Ухвала

від 22.05.2024 по справі 160/6023/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 травня 2024 рокуСправа №160/6023/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державний реєстратор виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіна Альона Василівна, в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.02.2024 р. №529/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. задоволено та визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 30.08.2023 р. №69080764 державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 та тимчасово блокувати державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 11.03.2024 р. була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 19.03.2024 р. вх.№23059/24, до якої додано уточнений позов ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіну Альону Василівну.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 р. витребувано від третьої особи без самостійних вимог Державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіної Альони Василівни належним чином засвідчену копію реєстраційної справи ОСОБА_1 в повному обсязі.

Провадження у справі зупинено до надання витребуваних судом доказів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 р. провадження у справі поновлено.

Так, у справі міститься клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в обґрунтування якого зазначено, що з огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг необхідних матеріалів для повного й всебічного встановлення обставин у даній справі, заявник вважає, що в даному спорі необхідно заслухати обґрунтування представників сторін щодо правомірності винесення оскаржуваного наказу. Також відповідач зазначив, що судова справа №160/6023/24 за своїм предметом не відноситься до переліку судових справ, які призначені пунктами 1-9 та пунктом 11 частини 6 статті 12 КАС України, й в ухвалі суду про відкриття провадження по справі від 22.03.2024 р. відсутній висновок суду про те, що дана справа має незначну складність, то дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до частини 3статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України(далі КАС України), заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Розглянувши клопотання Міністерства юстиції України, суд зазначає наступне.

Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального чи спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно із ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

За правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (ч. 1 ст. 257 КАС України).

Приписами ч. 2 ст. 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно із ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:

1) значення справи для сторін;

2) обраний позивачем спосіб захисту;

3) категорію та складність справи;

4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;

5) кількість сторін та інших учасників справи;

6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;

7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що спір, який розглядається, не входить до переліку, наведеного в ч. 4 ст. 257 КАС України.

Надане клопотання не містить жодних обґрунтувань щодо наявності обставин неможливості розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Також суд звертає увагу, що у зв`язку із оголошенням воєнного стану в Україні та відсутністю бомбосховища у приміщенні суду, суд не має можливості забезпечити безпеку життя і здоров`я учасників процесу безпосередньо у судовому засіданні.

Суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17 липня 1997 року №475/97-ВР (далі Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеn v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСІІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Оскільки характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що відповідно до статей 44, 47, 51, 162 КАС України учасники справи наділені правом на подачу доказів та пояснень по справі у письмовому вигляді, про що роз`яснено в ухвалі про відкриття провадження у справі, а бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будьяких інших достатніх підстав, з яких вбачається необхідність проведення підготовчого засідання, а в подальшому судового засідання за участі представників сторін відповідачем не наведено та не доведено, як і не доведено наявність значного суспільного інтересу щодо результатів розгляду та вирішення справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання.

Керуючись ст.ст. 12, 166, 241, 243, 257, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін,- відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя О.М. Неклеса