Ухвала

від 22.05.2024 по справі 515/106/21

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 515/106/21

Провадження № 6/513/41/24

Саратський районний суд Одеської області

У ХВ АЛ А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Миргород В.С.,

при секретарі судового засідання Аркуші І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата матеріали справи №515/106/21 за заявою ОСОБА_1 про розстрочення сплати заборгованості за аліментами, заінтересовані особи: Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_2 , -

ВСТАНОВИВ:

До Сараського районного суду Одеської області за підсудністю з Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_3 про розстрочення сплати заборгованості за аліментами, яку заявник обґрунтував таким.

11 лютого 2021 року судовим наказом Татарбунарського районного суду Одеської області у справі №515/106/21 з нього на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частки заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг повноліття.

Станом на день подання вказаної заяви у заявника наявна заборгованість по аліментам, яка згідно з постановою державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами за виконавчим провадженням № 64615987, становить 67 090,52 грн за період з 26 січня 2021 року по 01 липня 2023 року.

Заявник намагається добросовісно виконувати свої зобов`язання зі сплати аліментів на утримання дітей, однак у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, що виникло у зв`язку із ситуацією у країні, він намагається заробляти, працюючи на різних роботах, але все одно не має можливості спалити заборгованість по аліментам одразу у повному обсязі, одним платежем.

Враховуючи викладене, просить суд розстрочити виконання судового наказу Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 лютого 2021 року у справі №515/106/21 про стягнення з нього аліментів на утримання дітей, в частині сплати суми заборгованості за аліментами за період з 26 січня 2021 року по 01 липня 2023 року у розмірі 67 090,52 грн строком на 12 місяців у розмірі по 5 590,87 грн щомісячно.

У судове засідання заявник не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, подав суду заяву про слухання справи у його відсутність, заяву про розстрочення сплати заборгованості по аліментам просив задовільнити.

Представник заінтересованої особи Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у судове засідання не з`явився. Від заступника начальника ОСОБА_7 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, у вирішенні справи поклалася на розсуд суду.

Заінтересована особа ОСОБА_2 (стягувач) також не з`явилася у судове засідання, до суду надійшла заява, в якій вона просить справу слухати у її відсутність, проти задоволення заяви боржника заперечень не має.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви про розстрочення заборгованості по аліментам, матеріали виконавчого провадження № 64615987, суд прийшов до такого.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що згідно з судовим наказом Татарбунарського районного суду Одеської області №515/106/21 від 11 лютого 2021 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі ? частки заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26 січня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.

Судовий наказ набрав законної сили 11 лютого 2021 року та звернутий до виконання

Постановою державного виконавця Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар О.Г. від 24 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження № 64615987 з примусового виконання вказаного судового наказу.

Згідно з постановою старшого державного виконавця Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чеботар О.Г. від 06 липня 2023 року, щодо боржника ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Як вбачається з вказаної постанови заборгованість боржника по аліментам за період з 26 січня 2021 року по 01 липня 2023 року становить 67 090,52 грн.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.

Виходячи із вимог даної норми, відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством.

Норма статті 435 ЦПК України також співвідноситься з положеннями Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, згідно з частиною першою ст. 33 України «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Відповідно до роз`яснень, викладених в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14, судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.

Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Таким чином, підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Так, заявник ОСОБА_1 ставить перед судом питання про розстрочення сплати заборгованості за аліментами за судовим наказом Татарбунарського районного суду Одеської області №515/106/21 від 11 лютого 2021 року та на підтвердження відсутності ухилення від сплати аліментів надає копії квитанцій про сплату аліментів на утримання дітей.

Узагальнюючи підстави наведені заявником у своїй заяві про розстрочення виконання рішення суду, вбачається, що вони ґрунтуються також на наявності введеного на території України воєнного стану та матеріальному становищі відповідача.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні був введений воєнний стан строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Крім того, Указом Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 15.03.2022 року № 2119-IX, затверджено Указ Президента України від 14.03.2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 21.04.2022 року № 2212-IX, затверджено Указ Президента України від 18.04.2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні"» від 22.05.2022 року № 2263-IX, затверджено Указ Президента України від 17.05.2022 року № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.08.2022 року № 2500-IX, затверджено Указ Президента України від 12.08.2022 року № 573/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 07 листопада 2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.11.2022 року № 2500-IX, затверджено Указ Президента України від 07.11.2022 року № 757/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні".

Указом Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено Указ Президента України від 6 лютого 2023 року №58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Указом Президента України від 1 травня 2023 року №255/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено Указ Президента України від 2 травня 2023 року № 3058-IX«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Указом Президента України від 27 липня 2023 року №3275-IX«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затверджено Указ Президента України від 18 серпня 2023 року № 3275-IX«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Указом Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08 листопада 2023 року № 3429-IX, затверджено Указ Президента України від 06 листопада 2023 року № 734/2023«Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Указом Президента України від 06 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 лютого 2024 року № 3564-IX, затверджено Указ Президента України від 14 лютого 2024 року № 49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

З огляду на вищевикладене, враховуючи факт введення в Україні воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час, фінансове становище боржника, наявність об`єктивних даних, які перешкоджають виконанню рішення суду з поважних причин, з урахуванням думки стягувача, яка не заперечила проти розстрочки заборгованості за аліментами, думку стягувача, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.260, 261, 353, 354, 431, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення сплати заборгованості за аліментами, заінтересовані особи: Татарбунарський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) та ОСОБА_2 задовільнити.

Розстрочити виконання судового наказу, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області від 11 лютого 2021 року у справі № 515/106/21 за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей з ОСОБА_1 , в частині сплати суми заборгованості за аліментами за період з 26 січня 2021 року по 01 липня 2023 року у розмірі 67 090,52 грн строком на 12 місяців, а саме по 5 590, 87 грн кожного місяця, починаючи з дня набрання ухвали законної сили.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складений 22 травня 2024 року.

Суддя В. С. Миргород