Рішення

від 13.05.2024 по справі 469/153/22

БЕРЕЗАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13.05.2024

Справа № 469/153/22

2/469/126/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2024 року с-ще Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Гапоненко Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Якубець С.В.

позивач ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

Позивач 18 березня 2022 року звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на свою користь борг за розписками від 24 червня 2009 року та від 25 липня 2009 року в сумі 88752,04 грн., стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь борг за розписками від 25 грудня 2012 року та від 14 травня 2013 року в сумі 555560,21 грн., що є еквівалентом 18990,33 доларів США згідно з офіційним курсом валют, встановленим НБУ на 09 березня 2022 року, посилаючись на ухилення відповідачів від виконання своїх зобов"язань щодо сплати коштів за вказаними розписками.

01 серпня 2022 року Березанським районним судом Миколаївської області відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою від 22 березня 2022 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на майно відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ..

10 січня 2023 року судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

13 травня 2024 року ухвалою суду провадження у справі у частині вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про стягнення коштів закрито у зв"язку зі смертю відповідача ОСОБА_4 .

Позивач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлені належним чином про місце, дату і час судового засідання, повторно у судове засідання не з`явились, неодноразово надавали до суду заяви про відкладення судового засідання, які задовольнялись судом, відповідач ОСОБА_2 надала таку ж заяву і про відкладення судового засідання, призначеного на 13 травня 2024 року, посилаючись на необхідність надання часу для укладення угоди про надання правової допомоги.

Відповідно доч.4ст.223ЦПК Україниу разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Поважність причин повторної неявки відповідача (його представника) у судове засідання, виходячи з викладеного, не може бути підставою для відкладення справи, тому суд, з урахуванням позиції представника позивача,на підставі ст.223 ЦПК України прийшов до висновку, що неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

З матеріалів справи встановлено, що сторонами 24 червня 2009 року укладено договір позики у формі розписки, за яким відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали від позивача гроші в сумі 3000,00 грн. та зобов`язались повернути кошти за першою вимогою та сплачувати 10% щомісячно; 25 липня 2009 року відповідачі отримали від позивача гроші в сумі 2000,00 грн. на таких же умовах, про що сторонами складено відповідну розписку (а.с.88, 89).

15 липня 2018 року відповідачами сплачено позивачу 1000,00 грн. за зобов`язаннями, зазначеними у розписці від 24 червня 2009 року (а.с.89 на звороті).

25 грудня 2012 року між сторонами підписано договір займу, за яким відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_5 отримали від позивача 1500,00 доларів США із зобов`язанням повернути їх за першою вимогою та сплати 8% від зазначеної суми, про що складено відповідну розписку (а.с.90, 91)

14 травня 2013 року сторонами укладено договір позики, за яким відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_2 і ОСОБА_5 отримали від позивача гроші в сумі 1000,00 доларів США і зобов`язались повернути кошти за першою вимогою та сплачувати 4% щомісячно, про що сторонами складено відповідну розписку (а.с.92).

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістомст.1046ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зіст.1047ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконанням з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про укладення сторонами договору позики, а надані позивачем розписки підтверджують отримання коштів відповідачами та невиконання відповідачами умов договорів щодо повернення коштів.

На підставі ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, позивач має право на отримання процентів від суми позики, встановлених договорами.

Згідно зі ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст..530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком (а.с.12-14), ним здійснено нарахування відсотків за користування кредитними коштами, втрат від інфляції та 3 процентів річних за користування коштами:

-за розпискою від 24 червня 2009 року:

за період з 24.06.2009 року по 15.07.2018 року на суму боргу 3000,00 грн.: 10% щомісячно за користування кредитними коштами (тобто 120% річних) у розмірі 32616,99 грн., інфляційне збільшення у розмірі 5468,85 грн., 3% річних за користування коштами у розмірі 815,43 грн.;

за період з 16.07.2018 року по 09.03.2022 року на суму боргу 2000,00 грн.: 10% щомісячно за користування кредитними коштами (тобто 120% річних) у розмірі 8758,35 грн.; інфляційне збільшення у розмірі 579,30 грн., 3% річних за користування коштами у розмірі 218,96 грн.;

-за розпискою від 25 липня 2009 року:

за період з 25.07.2009 року по 09.03.2022 року на суму боргу 2000,00 грн.: 10% щомісячно за користування кредитними коштами (тобто 120% річних) у розмірі 30299,18 грн., інфляційне збільшення у розмірі 5237,50 грн., 3% річних за користування коштами у розмірі 757,48 грн.;

-за розпискою від 25 грудня 2012 року:

за період з 25.12.2012 року по 09.03.2022 року на суму боргу 1500,00 доларів США у розмірі 13255,81 доларів США (8% щомісячно за користування кредитними коштами); позивачем зазначено, що відповідачами сплачено 1000,00 доларів США у рахунок погашення відсотків, тому розмір відсотків за користування кредитом ним визначено у розмірі 12255,81 доларів США;

-за розпискою від 14 травня 2013 року:

за період з 14.05.2013 року по 09.03.2022 року на суму боргу 1000,00 доларів США: 4% щомісячно за користування кредитом у розмірі 4234,52 доларів США.

Суд частково погоджується з наданими розрахунками, які не спростовуються відповідачами.

Разом з тим, оскільки розписки від 24 червня 2009 року та 25 липня 2009 року не містять строку виконання зобов`язання, підстави для застосування наслідків пропуску такого строку відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України відсутні, а тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідачів за зазначеними розписками в порядку ст.625 ЦК України інфляційного збільшення у розмірі 6048,15 грн., 3% річних у розмірі 1034,38 грн. (за розпискою від 24 червня 2009 року) та інфляційного збільшення у розмірі 5237,50 грн., 3% річних у розмірі 757,48 грн. за розпискою від 25 липня 2009 року задоволенню не підлягають.

Крім того, суд вважає, що за розпискою від 25 грудня 2012 року позивачем невірно нараховані відсотки за користування кредитом, оскільки у розписці зазначено, що відповідачі отримали від позивача 1500,00 доларів США із зобов`язанням їх повернення за першою вимогою та сплатою 8% від отриманої суми.

Розрахунковий період, за який нараховуються проценти (місяць, рік), сторонами не зазначено, а тому суд, виходячи з положень ч.1 ст.1048 ЦК України, вважає, що такий період визначається відповідно до періоду нарахування облікової ставки Національного банку України, тобто за рік.

Отже, розмір відсотків за період з 25.12.2012 року по 09.03.2022 року становить 1105,32 доларів США із розрахунку 1500,00 * 3362 днів * 8% : 365 : 100. З урахуванням сплати відповідачами в рахунок погашення відсотків 1000,00 доларів США, про позивачем зазначено у позовній заяві, розмір непогашених відсотків становить 105,32 доларів США (1105,32-1000,00).

Таким чином, за розпискою від 25 грудня 2012 року підлягає стягненню з відповідачів 1605,32 доларів США (1500,00 доларів США борг + 105,32 доларів США відсотки за користування коштами).

За розпискою від 14 травня 2013 року підлягає стягненню з відповідачів борг у сумі 1000,00 доларів США та 48% річних (4% на місяць* 12 місяців) у розмірі 4235,84 доларів США із розрахунку 3221 день за період з 14.05.2013 року по 09.03.2022 року (1000,00 * 48% * 3221 день : 365 : 100).

Разом із тим, позивач просив стягнути з відповідачів відсотки у розмірі 4234,52 доларів США, тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів зазначену позивачем суму.

За розпискою від 24 червня 2009 року підлягає стягненню з відповідачів 43375,34 грн., у тому числі 2000 грн. борг+41375,34 грн. 120% річних (32616,99 грн.+ 8758,35 грн.)

За розпискою від 25 липня 2009 року підлягає стягненню з відповідачів 32299,18 грн, у тому числі 2000,00 грн. борг + 30299,18 грн. 120 % річних.

Усього підлягає стягненню з відповідачів 6839,84 доларів США та 75674,52 грн.

На підставі ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, визначається судом пропорційно до заявлених вимог на підставі ч.1, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України.

При поданні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 6443 грн., а також 496,20 грн. за подання заяви про забезпечення позову, усього 6912,20 грн., ціна позову з врахуванням офіційного курсу валют, встановленим НБУ на 09 березня 2022 року, у розмірі 2925,49 грн. за 100 доларів США, становила 644312,25 грн., судом задоволено вимоги на суму 275773,36 грн. (6839,84 доларів США*29,2549 грн.=200098,84 грн.+75674,52 грн.), тому сума судового збору, що підлягає сплаті, становить 275773,36 грн.*6912,20 грн.: 644312,25 грн.= 2958,50 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 простягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_1 ,та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,ІПН НОМЕР_2 ,жителів АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , жителя АДРЕСА_2 , у рахунок погашення боргу 75674,52 грн. та 6839,84 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1479,25 грн. з кожного.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: