Постанова

від 21.05.2024 по справі 580/10748/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10748/23 Суддя першої інстанції: Алла РУДЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Шведа Е.Ю.,

суддів - Голяшкіна О.В., Заїки М.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на прийняте у порядку в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просив:

- визнати протиправними дії Відповідача щодо нарахування та виплати не в повному обсязі Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця;

- зобов`язати Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 позов задоволено частково:

- визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - липень 2014 року та грудень 2017 року;

- зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум індексації грошового забезпечення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

При цьому суд виходив з того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця, а враховуючи що з січня 2008 року по березень 2018 року розмір посадових окладів для військовослужбовців не змінювався, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення Позивача за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 є січень 2008 року. Відмовляючи у задоволенні іншої частини позовних вимог, суд зазначив, що право на індексацію у зв`язку із підвищенням розміру посадового окладу, а не розміру доходу, визначено законодавцем з 01.12.2025 у зв`язку з набранням чинності відповідних змін до Порядку №1078.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свою позицію обґрунтовує тим, що з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013, починаючи з 01.12.2015 обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець. Крім того зазначає, що Позивачу нарахована і виплачена індексації грошового забезпечення в повному обсязі з визначенням базового місяця для її обчислення відповідно до діючого законодавства.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.04.2024 відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи із суду першої інстанції, які надійшли до Шостого апеляційного адміністративного суду 01.05.2024.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.05.2024 призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Оскільки рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не є предметом апеляційного оскарження, то судова колегія вважає за необхідне здійснювати перевірку його законності та обґрунтованості у межах доводів та вимог апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах України та відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.07.2019 № 341-о/с був виключений зі списків особового складу з 01.08.2019 (а.с. 11).

Позивач звернувся до Відповідача із заявою від 08.06.2023 щодо виплати індексації грошового забезпечення.

В/ч 9930 14.06.2023 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в сумі 20 842,22 грн за період 01.12.2015 по 28.02.2018, що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 03.07.2023 (а. с. 13), та про що повідомила Позивача листом від 20.06.2023 № 11/Щ-67-84 (а.с. 1).

Представник ОСОБА_2 18.07.2023 звернулася до в/НОМЕР_1 із адвокатським запитом, в якому просила повідомити, який базовий місяць застосовувався при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за період з липня 2015 по лютий 2018 року(а.с. 14).

Відповідач листом від 02.08.2023 № 11/5276-23-Вих повідомив, що при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення Позивачу за період з липня 2015 року по лютий 2018 року застосовувалися базові місяці - липень 2014 року та грудень 2017 року (а.с. 15).

На підставі встановлених вище обставин, виходячи з системного аналізу приписів, ст. ст. 18, 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей», ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон), Порядку проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), суд першої інстанції, враховуючи позиції Верховного Суду, дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог, адже чинним законодавством визначено, що базовим місцем для розрахунку індексації є січень 2008 року.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може не погодитися з огляду на таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів та послуг, а поріг індексації - величина індексу споживчих цін, яка надає підстави для проведення індексації грошових доходів населення.

Згідно абз. 4 ч. 1 ст. 2 Закону індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Приписи ч. 6 ст. 2 Закону визначають, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

За правилами ч. 1 ст. 4 Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 21.07.2016 - 103 відсотка).

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком №1078.

Приписи п. 1-1 Порядку №1078 визначають, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101(з 21.07.2016 - 103 відсотка).

Згідно абз. 5 п. 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі грошове забезпечення військовослужбовців.

При цьому підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню - підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Із змісту наведеного вбачається, що пунктом 6 Порядку № 1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації.

За правилами абз. 2 п. 2 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно п. 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Тобто, як зазначив Верховний Суд у постанові від 05.02.2020 у справі № 825/565/17, наявні підстави вважати, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

На момент виникнення спірних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабміну України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 № 1294 (далі - Постанова № 1294), якою було затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до пункту 13 Постанови № 1294 остання набрала чинності з 01.01.2008. Тобто, за умови підвищення посадового окладу в січні 2008 року останній виступає базовим, а з лютого здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Ця Постанова №1294 діяла до дня набрання чинності 01.03.2018 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.

У свою чергу, з аналізу змісту Постанови №1294 вбачається, що у період її дії з 01.01.2008 до 01.03.2018 посадові оклади військовослужбовців не змінювались.

Відтак, на переконання суду апеляційної інстанції, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування Позивачу індексації його грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно. Таким чином, проведення в/ч НОМЕР_1 нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за цей період виходячи з іншого базового місяця ніж січень 2008 року відбувалося поза межами правового поля, оскільки, як було встановлено вище, базовим місяцем для обчислення виплати індексації у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно був січень 2008 року, а тому доводи Апелянта про нарахування і виплату Позивачу індексації грошового забезпечення в повному обсязі з визначенням базового місяця для її обчислення відповідно до діючого законодавства є безпідставними.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №380/2263/22, від 30.04.2024 у справі №260/1352/21.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Суддя-доповідач Швед Е.Ю.

Судді О.В. Голяшкін

М.М. Заїка

Повний текст постанови складено та підписано 21 травня 2024 року