Постанова

від 21.05.2024 по справі 752/18755/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року місто Київ

справа № 752/18755/23

провадження № 22-ц/824/9289/2024

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Головачова Я.В.,

суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва у складі судді Белоконної І.В. від 14 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів на утримання майна,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів на утримання майна, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

З 26 лютого 2008 року ОСОБА_1 була зареєстрована і проживала у квартирі позивача, однак не здійснювала оплати за комунальні послуги. Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 18 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що відповідач не приймала участі в оплаті комунальних послуг за період з 26 лютого 2008 року по 31 грудня 2021 року, позивач просила стягнути з ОСОБА_1 половину їх вартості в розмірі 50 899 грн 37 коп.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 27 листопада 2023 року справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду міста Києва.

Короткий зміст ухвали суду

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів на утримання майна передано за підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.

Ухвала суду мотивована тим, що даний позов повинен розглядатися за правилом виключної підсудності (за місцезнаходженням нерухомого майна).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Скаржник зазначає, що предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів, а тому на підставі частини 1 статті 27 ЦПК України справа підсудна Оболонсьому районному суду міста Києва. Крім того, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що спори про підсудність між судами не допускаються.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

У період з 2008 по 2021 рік у вказаній квартирі також була зареєстрована ОСОБА_1 .

Звертаючись до суду з позовом про стягнення коштів, позивач зазначала, що ОСОБА_1 не приймала участі в оплаті спожитих комунальних послуг.

Позиція суду апеляційної інстанції

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по

першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.

За загальним правилом територіальної підсудності, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом (частина 1 статті 27 ЦПК України).

Відповідно до частини 1 статті 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Таким чином, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно.

З матеріалів справи убачається, що ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 18 вересня 2023 року відкрито провадження у справі; ухвалою від 27 листопада 2023 року справу передано на розгляд до Оболонського районного суду міста Києва, оскільки зареєстроване місце проживання відповідача знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Оболонського району в місті Києві.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Згідно зі статтею 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить, що повернення справи, яка передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, не передбачено процесуальним законом, оскільки така справа повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року у справі №164/2138/19 та від 23 лютого 2022 року у справі №281/128/21.

Повернення справи до Голосіївського районного суду міста Києва у даному випадку є спором про підсудність, що прямо заборонено положеннями статті 32 ЦПК України і є неприпустимим.

Ураховуючи викладене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до частини 1 статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 14 лютого 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: