КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 травня 2024 року № 320/11615/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками про визнання протиправним та скасування наказу.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту також позивачка, ОСОБА_1 ) з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (далі по тексту також відповідач, Держлікслужба), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати акт індивідуальної дії (рішення) наказ Держлікслужби від 31.03.2023 №148-к «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_2 ».
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка повідомила, що спірним наказом її притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани.
Позивачка наголошує на вчиненні відповідачем процедурних порушень під час здійснення дисциплінарного провадження відносно неї, які полягають у позбавленні її реалізації права на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення та, як наслідок, права на внесення зауважень до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надання додаткових пояснень та документів, матеріалів, що стосуються зазначених обставин.
Позивачка стверджує про відсутність у дисциплінарної комісії повноважень на розгляд дисциплінарних справ стосовно неї, зокрема і проведення засідань дисциплінарної комісії на виконання наказу голови Держлікслужби Романа Ісаєнка від 17.02.2023 №99-к з огляду на заангажованість та упередженість голови дисциплінарної комісії ОСОБА_3 , заяву про відвід якого було підтримано більшістю членів дисциплінарної комісії та повноваження якого як голови були припинені. Як наслідок, представником позивачки було подано клопотання про утворення дисциплінарної комісії державним органом вищого рівня для розгляду дисциплінарних справ відносно неї, для розгляду якого було утворено комісію з опрацювання означеного клопотання.
Також позивачка наголошує на порушенні відповідачем положень пункту 35 Порядку здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі по тексту також Порядок №1039), яке полягає у неповідомленні її про внесення подання суб`єкту призначення для надання нею письмового пояснення.
Також позивачка наголошує на необхідності чіткого формулювання суті та обставин допущеного працівником порушення у рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Відсутність належного обґрунтування є підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
На думку позивачки, нею було фахово та комплексно розглянуто питання по суті листів Святошинської окружної прокуратури м. Києва та ДС у Київській області, вжито усіх необхідних заходів, передбачених чинними нормативно-правовими актами, та виконано резолюцію Голови Держлікслужби у повному обсязі, що, в свою чергу, виключає обґрунтованість застосування до неї дисциплінарного стягнення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем замість відзиву на позовну заяву подано до суду письмові пояснення, в яких він зазначив про ненадіслання судом на адресу відповідача копії позовної заяви з додатком.
Однак, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до пункту 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються:
- у разі розгляду справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень - повідомлення про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
При цьому, виходячи з положень статей 25, 26, 27 Кодексу адміністративного судочинства України, під терміном "місцезнаходження" слід розуміти територію, на яку поширюється юрисдикція відповідного адміністративного суду.
Територіальна юрисдикція Київського окружного адміністративного суду, згідно Додатку № 1 до Указу Президента України від 16.11.2004 №1417/2004 Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі, розповсюджується на територію Київської області.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
За таких обставин, керуючись вищевказаною нормою (п.12 ч.9 ст.171 КАС України) та враховуючи, що справа розглядається за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень, в ухвалі суду про відкриття провадження у справі відповідачу було повідомлено про наявні в суді матеріали, які підлягають врученню суб`єкту владних повноважень як стороні, та про можливість їх отримання лише безпосередньо у суді.
Отже, копія позовної заяви з додатками не була направлена на адресу відповідача відповідно до пункту 12 частини дев`ятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, яким закріплено чітке та безумовне положення про можливість отримання відповідачем усіх матеріалів, які підлягають врученню йому як стороні, лише безпосередньо в суді, враховуючи розгляд справи за місцезнаходженням суб`єкта владних повноважень.
У свою чергу, у наданих до суду письмових поясненнях відповідач зазначив про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, оскільки за наслідками проведеного дисциплінарного провадження Комісією було внесено Голові Держлікслужби відповідне подання, яким рекомендовано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді догани у зв`язку з наявністю в її діях дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме: невиконання чи неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах владних повноважень, тобто, не інформування щодо заходів, які необхідно застосувати до лікарських засобів.
На думку відповідача позивачка маніпулює правом на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи з огляду на звернення її представника двічі з таким клопотанням, за наслідками розгляду яких представнику позивачки було повідомлено про безпосереднє право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи в будь-який час з урахуванням встановлених законодавством обмежень.
Щодо відсутності повноважень на розгляд дисциплінарної справи відносно позивачки відповідач зазначив про відсутність підстав для створення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня, якою в даному випадку відносно Держлікслужби мала бути Комісія МОЗ України. Проте, до Держлікслужби не надходив наказ МОЗ України про утворення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування щодо розгляду справи відносно позивачки.
Також відповідач вважає безпідставними доводи позивачки про порушення пункту 35 Порядку №1039 з огляду на те, що матеріали дисциплінарної справи містять повідомлення ОСОБА_1 про внесення подання Голові Держлікслужби та запропоновано їй надати пояснення відповідно до статті 75 Закону України «Про державну службу» та пункту 35 Порядку. Крім того, Голова Держлікслужби ОСОБА_4 своїм письмовим дорученням від 24.03.2023 доручив ОСОБА_1 до 12.00 год. 31.03.2023 надати письмові пояснення щодо місця, обставин та причин вчинення дисциплінарного проступку, її усвідомлення чи заперечення провини, а також інших питань, які мають значення у справі. Із означеним дорученням позивачка була ознайомлена під підпис 24.03.2023 та перед прийняттям остаточного рішення 31.03.2023 надала відповідні письмові пояснення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 було відмовлено Держлікслужбі у задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
у с т а н о в и в:
Наказом Держлікслужби від 17.02.2023 №99-к порушено дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_5 , директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові.
Означений наказ винесено на підставі доповідної записки від 14.02.2023 №18-008.1/008.0.1/3-23 ОСОБА_3 , начальника Відділу правового забезпечення, щодо розгляду документів відносно лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг; 50мг/12.5 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JLW022007, JLW022008, виробництва Іпка Лабораторіз Лтд., Індія, реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01, з метою виявлення причин та умов невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків, що призвели до можливого вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , директором Департаменту якості лікарських засобів та крові.
До складу Дисциплінарної комісії, затвердженого наказом Держлікслужби від 17.02.2023 №99-к увійшли ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Наказом Держлікслужби від 31.03.2023 №148-к позивачці оголошено догану за невиконання доручення Голови Держлікслужби, викладеного в резолюції листа Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 №12-01.1.1/010.1/06.11-23 в частині інформування щодо заходів, які необхідно застосувати щодо лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг; 50мг/12.5 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JLW022007, JLW022008, виробництва Іпка Лабораторіз Лтд., Індія, реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01.
Підставою зазначено подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарної справи щодо директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_11 від 24.03.2023.
Не погоджуючись з правомірністю прийняття відповідачем цього наказу, позивачка звернулась з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначає Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі по тексту також Закон № 889).
Відповідно до положень частини першої статті 1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави; державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 889 відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.
Положеннями частини першої статті 64 Закону №889 визначено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 65 Закону №889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889 дисциплінарним проступком є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Частиною першою статті 66 Закону № 889 визначено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
В силу положень частини четвертої статті 66 Закону № 889 у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб`єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Частиною першою статті 67 Закону №889 визначено, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889 для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).
Абзацом 2 частини другої статті 69 Закону №889 визначено, що дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії «Б» та здійснюють повноваження керівників державної служби в державних органах, а також їх заступників, утворює суб`єкт призначення.
В силу положень частин десятої та одинадцятої статті 69 Закону №889 результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення.
Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Згідно зі статтею 71 Закону №889 порядок здійснення дисциплінарного провадження затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення дисциплінарного провадження визначає, зокрема: повноваження та порядок роботи дисциплінарної комісії; порядок формування дисциплінарної комісії; порядок здійснення дисциплінарного провадження у разі неможливості утворення або функціонування дисциплінарної комісії у державному органі.
З метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа (частина перша статті 73 Закону №889).
Відповідно до частин першої та другої статті 74 Закону №889 дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення (частина перша статті 75 Закону №889).
Відповідно до частин першої-третьої, п`ятої статті 77 Закону №889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб`єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Системний аналіз означених положень Закону дає підстави для висновку про покладення на державних службовців певних обов`язків, перелік яких міститься, зокрема в статті 8 Закону №889. Невиконання ж покладених на державного службовця обов`язків чи неналежне їх виконання може призвести до притягнення його до дисциплінарної відповідальності у випадку встановлення під час службового розслідування вчинення таким державним службовцем дисциплінарного проступку. При цьому, в залежності від характеру вчиненого дисциплінарного проступку Законом №889 визначено види застосовних дисциплінарних стягнень, серед яких догана.
Водночас, обов`язковою передумовою для застосування до державного службовця одного з видів дисциплінарної відповідальності є встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця.
Тобто, для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, законодавство передбачає необхідність встановлення вини такої особи за результатами проведення службового розслідування / дисциплінарного провадження.
Такий правовий висновок викладено, зокрема, Верховним Судом у постанові від 29.06.2021 у справі № 200/8522/19-а (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 97976488).
Процедура здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначена Порядком №1039.
Пунктом 2 Порядку №1039 визначено, що процедура здійснення дисциплінарного провадження передбачає: прийняття рішення про порушення дисциплінарного провадження; формування дисциплінарної комісії та її склад; визначення повноважень дисциплінарної комісії; визначення основних засад роботи дисциплінарної комісії; формування дисциплінарної справи; прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарної справи.
Пунктами 3, 4 Порядку №1039 визначено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження приймає: міністр - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб`єкт призначення - стосовно інших державних службовців.
Дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження (далі - державний службовець), дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Пунктом 10 Порядку №1039 визначено, що дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Склад дисциплінарної комісії затверджується наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення або керівника державної служби в державному органі.
До складу дисциплінарної комісії повинно бути включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту, а також представника служби управління персоналом, які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.
Відповідно до пункту 12 Порядку №1039 у разі неможливості утворення в державному органі дисциплінарної комісії дисциплінарні провадження щодо державних службовців зазначеного органу здійснюються дисциплінарною комісією державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.
У разі відсутності державного органу вищого рівня дисциплінарна комісія утворюється одноразово для здійснення конкретного дисциплінарного провадження за рішенням НАДС з урахуванням вимог цього Порядку за поданням особи, яка прийняла рішення про порушення дисциплінарного провадження.
Згідно положень пунктів 16, 17 та 19 Порядку №1039 з числа членів дисциплінарної комісії обираються її голова та секретар. Голова дисциплінарної комісії організовує її роботу, призначає місце та дату проведення засідання дисциплінарної комісії та головує на ньому, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарного провадження їх прав та обов`язків, забезпечує об`єктивне та повне з`ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення на засіданні належного порядку та здійснює інші повноваження, які пов`язані із забезпеченням діяльності дисциплінарної комісії.
У разі відсутності на засіданні головуючого члени Комісії обирають з числа присутніх членів Комісії іншу особу, яка буде тимчасово головувати на відповідному засіданні. У разі відсутності голови або секретаря дисциплінарної комісії під час засідання члени дисциплінарної комісії обирають її голову або секретаря на час проведення цього засідання.
Формою роботи Комісії, дисциплінарної комісії є засідання. Засідання Комісії, дисциплінарної комісії є правоможним, якщо в ньому бере участь не менше половини її членів від загального складу.
Судом встановлено, що Наказом Держлікслужби від 17.02.2023 №99-к порушено дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_11 та утворено дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарної справи щодо директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_5 та затверджено склад дисциплінарної комісії: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , О. Бутрін.
ОСОБА_12 , якого обрано головою дисциплінарної комісії на засіданні 20.02.2023, подано дисциплінарній комісії заяву про самовідвід щодо участі у дисциплінарній справі як головою дисциплінарної комісії.
На засіданні дисциплінарної комісії 06.03.2023, результати якого оформлені протоколом №4-99, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_3 про самовідвід вирішено означену заяву задовольнити.
Наказом Держлікслужби від 06.03.2023 №125-к ОСОБА_3 виключено зі складу дисциплінарної комісії, утвореної наказом від 17.02.2023 №99-к.
Позивачка наполягає на відсутності у дисциплінарної комісії повноважень для розгляду дисциплінарних справ стосовно неї, зокрема, проведення засідань дисциплінарної комісії на виконання наказу відповідача від 17.02.2022 №99-к та мотивує означене твердження припиненням повноважень ОСОБА_3 як голови дисциплінарної комісії, поданням представником позивачки клопотання до МОЗ України про утворення дисциплінарної комісії державним органом вищого рівня та утворенням МОЗ України комісії з опрацювання клопотання адвоката Павленка М.В. щодо утворення дисциплінарної комісії державним органом вищого рівня.
Водночас, суд зазначає, що в силу положень пункту 10 Порядку №1039, незважаючи на самовідвід голови дисциплінарної комісії ОСОБА_3 , дисциплінарна комісія діяла у складі чотирьох членів, склад якої затверджено наказом від 17.02.2023 №99-к з урахуванням наказу від 06.03.2023 №125-к. До складу дисциплінарної комісії було включено щонайменше одну особу, яка має юридичну освіту ( ОСОБА_8 заступник начальника відділу правового забезпечення), а також представника служби управління персоналом ( ОСОБА_9 головний спеціаліст Відділу з управління персоналом), які є працівниками органу, в якому утворюється відповідна дисциплінарна комісія.
При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження неможливості утворення в Держлікслужбі дисциплінарної комісії відповідно до положень пункту 12 Порядку №1039, наслідком чого є відсутність підстав вважати обґрунтованими доводи позивачки у цій частині.
Судом відхиляються посилання позивачки на подання нею клопотання до МОЗ України 07.03.2023 про утворення дисциплінарної комісії органом вищого рівня для розгляду дисциплінарних проваджень відносно ОСОБА_1 , лист МОЗ України від 17.03.2023 про утворення комісії з опрацювання клопотання адвоката Павленка М.В. щодо утворення дисциплінарної комісії державним органом вищого рівня та на подану 01.03.2023 скаргу щодо наявності у діях ОСОБА_3 ознак дисциплінарного проступку, як такі, що не є підставою для утворення дисциплінарної комісії державного органу вищого рівня в порядку підпорядкування.
Суд наголошує на ненаданні належного нормативного обґрунтування позивачкою відсутності повноважень у дисциплінарної комісії для розгляду дисциплінарних справ відносно неї.
Відповідно до пункту 33 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця.
Абзацом 1 пункту 34 Порядку №1039 визначено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії.
Згідно з пунктом 35 Порядку №1039 комісія, дисциплінарна комісія вносить суб`єкту призначення пропозицію (подання) разом з матеріалами дисциплінарної справи не пізніше ніж протягом трьох робочих днів з дня її (його) підписання.
Одночасно із внесенням суб`єкту призначення пропозиції (подання) державному службовцю повідомляється про дату внесення суб`єкту призначення такої пропозиції (подання) та необхідність надання ним письмового пояснення суб`єкту призначення відповідно до статті 75 Закону.
Таке повідомлення державного службовця здійснюється шляхом вручення або надсилання поштою, в тому числі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку. У разі доведення інформації або документів шляхом використання інших засобів телекомунікаційного зв`язку такий спосіб фіксується протоколом у встановленому порядку. Інформація або документи надсилаються державному службовцеві за адресою місця проживання/перебування або на його адресу електронної пошти чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку за наявними в особовій справі контактними даними.
Державний службовець надає письмове пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу.
У разі ненадання державним службовцем письмового пояснення особисто або шляхом надсилання листа на офіційну електронну адресу відповідного державного органу не пізніше ніж як за два календарних дні до закінчення строку прийняття суб`єктом призначення рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження державний службовець вважається таким, що відмовився від надання письмового пояснення.
Означені положення Порядку №1039 кореспондуються з положеннями статті 75 Закону №889, відповідно до яких перед накладенням дисциплінарного стягнення суб`єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.
Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.
Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
З протоколу засідання дисциплінарної комісії від 14.03.2023 №5-99 вбачається, що за результатами проведеного засідання вирішено підготувати та внести суб`єкту призначення Держлікслужби подання про наявність у діях ОСОБА_5 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 65 Закону №889, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. Рекомендувати суб`єкту призначення Держлікслужби застосувати до ОСОБА_5 дисциплінарного стягнення у вигляді догани. Одночасно із внесенням подання дисциплінарної комісії повідомити позивачку про дату його внесення суб`єкту призначення Держлікслужби.
Повідомленням голови дисциплінарної комісії ОСОБА_8 від 24.03.2023 №(99-к) позивачку повідомлено, що за результатами проведеного дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія для прийняття подальшого рішення внесла Голові Держлікслужби подання відносно ОСОБА_5 . Дата внесення подання 24.03.2023. Запропоновано ОСОБА_13 надати письмові пояснення відповідно до статті 75 Закону №889 та пункту 35 Порядку №1039 та роз`яснено наслідки неподання пояснень.
Означене повідомлення містить відмітку « 24.03.2023» та підпис без зазначення прізвища та ініціалів особи підписанта.
Головою Держлікслужби ОСОБА_14 надано доручення від 24.03.2023 №14-001.1/20-23 позивачці про надання пояснення в порядку статті 75 Закону №889 перед накладенням дисциплінарного стягнення у термін до 12:00 год. 31.03.2023.
Означене доручення містить відмітку « 24.03.2023» та підпис без зазначення прізвища та ініціалів особи підписанта.
Водночас, матеріали дисциплінарної справи містять копію листа позивачки від 31.03.2023 №161-002.0.1/002.0/3-23, в якому зазначено, що на виконання доручення від 24.03.2023 №14-001.1/20-23 та повідомлення голови дисциплінарної комісії ОСОБА_8 від 24.03.2023 №(99-к) надано пояснення.
Враховуючи надані ОСОБА_15 листом від 31.03.2023 пояснення на виконання доручення від 24.03.2023 №14-001.1/20-23 та повідомлення голови дисциплінарної комісії ОСОБА_8 від 24.03.2023 №(99-к) та приймаючи до уваги наявні на означених дорученні та повідомленні підписи із датою « 24.03.2023», у суду є підстави вважати, що означені підписи проставлені позивачкою під час ознайомлення з їх змістом.
При цьому, суд наголошує, що надання позивачкою пояснень саме на виконання доручення від 24.03.2023 №14-001.1/20-23 та повідомлення голови дисциплінарної комісії ОСОБА_8 від 24.03.2023 №(99-к) свідчить про ознайомлення з їх змістом ОСОБА_1 , а тому доводи щодо неповідомлення її про внесення суб`єкту призначення Держлікслужби подання є такими, що спростовані матеріалами справи.
