Постанова

від 21.05.2024 по справі 520/6922/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року

м. Київ

справа № 520/6922/2020

адміністративне провадження № К/990/5229/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року (суддя Кухар М.Д.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року (судді: Присяжнюк О.В. (головуючий), Любчич Л.В., Спаскін О.А.) у справі № 520/6922/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

І. Суть спору

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» (далі - позивач, платник податків, Товариство, ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДПС у Харківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень прийнятих ГУ ДПС у Харківській області від 31 березня 2020 року № 00000580511, № 00000590511.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, оскільки висновки відповідача викладені ним у акті перевірки є хибними та такими, які не ґрунтуються на дійсних фактичних обставинах та зроблені у зв`язку з невірним застосуванням положень податкового законодавства, а також позивач зазначає про помилковість висновків відповідача щодо відсутності господарських операцій між позивачем та його контрагентом (ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП»), тоді як такі господарські відносини носили реальний характер, що підтверджується належно оформленими первинними документами. Крім того, позивач, зокрема вказує на порушення контролюючим органом порядку призначення перевірки, зокрема, відсутність у відповідача правових підстав для призначення такої, оскільки запит контролюючого органу про надання інформації не відповідав вимогам пункту 73.3. статті 73 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв у відповідності до вимог чинного законодавства. Судами було встановлено та зазначено, що позивач діяв без належної обачності при виборі контрагента та розумними заходами не пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку, оскільки вид діяльності ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» не має жодного відношення до виробництва та/або купівлею/продажем алюмінієвого сплаву, що ставить під сумнів реальність здійснення досліджуваних господарських операцій та що не було спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами. Крім того, судами встановлено, що відповідний запит про надання запитуваної інформації, а також наказ про проведення перевірки були надіслані/прийняті у відповідності до вимог чинного податкового законодавства.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року та прийняти рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» у повному обсязі.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» зареєстровано як юридична особа, основним видом діяльності якої є за КВЕД 24.42 виробництво алюмінію та іншими видами діяльності є 24.44 виробництво міді, 46.77 оптова торгівля відходами та брухтом, 46.90 неспеціалізована оптова торгівля, 38.32 відновлення відсортованих відходів.

На підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 17.02.2020 № 907 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість під час господарських взаємовідносин з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за квітень 2019 року та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, за результатами якої складено акт перевірки від 28.02.2020 № 579/20-40-05-11-10/25611992, висновками якого встановлено порушення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит в квітні 2019 року на суму ПДВ 1 650 000,00 грн, що призвело до заниження податку на додану вартість до сплати в квітні 2019 року на суму ПДВ 546 610,00 грн та до завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в квітні 2019 року на суму ПДВ 1 103 390,00 грн.

Не погоджуючись із висновками вказаного акта перевірки, 17.03.2020 ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» подано заперечення на акт перевірки. Листом від 27.03.2020 № 12109/10/20-40-05-11-16 ГУ ДПС у Харківській області повідомило ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» про залишення висновків акта перевірки без змін.

На підставі висновків вказаного акта перевірки контролюючим органом 31.03.2020 прийняті податкові повідомлення-рішення: № 00000580511, яким визначено ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» податкове зобов`язання з ПДВ в сумі 819 915,00 грн (за податковим зобов`язанням в сумі 546 610,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 273 305,00 грн); № 00000590511, яким визначено у ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» суми завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду (за квітень 2019 року) на суму 1 103 390,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що до відповідача від Управління податкових перевірок, трансферного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Харківській області надійшла доповідна записка № 212/20-40-05-11-18 від 07.02.2020, про призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» , у зв`язку з ненаданням товариством протягом 15 робочих днів з дня отримання у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит ГУ ДПС у Полтавській області.

Наказом ГУ ДПС у Полтавській області № 907 від 17.02.2020, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» протягом 15 робочих днів з дня отримання у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит ГУ ДПС у Полтавській області № 11540/10/20-40-05-11-16 від 29.11.2019 за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року, поданої платником податків щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ «ДЕКСІЯ-ГРУП» за квітень 2019 року, та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, призначено проведення документальної позапланової перевірки позивача.

18.02.2020 фахівцями контролюючого органу при виході за місцем реєстрації Товариства, а саме: м. Харків, вул. Залютинська буд. 6, встановлено відсутність директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» Клочка С.В.. ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» за податковою адресою платника податків направлено поштою з повідомленням про вручення запит з детальним переліком необхідних копій документів.

