Ухвала

від 21.05.2024 по справі 308/20469/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/20469/23

У Х В А Л А

про розгляд клопотання про витребування доказів

21 травня 2024 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Бенца К.К.,

при секретарі судового засідання Майор Ю.В.

розглянувши увідкритому підготовчому судовомузасіданні взалі судув м.Ужгород матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 , подану в особі представника - адвоката Кислий Андрій Матвійович до Ужгородської міської ради про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кислий Андрій Матвійович звернувся до суду з позовом до Ужгородської міської ради, про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування.

17.05.2024 року від представника позивача - ОСОБА_2 надійшло до суду клопотання про витребування доказів у справі №308/20469/23. Згідно даного клопотання представник просить суд витребувати з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 49, ЄДРПОУ 02884026) належним чином завірену копію заяви №64837249 від 03.10.2019 року про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 року зі спадкової справи №69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_3 . Вказав на те, що позивач не має змоги самостійно отриматидокази по справі, оскільки вони захищені нотаріальною таємницею.

Позивач та представник позивача в призначене судове засідання не з`явилися. Представник позивача подав до суду заяву згідно якої просив розглянути подане клопотання без його участі.

Представник відповідача в призначене судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п`ята статті 14 ЦПК України).

Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в обов`язковому порядку.

Результат аналізу частини шостої статті 128, частини першої статті 130 ЦПК України дає підстави для висновку, що судова повістка надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи лише у разі наявності у нього офіційної електронної адреси.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постанові від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22).

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявленого клопотання про витребування доказів, дійшов до наступного висновку.

Як вбачається зі змісту ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право подавати клопотання.

Згідноз п.п.7,10 ч.2 ст.197ЦПКУкраїни упідготовчому засіданнісуд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Стаття 12 ЦПК Українивстановлює, що учасникисправи мають рівні права щодо здійсненнявсіхпроцесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Статтею 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно положень ч. ч. 1, 6, 7ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповіднодост.76 Цивільного процесуального кодексу Українидоказами єбудь-якіфактичні дані, напідставіяких суд встановлюєнаявність або відсутністьобставин, щообґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, якімаютьзначення длявирішеннясправи.

Згідно ізст.77 Цивільного процесуального кодексу Україниналежними єдокази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Сторони мають правообґрунтовуватиналежність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази,які не стосуються предмета доказування.

Порядок витребування доказіврегламентуєтьсяст. 84 ЦПКУкраїни, де зазначено,щоучасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Тобто заявляючи клопотання про витребування доказів особа повинна надати відомості про неможливість ним особисто отримати докази по справі. Надати докази вжиття заходів для отримання цього доказу самостійно, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій, відносяться до охоронюваної законом таємниці, яка міститься, зокрема, в документах.

Відповідно до ст.8ЗУ «Пронотаріат» нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо.

Положення ст. 81 ЦПК України відображають приватноправові засади змагальності цивільного процесу, відповідно до чого тягар доказування цілком покладається на сторін. У такому контексті зазначений обов`язок із доказування характеризується специфічністю та виникає тоді, коли особа реалізує своє право на судовий захист. При цьому особа наділена правом самостійно обирати коло доказів, на які вона посилається і які подає суду, виходячи із своєї процесуальної заінтересованості та позиції у справі. Поряд із цим, таке право сторони також має свої межі. Тоді, коли особа використовує свої процесуальні права у сфері доказування всупереч їх меті, діє недобросовісно (у тому числі, несвоєчасно розкриває докази, чим перешкоджає іншій стороні повноцінно організувати свій захист), то починає зачіпатися загальний публічно-правовий інтерес в ефективному відправленні правосуддя, що повинно мати наслідком відповідну реакцію суду.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Частиною 4 ст. 83 ЦПК України встановлено, що якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Згідно ч. 5 ст. 83 ЦПК України у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Крім того, ч. 8 ст. 83 ЦПК України визначено, що докази, не подані у встановлений законом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає обґрунтувала неможливість їх неподання у вказаний строк, з причин, що не залежали від неї.

З врахуванням викладеного, беручи до уваги предмет спору, зміст заявлених позовних вимог, обставини,які входятьдо предметадоказування танаявні уматеріалах справидокази, зважаючи, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, враховуючи неможливість позивача самостійно надати докази, з огляду на значення таких доказів для правильного вирішення справи, суд вважає, що клопотання представника позивача про витребування доказів підлягає до задоволення.

З урахуванням наведеного, керуючись ст., 197,199,200,258,260-261 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про витребування доказів у справі №308/20469/23 задовольнити.

Витребувати з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори (м. Ужгород, вул. Собранецька, 49, ЄДРПОУ 02884026) належним чином завірену копію заяви №64837249 від 03.10.2019 року про скасування заповіту № 3-653 від 20.12.2018 року зі спадкової справи №69636175 (номер у нотаріуса 146/22), що була відкрита після смерті ОСОБА_3

Зобов`язати надативищевказані доказидо Ужгородськогоміськрайонного судув строк до 30.06.2024 року.

У разі неможливості надати вищевказані документи повідомити про це Ужгородський міськрайонний суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Витребувані ухвалою докази направити до Ужгородського міськрайонного суду за адресою м. Ужгород, вул. Загорська, 53, головуюча суддя Бенца К.К. в термін до 30.06.2024 року.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Копію ухвалидляїївиконання направити на адресу:

-Перша Ужгородська державна нотаріальна контора (м. Ужгород, вул. Собранецька, 49, ЄДРПОУ 02884026);

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 15 днів з дня проголошення.

Відповідно до п. 2 ч. 2ст. 354 ЦПК Україниучасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца