Постанова

від 21.05.2024 по справі 240/25181/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 240/25181/23

адміністративне провадження № К/990/14564/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/25181/23

за позовом Заступника керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма" про визнання протиправними та скасування протоколу і спеціального дозволу, касаційне провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 (головуючий суддя Шуляк Л.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Гонтарука В.М., суддів: Матохнюка Д.Б., Білої Л.М.),

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави звернувся до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Державної служби геології та надр України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма", в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати протокол № 4057 від 31.08.2017 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

-визнати протиправним та скасувати спеціальний дозвіл на користування надрами № 6307, виданий 27.12.2018 Державною службою геології та надр України товариству з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма".

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 04.09.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 26.12.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2023, позов залишив без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що позивачем пропущений строк звернення до суду, а тому наявні правові підстави для залишення адміністративного позову без розгляду.

Також суди зазначили, що зміна судової практики, що відбулася після ухвалення судами остаточного рішення, не повинна порушувати принцип правової визначеності, стабільності у відносинах, а тому, в даному випадку, не може слугувати поважною підставою для поновлення строку звернення до суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, у квітні 2024 року заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає про те, що судами першої та апеляційної інстанцій порушено норми процесуального права.

Так, упродовж 2019-2022 років суди не підтримували позиції прокурора щодо можливості пред`явлення ним, як самостійним позивачем, позовів вказаної категорії, а тому питання про пред`явлення вказаних позовів упродовж 2019 - 2022 років не ставилося. Від своїх попередніх висновків Верховний Суд відступив лише у постанові від 29.11.2022 у справі № 240/401/19 та зазначив про наявність у прокурора повноважень на звернення до адміністративного суду з позовом для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами.

Отже, заявник вважає, що зміна підходів до правозастосування в таких правовідносинах була невизначена, що це унеможливлювало пред`явлення ним позовів вказаної категорії раніше, а тому строк звернення до суду з цим позовом пропущений строк з поважних причин.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

16.04.2024 в автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зареєстровано вказану касаційну скаргу.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.

Ухвалою Верховного Суду від 30.04.2024 відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

07.05.2024 на адресу Верховного Суду від Державної служби геології та надр України надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

10.05.2024 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Софія-Гамма" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому третя особа просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також, виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.

За приписами частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, прокурор оскаржує протокол засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 31.08.2017 та дозвіл на користування надрами, виданий Державною службою геології та надр України 27.12.2018.

До суду із цим позовом прокурор звернувся лише 24.08.2023, тобто з пропуском тримісячного строку звернення до суду, передбаченого нормами КАС України.

Як зазначено позивачем в заяві про поновлення строку звернення до суду від 28.08.2023, подати цей позов раніше не було можливості, оскільки існувала сформована судова практика щодо відсутності у прокурора повноважень на звернення з такими позовними вимогами. Звертає увагу, що Верховний Суд відступив від попередніх висновків щодо адміністративної процесуальної дієздатності прокурора у спірних правовідносинах у постанові від 29.11.2022 у справі №240/401/19, тобто відбулась зміна підходів у правозастосуванні, що, на переконання прокурора, є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Суди попередніх інстанцій, врахували наведені заявником доводи, та зазначили, що враховуючи дату відступу Верховним Судом від попередніх висновків щодо адміністративної процесуальної дієздатності прокурора у правовідносинах у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами,-29.11.2022 (постанова Верховного Суду у справі №240/401/19), звертаючись до суду з цим позовом 24.08.2023, прокурор пропустив строк, визначений статтею 122 КАС України.

Крім того, суди також дійшли висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що зміна судової практики Верховного Суду не може розглядатися, як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду з адміністративним позовом.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза «з поважних причин», а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що звертаючись із цим позовом 24.08.2023 прокурор не навів об`єктивних причин, які перешкоджали звернутися з цим позовом у найбільш короткі строки після зміни судової практики, яка підтверджує можливість пред`явлення прокурором позовів такої категорії, як самостійним позивачем (після прийняття Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постанови від 29.11.2022 у справі №240/401/19). При цьому відсутні підстави вважати такий строк розумним та об`єктивно необхідним для реалізації права на судовий захисту.

Поряд з цим, слід звернути увагу, що зміна підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення з позовом до адміністративного суду для захисту інтересів держави у сфері дотримання процедури надання спеціального дозволу на користування надрами не є поважною причиною, за наявності якої суд зобов`язаний поновити пропущений строк звернення до суду.

Той факт, про який позивач вказує у заяві про поновлення строку, не є непереборною обставиною, з підстав якої позивач не міг звернутись до суду в межах встановленого строку КАС України.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оціночні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, не

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо об`єктивно йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив через можливі власні недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до свого права на звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Колегія суддів зазначає, що належних та допустимих доказів щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутись за судовим захистом із зазначеними позовними вимогами, із змісту заяви на усунення недоліків позовної заяви не вбачається, у зв`язку з цим суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про те, що вказані позивачем обставини, якими він обґрунтовує поважність пропущення строків звернення до суду, не можуть бути поважними причинами для поновлення строку звернення до суду з позовом, оскільки вказане матиме наслідок необґрунтованого втручання суду у принцип правової визначеності та порушення права інших учасників провадження на справедливий судовий розгляд в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Обставин, які об`єктивно унеможливлювали реалізацію прав щодо своєчасного звернення до суду позивачем не наведено.

Посилання прокурора на зміну підходів до правозастосування в правовідносинах щодо повноважень на звернення до суду із даною категорією справ, не змінює момент, з якого він повинен був дізнатись про порушення інтересів держави, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо захисту таких інтересів.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 240/21810/23.

У зв`язку з вказаним, Верховний Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

За правилами статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 - відсутні.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 26.12.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2024 у справі №240/25181/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко