Рішення

від 22.05.2024 по справі 160/6023/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 рокуСправа №160/6023/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , державний реєстратор виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіна Альона Василівна про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Міністерства юстиції України (далі відповідач, Мін`юст), треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 (далі третя особа-1, ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 (далі третя особа-2, ОСОБА_3 ), державний реєстратор виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіна Альона Василівна (далі третя особа-3, державний реєстратор виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіна А.В.), в якій позивач, з урахуванням уточненого позову, просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 23.02.2024 р. №529/5 «Про задоволення скарги», яким скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. задоволено та визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 30.08.2023 р. №69080764 державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 та тимчасово блокувати державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що спірний наказ Мін`юста спричинило порушення прав позивача, оскільки анулювання рішення державного реєстратора №69080764 від 30.08.2023 р. призводить до позбавлення позивача права власності на збудований ним особисто житловий будинок, на власній земельній ділянці. Крім того, ОСОБА_1 стверджує, що оскаржуваний наказ не відповідає критеріям вмотивованості та обґрунтованості з огляду на те, що його зміст не містить в собі мотивів та обґрунтувань щодо прийнятого рішення про анулювання рішення державного реєстратора та блокування доступу державному реєстратору до Державного реєстру прав на 3 місяці, а містить лише посилання на висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 25.01.2024 р. Враховуючи наведене, ОСОБА_1 вважає спірний наказ відповідача таким, що не відповідає принципу пропорційності, зважаючи на те, що блокування доступу до Державного реєстру прав на 3 місяці, на думку позивача, є одним із найсуворіших видів санкцій з урахуванням позицій Верховного Суду, що викладена у постановах від 20.02.2020 р. у справі №826/13793/17, від 18.03.2020 р. у справі №804/458/17, від 08.07.2021 р. у справі №640/2560/19. Так, колегія Мін`юсту в своєму висновку посилається на наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами, однак, як стверджує позивач, жодних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями при здійсненні реєстраційних дій за заявою ОСОБА_1 не було, що підтверджується наявністю різних житлових будинків та різних правовстановлюючих документів на них, різних підстав виникнення права та різні технічні характеристики будинку, різний рік будівництва. З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що у державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 були відсутні підстави для відмови в проведенні відповідних реєстраційних дій, у зв`язку з чим проведена третьою особою-3 державна реєстрація була проведена з дотримання вимог чинного законодавства та є правомірною.

Вищезазначена позовна заява не відповідала вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 11.03.2024 р. була залишена без руху, з наданням строку для усунення недоліків.

На виконання ухвали суду позивач виправив вказані недоліки, згідно заяви від 19.03.2024 р. вх.№23059/24, до якої додано уточнений позов ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.03.2024 р. відкрито провадження в адміністративній справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіну Альону Василівну.

08.04.2024 р. до суду надійшли від державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіної Альони Василівни надійшли пояснення по справі, в яких третя особа-3 зазначила, що 11.08.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , разом з якою було надано такі документи: технічний паспорт №ТЮ1:4157-3222-5992-4316 виданий 26.07.2023 р., видавник ЄДЕССБ, отриманий по взаємодії; витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ №ІУ161230803663 видавник ЄДЕССБ, тип документу: Реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією із видом будівництва: нове будівництво, отримано по взаємодії; кадастровий номер земельної ділянки 1224287800:05:002:2242, згідно відомостей ДЗК місце розташування якої є: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка). В поясненнях вказано, що третьою особою-3 проведено перевірку та встановлено, що земельна ділянка, кадастровий номер 1224287800:05:002:2242 є власністю ОСОБА_1 , право власності №48799060 від 20.12.2022 р. на підставі державного акту на право приватної власності на землю, номер ДП ПК №000068 виданий 05.06.1999 р. Орлівською сільською Радою народних депутатів та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2673634712140. Так, враховуючи відсутність суперечностей між зареєстрованими та поданими документами з огляду на різні характеристики відповідних житлових будинків та підстав виникнення прав власності, з урахуванням роз`яснень Мін`юсту третьою особою-3 30.08.2023 р. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 69080764 щодо проведення державної реєстрації права власності за ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 . У подальшому 25.01.2024 р. відбулося засідання центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарги №СК-4393-23 щодо оскарження дій ОСОБА_4 , як державного реєстратора. Згідно висновку центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 25.01.2024 р. колегією встановлено, що державним реєстратором Сербіною А.В. під час прийняття оскаржуваного рішення не було належним чином перевірено подані для державної реєстрації прав документи та відомості Державного реєстру прав, на наявність підстав для проведення реєстраційний дій та проведено державну реєстрацію житлового будинку, наявності підстави для відмови у державній реєстрації прав, а саме за наявності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами. Колегія Мін`юсту дійшла висновку про наявність підстав для застосування відповідного заходу реагування у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав строк на три місяці. На підставі вказаного висновку центральної Колегії 23.02.2024 р. Мін`юсту винесено наказ №529/5, згідно з яким скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. задоволено та визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», наказано анулювати рішення від 30.08.2023 р. №69080764 державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 та тимчасово блокувати державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.04.2024 р. витребувано від третьої особи без самостійних вимог Державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіної Альони Василівни належним чином засвідчену копію реєстраційної справи ОСОБА_1 в повному обсязі.

