Рішення

від 21.05.2024 по справі 480/9811/23

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року Справа № 480/9811/23

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/9811/23 за позовом Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне виробниче підприємство "Вибір" (вул. Я.Мудрого, 60/1, офіс № 6, м. Суми, Сумська область, 40009) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці Держмитслужби (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Волинська область, 44350), про визнання протиправним та скасування рішення, і просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № UА205140/2023/000549/2 від 09.08.2023;

- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 205140/2023/006023 від 09.08.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.08.2023 шляхом електронного декларування позивач подав до відповідача митну декларацію № 23UA205140063398U3, згідно з якою до митного оформлення пред`являлися товари, а саме: пальмітинова кислота PALMAC 80-16. Після прийняття митної декларації до митного оформлення, посадовою особою відповідача декларантові направлено електронне повідомлення, в якому зазначалось про необхідність надання документів, що підтверджують митну вартість для вирішення спірного питання правильності її визначення.

У відповідь на вказане повідомлення митниці, позивач листом вих. № 1/23 від 09.08.2023, повідомив відповідача про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без урахування термінів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

Відповідачем 09.08.2023 було прийнято Рішення про коригування митної вартості UА205140/2023/000549/2, відповідно до якого відповідачем застосовано резервний метод згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД № UА500500/2023/016158 від 12.05.2023.

Разом з Рішенням про коригування митної вартості відповідачем винесено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА 205140/2023/006023, в якій зазначено наступні причини відмови: митна вартість товару 1 не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53 МК України. Митну вартість скориговано. Прийнято рішення про коригування митної вартості № UА205140/2023/000549/2 від 09.08.2023 відповідно до вимог Розділу III (ст. 49-66) МК України. Також зазначено, що Рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до ст. 24 МК України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня або в суді.

На переконання позивача, вказане рішення про коригування митної вартості і картка відмови є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки при поданні митної декларації було виконано усі вимоги частини 2 статті 53 МК України щодо надання повного обсягу необхідних для визначення розміру митної вартості документів, які не містили ані розбіжностей, ані неповноти заявлених даних, що свідчило про відсутність підстав для додаткового витребування інших документів.

Крім того, позивач зауважив на тому, що надані документи за своїм змістом не суперечать один одному, в повному обсязі свідчать про вагу та ціну товару, про проведення оплати за товар у розмірах визначених укладеним контрактом, про складові заявленої позивачем митної вартості товару, а тому таких документів було цілком достатньо для визначення митної вартості товарів за основним методом.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб, встановлені строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою суду від 13.10.2023 допущено заміну первісного відповідача Волинської митниці Держмитслужби (ідентифікаційний код юридичної особи 43350888) на її правонаступника - Волинську митницю (ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).

Також, ухвалою суду від 13.10.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи № 480/9811/23 в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник відповідача подав відзив, яким просив відмовити в задоволенні позову, та зазначив, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 №651, ст.257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ПВП «Вибір» було подано: МД №23UAА205140063398U3 від 09.08.2023 на:

- Товар 1: «Пальмітинова кислота РАLМАС 80-16. У формі порошку. Використовується, як компонент кормів для годівлі свиней та птиці. Не містить та не є у списку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, цукрів, глюкози. Без вмісту ГМО. Торговельна марка IOI Oleochemical. Виробник IOI Acidhem SDN BHD. Країна виробництва MY" та Без івмісту ГМО. Торговельна марка ІОІ OleochemieaL Виробник ІОІ Acidhem SDN ВІТО. Країна виробництва МY.» та перелік документів, визначених в гр.44 МД, згідно Класифікатору документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року №1011 «Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій», а саме:

- пакувальний лист №2 від 04.08.2023;

- рахунок-фактура KG0794722 від 04.08.2023;

- автотранспортна накладна б/н від 04.08.2023;

- декларація про походження товару №2 від 04.08.2023;

- банківський платіжний документ, що стосується товару б/н від 02.08.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортних-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги СФ-0000032 від 08.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару б/н від 09.08.2023;

- документ, що підтверджує вартість страхування б/н від 09.08.2023;

- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 08.08.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №20436 від 05.03.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №31 від 02.06.2023;

- договір про надання послуг митного брокера -I-1/46 від 25.07.2023;

- договір (контракт) про перевезення №272 від 02.08.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації,, про відсутність у товарах наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів наркотичних засобів і психотропних речовин, ввезення на територію України, вивезення з території України чи транзит через територію України яких здійснюється за наявності дозволу №0408 від 09.08.2023;

- заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів №0408 від 09.08.2023;

- інші некласифіковані документи 40000401877 від 17.05.2023;

- інші некласифіковані документи FSQD 0820395 від 12.05.2023;

- копія митної декларації країни відправлення №23LTKC0100ЕК219А48 від 04.08.2023.

На етапі перевірки правильності визначення митної вартості (п.4.5.10 Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 631 ввезеного позивачем товару з`ясовано, що митну вартість заявлено позивачем за основним методом визначення митної вартості, про що свідчить інформація, внесена до гр. 43 МД.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- згідно п. 9.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.03.2020 №20436 контракт діє до 31.12.2020;

- згідно банківського платіжного документа, що стосується товару від 02.08.2023 №Б/Н оплата здійснена 19.07.2023, однак згідно рахунка-фактурн від. 04.08.2023 №КС0794722 зазначена заборгованість за товар, адже термін оплати вказаний до 04.08.2023 (негайно);

- в гр. 44 МД вказаний прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.08.2023 №Б/Н, однак даний документ не подано до митного оформлення.

З огляду на зазначене, відповідач дійшов висновку про невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення складових митної вартості, визначеної за основним методом. На переконання Волинської митниці, у сукупності перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товарів.

У зв`язку з цим, на підставі статті 53 Митного кодексу України, декларанту надсилалась вимога про надання додаткових документів для підтвердження числового значення заявленої митної вартості, які позивач не надав.

Беручи до уваги ненадання витребуваних документів, зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що мають розбіжності та не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару, відповідач дійшов висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору та необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним методом передбаченим статтею 60 Митного кодексу України - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Так, керуючись ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, а також винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За таких обставин, представник вважає оскаржувані рішення правомірними, а позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 05.03.2023 Приватне виробниче підприємство "Вибір" та АТ "Кауно Грудай" (Литва) уклали між собою Контракт № 20436 на поставку товарів відповідно до специфікацій, які сторонами укладаються на кожну поставку товарів.

02.06.2023 сторони уклали Специфікацію № 31 до Контракту № 20436 від 05.03.2020 на поставку пальміту (пальмітинової кислоти) в кількості 22 МТ та вартістю 1 180,00 Євро за 1 (одну) тону товару. Загальна вартість товару за Специфікацією № 31 складає 25 960,00 (двадцять п`ять тисяч дев`ятсот шістдесят) Євро та включає вартість упаковки (п. 5.1. Специфікації). Поставка товару здійснюється автомобільним транспортом на умовах FСА - Литва, м. Алітус, вул. Прамонес, 25 (склад продавця) відповідно до Інкотермс-2010 (п. З Специфікації).

28.07.2023 сторони контракту уклали Додаткову угоду № 5, відповідно до якої строк поставки встановлений до 31 серпня 2023 р. (п. 1 Додаткової угоди).

19.07.2023 позивач здійснив часткову оплату за товар згідно Специфікації № 31 від 02.06.2023 у сумі 25 960,00 Євро, що підтверджується відповідним банківським платіжним документом від 02.08.2023.

09.08.2023 позивач шляхом електронного декларування подав до Волинської митниці митну декларацію № 23UА205140063398U3 та пакет документів для митного оформлення товару. Митна вартість товару була визначена позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у відповідності до ст. 57 Митного кодексу України - виходячи із ціни контракту.