Доводи позивачки щодо неможливості реалізації права на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення відхиляються судом як такі, що не підтверджені документально, оскільки на звернення представника позивачки щодо ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи до дати внесення подання відповідачем було повідомлено листом від 03.03.2023 №03/03 (99) про можливість ознайомитись з матеріалами дисциплінарної справи «…06.02.2023 в період часу з 08.00 до 10.00 год…». З огляду на порушення дисциплінарного провадження 17.02.2023 та складення означеного вище листа 03.03.2023, у суду є підстави вважати про допущення відповідачем технічної описки у місяці при зазначенні дати « 06.02.2023», маючи на увазі « 06.03.2023», про що також зазначено позивачем в адміністративному позові.
В адміністративному позові також зазначено, що без відповіді залишилось клопотання про ознайомлення від 06.04.2023, направлене на електронну адресу відповідача. Проте, означене клопотання не впливає на результати розгляду справи з огляду на його направлення на адресу відповідача після винесення спірного наказу від 31.03.2023 №148-к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення.
Інших клопотань про ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення дисциплінарного стягнення на позивачку матеріали справи не містять.
Відповідно до пункту 36 Порядку №1039 за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення протягом десяти календарних днів з дня отримання пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Рішення оформляється наказом (розпорядженням) суб`єкта призначення.
Після прийняття рішення за результатами розгляду дисциплінарного провадження суб`єкт призначення передає дисциплінарну справу до служби управління персоналом державного органу, стосовно посадової особи якого здійснювалося дисциплінарне провадження (державного органу, в якому здійснювалося дисциплінарне провадження), для її зберігання в установленому порядку.
Згідно положень частин першої, другої та п`ятої статті 77 Закону №889 рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб`єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов`язковими для розгляду суб`єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження.
Наказом Держлікслужби від 31.03.2023 №148-к відповідно до статті 64, частини першої, пункту 5 частини другої статті 65, пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66, статті 68, частини одинадцятої статті 69, статті 99 Закону №889, за невиконання доручення Голови Держлікслужби, викладеного в резолюції листа Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 №12-01.1.1/010.1/06.11-23 в частині інформування щодо заходів, які необхідно застосувати щодо лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг; 50мг/12,5 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JL W022007, JL W022008, виробництва Іпка Лабораторіз Лтд., Індія, реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01, позивачці оголошено догану. Підставою зазначено подання дисциплінарної комісії від 24.03.2023.
Дослідивши зміст спірного наказу Держлікслужби від 31.03.2023 №148-к, судом встановлено його відповідність вимогам статті 77 Закону №889.
При цьому, суд вважає непереконливими посилання позивачки на відсутність у спірному наказі «належного обґрунтування» з огляду на те, що положеннями частини другої статті 77 Закону №889 така складова відсутня. В свою чергу, обґрунтування підстав застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани щодо позивачки міститься у поданні дисциплінарної комісії від 22.03.2023, в якому зазначено таке.
26 січня 2023 року до Держлікслужби надійшло повідомлення від Державної служби лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 за № 12-01.1.1/010.1/06-11-23 про невідповідність лікарських засобів вимогам методами контролю якості, зокрема ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери упаковці з картону, серій JLW022007, JLW022008 (реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01).
Відповідно до інформації, яка знаходиться в системі «Мегаполісі», лист Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 №12-01.1.1/010.1/06.11-23 зареєстрований в Держлікслужбі 26.01.2023 за реєстраційним номером 175/0/11-23 Резолюція Голови Держлікслужби ОСОБА_16 внесена в систему «Мегаполіс» - « ОСОБА_17 . До опрацювання. Доповісти» 27.01.2023. Одночасно, 26.01.2023 до Держлікслужби надійшов лист Святошинської окружної прокуратури міста Києва від 25.01.2023 № 44-402 ВИХ23, відповідно до якого було поінформовано, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42022102080000110 від 08.11.2022 було залучено спеціаліста лабораторії контролю якості Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області, як спеціаліста для проведення контролю якості лікарських засобів за можливими показниками МКЯ, у тому числі лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг; по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JLW022007, JLW022008 (реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01).
Резолюція Голови Держлікслужби ОСОБА_16 внесена в систему «Мегаполіс»:
1) « ОСОБА_1 Прошу опрацювати. ДОПОВІСТИ» 26.01.2023;
2) « ОСОБА_18 Прошу опрацювати» 23.02.2023.
До даного листа додавалися копії документів, які Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області надіслала листом від 25.01.2023 за №12-01.1.1/010.1/06.11-23 про невідповідність лікарських засобів вимогам методами контролю якості, зокрема, копії висновків про якість лікарських засобів. Про результати розгляду вищезазначеного листа, Святошинська прокуратура просила повідомити у строк до 28.01.2023.
Відповідно до постанови Святошинської окружної прокуратури міста Києва Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області після здійснення відповідних заходів з контролю якості вищезазначеного лікарського засобу надала відповідні висновки. Згідно висновків щодо якості №0003 від 25.01.2023 Лабораторії з контролю якості лікарських засобів та медичної продукції Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області, лікарський засіб ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону серій JLW022007, НОМЕР_1 (реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01), виробник Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія, не відповідає вимогам МКЯ.
З наданих головою Держлікслужби ОСОБА_14 пояснень вбачається, що ОСОБА_19 не доповіла щодо виконання цього листа.
03 лютого 2023 року ОСОБА_12 , начальником Відділу правового забезпечення подана на ім`я Голови Держлікслужби подано доповідну записку №12-008.0.1/008.0.1/3-23, відповідно до якої внесена пропозиція щодо встановлення тимчасової заборони на підставі висновків Лабораторії з контролю якості лікарських засобів Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області на лікарські засоби, які зазначені в листі вид 25.01.2023 № 12-01.1.1/010.1/06.11-23.
Резолюція Голови Держлікслужби ОСОБА_16 внесена в систему «Мегаполіс»: « ОСОБА_1 . Прошу підготувати тимчасову заборону лікарського засобу 03.02.2023 11:31:53».
03 лютого 2023 року п 16.34 год. Департаментом контролю якості лікарських засобів та крові було підготовлено розпорядження №1112-001.1/17-23 про тимчасову заборону реалізації та застосування лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JLW022007, JLW022008 (реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01), виробник Іпка Лабораторіз Лімітед, Індія, до окремого рішення Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками. Проєкти розпоряджень не містили візи ОСОБА_5 .
У поданні також зазначено, що 03.02.2023 о 16:34 год. начальником відділу організації державного контролю якості лікарських засобів та крові Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_20 на виконання резолюції по доповідній записці від 03.02.2023 за №12-008.0.1/008.0.1/3-23 подано до приймальної Голови Держлікслужби 4 розпорядження про тимчасову заборонену на реалізацію та застосування лікарських засобів виробника Іпка Лабораторіз Лімітед, Інія, зокрема, «ТЕНОРІКТМ», «ТЕНОЧЕК®», «ДИХЛОР-25». Будь-яких додаткових документів до даних розпоряджень не додавалося.
На підставі матеріалів дисциплінарної справи дисциплінарна комісія виснувала, що розпорядження про тимчасову заборону щодо реалізації та застосування лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг, по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JLW022007, JL W022008 (реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01), виробник Іпка Лабораторіз Лімітед. Індія, було видано тільки після нагадування про необхідність вжиття заходів реагування. Будь-яких заперечень, що не треба здійснювати тимчасову заборону від Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові не надходило, в тому числі від І. Суворової.
Дисциплінарною комісією враховано, що ОСОБА_21 , як директор Департаменту, при отриманні повідомлення від Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області від 25.01.2023 за № 12-01.1.1/010.1/06.11-23 про невідповідність лікарського засобу ДИХЛОР-25 вимогам методами контролю якості та листа Святошинської окружної прокуратури міста Києва від 25.01 2023 № 44-402 ВИХ23, поставила під сумнів результати лабораторного аналізу, а не якість лікарського засобу, тобто негайно було підготовлено накази Держлікслужби про проведення позапланового обстеження від 26.01.2023 №89 (Лабораторія з контролю якості лікарських засобів та медичної продукції Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області) та від 30.01.2023 №94 (ТОВ «Технолаб»), а розпорядження про тимчасову заборону цих лікарських засобів видано лише 03.02.2023, тобто доповідної ОСОБА_3 .
Дисциплінарною комісією встановлено, що дію Свідоцтва про атестацію №446 від 17.03 2020 ТОВ «Технолаб» призупинено на підставі висновків, що містяться у Звіті від 24.02.2023 №524/23/L (порушення пов`язанні з проведенням лабораторного контролю лікарських засобів ТЕНОРІКтм» (серії: HV062004, HV062004), «TEHОРІКтм» (серії: HW152004. HW152005, HW152006), «ТЕНОЧЕК®» (серія JLD012001), «ДИХЛОР-25 (серії НОМЕР_2 , НОМЕР_2 ).
Дисциплінарна комісія дійшла висновку про наявність в діях ОСОБА_5 ознак бездіяльності при виконанні своїх посадових обов`язків, тобто невиконання та неналежне виконання посадових обов`язків:
1) ухилення від виконання резолюції Голови Держлікслужби щодо доповіді;
2) організація виконання заходів щодо тимчасової заборони лікарського засобу ДИХЛОР-25, таблетки по 25 мг. по 10 таблеток в блістері, по 3 блістери в упаковці з картону, серій JLW022007, JLW022008 (реєстраційне посвідчення UA/16700/01/01). виробник Іпка Лабораторіз Лімітед. Індія після нагадування, та неможливістю організувати візування документів при підготовці розпорядження, який було підписано та зареєстровано за №1112-001.1/002.0/17-23.
За результатами аналізу наявних документів та матеріалів, що містяться в дисциплінарній справі, дисциплінарною комісією розглянуто питання щодо наявності в діях ОСОБА_5 , директора Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові дисциплінарного проступку передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень
Встановивши наявність обставин, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження, врахувавши характер дисциплінарного проступку, його тяжкість, ступінь вини державного службовця, обставини, за яких він був вчинений, обставини, які пом`якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності ОСОБА_5 , наявність заохочень, стягнень та й ставлення до державної служби, дисциплінарна комісія дійшла висновку, що дії позивачки містять ознаки дисциплінарного проступку.
Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 відповідно до частин другої та четвертої статті 67 Закону №889 не встановлено.
Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 22.11.2011 № 809, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.01.2012 за № 126/20439 відповідно до статей 15, 21 Закону України «Про лікарські засоби», підпункту 4 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 467, підпункту 8 пункту 4 Положення про Державну службу України з лікарських засобів, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 440, з урахуванням вимог Директиви 2001/83/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу від 06.11.2001 «Про Кодекс спільноти відносно лікарських препаратів, призначених для споживання людьми» (із змінами), з метою вдосконалення державного контролю якості лікарських засобів затверджено Порядок встановлення заборони (тимчасової заборони) та поновлення обігу лікарських засобів на території України (далі по тексту також Порядок №809).
Відповідно до пункту 2.2 розділу ІІ Порядку №809 у разі встановлення невідповідностей лікарських засобів вимогам, визначеним методами контролю якості, Держлікслужба вживає таких заходів до:
першого класу - протягом однієї доби видає розпорядження про встановлення заборони обігу лікарського засобу, про що інформує власника реєстраційного посвідчення лікарського засобу або його офіційного представника, територіальні органи Держлікслужби, МОЗ України та суб`єктів господарювання листом, електронною поштою та шляхом оприлюднення у засобах масової інформації, а також надсилає термінове повідомлення про дефект якості (відкликання лікарського засобу) за формою згідно з додатком до цього Порядку уповноваженим органам Європейського Союзу, держав, які входять до міжнародної системи співробітництва фармацевтичних інспекцій, та інших держав, з якими Україна має відповідні угоди;
другого класу - протягом однієї - двох діб видає розпорядження про встановлення заборони обігу лікарського засобу, про що інформує власника реєстраційного посвідчення лікарського засобу або його офіційного представника, територіальні органи Держлікслужби, МОЗ України та суб`єктів господарювання листом, електронною поштою та шляхом оприлюднення у засобах масової інформації, а також надсилає термінове повідомлення про дефект якості (відкликання лікарського засобу) уповноваженим органам держав - імпортерів даної серії (серій) лікарського засобу;
третього класу - видає розпорядження про встановлення заборони обігу лікарського засобу, про що інформує власника реєстраційного посвідчення лікарського засобу або його офіційного представника, територіальні органи Держлікслужби, МОЗ України та суб`єктів господарювання листом, електронною поштою та шляхом оприлюднення у засобах масової інформації.
Згідно пункту 3.1 розділу ІІІ Порядку №809 підставами для встановлення тимчасової заборони обігу лікарського засобу є:
одержання Держлікслужбою повідомлення від її територіальних органів про невідповідність якості лікарських засобів, а саме: негативні результати лабораторних досліджень зразків серії або серій лікарських засобів, проведених лабораторіями з контролю якості лікарських засобів із встановленням невідповідностей першого, другого або третього класу; виявлення серії або серій лікарських засобу, стосовно якої (яких) виникла підозра у фальсифікації;
відсутність позитивного висновку про якість ввезеного в Україну лікарського засобу;
надходження від МОЗ України та територіальних органів Держлікслужби повідомлення про непередбачувані побічні реакції та/або смерть людини внаслідок застосування серії або серій лікарського засобу до розслідування їх причин;
встановлення факту, що показники якості, передбачені методами контролю якості і які є частиною реєстраційного досьє, не включені в повному обсязі до сертифіката якості власника реєстраційного посвідчення лікарського засобу та/або відсутності сертифіката якості, що видається виробником;
отримання від лабораторій з контролю якості лікарських засобів інформації про невідтворюваність методик, передбачених методами контролю якості лікарського засобу.