Провадження у справі зупинено до надання витребуваних судом доказів.

11.04.2024 р. до суду надійшов від Міністерства юстиції України направлений засобами поштового зв`язку відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та просив у задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначив, що до Мін`юсту надійшла скарга від ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. (скарга зареєстрована в Мін`юсті 01.11.2023 р. за №СК-4393-23), в якій скаржники зазначили, що у відповідності до свідоцтв про право на спадщину їм належить по 1/4 частки в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі прав з реєстраційним номером 794251812242, однак оскаржуваним рішенням державний реєстратор ОСОБА_4 відкрила розділ в Державному реєстрі прав №2788809412140 на новозбудований житловий будинок та внесла запис про право власності ОСОБА_1 на нього. При цьому, як зауважили скаржники, адресою цього будинку було також зазначено: АДРЕСА_1 . З огляду на те, що державним реєстратором не перевірено належним чином відомості Державного реєстру прав та не встановлено наявність відомостей про вже зареєстрований житловий будинок за вказаною адресою, скаржники просили Мін`юст визнати оскаржуване рішення державного реєстратора ОСОБА_4 незаконним та таким, що підлягає анулюванню. За результатами розгляду цієї скарги Центральною Колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції складено Висновок від 25.01.2024 р., на підставі якого у подальшому Міністерством юстиції України було прийнято спірний наказ. У відзиві зауважено, що, зважаючи на встановлений факт порушення й оцінюючи його ступінь та характер, Міністерство юстиції виходило з того, що застосування до державного реєстратора заходів реагування у вигляді тимчасового блокування або анулювання доступу до Державного реєстру прав, має бути необхідним й достатнім для виправлення і попередження нових порушень та зловживань у сфері державної реєстрації прав. А тому з огляду на вказану мету й ґрунтуючись на принципах справедливості та співмірності заходи реагування повинні бути пропорційними характеру встановлених порушень. Відтак відповідач стверджує, що оскаржуваний наказ є таким, що прийнятий на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, а відтак оскаржуваний наказ, на думку відповідача, жодним чином не порушує прав та інтересів позивача у даній адміністративній справі. При цьому, викладені у позовній заяві ОСОБА_1 міркування відповідач вважає помилковим та такими, що жодним чином не спростовують правомірності оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України.

25.04.2024 р. до суду надійшли направлені засобами поштового зв`язку пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в яких треті особи-1,2 просили у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити та зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5 (бабуся третіх осіб-1,2, далі - ОСОБА_5 ), після смерті якої залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки кадастровий №1224287800:01:001:0235 площею 6,7451 га., яка розташована на території Покровської селищної ради Синельниківського (Покровського) району Дніпропетровської області, та житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . В поясненнях вказано, що 25.07.1988 р. ОСОБА_5 уклала зі своїм сином - ОСОБА_1 договір дарування, посвідченого секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за №10, згідно з яким ОСОБА_5 подарувала позивачу житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Проте відповідно до угоди про розірвання договору дарування від 20.10.1993 р., посвідченої секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за №49, договір дарування від 25.07.1988 р., посвідчений секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за №10 був розірваний за згодою сторін, та право власності на вказаний будинок знову перейшло до померлої ОСОБА_5 . Треті особи 1,2 зазначили, що після смерті їх бабусі ( ОСОБА_5 ) в березні 2019 року згідно відкритих даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вони дізналися про те, що за заявою ОСОБА_1 від 27.11.2015 р. згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2015 р. за №26724823, прийнятого державним реєстратором Реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції ОСОБА_6 , було внесено запис №12349054 про право власності ОСОБА_1 на житловий будинок на підставі договору дарування від 25.07.1988 р. Надалі 21.02.2020 р. адвокатом Притулою С.В. було направлено запит Синельниківського МБТІ стосовно наявності на зберіганні в архіві інвентаризаційне (реєстраційної) справи на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та чи міститься в ній угода про розірвання договору дарування від 20.10.1993 р., посвідченої секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за №49. Згідно відповіді Синельниківського МБТІ за №44 від 26.02.2020 р. випливає що станом на 31.12.2012 р. (а саме: 21.10.1993 р.) Синельниківським МБТІ зареєстрована угода про розірвання договору дарування від 20.10.1993 р., посвідченої секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за №49. 21.03.2019 р. ОСОБА_2 звернулася з заявою про державну реєстрацію права власності за №33244171, на підставі якої державним реєстратором Дубовиком А.О. прийнято рішення, на підставі якого припинено право власності №12349054 ОСОБА_1 , та проведено державну реєстрацію права власності за померлою ОСОБА_5 на житловий будинок. В поясненнях зазначено, що після реєстрації заяви ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав в державному реєстрі речових прав, державним реєстратором був направлений лист за №122 від 21.03.2019 р. до Орлівської сільської ради стосовно надання інформації про те кому та на підставі яких документів належить житловий будинок, а також щодо надання відповідної виписки з погосподарської книги, угоди щодо розірвання договору дарування житлового будинку від 20.10.1993 р., посвідченої секретарем Орлівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області за №49. У відповідь на лист за №122 від 21.03.2019 р. Орлівська сільська рада Покровського району Дніпропетровської області надала державному реєстратору документи, на підставі яких державним реєстратором Дубовиком А.О. 25.03.2019 р. було прийняте рішення №46113596 щодо державної реєстрації житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , за померлою ОСОБА_5 . Вказане рішення, на думку третіх осіб 1,2, було прийнято у відповідності до діючого законодавства України. 13.12.2019 р. ОСОБА_1 була подана скарга на дії державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 до МУЮ з вимогами щодо реєстрації права власності за померлою ОСОБА_5 . Наказом міністра юстиції №254/7 від 26.01.2021 р. в задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено. В поясненнях зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Покровського районного суду Дніпропетровської області з позовом про скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Миколаївської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області ОСОБА_7 щодо реєстрації права власності за померлою ОСОБА_5 на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області по справі №189/135/21 від 20.02.2023 р. в позові ОСОБА_1 було відмовлено в повному обсязі. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22.06.2023 року по справі №189/135/21 рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області по справі №189/135/21 від 20.02.2023 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 залишено без змін. 11.07.2023 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали свідоцтва про право на спадщину за законом по 1/4 частині на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 за №1300, №1301 та 23.10.2023 р. Треті особи 1,2 зазначили, що житловий будинок, літня кухня, сарай за відповідною адресою були побудовані ще в 1987 році по 2016 рік за життя власниці будинку - ОСОБА_5 , що підтверджується технічним паспортом на будинок виготовленим Синельниківським МБТІ в 2016 році. В поясненнях вказано, що після отримання декларації про готовність до експлуатації за амністією за №161230803663 від 26.07.2023 р., зареєстрованої Державною інспекцією архітектури та містобудування України (код ЄДРПОУ 44245840) - ОСОБА_3 , позивач звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 , яка в порушення п. 4 частини 1 статті 18, п. 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 69080764 від 30.08.2023 р., зареєструвала право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 2788809412140), в той час як в реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис про реєстрацію цього ж житлового будинку за реєстраційним номером 794251812242. Надалі 27.10.2023 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було подано скаргу на рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 69080764 від 30.08.2023 р., прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 до Мін`юсту. У подальшому відповідно до статей 24, 26, 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підставі висновку від 25.01.2024 р. Мін`юсту прийнято наказ від 23.02.2024 р. №529/5 «Про задоволення скарги», яким було анульовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 69080764 від 30.08.2023 р., прийняте державним реєстратором виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 . Треті особи 1,2 стверджують, що оскаржуваний наказ Міністерства юстиції України є таким, що прийнятий відповідно до чинного законодавства України.

До суду надійшли направлені третьою особою-3 засобами поштового зв`язку на виконання вимог ухвали суду від 10.04.2024 р. матеріали реєстраційної справи ОСОБА_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 р. провадження по справі поновлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 р. у задоволенні клопотання Міністерства юстиції України про вихід зі спрощеного позовного провадження та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін - відмовлено.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.08.2023 р. ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області із заявою про реєстрацію права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , мені було надано такі документи: технічний паспорт № НОМЕР_1 виданий 26.07.2023 р., видавник ЄДЕССБ, отриманий по взаємодії; витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ №ІУ161230803663 видавник ЄДЕССБ, тип документу: Реєстрація декларації про готовність до експлуатації об`єкта за амністією із видом будівництва: нове будівництво, отримано по взаємодії; кадастровий номер земельної ділянки 1224287800:05:002:2242, згідно відомостей ДЗК місце розташування якої є: АДРЕСА_1 , цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

30.08.2023 р. державним реєстратором виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 проведено державну реєстрацію права власності на вказаний вище житловий будинок за ОСОБА_1 на підставі рішення про державну реєстрацію №69080764.

01.11.2023 р. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до Мін`юсту зі скаргою (вх. №СК-4393-23) на рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіної А.В. від 30.08.2023 р. №69080764 щодо житлового будинку садибного типу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2788809412140), в якій скаржники просили визнати оскаржуване рішення таким, що прийнято з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», анулювати вказане рішенням із закриттям розділу №2788809412140 та притягнути державного реєстратора до відповідальності.

Як стверджує відповідач та не заперечують інші учасники справи, на офіційному веб-сайті МУЮ була оприлюднена інформація про те, що 25.01.2024 р. відбудеться засідання центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, на якому будуть розглянуті скарги, зокрема, скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р., зареєстрованої в Мін`юсті 01.11.2023 р. за №СК-4393-23.

09.01.2024 р. відповідачем складено лист №4592/СК-4393-23/33.2.1, яким державного реєстратора Сербіну А.В., крім іншого, повідомлялось про призначене на 25.01.2024 р. засідання центральної Колегії Мін`юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції з розгляду вищевказаної скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р., та інформувалось щодо права на отримання матеріалів скарги в електронній формі шляхом звернення з відповідним клопотанням та права на подачу письмових пояснень по суті скарги.

17.01.2024 р. в Мін`юсті зареєстровано за вх. №СК-468-24 пояснення державного реєстратора ОСОБА_4 щодо скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р.

Також 17.01.2024 р. в Міністерстві юстиції України було зареєстровано за вх. №К-1996 клопотання ОСОБА_1 про надіслання на електронну пошту скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р.

18.01.2024 р. Мін`юстом складено лист №9763/К-1996/33.2.1, яким копії скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 направлялись на адресу електронної пошти позивача.

18.01.2024 р. в Мін`юсті зареєстровано за вх. №СК-534-24 та вх. за №СК-535-24 клопотання ОСОБА_1 про надіслання на електронну пошту скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р.

19.01.2024 р. Мін`юстом складено лист №10191/СК-535- 24/33.2.1, яким копії скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 направлялись на адресу електронної пошти позивача.

24.01.2024 р. в Міністерстві юстиції України зареєстровано за вх. №СК-707-24 пояснення ОСОБА_1 щодо скарги ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р., в яких зазначено, що спірний житловий будинок належить ОСОБА_1 на законних підставах та проведена третьою особою-3 державна реєстрація права власності позивача на цей будинок є законною та такою, що не може бути оскаржена чи скасована.

Додатково у цих поясненнях позивач повідомив Мін`юст про те, що Покровським районним судом Дніпропетровської області винесено рішення у цивільній справі №189/135/2, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дубовиківської сільської ради Васильківського району, треті особи: Покровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування рішення - відмовлено, а позовну заяву третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про захист спадкових прав шляхом визнання рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно незаконним (протиправним) - задоволено та визнано незаконним (протиправним) та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2015 р. за №26724823 в частині реєстрації права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . 22.06.2023 р. постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 20.02.2023 скасовано в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , в задоволені позовних вимог щодо захисту спадкових прав шляхом визнання рішення державного реєстратора речових прав на нерухоме майно незаконним (протиправним) - відмовлено. 21.09.2023 р. ухвалою Верховного Суду за касаційною скаргою ОСОБА_1 відкрито касаційне провадження по справі №189/135/21.

Відповідачем складено лист №12910/СК-707- 24/33.2.2 від 25.01.2024 р., яким ОСОБА_1 повідомлено про отримання та долучення до матеріалів скарги відповідних пояснень.

25.01.2024 р. відбулося засідання з розгляду скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. (скарга зареєстрована в Мін`юсті 01.11.2023 за №СК-4393-23), за результатами якого центральною колегією Мін`юсту було складено Висновок Центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Висновок), за змістом якого Колегія рекомендувала скаргу ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. задовольнити, визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 30.08.2023 р. №69080764 державного реєстратора ОСОБА_4 та тимчасово блокувати третій особі-3 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 місяці.

23.02.2024 р. Міністерством юстиції України на підставі Висновку винесено наказ «Про задоволення скарги» за №529/5, яким, зокрема, наказано задовольнити скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_3 від 27.10.2023 р.; визнати прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анулювати рішення від 30.08.2023 р. №69080764 державного реєстратора Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіної Альони Василівни; тимчасово заблокувати державному реєстратору Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Як стверджує у позовній заяві ОСОБА_1 , 29.02.2024 р. він дізнався із наявної на сайті Мін`юсту інформації про те, що згідно наказу №529/5 від 23.02.2024 р. скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. задоволено, визнано прийнятим з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та анульовано рішення від 30.08.2023 р. №69080764 державного реєстратора виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 та тимчасово заблоковано державному реєстратору доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці.

Відповідний наказ винесено на підставі Висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 25.01.2024 р.

Не погодившись із вищезазначеним наказом, з метою захисту власних прав та інтересів ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Частиною 2статті 19 Конституції Українипередбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно із абз. 2 п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженепостановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 р. (надалі - Положення №228), Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань банкрутства, у сфері нотаріату, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - виконання рішень), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м.Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук, у сфері виконання кримінальних покарань та пробації, з питань утримання військовополонених, у сфері правової освіти населення; забезпечує формування державної політики у сфері архівної справи і діловодства та створення і функціонування державної системи страхового фонду документації; забезпечує реалізацію державної політики у сфері стягнення в дохід держави активів осіб, щодо яких застосовано санкції.

Відповідно до п.п. 2-2 п. 3 Положення №228, основним завданням Мін`юсту є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державної реєстрації обтяжень рухомого майна, державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців, реєстрації статуту територіальної громади м. Києва, реєстрації статутів Національної академії наук та національних галузевих академій наук.

Згідно з п.п. 83-10 п. 4 Положення №228, Мін`юст відповідно до покладених на нього завдань розглядає відповідно дозаконускарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Мін`юсту та приймає обов`язкові до виконання рішення.

Пунктом 10 Положення №228 визначено, що Мін`юст у межах повноважень, передбаченихзаконом, на основі і на виконанняКонституціїта законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно доКонституціїта законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, здійснює організацію і контроль за їх виконанням.

Правовідносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульованіЗаконом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» №1952-IV від 01.07.2004 р.

Частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (тут і надалі в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов`язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Частиною 10 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 р. було затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації, який в редакції від 22.06.2022 р. мав назву «Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції» (далі - Порядок №1128).

Пунктом 10 Порядку №1128 передбачено, що для забезпечення можливості участі у колегіальному розгляді скарги у сфері державної реєстрації скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіального органу Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів (далі - заінтересовані особи), або надання зазначеними особами письмових пояснень по суті скарги Мін`юст чи відповідний територіальний орган не пізніше ніж за два дні, а під час воєнного стану - за 15 днів до дня засідання колегії забезпечує оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті інформації про дату, час і місце такого засідання, а під час воєнного стану - про дату засідання, та додатково повідомляє зазначену інформацію заінтересованим особам засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі у сфері державної реєстрації, доданих до неї документах, повідомлено заінтересованою особою або встановлено з інших офіційних джерел).

Розгляд скарг у сфері державної реєстрації під час дії воєнного стану проводиться без участі заінтересованих осіб (пункт 10 Порядку №1128).

Організаційні та процедурні засади діяльності Колегій з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту (далі - Колегії) є такими, що визначені Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, котре затверджене наказом Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020 р. (далі Положення №71/5).

Пунктом 3 розділу II Положення №71/5 передбачено, що співголови, секретарі та інші члени Колегій мають право: 1) ознайомлюватися зі скаргами, що розглядаються на відповідному засіданні Колегії; 2) користуватися відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є предметом розгляду за скаргами; 3) висловлювати власну думку під час розгляду скарг, вносити пропозиції, поправки до проекту висновку Колегії; 4) у разі незгоди з прийнятим Колегією рішенням не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття такого рішення письмово викладати свою окрему думку, яка долучається до відповідного висновку Колегії.

Зі змісту відзиву на позовну заяву, доданих до нього документів та інших, наявних у матеріалах справи доказів, слідує, що при розгляді скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від 27.10.2023 р. (скарга зареєстрована в Мін`юсті 01.11.2023 р. за №СК-4393-23), Центральною колегією Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі Центральна колегія) було встановлені наступні обставини.

В обґрунтування поданої ОСОБА_2 і ОСОБА_3 скарги зазначено, що відповідно до свідоцтв про право на спадщину скаржникам належить по 1/4 частки в праві власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в Державному реєстрі прав з реєстраційним номером 794251812242. Оскаржуваним рішенням державний реєстратор ОСОБА_4 відкрила розділ в Державному реєстрі прав №2788809412140 на новозбудований житловий будинок та внесла запис про право власності ОСОБА_1 на нього. При цьому, адресою цього будинку було також зазначено: АДРЕСА_1 . Скаржники стверджували, що оскаржуване рішення державного реєстратора Сербіної А.В. є незаконним та таким, що підлягає анулюванню, оскільки державним реєстратором не перевірено належним чином відомості Державного реєстру прав та не встановлено наявність відомостей про вже зареєстрований житловий будинок за вказаною адресою.

Оскаржуване рішення прийнято 30.08.2023 р., а подану до Мін`юсту скаргу датовано 27.10.2023 р., у зв`язку з чим Центральна колегія дійшла висновку про те, що відповідна скарга подана у строк, передбачений абзацом 1 частини 3 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Під час підготовки скарги до розгляду та в ході колегіального розгляду з відкритих відомостей офіційного веб-порталу судової влади України та відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень Центральною колегією не встановлена наявність інформації про відкриті за заявою скаржників судові провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Згідно підпункту 2 пункту 3 розділу II Положення №71/5 співголови, секретарі та інші члени Колегій мають право користуватися відомостями, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та є предметом розгляду за скаргами.

Так, перевіривши відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі -Державний реєстр прав) Центральною Колегією встановлено, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_4 за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав від 11.08.2023 р. №56608603 (далі - Заява), поданої ОСОБА_1 , до якої додано, зокрема, технічний паспорт № ТЮ1:4157-3222-5992-4316, сформований з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (далі - ЄДЕССБ) державним реєстратором ОСОБА_4 при реєстрації заяви, витяг з Реєстру будівельної діяльності ЄДЕССБ № ІУ161230803663, відомості з Державного земельного кадастру від 11.08.2023 № 65826421 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1224287800:05:002:2242, яка є місцем розташування житлового будинку, відомості з ЄДЕССБ від 11.08.2023 р.

Під час розгляду заяви ОСОБА_1 державним реєстратором ОСОБА_4 було сформовано відомості за результатом пошуку інформації від 15.08.2023 р. №342789024 за параметрами пошуку «адреса об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 » та встановлено наявність зареєстрованого за заявленою адресою будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 794251812242) та записи про право спільної часткової власності на нього ОСОБА_3 (запис № 50958125 від 11.07.2023), ОСОБА_2 (запис № 50958152 від 11.07.2023) та ОСОБА_5 (запис №30841429 від 21.03.2019 р.) та прийнято рішення про зупинення розгляду заяви від 16.08.2023 №68909954 для надання інформацій про уточнення адреси.

Надалі державним реєстратором Сербіною А.В. було прийнято рішення про відновлення розгляду заяви від 30.08.2023 р. №69080733 з зазначенням щодо усунення підстав зупинення розгляду заяв. Проте державним реєстратором Сербіною А.В. не було зазначено яким чином були усунуті підстави зупинення розгляду заяви та які документи на підтвердження присвоєння адреси житловому будинку було надано.

Пунктом 1 частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру прав.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема, гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно пункту 2 частини 3 статті 10 та статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що підставою для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень є наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

На підставі абзацу 1 частини 2 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав.

Таким чином, в ході розгляду поданої третіми особами 1,2 скарги Центральною колегією встановлено, що державним реєстратором Сербіною А.В. було порушено вимоги щодо проведення реєстраційних дій та за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав, прийнято оскаржуване рішення.

З огляду на те, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором ОСОБА_4 за наявності підстав для відмови у державній реєстрації прав, а саме: з огляду на наявність суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, Центральна колегія дійшла висновку про те, що спірне рішення третьої особи-3 прийнято з порушенням Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та є таким, що підлягає анулюванню.

Відповідно до частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги на рішення, у сфері державної реєстрації прав Міністерство юстиції України приймає мотивоване рішення, зокрема, про задоволення скарги (якщо оскаржувані рішення, дії або бездіяльність не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації прав).

Пунктами 1 та 4 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про: визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора (про державну реєстрацію прав, про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав), анулювання рішення територіального органу Міністерства юстиції України; тимчасове блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

При цьому, підпунктами «а», «б» пункту 1 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що підставою для визнання прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, зокрема, є:

Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав з порушенням загальних засад державної реєстрації прав, визначених пунктами 1,2-1,4 частини першої статті 3 цього Закону. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну засаду державної реєстрації прав (з посиланням на відповідне положення цього Закону), з порушенням якої державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

Міністерством юстиції України встановлено, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію прав за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, відмови в державній реєстрації прав або зупинення державної реєстрації прав. У такому разі Міністерство юстиції України у своєму рішенні зазначає конкретну підставу (з посиланням на відповідне положення цього Закону), всупереч якій державним реєстратором прийнято рішення про державну реєстрацію прав.

При цьому, рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав визнається прийнятим з порушенням цього Закону та анулюється виключно у разі неможливості відновлення порушеного права скаржника шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 цієї частини. Одночасно із визнанням прийнятим з порушенням цього Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини.

Так, Центральна колегія встановила, що оскільки оскаржуване рішення прийняте державним реєстратором Сербіною А.В. за наявності підстави для відмови у державній реєстрації прав, визначеної пунктом 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», та з порушенням загальної засади державної реєстрації прав, визначеної пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження, то допущені при його прийнятті порушення не є формальною (несуттєвою) помилкою та впливають на об`єктивність, достовірність та повноту відомостей Державного реєстру прав, тому враховуючи, що відновлення порушеного права неможливе шляхом прийняття Міністерством юстиції України рішень, передбачених пунктами 2 і 3 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», це рішення підлягає анулюванню, а скарга - задоволенню.

Згідно з пунктом 4 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», одночасно із визнанням прийнятим з порушенням Закону та анулюванням рішення державного реєстратора, анулюванням рішення територіального органу Міністерства юстиції України, а також у разі відсутності підстав для їх анулювання Міністерство юстиції України може прийняти одне із рішень, передбачених пунктами 4-6 цієї частини, зокрема, про тимчасового блокування або про анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав.

Повноваження Міністерства юстиції України з цього питання є дискреційними.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №Я(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженнями слід розуміти такі повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, встановивши факти порушення у процесі здійснення реєстраційних дій без належної правової підстави, без дотримання порядку вчинення реєстраційних дій, всупереч загальним засадам державної реєстрації, Мін`юст використав свої дискреційні повноваження.

Пунктом 2 розділу І Положення №71/5 передбачено, що Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - скарги).

Пунктом 9 розділу III Положення №71/5 передбачено, що за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком. Висновок Колегії має містити: дату та місце проведення засідання Колегії; перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги; реквізити та суть скарги; рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги; мотиви рішення Колегії у стислому викладенні; мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються; результати голосування (за, проти, утримався) членів Колегії.

Пунктом 14 Порядку №1128 передбачено, що за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації, у тому числі колегіально, Мін`юст чи відповідний територіальний орган приймає рішення про задоволення скарги у сфері державної реєстрації або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених законом.

На виконання пункту 9 розділу III Положення №71/5 Центральною колегією було складено Висновок від 25.01.2024 р., на підставі якого у подальшому у відповідності до положень частини 3 статті 26, підпунктів «а», «б» пункту 1, пункту 4, частини 7 статті 37, пункту 1 частини 1 статті 3, пункту 5 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Міністерством юстиції України було прийнято наказ «Про задоволення скарги» за №529/5 від 23.02.2024 р., правомірність якого є предметом даного спору.

Так, в обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , зокрема, посилався про те, що він повідомив Мін`юст про судові рішення, прийняті в межах цивільної справи №189/135/21.

Пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було встановлено, що Міністерство юстиції України, його територіальні органи залишають скаргу на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав без розгляду по суті, якщо наявна інформація про відкрите за заявою скаржника судове провадження, предметом якого є оскарження тих самих рішень, дій або бездіяльності у сфері державної реєстрації прав.

Слід зауважити, що предмет оскарження у справі №189/135/2 стосувався рішення державного реєстратора реєстраційної служби Покровського районного управління юстиції ОСОБА_6 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03.12.2015 р. №26724823.

Натомість, направлена до Мін`юсту скарга ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стосувалася рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіної Альони Василівни від 30.08.2023 р. №69080764.

Отже, предмет спору у справі №189/135/2 стосувався іншого рішення та іншого державного реєстратора, аніж того, на яке було подано скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у зв`язку з чим у відповідача були відсутні підстави для залишення відповідної скарги без розгляду по суті у відповідності до положень п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що жодних суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями при здійсненні реєстраційних дій за його заявою не було, про що свідчить наявність різних житлових будинків та різних правовстановлюючих документів на них, різні підстави виникнення права та різні технічні характеристики будинку, різний рік будівництва.

Відповідач із вищенаведеними доводами позивача не погодився та у відзиві на позовну заяву зазначив про наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно на момент розгляду третьою особою-3 заяви ОСОБА_1 та прийняття рішення від 30.08.2023 р. №69080764.

Так, у Висновку зазначено, що, під час розгляду заяви державним реєстратором Сербіною А.В. було сформовано відомості за результатом пошуку інформації від 15.08.2023 р. №342789024 за параметрами пошуку «адреса об`єкта нерухомого майна: АДРЕСА_1 » та встановлено наявність зареєстрованого за заявленою адресою будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 794251812242) та записи про право спільної часткової власності на нього ОСОБА_3 (запис №50958125 від 11.07.2023 р.), ОСОБА_2 (запис №50958152 від 11.07.2023 р.) та ОСОБА_5 (запис №30841429 від 21.03.2019 р.) та прийнято рішення про зупинення розгляду заяви від 16.08.2023 № 68909954 для надання інформацій про уточнення адреси.

У подальшому держаним реєстратором Сербіною А.В. прийнято рішення про відновлення розгляду заяви від 30.08.20223 р. №69080733 з зазначенням щодо усунення підстав зупинення розгляду заяви. Проте державним реєстратором Сербіною А.В. не було зазначено яким чином були усунуті підстави зупинення розгляду заяви та які документи на підтвердження присвоєння адреси житловому будинку було надано.