У зв`язку з ненаданням ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» (код за ЄДРПОУ 38879155) протягом 15 робочих днів з дня отримання, у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит ГУ ДПС Харківської області прийнято рішення про проведення позапланової документальної виїзної перевірки.

Судами попередніх інстанцій зі змісту вказаного акта перевірки встановлено, що директору ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» ОСОБА_1 19.02.2020 о 09.20 год. вручено запит про підготовку та надання документів для перевірки взаємовідносин з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42523380) за квітень 2019 року, а також даних щодо використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) у термін до 11:00 години 19.02.2020 за місцем розташування ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», проте, документи до перевірки не надані, про що складено відповідний акт від 19.02.2020 № 1017/20-40-05-11-10/25611992. Документи до перевірки були надані 20.02.2020. Судами встановлено, що перевірка проведена у присутності директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», що підтверджується актом перевірки від 28.02.2020 № 579/20-40-05-11-10/25611992 та не заперечується учасниками справи.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2019 між ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» та ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» укладено договір поставки № 01042019, предметом якого є купівля-продаж продукції виробничо-технічного призначення, а саме: алюмінієвий сплав АК12ПЧ згідно ГОСТ 1583-93.

На підтвердження вказаної господарської операції позивачем складені податкові накладні та надані квитанції про їх реєстрацію, а саме: від 16.04.2019 № 6 на суму 1 650 000,00 грн, від 17.04.2019 № 7 на суму 1 650 000,00 грн, від 19.04.2019 № 8 на суму 1 650 000,00 грн, від 22.04.2019 № 9 на суму 1 650 000,00 грн, від 24.04.2019 № 10 на суму 1 650 000,00 грн, від 25.04.2019 № 11 на суму 1 650 000,00 грн та видаткові накладні від 16.04.2019 № 16/04-1 на суму 1 650 000,00 грн, від 17.04.2019 № 17/04-1 на суму 1 650 000,00 грн, від 19.04.2019 № 19/04-1 на суму 1 650 000,00 грн, від 22.04.2019 № 22/04-1 на суму 1 650 000,00 грн, від 24.04.2019 № 24/04-1 на суму 1 650 000,00 грн, від 25.04.2019 № 25/04-1 на суму 1 650 000,00 грн.

Також, позивачем було надано сертифікати якості товару, надані контрагентом постачальником для позивача з поставкою товару від 16.04.2019 № 160419, від 17.04.2019 № 170419, від 19.04.2019 № 190419, від 22.04.2019 № 220419, від 24.04.2019 № 240419, від 25.04.2019 № 250419.

На підтвердження факту переміщення (перевезення) товару, позивачем надано товарно-транспортні накладні: № Р16/04-1 від 16.04.2019, № Р17/04-1 від 17.04.2019, № Р19/04-1 від 19.04.2019, № Р22/04-1 від 22.04.2019, № Р24/04-1 від 24.04.2019, № Р25/04-1 від 25.04.2019, акти виконаних робіт та рахунки за послуги перевезення де перевізник ФО-П ОСОБА_2 , акт та рахунок від 17.04.2019 на суму 6 000,00 грн, акт та рахунок від 18.04.2019 на суму 6 000,00 грн, акт та рахунок від 20.04.2019 на суму 6 000,00 грн, акт та рахунок від 23.04.2019 року на суму 6 000,00 грн, акт та рахунок від 25.04.2019 на суму 6 000,00 грн, акт та рахунок від 26.04.2019 на суму 6 000,00 грн, платіжні доручення на оплату послуг перевезення товару.

