Постанова

від 14.05.2024 по справі 480/7348/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 р.Справа № 480/7348/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. (ухвалене суддею Глазько С.М., повний текст яког складено 18.12.2023 р.) по справі № 480/7348/23

за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш"

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Насоселектромаш", в якому просило: стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 59390,04 грн; стягнути з відповідача на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно - господарських санкцій у розмірі 2090,44 грн.

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону УкраїниПро основи соціальної захищеної осіб з інвалідністю в Україні,Кодексу адміністративного судочинства Українита на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання учасники справи своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, позивач просив розгляд справи проводити за його відсутність.

Згідно із ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скаргине підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ізст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до розрахунку Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за 2022 рік у Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» кількість штатних працівників облікового складу за рік становила 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0 осіб; норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону) 1 особа, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю становить 59390,04 грн. та пеня становить 2090,44 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач з січня по вересень 2022 року не мав обов`язку створювати робоче місце для особи з інвалідністю, а за першої потреби (з жовтня 2022 року) відповідачем створено відповідне робоче місце та працевлаштовано особу з інвалідністю.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 8статті 69 Господарського кодексу Українивстановлено, що підприємство з правом найму робочої сили забезпечує визначену відповідно до закону кількість робочих місць для працевлаштування неповнолітніх, осіб з інвалідністю, інших категорій громадян, які потребують соціального захисту. Відповідальність підприємства за невиконання даної вимоги встановлюється законом.

Відповідно дост. 18 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18-1 Закону УкраїниПро основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Українівстановлено, що пошук підходящої роботи для особи з інвалідністю здійснює державна служба зайнятості відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю, кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно із ч.ч. 1, 2ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Відповідно до ч. 1ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченимстаттею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що обов`язокпо працевлаштуванню осіб з інвалідністюпокладається на підприємство в якому працюєвід 8 до 25 осіб.

Питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 р. № 286 "Про затвердження Інструкції зі статистики кількості працівників"(далі - Інструкція), дія якого поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю.

В пункті 2.1 Інструкції визначено, що в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Судовим розглядом встановлено, що Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» від 31.12.2021 р. затверджено штатний розпис на 2022 рік, який введеній в дію з 01.01.2022 р., згідно із якого кількість працівників становила 1 особа.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» № 05 від 01.02.2022 р. введено в дію новий штатний розпис з 01.02.2022 р., в якому кількість та склад працівників не змінився, а ставка робочого часу зменшена до 0,25 ставки.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» № 08 від 01.08.2022 р. затверджено новий штатний розпис, в якому кількість працівників залишилась 1 особа - директор на 0,25 ставки.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» № 09 від 30.09.2022 р. затверджено штатний розпис з 01.10.2022 р., у якому залишилась 1 особа - директор на 0,25 ставки, але збільшилась заробітна плата.

Відповідно до Податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків - фізичних осіб, і суми утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 квартал 2022 року, що поданий відповідачем до Головного управління ДПС у Сумській області 18.05.2022 р., середньооблікова кількість штатних працівників у звітній період складала: в січні 2022 року 1 особа, в лютому 2022 року 1 особа, в березні 2022 року 1 особа; за 2 квартал 2022 року середньооблікова кількість штатних працівників у звітній період склала: в квітні 2022 року 1 особа, в травня 2022 року 1 особа, в червня 2022 року 1 особа; за 3 квартал 2022 року 03.11.2022 р. середньооблікова кількість штатних працівників у звітній період склала, в липні 2022 року 1 особа, в серпні 2022 року 1 особа, в вересні 2022 року 1 особа; за 4 квартал 2022 року 07.02.2023 р. середньооблікова кількість штатних працівників у звітній період склала: в жовтні 2022 року 15 осіб, в листопаді 2022 року 38 осіб, в грудні 2022 року 37 осіб.

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш» №10 від 18.10.2022 р. внесено зміни до штатного розпису, за яким додатково введено 20 штатних посад та наказом № 11 від 18.10.2022 р. затверджено новий штатний розпис дійсний з 18.10.2022 р., в якому затверджено 21 штатних одиниць. Наказом № 12 від 20.10.2022р. винесено зміни до штатного розпису яким додано 17 штатних одиниць. Наказом № 13 від 20.10.2022 р. затверджено штатний розпис на 38 штатних одиниць. Наказом №16 від 09.11.2022 р. введено до штатного розпису 1 посаду.

З 09.11.2022 р. затверджено штатний розпис на 39 штатних працівників.

Наказом № 21 від 13.12.2022 р. зі штатного розпису виведена 1 штатна одиниця. Наказом № 22 від 13.12.2022 р. затверджено штатний розпис у кількості 38 штатних одиниць.

Згідно із довідкою бухгалтерській довідці-розрахунку №19 від 03.08.2023 р. у товаристві в жовтні 2022 року - 15 осіб, в листопаді 2022 року - 38 осіб, в грудні 2022 року - 37 осіб.

Судовим розглядом встановлено, що 19.10.2022 р. ОСОБА_1 , якому відповідно до довідки до акта медико-соціальної експертної комісії, серія 12ААБ №760262 від 07.04.2021 р., встановлено інвалідність 3 групи, прийнято на роботу до Товариства з обмеженою відповідальністю «Насоселектромаш», дата початку робіт 20.10.2022 р.

Тобто, після збільшення кількості працівників товариства, відповідачем виконано встановлений Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що до жовтня 2022 року у відповідача був відсутній обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, та у позивача відсутні правові підстави застосовувати до відповідача норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, оскількиштатна численність працівниківтовариства до жовтня 2022 року складала менше ніж 8 осіб.

Згідно із ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 р. по справі № 480/7348/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. .

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Любчич О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 21.05.2024 року