Ухвала

від 01.10.2024 по справі 756/572/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01.10.2024 Справа № 756/572/23

Унікальний № 756/572/23

Провадження № 4-с/756/35/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 року Оболонський районний суд міста Києва

в складі: головуючого - судді - Яценко Н.О.,

за участі секретаря - Євтушик В.І.,

представника скаржника - Бузанок Д.В. ,

заінтересованої особи - Пилипчука В.Г. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві скаргу ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович, ОСОБА_4 на дії та бездіяльність державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 через адвоката Бузанова Д.В. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з вищевказаною скаргою 20.03.2024. В обґрунтування вказує, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва 11 травня 2023 року задоволено позов у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором між батьками про сплату аліментів, ухвалив заочне рішення, яким позов - задовольнив. Стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором про визначення розміру аліментів та порядку їх виплати від 05.08.2021 у розмірі 951 872, 53 грн, що складається з основної суми боргу у розмірі 874 517 грн, інфляційних витрат у розмірі 74 362, 93 грн, та пені у розмірі 2 992, 60 грн.

19 червня 2023 року Оболонський районний суд м. Києва ухвалив додаткове рішення у вищевказаній справі та стягнув з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн.

Заочне та додаткове рішення суду було прийнято за відсутності ОСОБА_3 , про його наявність йому стало відомо після того, як рішення суду було звернено до примусового виконання із відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень. Повний текст рішення суду, процесуальні документи, ОСОБА_3 отримав після звернення представника до суду із заявою про ознайомлення із матеріалами справи.

Ухвалою від 23 листопада 2023 року Оболонський районний суд м. Києва заяву ОСОБА_3 про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення суду задовольнив. Поновив строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду у справі № 756/572/23, прийняв заяву про перегляд заочного рішення суду. Під час ознайомлення із матеріалами справи 14.12.2023 року стало відомо наявність ухвали від 30.11.2023 року у справі № 756/572/23 за клопотанням/заявою (поданням) приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку.

З тексту ухвали та поданих приватним виконавцем документів, які стали підставою для її ухвалення судом, стало відомо про те, що приватним виконавцем здійснюється виконавче провадження № НОМЕР_1 за виконавчим листом № 756/572/23 від 11.08.2023 року, виданого Оболонським районним судом м. Києва.

Заявою від 23 січня 2024 року № 379 приватний виконавець був повідомлений про зміну місця проживання чи перебування боржника, однак в супереч цього про результати оцінки нерухомого майна, яке було виставлено на аукціон боржник не повідомлявся. В заяві серед іншого наводились підстави для зупинення виконавчого провадження на підставі вимог ст. 38 Закону України «Про виконавче провадження», однак заява залишилась без відповіді.

18 березня 2024 року в мережі Інтернет в пошуковій системі Google за контекстним пошуком кадастрового номеру земельної ділянки 3222484200:03:002:0059 було отримано інформацію про розміщений на електронному торговому майданчику оператора ТОВ «ВЕР-ТАС» електронний аукціон.

З інформації, яка розміщена в описі лоту за адресою: https://trades.vertas.com.ua/uk/landArrested-english/procedures/view?id=LAE001-UA-0240209-43805 вбачається, що відбулись торги з продажу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний/кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, площа:0.0932 га., місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада. Малютянська. На земельнй ділянці знаходиться дві будівлі (не зареєстрований у визначеному законом порядку), паркан та металеві ворота.

Одночасно із цим, згідно висновку про вартість майна, який розміщений на сайті проведення торгів метою оцінки було визначення вартості земельної ділянки кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, площа:0.0932 га., місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада. Малютянська для встановлення початкової (стартової) вартості ціни при відчуженні на аукціоні або інших випадках конкурентних торгів.

Зазначає, що оцінка була проведена без врахування наявних на земельній ділянці двох будівель, паркану та металевих воріт. А таким чином, з порушенням майнових прав боржника, оскільки вказаний звіт не було направлено на адресу боржника, про оголошення торгів також не було відомо.

Крім того, ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 30.11.2023 по справі № 756/572/23 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку не містила в собі опису майна, відмінного від земельної ділянки, але яке було також не зареєстроване у встановленому законом порядку, тобто дві будівлі, паркан та металеві ворота, які було описано та накладено арешт згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № НОМЕР_1 від 12.12.2023.

З огляду на те, що виконавче провадження було розпочато згідно постанови про відкриття провадження від 14.08.2023, ОСОБА_3 жодних документів виконавчого провадження не отримував та не був обізнаний про хід виконавчого провадження.

Після того, як приватний виконавець був повідомлений про місце проживання боржника останній не направив звіт про оцінку майна, не повідомив про те, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 30.11.2023 по справі № 756/572/23 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку була оскаржена і справа за апеляційною скаргою призначена до розгляду в Київському апеляційному суді на 15.05.2024 року.

Також було оскаржено заочне рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 травня 2023 року у справі № 756/572/23, що зумовлює зупинення виконавчого провадження та зупинку електронних торгів, про що приватному виконавцю відомо, оскільки відповідно до вимог частини п`ятою статті 14 ЦПК України, суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Приватні виконавці, реєструють свої електронні кабінети в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. таким чином стягнення відбувається за рішеннями суду, які не набрали законної сили.

Вказує, що приватний виконавець в порушення вимог закону сформував проект заявки на реалізацію арештованого майна, хоча знав про те, що боржник в Україні не проживає, має представника, однак без належного повідомлення фактично вчинив дії щодо примусової реалізації нерухомого майна.

Просить суд визнати дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. при примусовому виконанні виконавчого листа № 756/572/23 виданого 11.08.2023 року Оболонським районним судом м. Києва, щодо визначення вартості майна ОСОБА_3 , право власності на яке не зареєстроване у встановленому законом порядку, а саме: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний/кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, площа:0.0932 га., місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада Малютянська без здійснення взаємної згоди сторонами виконавчого провадження, а також без включення до оцінки двох будівель, паркану та металевих воріт, які було описано та накладено арешт згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № НОМЕР_1 від 12.12.2023 протиправними.

Визнати бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. при примусовому виконанні виконавчого листа № 756/572/23 виданого 11.08.2023 року Оболонським районним судом м. Києва щодо зупинки виконавчого провадження № НОМЕР_1 протиправною та зупинити стягнення на підставі виконавчого документа № 756/572/23 виданого 11.08.2023 року Оболонським районним судом м. Києва.

Зупинити реалізацію арештованого майна згідно постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у ВП № НОМЕР_1 від 12.12.2023: земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний/кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, площа:0.0932 га., місцезнаходження: Київська обл., Києво-Святошинський р., с/рада. Малютянська двох будівель, паркану та металевих воріт.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді Яценко Н.О. 21.03.2024.

Відповідно до довідки наданої до справи цивільна справа № 2/756/2060/23 (756/572/23) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором між батьками про сплату аліментів направлена до Київського апеляційного суду 06.02.2024 з апеляційною скаргою на ухвалу від 30.11.2023, станом на дату передання скарги справа у суді відсутня.

Ухвалою від 01.07.2024 справу прийнято до свого провадження.

Ухвалою від 12.08.2024 до участі в розгляді справи в якості зацікавленої особи залучено стягувача ОСОБА_4 .

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримав, з обставин викладених у скарзі та просив задовольнити.

Зацікавлена особа - приватний виконавець Пилипчук В.Г. проти задоволення скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, з посиланням на те, що про всі виконавчі дії боржник повідомлявся за адресою місця реєстрації, також після того, як була подана заява щодо фактичного проживання боржника за кордоном, за адресою вказаною в заяві також було направлено повідомлення, яке повернулося без вручення.

Зацікавлена особа - ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи повідомлялася у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила, суд вважає за можливе провести розгляд справи без її участі.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд доходить до наступного висновку.

Виходячи зі змісту ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як встановлено в ході розгляду справи на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Пилипчука В.Г. знаходиться виконавче провадження № НОМЕР_1 щодо примусового виконання виконавчого листа Оболонського районного суду м.Києва № 756/572/23 від 11.08.2023 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 заборгованості за договором про визначення розміру аліментів та порядку їх виплати від 05.08.2021 у розмірі 951 872,53 грн., що складається з основної суми боргу в розмірі 874 517 грн., інфляційних втрат 74 362,93 грн. та пені у розмірі 2992,60 грн. Матеріали цивільної справи № 2/756/2060/23 (756/572/23) за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, як на час надходження скарги до суду, так і на даний час у суді не перебувають, то справа перебувала у суді апеляційної інстанції, а наразі - у касаційній інстанції, у зв`язку з чим судом не вирішувалося питання в тому числі про зупинення дії оскаржуваного рішення. На даний час заочне рішення Оболонського районного суду м.Києва від 11.05.2023 про стягнення заборгованості за договором про визначення розміру аліментів та порядку їх виплати не скасовано, протилежне судом не встановлено.

На виконання вказаного рішення суду 11.08.2023 Оболонським районним судом м.Києва видано виконавчий лист № 756/572/23 який 14.08.2023 було пред`явлено стягувачем до виконання.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Пилипчука В.Г. від 14.08.2023 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

15 серпня 2023 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Пилипчуком В.Г. накладено арешт на все майно належне боржнику.

В межах даного виконавчого провадження постанови приватним виконавцем направлялися боржнику за адресою його реєстрації місця проживання вказані у виконавчому листі.

Слід відмітити правову позицію Верховного суду викладену у постанові від 13.12.2018 справа № 636/620/18, зокрема, Верховний суд зазначив, що боржник діє не добросовісно, не отримуючи надісланих на його адресу документів виконавчого провадження та тривалий час фактично ухиляючись від виконання рішення суду, оскільки боржник був обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність примусового виконавчого провадження, що вимагало від нього добросовісної процесуальної поведінки та цікавитися у розумні строки перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу. Суд вважає, що боржник був обізнаний про примусове виконання судового рішення, оскільки мало місце в тому числі примусове звернення на заробітну плату боржника.

Відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» саме виконавець визначає обсяг дій, які слід вчинити для виконання судового рішення.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v.Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 30.11.2023 задоволено подання приватного виконавця Пилипчука В.Г., стягувач ОСОБА_4 , боржник ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано у встановленому законом порядку. Звернуто стягнення на належну боржнику ОСОБА_3 земельну ділянку, кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 07.02.2024 відмолено у задоволенні клопотання про зупинення дії ухвали Оболонського районного суду м.Києва від 30.11.2023.

Постановою Київського апеляційного суду від 15 травня 2024 року ухвалу Оболонського районного суду м.Києва від 30.11.2023 залишено без змін.

У подальшому приватним виконавцем Пилипчуком В.Г. 12.12.2023 в рамках виконавчого провадження провадились виконавчі дії з опису, арешту, оцінки майна боржника, а саме описано та накладено арешт на майно : земельна ділянка для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), реєстраційний/кадастровий номер 3222484200:03:002:0059, загальною площею 0,0932 га, що знаходиться в селі Малютянка Києво-Святошинського району Київської області.

На земельній ділянці приватний виконавець зазначив, що знаходяться дві будівлі не зареєстровані у встановленому законом порядку, дерев`яний паркан та металеві ворота.

У межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 приватним виконавцем виконавчого округу м.Києва Пилипчуком В.Г. постановою про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 28.12.2023 року призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Оцінка і консультації», яке має сертифікат суб`єкта оціночної діяльності, для участі у виконавчому провадженні з примусового виконання.

24.01.2024 суб`єктом оціночної діяльності підготовлено висновок про вартість вищевказаного майна.