Придбаний товар використано позивачем при організації власної господарської діяльності, а саме - використано у виробництві марочних алюмінієвих сплавів, на підтвердження чого позивачем було надано до судів попередніх інстанцій: попередні калькуляції вартості виробництва продукції за квітень-травень 2019 року, накладні вимоги на відпуск (вихід готової продукції) матеріалів за квітень-травень 2019 року, звіт начальника виробництва про виробництво продукції за квітень-травень 2019 року, остаточна калькуляція вартості виробництва продукції за квітень-травень 2019 року, паспорти плавок сировини та вихід готової продукції за квітень-травень 2019 року, сертифікати якості на готову продукцію за квітень-червень 2019 року. На підтвердження подальшої реалізації вже готової продукції, позивачем надано наступні документи: договори на поставку алюмінієвого сплаву між позивачем (як постачальником) та наступними покупцями: ПАТ «МК «АЗОВСТАЛЬ» договір № 089ЛС-02/652 від 27.03.2017, ПрАТ «ММК ім. Ілліча» договір № 1296 від 11.06.2016, ТОВ «АВТОПРИВОД» договір № 01022018 від 01.02.2018, ТОВ «ТОГОВИЙ ДІМ «БІОЛ» договір № 02022018 від 02.02.2018, видаткові накладні на продаж готової продукції, акти, податкові накладні на продаж готової продукції, платіжні доручення на оплату поставленого товару, товарно-транспортні накладні на продаж готової продукції, акти виконаних робіт та рахунки за надання послуг перевезень товару, договори на перевезення та її організацію вантажу: ТОВ «Трейдзон» договір № 25042018 від 25.04.2018, ТОВ «Р.К. Груп» договір № 01-1511-к від 07.09.2015, ФОП ОСОБА_3 договір № 5 від 01.04.2017, декларація з ПДВ з квитанцією № 2 за квітень 2019 року в яких зазначено як постачальників сировини так і покупців вже готової продукції.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій положень чинного податкового законодавства, зокрема, пункту 44.1. статті 44, абзацу 1 пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а також положень статей 1, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» щодо вимог до оформлення первинних документів. Так, позивач вказує, що відповідач в порушення норм підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України провів виїзну перевірку позивача не за місцезнаходженням підприємства, а в приміщенні контролюючого органу, що фактично свідчить про проведення невиїзної перевірки. На переконання позивача, оскільки відповідачем не доведено проведення виїзної перевірки за місцезнаходженням позивача, то доводи позивача про проведення невиїзної перевірки є обґрунтованими.

Також позивач зазначає, що ним були надані відповідачу обґрунтовані пояснення та первинні документи на запитувану контролюючим органом інформацію, тоді як відповідач не проінформував позивача про те, якої інформації або документів недостатньо. Будь яких вимог надати додаткові документи або пояснення від відповідача не надходило.

Крім того, позивач зазначає, що перевірка ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» почалась з 18.02.2020, але наказ про призначення перевірки керівник ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» ОСОБА_1 отримав лише 19.02.2020.

Позивач зазначає про помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо нереальності господарських операцій ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП», оскільки позивачем такі операції були підтверджені первинними документами (наданими до перевірки та судам попередніх інстанцій), які належно оформлені, містять достовірні дані щодо змісту таких господарських операцій. Крім того, у своїх висновках щодо порушення позивачем вимог чинного податкового законодавства контролюючий орган керується узагальненою податковою інформацією, зокрема що у підприємств другої/третьої ланки постачання товарів, надання послуг була відсутня матеріально-технічна можливість здійснювати/виконувати вказані господарські операції тощо, яка має суто інформативний характер та не може бути належним доказом неправомірної поведінки позивача, що не було враховано при прийнятті оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій та у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті таких рішень.

8. Відповідач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

9. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

10. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

11. Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанції розглянувши позовні вимоги дійшли висновку про відсутність правових підстав для їх задоволення у повному обсязі, зокрема зазначаючи про те, що контролюючий орган призначив і провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» у відповідності до вимог і положень чинного податкового законодавства, а також, що позивач діяв без належної обачності при виборі контрагента та розумними заходами не пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно з положеннями підпункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України (тут і далі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом певних документів.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з положеннями підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанції встановлено з наявних у матеріалах справи доказів, що ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» за податковою адресою платника податків контролюючим органом було направлено поштою, з повідомленням про вручення, запит з детальним переліком необхідних копій документів, що не заперечується та не спростовується сторонами у справі.

Так, згідно наказу контролюючого органу № 907 від 17.02.2020, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 41.1 ст. 41, п. 61.1, 61.2 ст. 61, п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1 п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, у зв`язку з ненаданням ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» протягом 15 робочих днів з дня отримання у запитуваному обсязі пояснень та їх документального підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу № 11540/10/20-40-05-11-16 від 29.11.2019 за фактами, що свідчать про недостовірність визначення ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2019 року, поданої платником податків щодо господарських взаємовідносин з контрагентом - постачальником ТОВ «ДЕКСІЯ-ГРУП» за квітень 2019 року, та відображення здійснених фінансово-господарських операцій у податковій звітності, призначено проведення документальної позапланової перевірки позивача з 18 лютого 2020 року тривалістю 5 робочих днів.

Згідно змісту вказаного акта перевірки, 18 лютого 2020 року фахівцями контролюючого органу при виході за місцем реєстрації Товариства позивача (м. Харків, вул. Залютинська буд. 6), встановлено відсутність директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» ОСОБА_1 19 лютого 2020 року директору ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» ОСОБА_1 о 09.20 год. вручено запит про підготовку та надання документів для перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» (код за ЄДРПОУ 42523380) за квітень 2019 року, а також даних щодо використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг) у термін до 11:00 години 19.02.2020 за місцем розташування ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», проте, документи до перевірки були не надані, про що складено відповідний акт від 19.02.2020 № 1017/20-40-05-11-10/25611992. Тоді як, документи до перевірки були надані 20 лютого 2020 року.

Також, згідно змісту вказаного акта перевірки від 28.02.2020 № 579/20-40-05-11-10/25611992 перевірка проводилась контролюючим органом у присутності директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ».

З урахуванням вказаних положень чинного податкового законодавства, а також встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи, Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що у вказаному наказі на перевірку наявні посилання на фактичні обставини (підстави) призначення такої перевірки та відповідні положення чинного податкового законодавства, а відповідачем підтверджено, що контролюючий орган при призначенні та проведенні перевірки діяв на підставі та у спосіб передбачений вимогами чинного законодавства, що не спростовано позивачем жодними належними, достатніми та допустимими доказами та доводами.

Крім того, Суд звертає увагу, що в матеріалах справи міститься (а.с. 56 т. 1) надіслане позивачем ГУ ДПС у Харківський області заперечення від 17.03.2020 на вказаний акт перевірки від 28.02.2020 № 579/20-40-05-11-10/25611992 у якому позивач нічого не зазначає про процедурні порушення допущені відповідачем при призначенні, а також проведенні перевірки ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ», не зазначає, що така перевірка проводилась не у присутності директора ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» та/або за невідповідною адресою тощо. Тоді як, зміст заперечень позивача на акт перевірки від 28.02.2020 № 579/20-40-05-11-10/25611992 зводиться до суті господарських взаємовідносин позивача з контрагентом - постачальником ТОВ «ДЕКСІЯ-ГРУП» за квітень 2019 року щодо яких, на думку позивача, контролюючий орган дійшов помилкових висновків у частині їх реальності.

Суд також зазначає, що у своїх постановах Верховний Суд та Велика Палата Верховного Суду (постанова від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17), зокрема, зазначав, що підставами для скасування рішення/-нь прийнятих за наслідками відповідної перевірки є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення. У справі, що розглядається судами попередніх інстанцій таких порушень контролюючого органу не встановлено, а позивачем протилежного не доведено.

12. Також, предметом судового дослідження судами попередніх інстанцій було встановлення фактів реальності господарських відносин між позивачем та його контрагентом ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП».

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що від ГУ ДПС у Сумській області до ГУ ДПС у Харківській області надійшла податкова інформація щодо ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за звітний період декларування ПДВ лютий-червень 2019 року, якою, за поданої до органів ДПС податкової звітності, ЄРПН, Єдиного державного реєстру судових рішень та отриманих податкових інформацій, якими встановлена неможливість провадження реальної господарської діяльності і здійснення операції з придбання та, як наслідок, постачання на адресу ТОВ «ПРОММЕТСПЛАВ» товару (алюмінієвий сплав АК12ПЧ).

Так, згідно із аналізом відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» є код КВЕД 46.73 - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Проведеним аналізом ЄРПН встановлено, що товар (алюмінієвий сплав АК12ПЧ) реалізований на адресу позивача ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» було придбано в квітні 2019 року у ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД», яке придбало вказаний товар у ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ». При цьому, товар (алюмінієвий сплав АК12ПЧ - 51,27 т) ТОВ «МАКСІМУМ ВЕЛД» реалізовано на адресу ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» за ціною аналогічною ціні придбання у ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ» без будь-якої відповідної націнки, що не відповідає меті отримання прибутку.

Судами попередніх інстанцій встановлено та зазначено, що позивачем надано 6 сертифікатів якості на кожну поставку алюмінієвого сплаву АК12ПЧ від ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП», які видані ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД» на зазначений товар, однак ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД» не могло виписати сертифікати якості, оскільки такий видається саме виробником продукції на підтвердження її якості, тоді як ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД» придбало алюмінієвий сплав у ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ», яке теж не є виробником та/або імпортером вказаного товару, за відсутністю у такого робітників, основних засобів чи інших можливостей для виробництва алюмінієвого сплаву. Крім того, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ», відповідно до бази ЄРПН, не придбавало вказаний товар з моменту його реєстрації, не є його виробником чи імпортером, а також у нього відсутній вид діяльності, який відповідає вказаному реалізованому товару на адресу ТОВ «МАКСІМУС ВЕЛД».

Також, судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, відомості про яке 17.03.2017 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111200000142 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами першою, другою статті 205, частиною другою статті 209, частиною третьою статті 212, частиною другою статті 222-1, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України, яким встановлено, що в період з 2016 року по теперішній час групою осіб, діючою за попередньою змовою між собою, створено та придбано ряд суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягає у проведенні фінансово-господарських операцій по переведенню безготівкових коштів у готівку, зокрема, ТОВ «ФІРМА ПРОМ-КОНСАЛТ».

Суд щодо вказаних спірних правовідносин між позивачем із його контрагентом ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» зазначає наступне.

Так, згідно з положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також, через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Пунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно положень статті 198 ПК України, право платників податку на віднесення сум податку до податкового кредиту, яким є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду (підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з положеннями пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з положеннями частини другої статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового документального підтвердження формування об`єктів оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість, а також сум податкового кредиту, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми) як принцип бухгалтерського обліку, що закріплений в статті 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так само характеризує і податковий облік.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені для оформлення такої операції, не відповідають дійсності і не можуть бути підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Це відповідає і вимогам статті 75 Кодексу адміністративного судочинства України щодо достовірності доказів.

Аналіз вказаних правових норм свідчить, що платник податку формує об`єкт оподаткування податком на прибуток, податком на додану вартість та податковий кредит за реальними (фактично вчиненими) господарськими операціями, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Тобто, визначальною має бути подія, підтверджена документально, а не формальне складення документів про таку подію, що цілком узгоджується з доктриною реальності господарської операції, яка застосовується у судовій практиці Верховного Суду, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів.

Зазначена правова позиція є послідовною та неодноразово була викладена у постановах Верховного Суду, зокрема від 28 квітня 2020 року (справа № 826/15568/16), від 10 квітня 2020 року (справа № 808/954/17), від 09 вересня 2021 року (справа № 460/2315/19), від 19 жовтня 2023 року (справа № 420/18874/22), від 09 листопада 2023 року (справа № 480/1162/22).

Крім того, слід враховувати, що згідно основоположних принципів та положень цивільного законодавства підприємницька діяльність в Україні здійснюється на підставі принципів її свободи, законності та добросовісності. Хоча чинним законодавством і передбачено свободу у виборі напрямків реалізації такої діяльності, її форми, однак підприємницька діяльність побудована в першу чергу на добросовісному виконанні суб`єктом господарювання своїх обов`язків, взятих на себе зобов`язань та дотриманні встановлених державою правил поведінки.

З урахуванням наведеного, Суд зазначає, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись і належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій.

Так, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, наявність у платника податків первинних документів в підтвердження задекларованих сум отриманих доходів, понесених витрат, є підставною для врахування та відображення таких при формуванні об`єктів оподаткування та формування податкового кредиту якщо контролюючий орган не встановив і не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні, суперечливі, або недійсність даних в яких установлена судом.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував дані податкового обліку, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

У справі, що розглядається суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням встановлених обставин справи дійшли висновку, що позивач діяв без належної обачності при виборі контрагента та розумними заходами не пересвідчився у достовірності первинних документів, на підставі яких сформував показники свого бухгалтерського та податкового обліку, оскільки вид діяльності ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» не має жодного відношення до виробництва та/або купівлею/продажем алюмінієвого сплаву, що свідчить про нереальність здійснення позивачем досліджуваних господарських операцій з вказаним контрагентом.

Суд зазначає про обґрунтованість таких висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

Так, суди першої та апеляційної інстанцій з урахуванням специфіки спірних господарських операцій та доводів, якими контролюючий орган вмотивовував нереальність таких операцій позивача з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» з придбання алюмінієвого сплаву АК12ПЧ (згідно ГОСТ 1583-93) на загальну суму 9 900 000,00 грн у загальній кількості 132 т, здійснили перевірку на підставі, зокрема і належних документів, обставин виконання розглядуваних спірних поставок товарів, порядку та умов договорів, що їх регламентують, транспортування, зберігання, приймання та обліку, використання у власній господарській діяльності, оскільки встановлення саме наведених обставин є необхідним для перевірки того, чи відображають представлені платником первинні документи реальні факти господарської діяльності.

