УХВАЛА
21 травня 2024 року
Київ
справа № 120/3053/23
адміністративне провадження № К/990/18513/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 120/3053/23 за позовом Приватного підприємства «Агро-Крушлинці» до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
13.05.2024 до суду вп`яте надійшла касаційна Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 08.05.2024.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена 22.11.2023, повний її текст складено 23.11.2023, відповідно, останнім днем для оскарження цього судового рішення є 25.12.2023 з урахуванням вихідних днів. Однак, касаційну скаргу у цій справі направлено до суду поштою лише 08.05.2024, тобто з пропуском строку встановленого для цього.
ГУ ДПС заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу було подано в межах строку, передбаченого КАС України. Верховний Суд ухвалою від 21.03.2024 її повернув як таку, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі та роз`яснив, що повернення не позбавляє права на повторне звернення. Просить врахувати, що звертаючись повторно з касаційною скаргою в межах присічного строку, з платіжним дорученням про сплату судового збору за подання касаційної скарги в повному розмірі, що свідчить про вжиття відповідачем заходів щодо повторного подання належним чином оформленої касаційної скарги і що відповідач мав виправдані очікування, що його касаційна скарга буде прийнята до розгляду. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини.
Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке.
Суд встановив, що касаційні скарги які ГУ ДПС направляло до суду засобами поштового зв`язку 27.12.2023, 15.01.2024, 15.02.2024, 28.02.2024 Верховний Суд повернув ухвалами від 29.12.2023, 26.01.2024, 19.02.2024, 21.03.2024 на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Суд визнав недостатнім наведене у скарзі обґрунтування для відкриття касаційного провадження на підставі пунктів 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд зазначив, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанов Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цих підставах. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало через підсистему «Електронний суд» 29.12.2023 о 16:33, 26.01.2024 о 18:47, 19.02.2024 о 19:35, 25.03.2024 о 11:40.
08.05.2024 ГУ ДПС подало касаційну скаргу вп`яте, тобто більше ніж через місяць з дня отримання ухвали про повернення попередньо поданої касаційної скарги, однак, її зміст в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є ідентичним до попередньої редакції касаційної скарги.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Однак, доводів про наявність таких поважних причин клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення не містить.
ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав.
Загальний строк, що минув з дати виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду і до дати звернення з касаційною скаргою вп`яте, становить більше п`яти місяців, що значно виходить за межі як строку, встановленого КАС України для касаційного оскарження судових рішень, так і розумного строку взагалі. Проміжки часу, що спливали між датами отримання ухвал про повернення касаційних скарг і до моменту їх чергового подання, ГУ ДПС взагалі не обґрунтовує як такі, що були об`єктивно необхідні задля приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, і для його виконання процесуальний закон встановлює достатній строк - тридцять днів з дня складення повного тексту оскаржуваного судового рішення (з дня отримання копії судового рішення).
У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Доводи скаржника, що повторна касаційна скарга направлена в межах строку, передбаченого частиною п`ятою статті 333 КАС України є безпідставними, оскільки цією нормою встановлено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку, натомість не встановлює можливість незастосування до таких суб`єктів строку на касаційне оскарження судових рішень, встановлених статтею 329 КАС України.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків на касаційне оскарження і підстави, вказані у заяві про поновлення строку, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право вказати інші підстави для поновлення строку.
З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу повідомити суд про інші поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Перевіркою змісту вп`яте поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній, аналогічно попереднім касаційним скаргам, міститься посилання на пункти 1 і 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Враховуючи, що Верховний Суд надавав вичерпні роз`яснення щодо обов`язкових умов, які мають зазначатися у своєму взаємозв`язку, у випадку подання касаційної скарги на підставі пунктів 1 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, колегія суддів вважає недоцільним чергове роз`яснення скаржникові, чому його доводи є недостатніми для відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.
У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 329-330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25.09.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.11.2023 у справі № 120/3053/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом.
Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 21.05.2024 |
Оприлюднено | 22.05.2024 |
Номер документу | 119180048 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо валютного регулювання і валютного контролю, з них за участю органів доходів і зборів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні