Ухвала

від 21.05.2024 по справі 750/538/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 750/538/24 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/4823/328/24 Категорія - ч.1 ст.357, ч.3 ст.190 КК України Доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розглядукримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:

Головуючого-суддіОСОБА_2

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

з участю: прокурора ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024270000000547 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А :

Цією ухвалою обвинувальний акт щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1 , одруженого, освіта вища, не працює, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.5 ст.27 ч.3 ст.190 КК України,

повернуто прокурору, як такий, що не відповідає вимогам КПК України.

Обґрунтовуючи своє рішення, місцевий суд вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України, а саме: сформульоване у ньому обвинувачення не є конкретним; в порушення вимог п.5 ч.2 ст. 291 КПК України викладене обвинувачення не розмежовано, не зрозуміло, які дії ставляться в провину ОСОБА_9 за кваліфікацією ч.1 ст.357 КК України, а які підпадають під ознаки вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст.190 КК України, що позбавляє обвинуваченого належно усвідомлювати його суть та захищатись від нього, а суд можливості призначити на підставі такого обвинувального акта судовий розгляд кримінального провадження.

Крім того, ОСОБА_10 не є стороною кримінального провадження №12024270000000547 від 11.01.2024 (у розумінні ст.3 КПК України), а досудове розслідування відносно такої особи здійснюється в окремому провадженні. Вказавши в обвинувальному акті прізвище ОСОБА_10 , як співучасника вчинення кримінальних правопорушень, орган досудового розслідування мав би виконати з ним вимоги ст.290 КПК України, висунути обвинувачення, а в обвинувальному акті зазначити його повні анкетні дані.

Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції, посилаючись на те, що обвинувальний акт повністю відповідає вимогам ст.291 КПК України й до нього додані всі необхідні документи. Апелянт вказує, що приймаючи рішення про повернення обвинувального акту прокурору у підготовчому судовому засіданні, місцевий суд фактично надав оцінку повноті сформульованого обвинувачення до з`ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження та перевірки їх доказами, що має відбуватись на стадії судового розгляду, чим допустив порушення вимог кримінального процесуального закону.

Заслухавши доповідь судді; прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити; захисника обвинуваченого, який просив ухвалу місцевого суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Згідно п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу, тобто за наявності таких порушень вимог процесуального закону, які перешкоджають призначенню справи до судового розгляду.

При цьому, повернення обвинувального акта прокурору передбачає не формальну невідповідність його вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.

Пред`явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від такого обвинувачення.

Таке право гарантується п.(а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Відповідно до ч.4 ст.110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст.291 цього Кодексу.

Частиною ч.2 ст.291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, дата та місце народження, місце проживання, громадянство; 4) прізвище, ім`я по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження.

Відповідно до ч.4 ст.291 КПК України, до обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування.

Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, що вказаний акт повністю відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Так, обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.5 ст.27 ч.3 ст.190 КК України, містить відомості про обвинувачену особу; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення, формулювання обвинувачення, а також правову кваліфікацію кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою. З огляду на це конкретність викладення фактичних обставин у даному провадженні, а отже, й обвинувачення ОСОБА_9 не викликає сумнівів.

Підстав вважати, що обвинувальний акт не відповідає приписам ст.291 КПК України, колегія суддів не вбачає, а тому посилання суду першої інстанції на те, що обвинувальний акт не містить формулювання обвинувачення, є помилковим.

Тому колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про недотримання прокурором в цій частині вимог кримінального процесуального закону є передчасними.

На думку колегії суддів, у даному випадку рішення суду першої інстанції про повернення обвинувального акту ґрунтувалося лише на формальних підставах, що в свою чергу може призвести до безпідставного затягування судового процесу та, як наслідок, порушення права учасників на справедливий розгляд та вирішення справи у розумні строки.

Зазначене також узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України з цього питання (Постанова від 24.11.2016 у справі № 5-328кс16), згідно якого в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст.91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених ч.2 цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.

Частиною 6 ст.22 КПК України визначено, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Так відповідно до позиції Європейського суду з прав людини викладеної у справі «Девеер проти Бельгії» від 27.02.1980, обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті ст.6 Конвенції, Європейський Суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи.

Відтак, колегія суддів вважає, що висновок суду про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України є передчасним, у зв`язку з чим ухвалу місцевого суду не можна визнати законною та обґрунтованою. Така ухвала підлягає скасуванню, у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.

Керуючись ст.ст.404, 407, 409, 412, 415, 419 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 24 січня 2024 року про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні за №12024270000000547, внесеному до ЄРДР 11.01.2024, щодо ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.357, ч.5 ст.27 ч.3 ст.190 КК України, як такого, що не відповідає вимогам КПК України - скасувати, в зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4