Постанова

від 15.05.2024 по справі 756/572/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 756/572/23 Головуючий у І інстанції Диба О.В.

Провадження №22-ц/824/7863/24 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Таргоній Д.О.,

суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,

за участі секретаря Спис Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року у справі за поданням приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука Віталія Григоровича, стягувач: ОСОБА_2 , боржник: ОСОБА_1 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук В.Г. звернувся до суду з поданням, у якому просив звернути стягнення на земельну ділянку, кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області, та фактично належить боржнику ОСОБА_1 , проте не зареєстрована у встановленому законом порядку.

В обґрунтування заявленого подання посилався на те, що у нього на виконанні знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м. Києва №756/572/23 від 11.08.2023 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором про визначення розміру аліментів та порядку їх виплати від 05.08.2021 у розмірі 951 872,53 грн, що складається з основної суми боргу у розмірі 874 517 грн, інфляційних втрат 74 362,93 грн та пені у розмірі 2 992,60 грн.

Вказував, що станом на день звернення до суду із поданням, боржник ухиляється від виконання зобов`язань за виконавчим документом, станом на 13.11.2023 у боржника недостатньо коштів для погашення боргу в повному обсязі, іншого майна (коштів), на яке можна звернути стягнення не виявлено, крім транспортного засобу, заходи щодо розшуку якого виявилися безрезультатними.

В процесі виконання приватним виконавцем було виявлено майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, а саме земельну ділянку, кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

На підставі викладеного, враховуючи факт невиконання рішення суду по теперішній час, заявник просив звернути стягнення на належну боржнику ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року подання задоволено.

На виконання боржником ОСОБА_1 зобов`язань за виконавчим листом № 756/572/23, виданим 11.08.2023 Оболонським районним судом м. Києва, звернуто стягнення на належну боржнику ОСОБА_1 земельну ділянку, кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

Не погоджуючись з даною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Бузанов Д.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, неправильного застосуванням норм матеріального права і порушення норм процесуального права, та просить постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що примусовому виконанню підлягають лише рішення суду, які набрали законної сили, а отже подання приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку, не підлягає задоволенню і є передчасним.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що в матеріалах справи відсутні документи, які посвідчують особу приватного виконавця, а подання не містить відомостей про номер, дату видачі посвідчення, яке підтверджує повноваження приватного виконавця.

Вказує, що не зрозуміло, яким чином судом встановлено, що документи надійшли саме від приватного виконавця, а також незрозумілою є сама форма подання, оскільки в ньому зазначено, що це клопотання/заява, а не подання. Крім того, матеріали справи не містять протоколу перевірки електронного-цифрового підпису, здійсненого приватним виконавцем.

Зазначає також, що подання не містить достатньо доказів, підтверджуючих неможливість виконати рішення суду в примусовому порядку за рахунок іншого майна боржника. В поданні вказується про наявність транспортного засобу у власності боржника, однак доказів звернення до правоохоронних органів з метою розшуку транспортного засобу та відповіді від правоохоронних органів щодо неможливості розшукати або про початок розшуку до подання не додається.

Відзив на апеляційну скаргу приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. подано з порушенням терміну, визначеного ухвалою Київського апеляційного суду від 07.02.2024 року, у зв`язку із чим колегія суддів дійшла висновку про залишення його без розгляду.

У судовому засіданні представник боржника ОСОБА_1 - адвокат Бузанов Д.В. підтримав апеляційну скаргу, посилаючись на викладені у ній доводи.

Приватний виконавець Пилипчук В.Г. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача у справі, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи вимоги заяви, суд першої інстанції виходив із того, що боржник має заборгованість та є власником нерухомого майна, яке не зареєстроване в установленому законом порядку, станом на день розгляду справи грошове зобов`язання боржника не виконане, грошові кошти не сплачені, борг не погашено, іншого майна нерухомого та рухомого майна, на яке можливо здійснити стягнення, за боржником у встановленому в законом порядку не значиться, у зв`язку з чим дійшов висновку про обґрунтованість вимог приватного виконавця щодо звернення стягнення на земельну ділянку для подальшого погашення заборгованості.

Зазначені висновки відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11.05.2023 у справі № 756/572/23, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто заборгованість за договором про визначення розміру аліментів та порядку їх виплати від 05.08.2021 у розмірі 951 872,53 грн, що складається з основної суми боргу у розмірі 874 517 грн, інфляційних втрат 74 362,93 грн та пені у розмірі 2 992,60 грн.

На виконання вказаного рішення суду 11.08.2023 Оболонським районним судом м. Києва видано виконавчий лист №756/572/23, який 14.08.2023 було пред`явлено стягувачем до виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. від 14.08.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

Того ж дня постановами приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. визначено до стягнення основну винагороду приватного виконавця, накладено арешт на грошові кошти боржника.

15 серпня 2023 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Пилипчуком В.Г. накладено арешт на все майно належне боржнику.

З огляду на вчинені запити приватним виконавцем з метою виявлення грошових коштів та майна належних боржнику, та отримані на них відповіді, у боржника недостатньо коштів для погашення боргу в повному обсязі, іншого майна (коштів), на яке можна звернути стягнення не виявлено, крім транспортного засобу, заходи щодо розшуку якого виявилися безрезультатними.

Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки укладеного 09.02.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М., боржник ОСОБА_1 придбав земельну ділянку кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯК №700117 від 12.03.2010 видано на ім`я ОСОБА_4 .

Перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції щодо обґрунтованості подання приватного виконавця, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Згідно з частиною 10 статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (частини 2 статті 48 Закону ).

Згідно з частини 5 статті 48 Закону, у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до частин 1, 2 статті 53 Закону виконавець має право стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно, що належать боржнику від інших осіб. Після надходження відомостей про наявність боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає і реалізує в установленому цим Законом порядку.

Згідно з положеннями статті 50 Закону, звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна здійснюється в разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якому фактично проживає боржник.

У разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме маймо боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Звертаючись до суду з поданням приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Пилипчук В.Г. зазначав, що ним у порядку виконання вимог Закону України «Про виконавче провадження» вживалися визначні законом заходи для виконання рішення суду, а саме: були винесені постанова про арешт коштів боржника в банківських установах та постанова про арешт майна боржника, проте, з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що у боржника відсутнє зареєстроване на праві власності майно.

З урахуванням того, що приватним виконавцем було вжито всі передбачені законодавством заходи для виконання рішення суду, проте такі дії не призвели до задоволення вимог стягувача та виконання рішення суду, з наданих приватному виконавцю відомостей, які надав Київський обласний державний нотаріальний архів на Вимогу приватного виконавця по виконанню виконавчого провадження № НОМЕР_1 від 14.08.2023 з примусового виконання, надав копію Договору купівлі - продажу земельної ділянки укладеного 09.02.2012 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Михальченко М.М., боржник ОСОБА_1 придбав земельну ділянку кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

Отже, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про наявність визначених ч. 4 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» та ч. 10 ст. 440 ЦПК України підстав для задоволення подання приватного виконавця та надання йому дозволу на звернення стягнення на вказане майно боржника.

Доводи апеляційної скарги про те, що подання не містить достатньо доказів, що за рахунок іншого майна, право на яке зареєстровано за боржником не можливо виконати рішення суду в примусовому порядку, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки, будучи належним чином повідомленим про існування відкритого виконавчого провадження боржник не надав приватному виконавцю інформації стосовно належного йому на праві власності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення заборгованості за виконавчим листом та не скористався своїм правом, передбаченим ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», не запропонував види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Крім того , вказана норма Закону визначає, що черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Тобто приватний виконавець є фізичною особою, яка здійснює незалежну професійну діяльність, та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Нормами ст. 175, 177 ЦПК України не передбачено долучення до подання документа, що посвідчує особу заявника.

Таким чином, посилання в апеляційній скарзі, що матеріали справи не містять відомостей, які посвідчують особу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. та подання не містить відомостей, що посвідчують повноваження приватного виконавця, який уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень - є безпідставними.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що дані приватних виконавців (виконавчий округ, чинність та номер посвідчення, дата видачі посвідчення, адреса офісу, дата рішення про надання права на здійснення діяльності, помічники та дата внесення до реєстру), зокрема приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчук В.Г., можливо перевірити у Єдиному реєстрі приватних виконавців України у вільному доступі.

За своїм змістом усі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою зібраних у справі доказів та встановлених на їх підставі обставин, разом з тим доказів на спростування встановлених судом першої інстанції обставин апелянтом до апеляційної скарги не надано.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст. 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бузанова Дмитра Вікторовича залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 30 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 16 травня 2024 року.

Суддя-доповідач Д.О. Таргоній

Судді: С.А. Голуб

Т.А. Слюсар