До пакету документів наданого відповідачу для митного оформлення товару входили:

- Пакувальний лист № 2 від 04.08.2023;

- Інвойс № KGP0794722 від 04.08.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 04.08.2023;

- Банківський платіжний документ в/н від 02.08.2023

- Рахунок-фактура № СФ-0000032 від 08.08.2023;

- Довідка про транспортні витрати від 08.08.2023;

- Контракт № 20436 від 05.03.2020;

- Специфікація № 31 від 02.06.2023;

- Прайс лист від 02.06.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № І-1/46 від 25.07.2023;

- Заявка-договір на перевезення вантажів № 272 від 02.08.2023;

- Сертифікат якості № 40000401877 від 17.05.2023;

- Сертифікат здоров`я № FSQD 0820395 від 12.05.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 23LTKС0100ЕК219А48 від 04.08.2023.

09.08.2023 о 15:53:04 год. відповідач направив позивачу повідомлення, що митна вартість товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності:

- згідно п. 9.1. зовнішньоекономічного контракту від 05.03.2020 № 20436 контракт діє до 31.12.2020 року;

- згідно банківського платіжного документу, що стосується товару від 02.08.2023 б/н, оплата здійснена 19.07.2023, однак згідно рахунка-фактури від 04.08.2023 № KGP0794722 зазначена заборгованість за товар, адже термін оплати вказаний до 04.08.2023 (негайно);

- в гр. 44 МД вказаний прейскурант (прайс-лист) виробника від 08.08.2023 б/н, однак даний документ не подано до митного оформлення.

Цим запитом також відповідач запитав у позивача додаткові документи згідно ст. 53 та 54 МК України.

У відповідь на вказане повідомлення митниці, позивач листом вих. № 1/23 від 09.08.2023 повідомив відповідача про відсутність додаткових документів для підтвердження митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч. 3 ст. 53 МК України.

09.08.2023 о 17:08:23 год. відповідач направив позивачу повідомлення, в якому повідомляє, що митна вартість не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом у зв`язку з наявністю розбіжностей та неточностей у поданих до митного оформлення документах та відсутності документального підтвердження визначеного рівня митної вартості товарів. Відповідач також повідомив, що у Волинської митниці відсутня цінова інформація про вартість ідентичних чи подібних товарів для застосування методів визначення митної вартості згідно положень статей 59-61 МК України; відсутня цінова інформація про вартість продажу (відчуження) ідентичних чи аналогічних товарів на митні території України для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 62 МК України; відсутня цінова інформація про вартість товарів, наданої виробником товарів, що оцінюється, для застосування методу визначення митної вартості згідно положень статті 63 МК України. Відповідач повідомив, що володіє ціновою інформацією щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено: товар 1 - на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД № UА500500/2023/016158 від 12.05.2023.

Відповідачем 09.08.2023 було прийнято Рішення про коригування митної вартості UА205140/2023/000549/2, відповідно до якого відповідачем застосовано резервний метод згідно із статтею 64 МК України, рівень митної вартості вартості визначено згідно рівня на подібні/ідентичні товари, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби на рівні 1,78 Євро/кг за МД № UА209170/2023/051145 від 28.06.2023, за МД № UА500500/2023/016158 від 12.05.2023.

Разом з Рішенням про коригування митної вартості Відповідачем винесено Картку' відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА205140/2023/006023, в якій зазначено наступні причини відмови: митна вартість товару 1 не може бути визнана за вартістю, визначеною декларантом щодо товарів, які імпортуються, у зв`язку з відсутністю у поданих до митного оформлення документах належних відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена (підлягає сплаті) за ці товари та неподання декларантом додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 3 статті 53, МК України. Митну вартість скориговано. Прийнято рішення про коригування митної вартості № UА205140/2023/000549/2 від 09.08.2023 відповідно до вимог Розділу III (ст. 49-66) МК України. Також зазначено, що Рішення про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до ст. 24 МК України може бути оскаржене у митному органі вищого рівня або в суді.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України (далі Митний кодекс, МК України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч. 5 ст. 54 Митного кодексу).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч. 6 ст. 54 Митного кодексу).

