рішення не звільняє орган місцевого самоврядування від обов`язку розгляду на пленарному засіданні заяви громадянина про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з прийняттям відповідного рішення.

Що стосується рішення №1077 від 10.04.2023, то воно також не містить належної мотивації підстав для відмови ОСОБА_1 у погодженні та затвердженні документації із землеустрою, позаяк з його змісту абсолютно неможливо зрозуміти, яким чином земельна ділянка, що знаходилася у його законному користуванні ще з 1972 року і на якій розміщені належні йому на праві приватної власності об`єкти житлової нерухомості, вступають у розбіжність з генеральним планом м.Костополя.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі №П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Відсутність рішення про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачу земельної ділянки у власність або про відмову у затвердженні та наданні, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити відповідно до Земельного кодексу України, чим порушив процедуру розгляду відповідного питання, а, отже, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Такий юридичний факт суд кваліфікує як протиправну бездіяльність .

Щодо способу захисту порушеного права позивача внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, то суд з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, наведеної в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17, вважає, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача 21.11.2023 та за результатами її розгляду прийняти рішення по суті звернення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому судовому рішенні.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 до Костопільської міської ради належить задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат у справі:

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на задоволення позову, позивачу належить відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1211,20 грн. судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Костопільської міської ради Рівненської області задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Костопільської міської ради Рівненської області щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 21.11.2023 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 562341410100:02:004:1227) площею 0.1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та неприйняття рішення за результатами її розгляду на підставі статей 118 та 122 Земельного кодексу України.

Зобов`язати Костопільську міську раду Рівненської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.11.2023 про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передачі безоплатно у власність земельної ділянки (кадастровий номер 562341410100:02:004:1227) площею 0.1000 га за адресою: АДРЕСА_1 із цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 118 Земельного кодексу України, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому судовому рішенні.

Стягнути з Костопільскьої міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 21 травня 2024 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Костопільська міська рада Рівненської області (вул. 1 Травня, 3,м. Костопіль,Рівненська обл., Рівненський р-н,35000, ЄДРПОУ/РНОКПП 04057669)

Суддя Н.В. Друзенко