Ухвала

від 20.05.2024 по справі 335/5370/24

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/5370/24 2/335/2245/2024

про залишення позовної заяви без руху

20 травня 2024 року м. Запоріжжя

Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Романько О.О., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 поданоїчерез представника-адвокатаТрачук НаталіїІванівни дотериторіальної громадиміста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності у поряду спадкування за заповітом,-

ВСТАНОВИВ:

13.05.2024до Орджонікідзевськогорайонного судум.Запоріжжя надійшлапозовна заява ОСОБА_1 пред`явлена черезадвоката ТрачукН.І.до територіальноїгромади містаЗапоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності у поряду спадкування за заповітом.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульованийЦивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в ст.175та177 ЦПК України.

Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, вважаю, що така підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеногоЦПК України.

Так, згідно п. 2 ч. 3ст. 175 ЦПК Українипозовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Суд вважає необхідним зазначити, що 18.10.2023 був введений у діюЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200-IX від 29.06.2023.

Зазначений закон передбачає обов`язкову наявність електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі з 18.10.2023 року, зокрема, для адвокатів (ч. 6ст. 14 ЦПК України).

З 21 лютого 2024 року наявність електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі стало обов`язковою для всіх юридичних осіб приватної форми власності, які беруть участь в цивільних та адміністративних справах.

Згідно ч. 2ст. 14 ЦПК Українипозовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до ч. 6ст. 14 ЦПК Україниадвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

За правилами встановленими ч. 8ст. 14 ЦПК Україниреєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі. Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно доЗакону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Згідно чч. 5-8 ст. 43 ЦПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Якщо інший учасник справи відповідно дочастини шостоїстатті 14 цього Кодексу зобов`язаний зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрував його, учасник справи, який подає документи до суду в електронній формі з використанням електронного кабінету, звільняється від обов`язку надсилання копій документів такому учаснику справи.

Суд, направляючи такому учаснику справи судові виклики і повідомлення, ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом, зазначає у цих документах про обов`язок такої особи зареєструвати свій електронний кабінет та можливість ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Уповноважений представник позивача, яким підписано позовну заяву, подав її не через електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі. Крім цього, позовна заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача, представника позивача та відповідача.

Напідставі п.4ст.177ЦПК Українидо позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Стаття 6 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі.

Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Стаття 9 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Як зазначив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.26 Постанови № 10 від 17.10.2014 зі змінами «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви містили відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. Платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного документу (пункт 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22 (зі змінами).

Так, звертаючись з позовною заявою 13.05.2024 представник позивача додала до заяви квитанцію ID:2545-0164-4575-6905 від 29 лютого 2024 року на суму 6 500,00 грн..

При більш детальному вивченні наданого платіжного доручення, було з`ясовано, що таке ж платіжне доручення обліковується за цивільною справою № 335/2466/24 (провадження № 2/335/1561/2024) за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Запорізької міської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності у порядку спадкування за заповітом.

Отже,суд звертаєувагу нате,що допозовної заяви,яка подана13.05.2024позивач ОСОБА_1 в особіпредставника адвокатаТрачук Н.І.звертаючись зпозовною заявоюдо територіальноїгромади містаЗапоріжжя в особі Запорізької міської ради про визнання права власності у поряду спадкування за заповітом, долучили ту ж саму квитанцію ID:2545-0164-4575-6905 від 29 лютого 2024 року по сплаті судового збору. Відомостей про те, що судовий збір не був повернутий позивачеві та наразі може бути врахований при вирішенні питання про відкриття провадження, у позові немає.

За таких встановлених обставин питання щодо сплати позивачем судового збору саме в даній цивільній справі підлягає уточненню та виконанню вимог законодавства щодо цього згідно діючих норм на момент звернення з позовною заявою.

Відповідно до ч. ч. 1-3ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст.175,177,185,260,261 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 поданучерез представника-адвокатаТрачук НаталіюІванівну дотериторіальної громадиміста Запоріжжя вособі Запорізькоїміської радипро визнанняправа власностіу порядуспадкування зазаповітом - залишити без руху, надавши позивачу та представнику позивача строк 10 (десять) днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде йому повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.О. Романько