08.04.2024 в межах виконавчого провадження проведено електронні торги.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема, верховенства права; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

За приписами ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

У відповідності до ч. 3 п. 15 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право залучати в установленому порядку для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Згідно ч. 3 ст. 20 вказаного Закону експерт або спеціаліст зобов`язаний надати письмовий висновок, а суб`єкт оціночної діяльності - суб`єкт господарювання - письмовий звіт з питань, що містяться в постанові, протягом 15 робочих днів з дня ознайомлення з постановою виконавця. Цей строк може бути продовжений до 30 робочих днів за погодженням з виконавцем.

Відповідно до ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (за змістом частини першої ст. 10 і частини першої ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Відповідно до ст. 33 даного закону спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, процедуру оцінки та її результати здійснює суб`єкт оціночної діяльності, а не виконавець, та зважаючи на те, що ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено можливість оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна, тому в даному випадку відсутні неправомірні дії приватного виконавця, а тому скарга в частині визнання неправомірними дій приватного виконавця щодо визначення вартості майна не підлягає до задоволення.

Суд зазначає, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності у відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Водночас звіт про оцінку майна, складовою частиною якого є висновок про вартість, не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності, та чинним законодавством не передбачено застосування щодо нього наслідків, пов`язаних із визнання протиправними та скасуванням юридичних актів.

Правову природу висновку експерта в даному аспекті було проаналізовано Великою Палатою Верховного суду у Постанові від 13.03.2018 року.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах №6 від 07.02.2014 у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов`язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням ст. ст. 57, 58 Закону про виконавче провадження.

При цьому суди мають ураховувати, що суб`єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному проваджені, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб`єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб`єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначає Верховний Суд у постановах від 13.03.2018 у справі № 914/881/17 та від 08.05.2019 в справі №2-79/11, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1 статті 12 Закону України № 2658-III). При цьому, Верховний Суд у постанові від 08.05.2019 в справі № 2-79/11 звертає увагу на те, що правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон України № 2658-ІІІ). Згідно з ч. 4 ст. 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до ст. 12 цього Закону.

Статтею 32 Закону України № 2658-III передбачено відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, а згідно з частиною 2 цієї статті оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Отже, чинним законодавством України передбачено підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема недостовірності чи необ`єктивності оцінки майна) ним своїх обов`язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина 1статті 12 Закону України № 2658-III).

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Аналіз ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, у тому числі і заявник (скаржник), мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України № 2658-ІІІ.

При цьому, у своїй діяльності суб`єкт оціночної діяльності є самостійним, а тому виконавець жодним чином не може впливати на порядок проведення оцінки майна.

Отже, залучивши суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна, приватний виконавець діяв відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» та, відповідно до положень цього ж Закону, має визначити ціну продажу майна згідно зі складеним звітом про оцінку майна.

Разом з цим, як випливає з матеріалів скарги, ОСОБА_3 не оскаржував проведену оцінку майна.

Як вбачається з матеріалів справи, приватний виконавець надіслав на зареєстровану адресу проживання боржника відповідну постанову про залучення оцінювача. Отже, твердження скаржника є безпідставними. Після отримання приватним виконавцем заяви про проживання боржника за кордоном, приватним виконавцем за адресою вказаною в заяві також в Болгарію направлялась постанова про залучення оцінювача та висновок щодо вартості майна, проте конверт повернувся без вручення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії приватного виконавця щодо оцінки майна відповідали положенням ст.56, 57 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В тому числі, суд, враховує вимоги ст.80 ЦПК України, зокрема достатність доказів для вирішення справи, наданих до суду.

Водночас, ОСОБА_3 не надано суду доказів протиправності дій приватного виконавця щодо проведення у рамках виконавчого провадження арешту, оцінки майна та передачу нерухомого майна боржника на реалізацію, як і не надано доказів бездіяльності приватного виконавця щодо не зупинки виконавчого провадження.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст.447-451 ЦПК України, ст.56-57 Закону України «Про виконавче провадження», суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_3 , заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Пилипчук Віталій Григорович, ОСОБА_4 на дії та бездіяльність державного виконавця - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 01.10.2024 року.

Суддя: Н.О. Яценко