Ухвала

від 14.05.2024 по справі 405/853/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-сс/4809/240/24 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - ст. 309 КПК України Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.05.2024 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

при участі:

прокурора ОСОБА_6 ,

адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

підозрюваного ОСОБА_9 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_9 , ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2024, якою стосовно

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Знам`янка, Кіровоградської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 та працює на посаді директора ТОВ «Зар Транс», ТОВ «Адас-Буд», ТОВ «Компанія «Укрдорбуд», не судимого,

застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3391 360 (три мільйона триста дев`яносто одна тисяча триста шістдесят) грн.

ВСТАНОВИЛА:

Органом досудового розслідування ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, ч. 5 ст. 191 КК України (заволодіння чужим майном, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене у великих розмірах та в період дії воєнного стану, вчинення заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем у особливо великих розмірах; загальний розмір спричиненої злочинними діями шкоди Управлінню містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Знам`янської міської ради у сумі 1 267 160,18 грн. з ПДВ та у сумі 1 557 242,93 грн.).

У межах даного кримінального провадження старшим слідчим ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_10 до Ленінського районного суду м. Кіровограда скероване клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_9 строком на 60 днів з визначенням застави у 2180 розміри прожиткового мінімуму для працездатних громадян, що становить 6 601 040 грн.

Слідчим суддею розглянуто дане клопотання слідчого та постановлено задовольнити його частково, застосувавши стосовно підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави.

Слідчим суддею встановлено обґрунтованість пред`явленої підозри, а також встановлено, що доведені ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду , може незаконно прямо чи через третіх осіб впливати на свідків, у цьому кримінальному провадженні, що зможе призвести до зміни показань або відмови від їх давання, може впливати на свідків, а також, шляхом застосування підкупу, шантажу та погроз, тим саме матиме можливість перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом впливу на них.

Враховано слідчим суддею й тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень, які є тяжким та особливо тяжким.

Одночасно взято до уваги позитивні характеристики підозрюваного, міцність соціальних зв`язків, відсутність судимостей.

Отже, на підставі вказаного, слідчий суддя, з урахуванням майнового стану підозрюваного, прийшов до висновку, що достатнім запобіжним заходом, який забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, за вказаного вище обґрунтування, є застава з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Заставу визначено на підставі ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Із даним судовим рішенням не погоджується адвокат ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_9 , в апеляційній скарзі просить зменшити розмір застави, обраної щодо підозрюваного, визначивши її у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Вказує, що відсутні ризики ухилення підозрюваного від досудового розслідування та/або суду, ОСОБА_9 співпрацює із слідством, був допитаний як свідок, добровільно з`являвся до органу досудового розслідування, має міцні соціальні зв`язки, займається волонтерською діяльністю, займається науковою роботою.

Ризики впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження доказово не доведені.

З метою внесення застави ОСОБА_9 був вимушений взяти значні суму грошей у борг, який наразі має віддати; обрання застави у тому розмірі, що застосовано слідчим суддею, ставить підозрюваного та його родину у скрутне майнове становище.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, думку сторони захисту (адвокатів та ОСОБА_9 ), які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора на заперечення апеляційної скарги, вивчивши матеріали клопотання, зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Щодо підозри та обраного виду запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 5 п. 1. Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом .

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно ізч.1ст.194КПК УкраїниПід часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддя,суд зобов`язанийвстановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177цього Кодексу,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Колегія суддів зважає на висновки Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд; при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя; при ризику вчинення ним подальших правопорушень; при ризику спричинення ним порушень громадського порядку. Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Колегія суддів ураховує, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, колегія суддів не може не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

При цьому, зауважується, що на даній стадії провадження колегія суддів не надає оцінки обставинам справи як їх наразі встановлено досудовим розслідуванням і не піддає аналізу жоден із зібраних доказів та їх сукупності в аспекті наявності вини або її відсутності, кваліфікації дій підозрюваного, їх належності та допустимості, оскільки вказане є прерогативою суду під час судового розгляду справи, наразі оцінено саме існування ряду доказів (фактів, інформація), що свідчать про можливу причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Встановлено, що слідчими слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 14.11.2022 до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42022120000000115 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191 КК України.

У вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 4, 5 ст. 191 КК України, 09.04.2024 повідомлено про підозру ОСОБА_9 .

Підозра ОСОБА_9 (факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_9 міг вчинити правопорушення) підтверджується такими зібраними доказами як от: договір підряду №56 з додатками, договір підряду №51 з додатками, договір підряду №49 з додатками, додаткова угода №1 до договору підряду №51, додаткова угода №1 до договору підряду №49, висновок експерта від 07.02.2024 №СЕ-19/112-24/998-ЕК за результатами проведення економічної експертизи, висновок експерта за результатами проведення будівельної технічної експертизи від 12.01.2024 №2911/23-27, висновок експерта за результатами проведення будівельної технічної експертизи від 07.03.2024 №СЕ-19/112-23/11108-БТ, матеріали проведених тимчасових доступів до речей та документів.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішенням ЄСПЛ «Клоот проти Бельгії» визначено: «Серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак, необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться».

Отже, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисних злочинів, які відносяться до категорії тяжких (ч. 4 ст. 191 КК України) та особливо тяжких (ч. 5 ст. 191 КК України), санкція за більш тяжкий злочин, а саме за ч. 5 ст. 191 КК України, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна.

Враховуючи зазначене, можливо стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України: підозрюваний ОСОБА_9 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, усвідомлюючи міру покарання, що може йому загрожувати у разі визнання винуватим, і яка не передбачає альтернатив, крім відбування покарання в умовах позбавлення волі; особисто або через третіх осіб, використовуючи свої зв`язки, впливати на свідків та учасників кримінального провадження тощо.

Разом із тим, наявність інших заявлених слідчим та прокурором ризиків, свого фактичного підтвердження не знайшла.

Крім того, відповідно до ст. 178 КПК України, враховується ряд таких обставин.

Підозрюваний ОСОБА_9 має постійне місце проживання, місце роботи, тобто засвідчено наявність міцних соціальних зв`язків, не судимий, без кримінальної історії свого минулого та в цілому позитивно характеризований.

Також, як встановлено, ОСОБА_9 займається активною громадською діяльністю, здійснює волонтерську діяльність, є аспірантом і за місцем навчання також характеризується виключно позитивно.

Наведені обставини, слід вказати, досліджені та оцінені й слідчим суддею місцевого суду, що надало слідчому судді підстав до застосування щодо ОСОБА_9 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме у вигляді застави.

За наведених вище обставин колегія суддів вважає, що застосований запобіжний захід у вигляді застави здатен забезпечити належне виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків та зможе запобігти виявленим ризикам, однак колегія суддів не погоджується із визначеним слідчим суддею розміром застави, який вважає занадто великим.

Як вимагає ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно ізч.5ст.182КПК Українирозмір заставивизначається утаких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зважаючи на надані захистом документи, підозрюваний ОСОБА_9 уклав ряд договорів позики з метою внесення суми застави, визначеної слідчим суддею у розмірі 3391360 гривень; строк надання такої позики становить місяць з моменту передачі грошової суми, при цьому, береться до уваги й довідка про доходи ОСОБА_9 .

Отже, висновки слідчого судді про необхідність визначення ОСОБА_9 розміру застави 1 120 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3391360 гривень, то такий розмір застави, враховуючи встановлені обставини, особу підозрюваного, є, по-перше, не обґрунтований, і, по-друге, всупереч положень ч. 4 ст. 182 КПК України, буде вважатись завідомо непомірним для підозрюваного.

Тому, колегія суддів прийшла до висновку про визначення ОСОБА_9 застави у межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із положеннями ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Оскільки колегія суддів скасовує повністю ухвалу слідчого судді, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3391 360 (три мільйона триста дев`яносто одна тисяча триста шістдесят) грн., яку внесено заставодавцем на вказаний судом депозитний рахунок, із зазначенням призначення платежу забезпечення виконання ухвали слідчого судді від 11.04.2024, - суму внесеної відповідно до ухвали слідчого судді від 11.04.2024 ОСОБА_9 застави слід повернути заставодавцю.

Відтак, беручи до уваги зазначене, колегія суддів приходить до висновку про слушність доводів апеляційної скарги, яка підлягає задоволенню, а тому, у відповідності до п. 2) ч. 3 ст. 407 КПК України, оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, із постановленням нової ухвали.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 194, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 , який здійснює захист підозрюваного ОСОБА_9 , задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2024, якою стосовно ОСОБА_9 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1120 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3391360 (три мільйона триста дев`яносто одна тисяча триста шістдесят) грн., скасувати.

Внесену увідповідності доухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2024 заставодавцями заставу за ОСОБА_9 на вказані судом в ухвалі від 11.04.2024 депозитні рахунки, - повернути заставодавцям, у зв`язку із скасуванням повністю ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11.04.2024.

Клопотання слідчого ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_11 про застосування щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати щодо ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908400 гривень.

Реквізити депозитних рахунків для зарахування коштів, внесених у вигляді застави: Код отримувача(кодза ЄДРПОУ) 42265404 Банк отримувача Держказначейська Служба України м.КиївКод банку отримувача (МФО) 820172 Рахунок отримувача UA928201720355299001000086310.

Роз`яснити, що згідно із ч. 6 ст. 182 КПК України підозрюваний, обвинувачений, який не тримається під вартою, не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на ОСОБА_9 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися за межі Кіровоградської області без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватись від спілкування зі свідками, які визначені органом досудового розслідування; 5) здати на зберігання до Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Обов`язки, передбачені частинами п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 Кримінального процесуального кодексу України.

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3