Рішення

від 22.05.2024 по справі 754/3235/24

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-а/754/77/24

Справа №754/3235/24

РІШЕННЯ

Іменем України

22 травня 2024 року Деснянський районний суд м. Києва в особі головуючого-судді Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №67 від 01.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

04.03.2024 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом про скасування постанови № 67 від 01.03.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про накладення на нього адміністративного стягнення за ст. 210-1 ч. 2 КУпАП у виді штрафу у розмірі 3 400 грн. Позовні вимоги обгрунтовує тим, що Постановою №67 від 01.03.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3 400 грн. за ч.2 ст.210-1 КУпАП, за те що не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , у строк, зазначений у мобільному розпорядженні №1, чим порушив абз. 2 ч.1 та ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" та ст.39 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу". Вважає, що зазначена постанова про накладення адміністративного стягнення №67 від 01.03.2024 є незаконною та необгрунтованою та підлягає скасуванню виходячи з наступного.Так, в мобілізаційному розпорядженні №1 (врученого 08.02.2018 р. та зазначеному в постанові №67 від 01.03.2024 р.) вказано, що з оголошенням мобілізації, яке відбулося 24.02.2022 р., позивач був зобов`язаний з`явитися протягом 24 годин за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в період з 24.02.2022 р. до 26.02.2022 р. Хоч з протоколу №67 від 01.03.2024 р. і постанови №67 від 01.03.2024, можна зробити висновок, що адміністративне правопорушення виявлено тільки 01.03.2024 р., але це не відповідає дійсності. Працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 дізналися, або повинні були дізнатися про те, що Позивач не з`явився протягом 24 годин з дня початку мобілізації. Позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його справа та облікова картка з усіма необхідними документами у тому числі і копією його свідоцтва про народження, інформація про адресу проживання, також знаходяться у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Також, позивач більш ніж 5 років працює в комунальній організації "Київмедспецтранс" в якому дотримуються правил ведення військового обліку. Тому про неявку позивача повинні буди дізнатися ще 26.02.2022 року, а аткож у двомісячний термін підготувати усі необхідні документи для притягнення позивача до адміністративної відповідальності. З дати 26.02.2022 р., коли робітники ІНФОРМАЦІЯ_2 дізналися або повинні були дізнатися про те, що Позивач не з`явився в 24 годинний термін з дня початку мобілізації, минуло більш ніж 2 роки. Впродовж цього строку жодних повісток Позивач не отримував. Крім того, Позивач неодноразово прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Таким чином, враховуючи вищевикладене Позивач просить скасувати дану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 11.03.2024 року адміністративний позов залишено без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків.

14.03.2024 ОСОБА_1 усунуто недоліки згідно ухвали суду від 11.03.2024 року.

Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 18.03.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у відповідності до ст. 263 КАС України. Відповідачу надано строк (15 днів) для подання відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

15.04.2024 року на адресу суду від відповідача по справі надійшов відзив на позовну заяву в якому не погоджується з аргументами позивача та просить у задоволенні позову відмовити. Вважає, що позивач належним чином не довів обставин не вчинення адміністративного правопорушення, а також не довів обставин по яким він не виконав свій обов`язок прибути за викликом у строк зазначений у мобілізаційному розпорядженню до відповідача.

30.04.2024 року на адресу суду від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив у якій не погоджується із запереченнями Відповідача викладеними у відзиві на позовну заяву з огляду на таке. Зазначає, що Відповідач, з 24.02.2022 року по 01.03.2024 ніяк не зв`язувався з Позивачем стосовно не з`явлення протягом 24 годин з моменту оголошення мобілізації. Крім того у відзиві на позов не заперечується твердження викладене в позові про те, що Позивач неодноразово самостійно і добровільно прибував до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також зауважує, що при зустрічі з працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перевіряють документи перед вирішенням будь якого питання, Позивач проходив ще два контрольних пункти де пред`являв свої документи. І тільки 01.03.2024 року при черговому прибутті до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання документу про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації згідно ст.23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" начебто співробітниками Відповідача виявлено правопорушення, а саме не з`явлення протягом 24 годин з моменту оголошення мобілізації за адресою : АДРЕСА_2 .

Відповідно до ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь - яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями ч.5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.

Так, постановою №67 від 01.03.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 3 400,00 грн. за ч.2 ст.210-1 КУпАП за те, що не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у строк, зазначений у мобільному розпорядженні №1, чим порушив абз. 2 ч.1 та ч.3 ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію" та ст . 39 ЗУ "Про військовий обов`язок та військову службу".

В мобілізаційному розпорядженні №1, вказано, що ОСОБА_1 з оголошенням мобілізаціє зобов`язаний з`явитися протягом 24 годин за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП).

Згідно вимог ст. 235 КУпАП, Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Кваліфікуючою ознакою за ч. 2 даної статті є вчинення такого порушення повторно протягом року, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Статтею 255 КУпАП, зокрема, визначено: у випадках, прямо передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення можуть складати також посадові особи інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування і представники органів самоорганізації населення.

Згідно вимог ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП України адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено: громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно вимог ч.1ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України -за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, Оперативно-рятувальній службі цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, визначено механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Згідно п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року) призовники,військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:

1) про накладення адміністративного стягнення;

2) про застосування заходів впливу, передбаченихстаттею 24-1цього Кодексу;

3) про закриття справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 24 годин за адресою: АДРЕСА_1 , а саме в період з 24.02.2022 р. по 26.02.2022 р., проте всупереч вимог ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 був складений лише 01 березня 2024 року, тобто з порушенням відповідного 2-місячного терміну з дня вчинення правопорушення, що виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що провопорушення ОСОБА_1 є триваючим, а отже, адміністративне стягнення на правопорушника може бути накладене не пізніше як через два місяці з дня його виявлення, оскільки в протоколі № 67 відсутня дата виявлення правопорушення для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Передбачені диспозицією ст.210-1 КУпАП протиправні дії, спрямовані на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, характеризуються вчиненням одноразової дії у певний час - явка до призовної дільниці в 24 годинний строк з дня початку мобілізації, в даному випадку 24.02.2022 р. Відтак, таке порушення не є тривалим.

При розгляді справи на підставі протоколу про адміністративне правопорушення №67 від 01.03.2024 року і накладенні стягнення за ч.2 ст.210-1КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 не були враховані дані обставини, а також не встановлено, чи в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210-1 ч. 2 КУпАП, при описанні суті правопорушення відсутні дані про його вчинення повторно або в особливий період, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також не з`ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, посадовою особою не прийнято до уваги, що ОСОБА_1 неодноразово раніше прибував до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із загибеллю брата, зверненням про відстрочку від призову у жовтні 2023 року, однак впродовж цього строку ОСОБА_1 жодних повісток не отримував.

Крім того, ОСОБА_1 було надано відстрочку від призову на військову службу відповідно до наказу Мінекономіки №10804 від 11.08.2023 під час мобілізації строком на 6 місяців до 10.02.2024 року.

Надані суду і досліджені докази підтверджують неправомірність складення такої постанови відносно ОСОБА_1 .

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.

Відповідно до ст. 62 Конституції України і в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, яка притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Частиною першою ст. 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно з ч.1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 3 статті 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, апозовну заявубез задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи наведені обставини і норми закону, а також відсутність належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанову № 67 від 01.03.2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП слід скасувати.

Керуючись ст.ст.2,5,9,77, 90,139,241-244,246,268-272, 286 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №67 від 01.03.2024 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати Постанову про накладення адміністративного стягнення № 67 від 01.03.2024 року складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 3 400 грн. за ч.2 ст. 210-1 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складене 22.05.2024 року.

Суддя: О.М. Панченко