При цьому судами попередніх інстанцій, враховуючи, що контролюючим органом також вказувалось і про нереальність спірних операцій з огляду на неможливість їх проведення контрагентами (по ланцюгу постачання товару) з огляду на відсутність (недостатність) у таких трудових ресурсів, основних засобів, виробничих потужностей, інших матеріальних ресурсів, не декларування та не сплату податків, а також неможливість підтвердити законне джерело походження товарів (виробництво чи придбання контрагентами) також було перевірено зазначені обставини та докази, якими такі підтверджуються.

Крім того, щодо доводів позивача, що контролюючим органом такі висновки були зроблені виключно з аналізу податкової інформації, Суд зазначає, що дійсно згідно усталеної практики Верховного Суду відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу, зокрема і «Податковий блок», які використовуються контролюючим органом відносно господарюючих суб`єктів, носять інформативний характер, проте за умови, що в підтвердження таких відомостей контролюючим органом не зазначаються та надаються відповідні доводи та докази. У справі, що розглядається, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено підтвердження такої інформації, що не спростовано позивачем належними, достатніми та допустимими доказами.

Суд звертає увагу, що доводи позивача щодо протиправності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень зазначені ним в позовній заяві, в апеляційній та касаційній скаргах в контексті спірних правовідносин (господарських операцій позивача з ТОВ «ДЕКСІЯ ГРУП» з придбання алюмінієвого сплаву АК12ПЧ) не спростовують обґрунтованих висновків судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, та, насамперед, стосуються намагання позивача здійснити переоцінку обставин.

При цьому зазначене стосується і доводів позивача, наведених у касаційній скарзі, щодо неврахування судами попередніх інстанцій окремих висновків Верховного Суду, на думку позивача, у подібних правовідносинах. Так, позивач посилається на правові позиції Верховного Суду, пов`язані виключно з критеріями оцінки доказів та висновками, здійсненими за результатами їх дослідження, що не є свідченням застосування у цій справі норм права, без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду.

Аналіз висновків судів попередніх інстанцій у цій справі та в наведених позивачем рішеннях судів касаційної інстанції свідчить про те, що вони ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, результати розгляду яких залежать від їх (обставин) повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. При цьому у наведених позивачем постановах Верховного Суду, зокрема наголошувалось саме про необхідність дослідження сукупності обставин справи та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій у конкретному спірному випадку.

Таким чином, наведені скаржником судові рішення ухвалені за інших фактичних обставин справи, встановлених судами, тому посилання на те, що оскаржувані рішення у цій справі ухвалено без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, не знайшли свого підтвердження.

13. Судами першої та апеляційної інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених позивачем у адміністративному позові та в апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені позивачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

14. Крім того, колегія судів зазначає, що Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) щодо якості судових рішень на рівні рекомендацій, що мають характер норм «м`якого права», наголосила, що якість будь-якого судового рішення залежить головним чином від якості його обґрунтування. Воно не лише полегшує розуміння сторонами суті рішення, а насамперед слугує гарантією проти свавілля. Обґрунтування судового рішення загалом засвідчує дотримання національним суддею принципів, проголошених ЄСПЛ. При цьому навіть «проміжні» процесуальні рішення потребують належного викладу підстав їх прийняття, якщо вони стосуються індивідуальних свобод. Належне мотивування судового рішення - це стандарт ЄСПЛ, напрацьований за результатами розгляду заяв про порушення права на справедливий суд. Аналіз практики ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції свідчить, що право на мотивоване судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи.

По-перше, ціль мотивування судового рішення полягає в тому, щоб продемонструвати і довести, передусім сторонам, що суд справді почув, а не проігнорував їхні позиції. По-друге, мотивоване судове рішення надає сторонам змогу вирішити питання про доцільність його оскарження. По-третє, належне мотивування судового рішення забезпечує ефективний апеляційний перегляд справи. По-четверте, тільки мотивоване судове рішення забезпечує можливість здійснювати суспільний контроль за правосуддям.

15. Суд звертає увагу, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити суду, та відмінності, які існують у державах-учасницях з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд обов`язок щодо обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, може бути вирішене тільки у світлі конкретних обставин справи (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», заява № 63566/00, пункт 23). Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

16. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 520/6922/2020 слід залишити без задоволення.

17. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

18. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОММЕТСПЛАВ» залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 520/6922/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова С.С. Пасічник