Ухвала

від 22.05.2024 по справі 456/2606/24

СТРИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/2606/24

Провадження № 2-з/456/26/2024

УХВАЛА

іменем України

22 травня 2024 року місто Стрий

Суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Сас С. С. , розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просить заборонити Товариствуз обмеженоювідповідальністю «ТЕОС» (82406,Львівська область,Стрийський районм.Стрий,вул.Сколівська,будинок 17,код ЄДРПОУ45194698)вчиняти будь-якідії щодовідчуження тареалізації нерухомогомайна -будівлі таспоруди,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:1784436346112,накласти арештна нерухомемайно -будівлі таспоруди,що розташованіза адресою: АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероб`єкта нерухомогомайна:1784436346112.В обґрунтування заяви покликається на те, що ним подано досуду позовдо ОСОБА_2 ,ТОВ «ТЕОС»,за участітретьої особи,яка незаявляє самостійнихвимог напредмет споруна сторонівідповідача приватногонотаріуса Львівськогоміського нотаріальногоокругу Дерев`янкоЛідії Миколаївни,про скасуваннязапису продержавну реєстраціюправа власності,витребування майназ чужогонезаконного володіння.Згідно інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором - приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідією Миколаївною було прийнято рішення за індексним номером №58341387 від 25.05.2021 року про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно якого право власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , перереєстровано на ОСОБА_2 . В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебувала справа №456/2409/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідії Миколаївни про визнання протиправним та скасування запису про право власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.08.2022 року забезпечено позов, а саме до вступу рішення суду в законну силу заборонено вчиняти будь-які дії щодо відчуження нерухомого майна - будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна - 1784436346112, право власності на яке зареєстроване за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 27.01.2023 року призначено судову оціночно-будівельну експертизу. В процесі розгляду даної справи позивачу ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 запропонував варіант з примиренням та повернення ОСОБА_1 майна. Однак головною умовою було те, що ОСОБА_1 мав забрати даний позов з Стрийського міськрайонного суду. ОСОБА_1 повірив відповідачу та з метою врегулювання даного спору подав заяву про залишення позову без розгляду. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 19.06.2023 року позов було залишено без розгляду. Як виявилося пізніше, відповідач ОСОБА_2 обманув позивача, жодного врегулювання спору не відбулося, а в подальшому майно, яке є предметом даного спору, 28.07.2023 року вніс в статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕО С», єдиним засновником та директором якого на той час був ОСОБА_2 . Вказані реєстраційні дії вчинив той же реєстратор - приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Дерев`янко Лідія Миколаївна. Ці дії були вчинені одразу після винесення Стрийським міськрайонним судом Львівської області 25.07.2023 року ухвали про скасування заходів забезпечення позову. Отже, ОСОБА_2 фактично нібито пропонував врегулювати спір, однак він ввів ОСОБА_1 в оману і не бажав цього, а хотів зняти забезпечення позову з майна для подальшого його відчуження. В подальшому ОСОБА_2 відчужив корпоративні права Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕО С» своїм друзям, оскільки цей варіант вони придумали з метою позбавлення ОСОБА_1 права власності на майно. Отже, між сторонами існує спір, який стосується нерухомого майна, а саме будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Тому, дізнавшись, що на даний час існує спір щодо майна, власники «ТЕО С», які є друзями ОСОБА_2 , намагатимуться якнайшвидше відчужити дане майно. Такі дії можуть утруднити в майбутньому чи зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі.

На підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Проаналізувавши матеріали справи, зваживши доводи заяви, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК Українисуд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихстаттею 150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно п. 1 ч.1ст.150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п.4 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно ч.ч. 1, 6 ст. 81ЦПК України, кожна особа повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази не можуть грунтуватися на припущеннях.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову у заявлений спосіб, оскільки позивачем не доведено, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду.

Крім того, будь - яких доказів на підтвердження того, що відповідач ТзОВ «ТЕО С» має намір відчужити зазначену у заяві про забезпечення позову будівлю та споруду, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 чи вчинити будь-які інші дії відносно такого майна суду не представлено, а посилання в заяві про можливість реалізації власником ТзОВ «ТЕО С» вищевказаного майна не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Тому суд не вбачає необхідності у забезпеченні позову, так як доводи позивача не знайшли свого підтвердження, а тому безпідставне вжиття заходів забезпечення позову порушить законні права відповідача, передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову за безпідставністю.

Керуючись ст.ст.151,152,153 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя С. С. Сас