Відповідно до посадової інструкції директора Департаменту контролю якості лікарських засобів, введеної в дію 12.01.2022, метою посади є організація роботи щодо за дотриманням вимог законодавства щодо забезпечення якості та безпеки лікарських засобів на всіх етапах обігу, включаючи при ввезенні лікарських засобів на митну територію України, утилізації та знищенні. Організація роботи по недопущенню в обіг лікарських засобів, що не відповідають вимогам, установленим нормативними документами в тому числі фальсифікованих, незареєстрованих лікарських засобів, а також лікарських засобів, ввезених з порушенням законодавства України. Організація роботи щодо проведення галузевої атестації лабораторій із здійснення контролю якості лікарських засобів.
До основних обов`язків директора Департаменту відноситься, зокрема, здійснення безпосереднього керівництва Департаментом, забезпечення виконання покладених на нього завдань, розподіл обов`язків між працівниками Департаменту. Крім того, до основних обов`язків директора Департаменту відноситься організація роботи по недопущенню в обіг лікарських засобів, що не відповідають вимогам, установленим нормативним документами в тому числі фальсифікованих, незареєстрованих лікарських засобів, зокрема, підготовка проектів рішень (розпоряджень) Держлікслужби про заборону (зупинення) виробництва, реалізації (торгівлі), зберігання та застосування лікарських засобів, що не відповідають вимогам, визначеним нормативно-правовими актами та нормативними документами (в тому числі тих, на які надійшли повідомлення про непередбачувані побічні реакції та/або смерть людини внаслідок застосування серії або серій лікарського засобу до розслідування їх причин).
Тобто, отримавши від Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Київській області лист від 25.01.2023, зареєстрований 26.01.2023 за №175/0/11-23 щодо невідповідності, зокрема, лікарського засобу ДИХЛОР-25 вимогам МКЯ, за наявності відповідної резолюції «До опрацювання. Доповісти!» у позивачки виник обов`язок виконання резолюції Голови Держлікслужби щодо доповіді та організація виконання заходів щодо розгляду питання тимчасової заборони означеного лікарського засобу.
Водночас, з матеріалів дисциплінарної справи вбачається, що проєкт розпорядження про тимчасову заборонену на реалізацію та застосування лікарських засобів виробника Іпка Лабораторіз Лімітед, Інія, зокрема, «ДИХЛОР-25», був підготовлений та поданий на підпис 03.02.2023 о 16:34 год. начальником відділу організації державного контролю якості лікарських засобів та крові Департаменту контролю якості лікарських засобів та крові ОСОБА_22 на виконання резолюції по доповідній записці від 03.02.2023 за №12-008.0.1/008.0.1/3-23 до приймальної Голови Держлікслужби без візи ОСОБА_5 .
Проте, жодних доказів своєчасного опрацювання та доповіді за наслідками такого опрацювання позивачкою листа від 25.01.2023 №12-01.1.1/010.1/06.11-23 про невідповідність лікарських засобів вимогам методів контролю якості матеріали справи не містять.
Суд вважає за доцільне зауважити, що дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця.
Оцінюючи, чи відповідало застосоване до позивачки дисциплінарне стягнення у вигляді догани критеріям обґрунтованості та пропорційності, суд зазначає, що в аспекті спірних правовідносин вирішення питання про правомірність притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясовувати чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.
Так, національне законодавство не передбачає відповідної шкали стягнень за дисциплінарні порушення та не містить правил забезпечення їхнього застосування відповідно до принципу пропорційності.
У Рішенні від 25.01.2012 № 3-рп/2012 (справа № 1-11/2012) Конституційний Суд України зазначив, що одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який у сфері соціального захисту означає, зокрема, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.
Конституційний Суд України визначає принцип пропорційності, в першу чергу, як процесуальну справедливість: «Обмеження конституційних прав повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям».
Пропорційність - один із загальних принципів права Європейського співтовариства. Спочатку він був визнаний Судом ЄС, а згодом закріплений як загальний принцип в Угодах про утворення ЄС (зокрема, в ст. 5 Договору про заснування Європейського співтовариства). У розгорнутому формулюванні він звучить так: для досягнення певної мети органи влади не можуть накладати на громадян зобов`язання, які перевищують установлені межі необхідності, що випливають з публічного інтересу.
Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами і метою, яка ними достягається та дозволяє досягти розумного співвідношення між цілями державного впливу та засобами їх досягнення.
На переконання суду, відповідачем, враховуючи відсутність обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність, у зв`язку із встановленням під час здійснення дисциплінарного провадження невиконання або неналежного виконання позивачкою посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих в межах їхніх повноважень, правомірно застосовано до ОСОБА_1 такого виду дисциплінарного стягнення, як догана, який не є крайнім заходом реагування на вчинений дисциплінарний проступок.
Враховуючи означене, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків відповідача, викладених у поданні від 22.03.2023, щодо вчинення позивачкою дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону №889, наслідком чого є застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани, оголошеного спірним наказом від 31.03.2023 №148-к.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 22.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119205109 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Епель Оксана Володимирівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Дудін С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні