Постанова

від 14.05.2024 по справі 643/1810/19

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/1810/19 Номер провадження 22-ц/814/1526/24Головуючий у 1-й інстанції Тімошенко Н.В. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача:Дряниці Ю.В.,

суддів: Пилипчук Л.І., Прядкіної О.В.

секретар Чемерис А.К.

за участю: ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справуза апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 грудня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до автогаражного кооперативу "Автолюбитель - 104", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення правління автогаражного кооперативу "Автолюбитель-104" від 17.01.2019 року , визнання особи такою, що не є членом автогаражного кооперативу "Автолюбитель-104" ,-.,-

в с т а н о в и в :

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до автогаражного кооперативу "Автолюбитель - 104", ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення правління автогаражного кооперативу "Автолюбитель-104" від 17.01.2019 року, визнання особи такою, що не є членом автогаражного кооперативу "Автолюбитель-104".

В обґрунтування позовних вимог вказувала на те, що є рідною донькою ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В період з 1969 року по 1971 рік, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, батько та мати позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побудували гаражний бокс № НОМЕР_1 в автогаражному кооперативі «Автолюбитель-104» за адресою: АДРЕСА_1 .

За взаємною згодою подружжя в 1969 році членство в автогаражному кооперативі «Автолюбитель-104» було оформлено на ОСОБА_3 , який був на думку позивача членом автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» з 1969 року до часу смерті.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина. Позивач та її рідний брат ОСОБА_5 у встановлений законом строк звернулись із заявами про прийняття спадщини та за взаємною згодою прийняли рішення про вступ позивачки у члени автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104».

14.01.2019 позивач звернулась до голови автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» із заявою, з проханням прийняти до членів кооперативу, як спадкоємця ОСОБА_3 , проте 05.02.2019 позивач отримала лист від 24.01.2019 за підписом голови кооперативу ОСОБА_6 про відмову у прийнятті до членів автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104».

В обґрунтування відмови в листі зазначалось про те, що ОСОБА_3 на день смерті не є членом кооперативу, заявою від 06.09.2004 він добровільно припинив своє членство в кооперативі та передав свій пайовий внесок - гаражний бокс ОСОБА_2 , яка з грудня 2005 року є дійсним членом кооперативу.

Позивач вважає, що керівництвом АГК було грубо порушено процедуру розгляду її заяви, а відмова у прийнятті її до членів автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» є одноосібним рішенням голови кооперативу ОСОБА_6 , що суперечить Статуту кооперативу та законодавству України.

Позивач звертає увагу суду на те, що ОСОБА_7 підлягає визнання такою, що не є членом автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104», так як відсутня заява про прийняття її до членів кооперативу та протокол загальних зборів, яким затверджено її членство в кооперативі.

Позивач просила суд визнати протиправним і скасувати рішення правління автогаражного кооперативу «Автолююбитель-104» від 17.01.2019, викладене в протоколі № 1, щодо відмови у прийнятті ОСОБА_1 до членів автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» та невинесенні її заяви від 14.01.2019 на розгляд і затвердження загальними зборами, визнати ОСОБА_2 такою, що не є членом автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104».

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 13 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодилась позивач та оскаржила його до апеляційного суду. Посилаючись на неповне з`ясування фактичних обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Звертає увагу суду, на те, що місцевий суд не надав належної оцінки обставині відсутності документів як на підтвердження вибуття із членів кооперативу ОСОБА_3 так і прийняття у члени кооперативу ОСОБА_2 .

Представником відповідача АГК «Автолюбитель-104» подано відзив на апеляційну скаргу, у доводах якого вважає рішення місцевого суду законним та обґрунтованим, просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення місцевого суду без змін.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевим судом встановлено, що позивач є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_2 від 10.11.1964 року.

ОСОБА_3 був членом автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104».

Автогаражний кооператив "Автолюбитель-104" створено рішенням загальних зборів від 25.06.1969 року, та на підставі рішень Виконкому Харківської міської Ради депутатів трудящих від 30.07.1969 року № 349-21, виконкому Московської районної ради депутатів трудящих м. Харкова від 07.10.1969 року № 170, та зареєстровано виконавчим комітетом Московської районної ради народних депутатів м. Харкова (розпорядження № 428 від 15.05.1995).

Кооператив знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці, що була передана Кооперативу у безстрокове користування.

Згідно розділу 2 Статуту автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104», затвердженого загальними зборами (протокол № 21 від 15.01.1995 року), членство в кооперативі є добровільним, прийняття громадян до членів кооперативу здійснюється за письмовою заявою за рішенням загальних зборів, кількість членів кооперативу не може перевищувати кількості гаражних боксів та місць на відкритій стоянці кооперативу.

Гаражний бокс є приватною власністю членів кооперативу. (п. 3.2. Статуту кооперативу в редакції 1995 року)

Відповідно до п. 4.1. зазначеного Статуту член кооперативу має право, зокрема розпоряджатися гаражним боксом на свій розсуд: продавати, обмінювати, передавати родичу чи іншій особі у тимчасове користування у встановленому порядку, добровільно вибувати із членів кооперативу, заявник вважається таким, що вибув із членів кооперативу, з дня прийняття зборами рішення про це.

Судом встановлено, що згідно заяви ОСОБА_3 від 06.09.2004 на адресу голови автогаражного кооператива «Автолюбитель-104» він, у зв`язку з тяжкою хворобою, відмовився від гаражу № НОМЕР_1 на користь доньки ОСОБА_8 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджуються свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у Харківській області, актовий запис № 8968 від 12.06.2018 року.

Позивач звернулась з заявою від 14.01.2019 до голови автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» Скороходової О.В. та повідомила про смерть батька ОСОБА_3 та, посилаючись на переважне право на вступ до кооперативу як спадкоємець, просила прийняти її до членів кооперативу та закріпити в її користуванні гаражний бокс № НОМЕР_1 , затвердивши дане рішення на загальних зборах кооперативу.

Листом від 24.01.2019 за підписом голови автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» Скороходової О.В. позивача повідомлено про те, що ОСОБА_3 станом на 09.06.2018 не був членом кооперативу, що унеможливлює вступ до членів кооперативу ОСОБА_1 як спадкоємця.

Також зазначено, що ОСОБА_3 був членом кооперативу за гаражним боксом № НОМЕР_1 , заявою від 06.09.2004 передав свій пайовий внесок - гаражний бокс № НОМЕР_1 дочці ОСОБА_8 та на підставі цієї заяви добровільно припинив своє членство в кооперативі, а ОСОБА_8 прийнята у члени кооперативу за гаражним боксом № НОМЕР_1 і з грудня 2005 року є дійсним членом кооперативу.

На підтвердження участі ОСОБА_8 у автогаражному кооперативі до матеріалів справи приєднано квитанції про сплату за гараж № НОМЕР_1 від ОСОБА_8 з жовтня 2005 року, та сплати членських внесків по гаражу № НОМЕР_1 .

Районним судом встановлено, що протоколи загальних зборів кооперативу за 2005 рік, у тому числі про припинення членства ОСОБА_3 в кооперативі та прийняття до членів кооперативу ОСОБА_8 , відповідні заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_8 в кооперативі відсутні, так як не були передані колишнім головою кооперативу ОСОБА_9 .

В списках членів АГК «Автолюбитель-104» для участі у загальних зборах членів АГК «Автолюбитель-104» 22.04.2017 р. за гаражем № НОМЕР_1 значиться член кооператива ОСОБА_7 , паспорт НОМЕР_4 (порядковий номер в списку 63). В графі підпис міститься підпис від імені ОСОБА_7 .

Судом першої інстанції також було досліджено протокол засідання правління автогаражного кооперативу «Автолюбитель-104» від 17.01.2019 № 1, загальна кількість членів правління - 6 осіб, присутні - 5 осіб. На засіданні розглядалась заява ОСОБА_1 на членство в кооперативі, досліджувались наявні документи, положення Статуту кооперативу в редакції 1995 року та в редакції 2017 року. Одноголосно правлінням прийняті рішення не виносити заяву ОСОБА_1 на затвердження загальними зборами та надати відповіді про неможливість її вступу до АГК «Аволюбитель-104», як спадкоємця померлого ОСОБА_3 .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, районний суд дійшов висновку, що у зв`язку з передачею паю відповідачу ОСОБА_2 було припинено членство ОСОБА_3 в автогаражному кооперативі «Аволюбитель-104», а отже позивач не може бути прийнята у члени кооперативу як спадкоємець ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, з огляду на наступне.

Згідно статей 13, 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачами надано докази передачі ОСОБА_3 права на пай у кооперативі «Автолюбитель-104» ОСОБА_2 , та вчинення останньою дій по утриманню гаражу № НОМЕР_1 у вказаному кооперативі. Зазначені обставини позивачем спростовані не були.

При цьому, доводи позивача щодо домовленостей про користування гаражем між ОСОБА_3 , нею та її братом ОСОБА_5 ґрунтуються на припущеннях, доказів того, що ОСОБА_3 до дня смерті залишався членом автогаражного кооператива суду надано не було. Посилання позивача на участь ОСОБА_5 замість батька ОСОБА_10 на загальних зборах членів кооперативу 06.011.2004 року також не доведено належними доказами, оскільки надана копія протоколу загальних зборів членів кооперативу не завірена належним чином, не містить підписів головуючого та секретаря зборів, та містить лише відмітку про те, що з даним протоколом був ознайомлений 18.11.2004 року син ОСОБА_10 .

Доводи позивача про те, що рішення щодо виключення ОСОБА_3 з членів автогаражного кооперативу не приймалось також ґрунтується на припущеннях, оскільки судом взято до уваги твердження відповідача про те, що документація кооператива за 2004-2005 роки не була передана попереднім головою кооператива. Разом з тим, оскільки суд оцінює докази у їх сукупності, висновок районного суду про доведеність участі ОСОБА_2 у кооперативі та передачу права на пай їй ОСОБА_3 доведена належним чином.

Наведені в апеляційній скарзі, доводи є тотожними позиції позивача, висловленій у суді першої інстанції, які були предметом дослідження судом першої інстанції, та їм була надана відповідна правова оцінка.

Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростовували висновки суду першої інстанції. Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого вКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії»).

За таких обставин колегія суддів вважає, щосуд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову.Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст.367,374 ч. 1 п. 1,375,381,384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 13 грудня 2023 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця

Судді: Л. І. Пилипчук

О.В. Прядкіна