Згідно зі статтею 55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). Водночас, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з цим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У цій справі судом встановлено, що підставою для надсилання позивачу вимоги про надання додаткових документів стало те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містили розбіжності, а саме:

- згідно п. 9.1. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 05.03.2020 №20436 контракт діє до 31.12.2020;

- згідно банківського платіжного документа, що стосується товару від 02.08.2023 №Б/Н оплата здійснена 19.07.2023, однак згідно рахунка-фактурн від. 04.08.2023 №КС0794722 зазначена заборгованість за товар, адже термін оплати вказаний до 04.08.2023 (негайно);

- в гр. 44 МД вказаний прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 08.08.2023 №Б/Н, однак даний документ не подано до митного оформлення.

Разом з цим, у повідомленні про надання додаткових документів, відповідач не вказав причини, які слугували підставою для їх витребування, а також не зазначив конкретні документи, які мають бути надані на підтвердження заявленої митної вартості. Натомість, був наведений загальний перелік документів, визначений статтею 53 Митного кодексу України.

Суд зауважує на тому, що на виконання приписів норм, які регулюють спірні правовідносини, митний орган зобов`язаний зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви у достовірності заявленої митної вартості, причини неможливості її перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Разом з цим, як уже зазначалось, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Так, позивачем для підтвердження митної вартості, надало митному органу:

- Пакувальний лист № 2 від 04.08.2023;

- Інвойс № KGP0794722 від 04.08.2023;

- Автотранспортна накладна б/н від 04.08.2023;

- Банківський платіжний документ в/н від 02.08.2023

- Рахунок-фактура № СФ-0000032 від 08.08.2023;

- Довідка про транспортні витрати від 08.08.2023;

- Контракт № 20436 від 05.03.2020;

- Специфікація № 31 від 02.06.2023;

- Прайс лист від 02.06.2023;

- Договір про надання послуг митного брокера № І-1/46 від 25.07.2023;

- Заявка-договір на перевезення вантажів № 272 від 02.08.2023;

- Сертифікат якості № 40000401877 від 17.05.2023;

- Сертифікат здоров`я № FSQD 0820395 від 12.05.2023;

- Копія митної декларації країни відправлення 23LTKС0100ЕК219А48 від 04.08.2023.

Зміст указаних документів підтверджує, що під час виконання контракту № 20436 від 05.03.2020, специфікації № 31 від 02.06.2023, додаткової угоди № 5 від 28.07.2023, ПВП "Вибір" 04.08.2023 здійснило оплату за товар у сумі 25 960,00 Євро.

Здійснюючи митне оформлення вказаного товару, у митній декларації від 09.08.2023 позивач вказав назву товару: пальмітинова кислота PALMAC 80-16, її кількість 22 тони та документи на підставі яких здійснена поставка. Митна вартість була визначена в сумі 25 960 Євро за основним методом.

Отже, суд констатує, що надані відповідачу для митного оформлення документи не містять розбіжностей, у них відсутні ознаки підробки та вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, яка була фактично сплачена, що свідчить про відсутність у відповідача підстав для вимоги додаткових документів.

Крім того, суд зауважує на тому, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, викладені і у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 по справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 по справі № 826/4434/16, від 10.10.2019 по справі № 809/1469/16.

За наведених обставин, суд доходить висновку про те, що під час проходження процедури митного оформлення товару згідно з митною декларацією №23UA205140063398U3, позивачем до митного органу надано документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів, у зв`язку з чим, у відповідача були відсутні правові підстави для відмови у митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю.

Волинська митниця не надала достатніх належних доказів на підтвердження того, що подані позивачем документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не довела наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та підстав для витребування у позивача додаткових документів.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Водночас, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила заповнення), при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України у 33-й графі Рішення здійснюється посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість графа 33 оскаржуваного рішення окрім зазначення номеру та дати митної декларації, за якою здійснено коригування, не містить жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Тобто, відповідачем належним чином не обґрунтовано застосування другорядного методу для визначення митної вартості товару наданого позивачем до митного оформлення.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд визнає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного виробничого підприємства "Вибір" до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішенням Волинської митниці №UА205140/2023/000549/2 від 09.08.2023 про коригування митної вартості.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці №UА205140/2023/006023 від 09.08.2023 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Приватного виробничого підприємства "Вибір" (вул. Я.Мудрого, 60/1, офіс № 6, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 30608151) судові витрати в сумі 5368 гривень.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.В. Савицька