Постанова

від 21.05.2024 по справі 180/1667/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5281/24 Справа № 180/1667/23 Суддя у 1-й інстанції - Хомченко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Гапонова А.В.

суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

- за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія»

на рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2024 року, -

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

06.09.2023року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області надійшов позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» про стягнення заборгованості по заробітній платі, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати за період з 01.12.2021 року по 31.07.2023 року у розмірі 22474, 96 грн. та компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 13673, 52 грн.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ

Рішенням Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ "Мегапромекологія" про стягнення заборгованості по заробітній платі задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" (ЄДРПОУ 36759863, вул. Спуск Набережний, 1, м. Марганець, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у сумі 220474 гривень 96 копійок та компенсацію за невикористану відпустку в сумі 13673 гривень 52 копійок.

Вирішено питання про розподіл судових втрат.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

04.04.2024 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться вимога про скасування рішення суду першої інстанції та винесенні нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі Закону) передбачено призупинення трудових відносин. Так, відповідно до ст.13 вказаного Закону, призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану.

Відповідно до ч.4 ст.13 Закону, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам за час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює збройну агресію проти України.

З березня 2022 року по теперішній час Позивач жодного разу на робочому місті не з`являвся, роботу не виконував, а тому заробітна плата за період з 23.02.2022 року по день звільнення, 31.07.2023 року Позивачу не нараховувалась.

05.10.2023 року Позивачем була отримана недоплачена йому сума у розмірі 1732, 91 грн.

Компенсація за невикористану відпустку також не підлягає нарахуванню, оскільки з Позивачем було призупинено дію трудового договору.

Таким чином, заборгованість Відповідача перед Позивачем на момент звернення до суду складає 0, 00 грн.

АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відзиву на апеляційну скаргу в порядку ст.360 ЦПК України не надходило.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, з трудових відносин, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено.

У період з 04 листопада 2021 року по 31 липня 2023 року позивач ОСОБА_1 знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Мегапромекологія». Зазначене підтверджується записами у трудовій книжці серія НОМЕР_1 .

Під час знаходження у трудових правовідносинах з Відповідачем, з боку останнього, з грудня місяця 2021 року по день звільнення (31.07.2023 року) йому була нарахована, але не виплачена заробітна плата.

31 липня 2023 року він був звільнений за власним бажанням згідно 38 КЗпП України.

Розрахунку при звільненні з ним проведено не було.

15 травня 2023 рок , на адресу Відповідача позивачем було направлено лист з проханням виплатити всі належні суми та компенсації та надати довідку про заборгованість по заробітній платі.

Даний лист було повернуто за закінченням терміну зберігання, що підтверджується інформацією з сайту Укрпошти.

З вини відповідача позивач не отримав свою заробітну плату за період з 01.12.2021 року по 31.07.2023 року. Невиплачену заробітну плату, необхідно стягнути з відповідача.

У наданій відповідачем довідці про заборгованість вбачається, що з 24.03.2022 рік по 31.07.2023 рік заробітна плата йому не нараховувалась, при цьому відповідач посилається на воєнний стан та припинення з ним трудових відносин.

Враховуючи викладенетадовідкупро розмірзаборгованостізаперіод згрудня2021рокупо31липня2023рокузвідповідача необхідностягнути:загрудень2021року - 12521,76грн.;за 2022 рік: січень -12546,58грн.,лютий-9937,88грн.+лютий5днів,березень-23дні,квітень-21день,травень-22дні,червень-22дні,липень-21день,серпень-23дні,вересень-22дні,жовтень-21день,листопад-22дні,грудень-22дні;за 2023 рік: січень - 22 дні, лютий - 20 днів, березень - 23 дні, квітень - 20 день, травень - 23 дні, червень - 22 дні, липень - 21 день. Всього - 375 днів *569,73 = 213648,75 грн. + (12521,76+12546,58+9937,88)= 248654,97 грн. - 28180,01 (виплачені в лютому та серпні 2023 року) = 220474,96 грн.

Також з відповідача підлягає стягненню компенсація за невикористану відпустку в розмірі 13673,52 грн.

Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з наступних підстав.

Щодо заробітної плати.

24.02.2022 року на територію України почалась збройна агресія Російської Федерації.

24.03.2022 року директором ТОВ «Мегапромекологія» був підписаний Наказ № 24/03 про призупинення дії трудового договору зх. Наступними працівниками, серед яких під номером 20 зазначений й позивач ОСОБА_1 .

Таким чином, з 24.02.2022 року ОСОБА_1 перестав виходити на роботу, працювати, а підприємство перестало йому нараховувати заробітну плату.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

А з моменту призупинення трудового договору позивач ніякої роботи не виконував, що сторонами не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв`язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов`язки, передбачені трудовим договором.

Таким чином, відповідно до законодавчо встановлених вимог та наказу по підприємству вбачається, що з 24.03.2022 року ТОВ «Мегапромекологія» не забезпечувала позивача ОСОБА_1 роботою, а позивач ОСОБА_1 цю роботу не виконував.

Відповідно ТОВ «Мегапромекологія» заробітну плату не нараховувало, а тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що позивач ОСОБА_1 , з яким було призупинено дію трудового договору з 24.03.2022 року, та який фактично не працював до моменту його звільнення, не має право на стягнення на його користь заробітної плату, а ому апеляційна скарга в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо компенсації за невикористану відпустку.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

А якщо трудові відносини не припинені, працівник має право на відпустку, а у разі її не використання на відповідну компенсацію, а тому в цієї частині рішення суду першої інстанції винесено з додержанням норм матеріального права і скасуванню за доводами апеляційної скарги не підлягає.

При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, в частині стягнення заробітної плати.

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи, в оскаржуємо рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегапромекологія» задовольнити частково.

Рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2024 року змінити.

Виключити з резолютивної частини рішення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" (ЄДРПОУ 36759863, вул. Спуск Набережний, 1, м. Марганець, Дніпропетровська область) на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 220474 гривень 96 копійок.

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегапромекологія" на його користь заборгованість по заробітній платі у сумі 220474 гривень 96 копійок.

В іншій частині рішення Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 09 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття таоскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді: