Постанова

від 21.05.2024 по справі 240/8829/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 240/8829/23

адміністративне провадження № К/990/6833/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Тацій Л.В.,

суддів: Стеценка С.Г., Бучик А.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 240/8829/23

за позовом заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Габро Ресурс" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу, касаційне провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 (головуючий суддя Липа В.А.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді Капустинського М.М., суддів: Ватаманюка Р.В., Сапальової Т.В.),

у с т а н о в и в:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

29.03.2023 Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) "Габро Ресурс" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 21.01.2019 №6353, який виданий Товариству з обмеженою відповідальністю "Габро Ресурс" для видобування габроноритів Східної ділянки Сліпчицького родовища Черняхівського району Житомирської області.

У позові прокурор зазначив, що спеціальний дозвіл на користування надрами від 21.01.2019 №6353 виданий ТОВ "Габро Ресурс" за результатами розгляду поданих підприємством матеріалів, який оформлено протоколом засідання ДКЗ від 25.10.2018 за № 4557. Разом з тим, вищезазначений протокол №4557 від 25.10.2018 визнано протиправним та скасовано рішенням суду у справі №240/3379/19.

Крім цього, у позові прокурор вказує, що строк звернення до суду ним не пропущений, через те, що початок перебігу строку пов`язаний із прийняттям у справі №240/3379/19 остаточного рішення Верховного Суду від 26.01.2023.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 19.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

05.05.2023 прокурор надіслав до суду заяву про поновлення строку на звернення до суду з позовом, в якій послався на положення частини першої статті 325 КАС України, відповідно до якої постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Таким чином, з дня винесення Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови 30.10.2019, у прокурора виникло право на оскарження спеціального дозволу, оскільки визнано протиправним та скасовано підставу для його видачі - протокол ДКЗ від 25.10.2018 за №4557. Разом з тим, ця постанова апеляційного суду оскаржена до Верховного Суду, який ухвалив остаточне рішення лише 26.01.2023, що перешкоджало зверненню до суду з цим позовом.

10.05.2023 до Житомирського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач наполягав на тому, що прокурор про обставини, якими обґрунтовує підстави позовних вимог у цій справі, був обізнаний щонайменше у 2019 році, після ухвалення Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 240/3379/19. Державна служба геології та надр України у відзиві на позов просила залишити його без розгляду з підстав пропуску строку на звернення до суду.

У відповіді на відзив, поданому 11.05.2023 прокурор заперечував проти доводів, викладених відповідачем у відзиві, щодо пропуску строку звернення до суду та просив поновити строк.

05.06.2023 до суду надійшла заява від ТОВ "Габро Ресурс", у якій відповідач також зазначив, що прокурор звернувся до суду з позовом з порушенням строку, передбаченого статтею 122 КАС України, доказів поважності причин пропуску цього строку не надав.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлено позивачу строк звернення до суду з цим адміністративним позовом.

19.10.2023 від ТОВ "Габро Ресурс" до Житомирського окружного адміністративного суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Розгляд справи 19.10.2023 не відбувся у зв`язку з перебуванням судді у відпустці, а наступне судове засідання призначено на 02.11.2023.

Як слідує з протоколу судового засідання та його аудіозапису, 02.11.2023 судом поставлено на обговорення клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, яке представник ТОВ "Габро Ресурс" підтримав, прокурор заперечував проти задоволення цього клопотання.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 Сьомий апеляційний адміністративний суд клопотання ТОВ "Габро Ресурс" про залишення позову без розгляду у справі №240/8829/23 задовольнив. Залишив без розгляду позовну заяву заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, Товариства з обмеженою відповідальністю "Габро Ресурс" про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 23.01.2024 залишив без змін ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що викладений в ухвалі від 23.06.2023 висновок про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду був передчасним, прокурор звернувся до суду з пропуском строку та не надвів доказів поважності причин пропуску цього строку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та процесуальні дії у справі

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм процесуального права, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024.

У касаційній скарзі прокурор зазначає, що підстави для звернення до суду з цим позовом виникли після перегляду Верховним Судом 26.01.2023 рішень у справі №240/3379/19.

15.03.2024 Державна служба геології та надр України надіслала відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення.

Так само у відзиві, поданому 22.03.2024, ТОВ "Габро Ресурс" заперечує проти задоволення касаційної скарги прокурора.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій установлено, що у березні 2019 заступник прокурора Житомирської області звернувся з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - ТОВ "Габро Ресурс", Державна служба геології та надр України про визнання протиправним та скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин №4557 від 25.10.2018 та визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс".

03.07.2019 у Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення у справі №240/3379/19 про відмову у задоволенні позову.

Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 30.10.2019 скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019. Ухвалив нове рішення, яким позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи: ТОВ "Габро Ресурс", Державна служба геології та надр України задовольнив. Визнав протиправним та скасував протокол №4557 від 25.10.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання №1349 від 18.12.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 №24937/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс".

Постановою Верховного Суду від 26.01.2023 змінено постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 240/3379/19, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

21.01.2019 Державною службою геології та надр України видано ТОВ "Габро Ресурс" спеціальний дозвіл на користування надрами №6353, який є предметом оскарження у цій справі.

Посилаючись на те, що спеціальний дозвіл ТОВ "Габро Ресурс" виданий на підставі, зокрема, протоколу №4557 від 25.01.2018, який був предметом оскарження у справі №240/3379/19 та скасований судом, прокурор 29.03.2023 звернувся до суду з цим позовом про скасування спеціального дозволу на користування надрами від 21.01.2019 № 6353.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

Статтею 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.

За змістом статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абзацом 2 частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з частиною четвертою статті 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За змістом пункту 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо є підстави, визначені частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження спрямовані на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 20.04.2021 у справі № 640/17351/19 зазначав про те, що визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Ключовим питанням у межах доводів касаційної скарги є визначення, коли прокурор був обізнаний чи повинен був дізнатись про наявність порушень з боку відповідача під час прийняття протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин №4557 від 25.10.2018 та, відповідно, про наявність підстав для звернення до суду з позовом про скасування спеціального дозволу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протокол Державної комісії України по запасах корисних копалин при Державній службі геології та надр України №4787-ДСК, який слугував підставою для видачі спеціального дозволу на користування надрами №6353 виданий 21.01.2019, прийнято 25.10.2018.

При цьому, за висновками судів попередніх інстанцій, про наявність підстав для звернення з позовом у цій справі прокурору було відомо щонайменше в листопаді 2019 року, після прийняття Сьомим апеляційним адміністративним судом постанови від 30.10.2019, яка набрала законної сили з дати її прийняття.

Натомість з позовом до суду прокурор звернувся лише у квітні 2023 року, тобто з пропуском строку, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

Прокурор обґрунтовував пропуск строку на звернення до суду з позовом тим, що постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 оскаржено в касаційному порядку та, відповідно, справа № 240/3379/19 перебувала на розгляді у Верховному Суді, яким лише 26.01.2023 ухвалено остаточне рішення.

Частиною другою та п`ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.

Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Згідно із частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Так, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Ключовою є фраза "з поважних причин", а отже це і є предметом доказування при вирішенні питання щодо встановлення поважності причин для позивача, тобто якщо строк був пропущений з поважних причин, це повинно підтверджуватися незаперечними письмовими доказами.

Таким чином, оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження, суд повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у клопотанні доводів, а також з того, чи мав заявник можливість своєчасно реалізувати своє право на оскарження.

Вказані принципи допомагають зрозуміти деякі важливі елементи справедливого суду. При цьому й саме питання застосування строку звернення до суду тісно пов`язано з їх реалізацією.

Строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини третьої статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, обґрунтовуючи поважність підстав, які спричинили пропуск строку звернення до суду позивач зазначив, що у березні 2019 заступник прокурора Житомирської області звернувся з позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи - ТОВ "Габро Ресурс", Державна служба геології та надр України, про визнання протиправним та скасування протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин №4557 від 25.10.2018 та визнання протиправним та скасування рішення Житомирської обласної ради щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Габро Ресурс".

03.07.2019 Житомирський окружний адміністративний суд прийняв рішення про відмову у задоволенні позову прокурора.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову від 30.10.2019, якою скасував рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 та ухвалив нове рішення, яким позов заступника прокурора Житомирської області задовольнив.

26.01.2023 Верховним Судом було винесено остаточне рішення по справі № 240/3379/19.

Тому позивач вважає, що оскільки розгляд вказаної справи Верховним Судом не залежав від волі прокурора, а обставини справи мають преюдиційне значення у даній справі, тому звернення до суду у вказаних правовідносинах відбулося в межах визначеного КАС України строку, який має обраховуватись з дати винесення постанови Верховним Судом.

Колегія суддів звертає увагу, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 у справі № 240/3379/19 набрала законної сили у відповідності до вимог статті 325 КАС України з дати її прийняття, тобто 30.10.2019, а відповідно, саме з вказаної дати у позивача виникло право звернутися до суду щодо визнання протиправним та скасування спеціального дозволу, однак з цим позовом прокурор звернувся майже через чотири роки після отримання постанови, яка набрала законної сили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Верховного Суду у справі № 240/3379/19 постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 30.10.2019 змінена, шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції рішення Верховного Суду, в нішій частині постанова суду апеляційної інстанції залишена без змін.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що дата розгляду Верховним Судом справи №240/3379/19, не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави та про наявність підстав, якими він обґрунтовує позов про скасування спеціального дозволу у цій справі, і ця подія (перегляд судових рішень Верховним Судом) не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли законного та обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення без розгляду позову Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури, у зв`язку з пропуском строку на звернення до суду, визначеного абзацом другим частини другої статті 122 КАС України.

Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права чи порушення ними норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з їх висновками.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №240/8829/23- без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу заступника керівника Житомирської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23.01.2024 у справі №240/8829/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.В. Тацій

Судді А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко