Постанова

від 21.05.2024 по справі 544/2107/23

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 544/2107/23 Номер провадження 22-ц/814/1471/24Головуючий у 1-й інстанції Сайко О.О. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Кузнєцової О.Ю.

суддів: Карпушина Г.Л., Лобова О.А.

секретар: Андрейко Я.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Полтавської обласної прокуратури

на ухвалу Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року, ухвалену суддею Сайко О.О.

по справі за позовом заступника керівника Полтавської обласної прокуратури Олега Плескача в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Полтавської обласної державної адміністрації (Полтавської обласної військової адміністрації), Національного природного парку «Пирятинський» до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Удача», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - державний реєстратор Почаївської сільської ради Гребінківського району Полтавської області Фатіма Андрущенко, приватного нотаріуса Лубенського районного нотаріального округу Полтавської області Оксани Запорожець про повернення земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Пирятинського районного суду Полтавської області перебуває на розгляді вищевказана справа.

19 грудня 2023 року у підготовчомусудовому засіданні представник відповідача Приватного підприємства «Удача» адвокат Ступнік С.В. заявив клопотання про призначення судової земельно-технічної експертизи.

В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що підставою для задоволення позовних вимог визначено перебування спірної земельної ділянки в статусі земель природно-заповідного фонду станом на час ухвалення відповідних наказів ГУ ДГК у Полтавській області. При цьому, позивачем на підтвердження вказаного факту надано докази, які викликають сумнів у їх об`єктивності та не дають можливості визначити наявність порушених прав позивача в силу необхідності отримання висновків фахівців, що мають спеціальні знання.

Окрім того зазначив, що експертний висновок наданий позивачем до матеріалів справи виконаний в рамках невідомого учасникам даної справи кримінального провадження та містить питання, що прямо не стосується спору.

За таких умов вирішення спору може бути здійснено із проведенням експертизи, яка призначається судом згідно зіст. 103 Цивільного процесуального кодексу Україниза сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. При цьому питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У зв`язку з чим просить призначити у справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити питання: чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0046, яка належить ОСОБА_1 , на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 26.12.2019 року? Проведення експертизи просить доручити фахівцям Полтавського відділення Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса".

Ухвалою Пирятинського районного суду Полтавської області від 19 грудня 2023 року клопотання представника відповідача Приватного підприємства «Удача» адвоката Ступніка С.В. про призначення судової земельно-технічної експертизизадоволено.

Призначено по справі судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено фахівцям Полтавського відділення Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса».

На вирішення експерта поставлено наступне питання:

- чи мало місце накладення меж земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0046, яка належить ОСОБА_1 на землі природно-заповідного фонду, передані до складу Національного природного парку «Пирятинський», станом на 26.12.2019 року, відповідно до правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки та вимог нормативно-правових актів?

Попереджено експерта про кримінальну відповідальність застаттею 384 Кримінального кодексу України, за завідомо неправдивий висновок та застаттею 385 цього Кодексуза відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Для дослідження експертам направлено матеріали цивільної справи № 544/2107/23, провадження № 2/544/357/2023.

Витрати на проведення експертизи покладено на відповідача Приватне підприємство "Удача", юридична адреса: вул. Центральна, 106-А, с. Харківці, Пирятинського ОТГ Лубенського району, Полтавської області.

Провадження по справі зупинено до отримання висновку експерта.

Не погодившись з даною ухвалою, заступник керівника Полтавськоїобласної прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, порушення норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні клопотання представника відповідача ПП «Удача» адвоката Ступніка С.В. про призначення судової земельно-технічної експертизи відмовити і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обгрунтована тим, що призначення експертизи у даній справі має наслідком зупинення провадження у справі, та як наслідок збільшення фактичного часу її перебування у провадженні суду, в той час як для призначення експертизи у справах про повернення державі територій природно-заповідного фонду повинні бути безумовні підстави, оскільки тривале перебування справи в провадженні суду завдає суттєвої шкоди інтересам держави.

Наголошує, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби.

Вказує, що суд першої інстанції не мотивував необхідність призначення у справі експертизи і не вказав, які саме фактичні дані з урахуванням наявних доказів не можуть бути встановлені судом без її призначення, обмежившись лише посиланнями на загальні норми законодавства, які врегульовують процедуру вирішення відповідного питання.

Зазначено, що Офісом Генерального прокурора подано достатньо доказів для підтвердження місця розташування земель на території Харківецької сільської ради, які увійшли до складу Національного природного парку «Пирятинський».

Посилається також на те, що постановою прокурора відділу офісу Генерального прокурора від 22.02.2022 в межах кримінального провадження № 42021000000001567 було призначено судову земельно-технічну експертизу та експертизу із землеустрою. Висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінстерства юстиції України від 30.11.2022 № 8381/22-41/21105/22-41/30941:30585/22-41 підтверджує те, що земельна ділянказ кадастровим номером 5323886200:00:026:0046 повністю розташована в межах Національного природного парку «Пирятинський» та підтверджує обґрунтованість позовних вимог і відсутність потреби у проведенні іншої земельно-технічної експертизи.

