Ухвала

від 16.05.2024 по справі 362/536/22

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/536/22

Провадження № 6/362/58/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2024 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

за участю секретаря Сілецької М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові клопотання представника відповідача про поворот виконання рішення суду у справі №362/536/22 за позовом ОСОБА_1 до Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу,

встановив:

Представник Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення.

ОСОБА_1 щодо заявленого клопотання заперечувала.

Дослідивши матеріали справи та заяву про поворот виконання судового рішення, вислухавши учасників судового провадження, суд приходить до такого висновку.

Судом встановлено, що Судом встановлено, що Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2022 року позов ОСОБА_1 до Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу - задоволено.

Постановою Київського апеляційного суду від 06.03.2023 року апеляційну скаргу Українського гідрометеорологічногоцентру Державноїслужби Україниз надзвичайнихситуацій задоволено частково. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області області від 19 травня 2022 змінено в мотивувальній частині, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Верховного суду від 04.10.2023 касаційну скаргу Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій задоволено. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 травня 2022 р. та постанову Київського апеляційного суду від 06 березня 2023 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи, стягнення заробітної плати за весь час вимушеного прогулу відмовлено.

Відповідно до ст.444 ЦПК України визначено, що якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Судом касаційної інстанції питання про поворот виконання рішення не було вирішено.

Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть - у поверненні стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Отже, інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Частиною 2 ст. 445 ЦПК України передбачено, що у справах про стягнення аліментів, а також у справах про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання не допускається незалежно від того, у якому порядку ухвалено рішення, за винятком випадків, коли рішення було обґрунтоване на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.

У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Поворот виконання рішення у вказаній справі стосується, зокрема, поновлення на роботі, стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, а тому має здійснюватися з урахуванням особливостей встановлених положеннями ст.445 ЦПК України.

Процесуальним законодавством визначено необхідність встановлення обов`язкових умов, за яких можливо допустити поворот виконання судового рішення про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а саме: повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів.

Передумовою для задоволення заяви про поворот виконання судового рішення у такій справі є встановлення, що судове рішення, яке скасовано, було обґрунтовано на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Таким чином, самої лише обставини щодо скасування судового рішення щодо, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є недостатньо.

Рішення суду від 19 травня 2022 року не ґрунтувалось на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

У свою чергу, вказане рішення суду скасоване судом касаційної інстанції не з підстав повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або подання ним підроблених документів, а з причин неправильного застосування судом при прийнятті рішень норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Заява впро поворот виконання рішення та матеріали справи також не містять будь-яких доказів чи відомостей, які подавались позивачем і в подальшому були визнані завідомо неправдивими чи підробленими.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19, середній заробіток за час вимушеного прогулу за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин. Такий висновок підтверджується також змістом ч.2 ст.235 КЗпП України, якою визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Тобто, в разі визнання звільнення незаконним та поновлення працівника на роботі держава гарантує отримання працівником середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки такий працівник був незаконно позбавлений роботодавцем можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин та отримувати заробітну плату.

Правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу входить до структури заробітної плати, оскільки фактично є заробітною платою.

Так, відповідно до статті 239 КЗпП України, яка регламентує обмеження повороту виконання рішень по трудових спорах, у разі скасування виконаних судових рішень про стягнення заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, поворот виконання допускається лише тоді, коли скасоване рішення ґрунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.

Крім цього, статтею 445 ЦПК України визначені особливості повороту виконання в окремих категоріях справ.

Таким чином, сам по собі факт скасування рішення суду у вказаній справі, яким стягнуті спірні кошти у вигляді середнього заробітку за час вимушеного прогулу, не є підставою для прийняття рішення про поворот виконання рішення суду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду у справі № 362/536/22.

Керуючись ст. 445 ЦПК України , суд

У Х В А Л И В:

В ухваленні заяви - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або а разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя М.М. Ковбель