При цьому, як слідує зі змісту наявної у матеріалах справи копії Інформаційної довідки №351351791, що була додана до скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , за параметрами запиту «Адреса/місцезнаходження: АДРЕСА_1 » значиться також житловий будинок (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 794251812242) щодо якого вказано право спільної часткової власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Таким чином, спірний наказ Міністерства юстиції України прийнято, зокрема, на підставі Висновку від 25.01.2024 р., котрий відповідає вимогам, що закріплені у пункті 9 розділу III Положення №71/5 та містить мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні.

Згідностатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

УРішенні Конституційного Суду України від 25.11.1997 р. №6-зп, суд зазначив, що частину 2статті 55 Конституції Українинеобхідно розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства має гарантоване державою право оскаржити в суді загальної юрисдикції рішення, дії чи бездіяльність будь-якого органу державної влади, органу місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх рішення, дія чи бездіяльність порушують або ущемляють права і свободи громадянина України, іноземця, особи без громадянства чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб`єктивне право особи та її юридичний обов`язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб`єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.

Урішенні від 01.12.2004 р. №18-рп/2004 Конституційний Суд Українирозтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечатьКонституціїі законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Отже, охоронюваний законом інтерес полягає у прагненні особи набути певних матеріальних або нематеріальних благ з метою задоволення певних потреб, якщо такі прагнення є абстрактними, тобто випливають із певного суб`єктивного права у конкретних правовідносинах. Тому порушення охоронюваного законом інтересу, яке дає підстави для звернення особи за судовим захистом, є створення об`єктивних перешкод на шляху до здобуття відповідного матеріального та/або нематеріального блага.

При цьому, позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права, свободи чи інтереси рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень. Водночас, задоволення відповідних вимог особи можливе лише в разі об`єктивної наявності порушення, тобто встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Частиною 1статті 5 КАС Українипередбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом пункту 9 частини 5статті 160 КАС Українизазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням прав, свобод або інтересів позивача.

Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов`язковою умовою визнання протиправними рішень суб`єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб`єкта владних повноважень.

Крім того, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для відновлення порушеного права у зв`язку із прийняттям рішення суб`єктом владних повноважень особа повинна довести, яким чином відбулось порушення її прав.

Порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Такий висновок сформований у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2021 р. у справі № 826/13229/16.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) №303-A, пункт 29).

Слід зауважити, що з урахуванням прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 оскаржується наказ Мін`юсту «Про задоволення скарги» за №529/5 від 23.02.2024 р. у повному обсязі.

Так, пунктом 3 вищевказаного наказу було встановлено наступне, а саме: «Тимчасово блокувати державному реєстратору Виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області ОСОБА_4 доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці».

Тобто, пункт 3 спірного наказу стосується тимчасового блокування третій особі-3 доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно й жодним чином не пов`язаний із порушенням прав та інтересів ОСОБА_1 в межах спірних правовідносин.

У постановах від 12.06.2019 у справі № 821/1490/17 та від 20.05.2019 у справі №826/9046/16 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у справах про оскарження наказів Мін`юсту, прийнятих за наслідком розгляду скарг на реєстраційні дії державного реєстратора, адміністративні суди, у першу чергу, перевіряють правомірність дій Мін`юсту під час розгляду скарги на рішення та дії державного реєстратора. При цьому, оцінку діям державного реєстратора може бути надано судами цивільної або господарської юрисдикцій у справах за позовами осіб, яких стосуються відповідні реєстраційні дії.

судом встановлено наявність об`єктивних та правових підстав для прийняття Мін`юстом оскаржуваного наказу «Про задоволення скарги» за №529/5 від 23.02.2024 р.

При цьому, суд не вбачає підстав для висновку про порушенням відповідачем правил та процедур, тобто процедурних порушень, які б впливали юридичну силу оскаржуваного наказу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 23.02.2024 р. №529/5 «Про задоволення скарги», було видано на підставі та у межах наданих відповідачу повноважень, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, неупереджено, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно та своєчасно, з урахуваннях усіх обставин справи, а тому він є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

Згідно з ч. 1ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно вимогстатті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до приписівстатті 72 КАС України,доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із приписами ч. 1 і ч. 2ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність оскаржуваного наказу.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 00015622, вул. Архітектора Городецького, 13, м.Київ, 01001), треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ), державний реєстратор виконавчого комітету Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області Сербіна Альона Василівна (бульвар Свободи, 33, м.Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область, 52204) про визнання протиправним та скасування наказу, - відмовити.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7статті 18 Кодексу адміністративного судочинства Україниособам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогст. 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 22.05.2024 р.

Суддя О.М. Неклеса