Від представника Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу місцевого суду без змін.

Від Кабінету Міністрів України від імені якого діє головний спеціаліст сектору судової роботи у Полтавській області Управління судової роботи та міжнародної правововї допомоги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мазур О.О. до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просила апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про призначення експертизи за клопотанням представника відповідача, суд першої інстанції, керуючись положеннямистатті 103 ЦПК України, враховуючи думку учасників справи, а також те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, потрібні спеціальні знання, дійшов висновку про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи.

При цьому, місцевий суд зазначив, що для проведення експертизи необхідний значний проміжок часу, отже на час її проведення провадження у справі слід зупинити.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з врахуванням наступного.

Відповідно достатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з пунктом 3 частини першоїстатті 43 ЦПК Україниучасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виконають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Одним з основних засад (принципів) цивільного судочинства, які закріплені устатті 129 Конституції України, частині третій статті2, статті12 ЦПК України, є принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Захищене статтею 6 ЄСПЛ право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх. Принцип змагальності тісно пов`язаний з принципом рівності. Рівноправність сторінодин із необхідних елементів принципу змагальності, «без якого змагальність як принцип не існує». Рівноправність сторін є суттю змагальності, бо тільки через рівні можливості сторін можлива реалізація принципу змагальності.

За положеннямистатті 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Тобто, серед джерел доказів, відповідно достатті 76 ЦПК України, крім іншого, є висновок експерта.

Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (частини перша-третястатті 102 ЦПК України).

Відповідно достатті 103 ЦПК Українисуд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Предметом спору у цій справі є належність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 5323886200:00:026:0046 на момент передачі її у власність відповідача ОСОБА_1 до земель природно-заповідного фонду Національного природного парку «Пирятинський».

У постанові від 16 червня 2021 року у справі № 372/6016/13-ц Верховний Суд вказав, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення земельних ділянок може бути лише висновок земельно-технічної експертизи.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, основними завданнями земельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності фактичного землекористування в частині порушення меж та накладання земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документів.

Таким чином, для вирішення питання щодо порушення меж та накладення земельних ділянок відповідно до правовстановлюючих документівта документації із землеустрою на ці земельні ділянки потрібні спеціальні знання і висновки з цього питання мають бути підтверджені висновком судової земельно-технічної експертизи.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що до матеріалів справи долучений висновок експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Мінстерства юстиції України від 30.11.2022 № 8381/22-41/21105/22-41/30941:30585/22-41, отриманий в рамках проведення судової земельно-технічної експертизи та експертизи із землеустрою у кримінальному провадженні № 42021000000001567, який є належним та допустимим доказом, а тому відсутня потреба у проведенні іншої земельно-технічної експертизи колегія суддів відхиляє з наступних підстав.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 15 квітня 2021 року по справі№759/15556/18, провадження № 61-15236св20 зазначено, що у випадку незгоди з висновком експерта за результатами експертизи, проведеної у кримінальному провадженні,сторона не позбавлена можливості заявити клопотання про призначення експертизи, виклавши у клопотанні підстави незгоди з цим висновком.

Відповідно до принципу змагальності сторін та диспозитивності цивільного судочинства (статті12,13,81 ЦПК України) обов`язок доказування та подання доказів покладено на кожну сторону. При цьому відповідно до частини другоїстатті 77 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

У постанові Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 910/14452/20 зазначено, що Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи достатньо доказів для висновку про належність спірної земельної ділянки до природньо-заповідного фонду суперечать принципам змагальності та рівності сторін та є безпідставними, оскільки висновок про достатність доказів для встановлення обставин, що входять в предмет доказування, здійснюється судом під час ухвалення рішення по суті справи, а не під час вирішення клопотання про призначення експертизи.

Доводи апеляційної скарги про те, що призначення експертизи у цій справі має наслідком збільшення фактичного часу перебування справи у провадженні суду, не заслуговують на увагу, оскільки міркування процесуальної економії не можуть призводити до порушення балансу інтересів учасників справи та рівності сторін щодо можливості надавати суду докази і у доведеності перед судом своїх вимог та заперечень.

Призначення у справі судової експертизи за наявності процесуальних підстав не можна розцінювати, як суттєве обтяження судового процесу, а зупинення провадження на час проведення експертизи відповідно достатті 252 ЦПК Україниє правом суду.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції мотивував свої висновки щодо необхідності зупинення провадження на час проведення експертизи, що з огляду на надання у розпорядження експертів усіх матеріалів цивільної справи, є обґрунтованим та доводами апеляційної скарги не спростовується.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, ухвала суде першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її скасування, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 367, ст.374ч. 1 п. 1, ст. 375, ст.382 ЦПК України,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу заступника керівникаПолтавської обласноїпрокуратури залишити без задоволення.

Ухвалу Пирятинського районногосуду Полтавськоїобласті від19грудня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О. Ю. Кузнєцова

Судді: Г. Л. Карпушин

О. А. Лобов