Рішення

від 21.05.2024 по справі 460/7007/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2024 року м. Рівне№460/7007/23

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Махаринця Д.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер" Державна податкова служба України доГоловне управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер" (далі ТОВ "Хот Вінтер", позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області №8303249/41384350 від 21.02.2023 та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №39 від 26.10.2021 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.11.2020 між ТОВ "Хот Вінтер" (постачальник) та ТОВ "ГЮАЛОС" (покупець) було укладено договір поставки №01112020, за умовами якого позивач взяв на себе зобов`язання передати у власність покупця обладнання теплотехнічного призначення з метою заміни котла та допоміжних матеріалів для його встановлення. 26.10.2021 на виконання пункту 4.1. вказаного договору покупець платіжними дорученнями №1945 та №1946 здійснив передоплату замовленого ним у позивача товару в загальній сумі 402540,00грн., у тому числі ПДВ 67090,00грн. За правилом першої події (зарахування коштів від покупця)ТОВ "Хот Вінтер"було складено та подано до контролюючого органу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №39 від 26.10.2021. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної в ЄРПН з посиланням на її відповідність вимогам п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що ним було надано з поясненнями усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаній податковій накладній. Проте, такі документи не взяті до уваги контролюючим органом та прийнято рішення №8303249/41384350 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивач вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Наголошує, що позивач оскаржив таке рішення в адміністративному порядку, проте, рішенням відповідача-2 його скаргу залишено без задоволення, а оскаржене рішення без змін. На підставі викладеного, позивач просить позов задовольнити повністю, а також стягнути судові витрати по сплаті судового збору та на правову допомогу.

Ухвалою суду від 21.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено строк для подання відповідачами відзиву на позовну заяву.

Представник відповідачів подав відзив, у якому заперечив проти позовних вимог. Зокрема, зазначив що контролюючим органом відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки операція відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, адже в таблиці даних платника податку на додану вартість відсутній код УКТЗЕД 3824 як товару, що на постійній основі постачається позивачем. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, повідомлення не містило в повному обсязі необхідних документів, зокрема не надано документи на транспортний засіб, яким було здійснено перевезення товару для покупця. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН в протоколі зазначено, які документи не надані платником. З огляду на наведене, Комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 26.10.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних. В оскаржуваному рішенні чітко зазначено, яких саме документів позивачем не додано. Крім того, відповідачі зазначають, що суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження щодо оцінки повноти надання документів, що належить виключно до компетенції Комісії Головного управління ДПС у Рівненській області. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 21.05.2024 у задоволенні клопотання представника відповідачів про розгляд справи за участю уповноваженого представника відмовлено.

Позивач подав відповідь на відзив у якій спростовує обставини, викладені відповідачами у відзиві на позовну заяву та наполягає на тому, що разом з поясненнями позивачем було надано контролюючому органу необхідні пояснення та документи, які не були належним чином розглянуті контролюючим органом, який відповідно до відомостей витягу з протоколу №70/17-00-18-00-07 від 21.02.2023 приділив документам позивача орієнтовно дві хвилини, що вказує на думку позивача на незабезпечення належного та безстороннього розгляду його документів суб`єктом владних повноважень.

Відповідачі правом на подання заперечень не скористалися.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву та матеріали адміністративноїсправи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив та врахував таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер" (код ЄДРПОУ 41384350) зареєстроване як юридична особа 08.06.2017, номер запису 16081020000013532.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Рівненській області і є зареєстрованим як платник ПДВ з індивідуальним податковим номером 413843517160.

Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 47.52 - Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами в спеціалізованих магазинах. Також позивач здійснює такі види економічної діяльності як: 46.15 - Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами; 46.18 - Діяльність посередників, що спеціалізуються в торгівлі іншими товарами; 46.74 - Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 47.19 - Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах; 47.91 - Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет; 47.99 - Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 73.20 - Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 71.12 - Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 43.22 - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування; 33.11 - Ремонт і технічне обслуговування готових металевих виробів; 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; 46.90 - Неспеціалізована оптова торгівля.

Всі вищезазначені дані стосовно позивача є загальновідомими і загальнодоступними за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань і не оспорюються відповідачем.

Як з`ясовано судом,між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер", як постачальником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГЮАЛОС", як покупцем, укладено Договір поставки №01112020 від 01.11.2020 (далі - Договір), предметом якого є поставка обладнання теплотехнічного призначення з метою заміни котла та допоміжних матеріалів для його встановлення (далі - Товар) (пункт 1.1. Договору). Сторонами погоджено, що за наявності товару на складі постачальника, постачальник зобов`язаний здійснити відвантаження товару протягом 7 (семи) робочих днів з моменту виставлення відповідного рахунку та виконання вимог розділу 4 Договору (пункт 3.2. Договору), а якщо потрібний Товар відсутній на складі постачальника, поставка його на склад постачальника здійснюється протягом 4-10 тижнів з моменту виставлення відповідного рахунку та вимокання вимог розділу 4 Договору (пункт 3.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.1. розділу 4 Договору покупець взяв на себе зобов`язання здійснити 100% попередню оплату вартості Товару, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті на поточний рахунок постачальника, протягом трьох банківських днів з моменту виставлення постачальником рахунку на оплату.

26.10.2021 ТОВ "ГЮАЛОС" на банківський рахунок позивача було перераховано платіжним дорученням №1945 грошові кошти в сумі 50000,00грн. з призначенням платежу "за товар рах.№2481 від 21/10/21 у т.ч. ПДВ 20% - 8333,33грн" та платіжним дорученням №1946 грошові кошти в сумі 352540,00грн. з призначенням платежу "за товар рах.№2474 від 21/10/21 у т.ч. ПДВ 20% - 58756,67грн".

Вказані суми грошових коштів були зараховані на банківський рахунок позивача 26.10.2021, що підтверджується відомостями акту звірки взаємних розрахунків по стану за період: 4 квартал 2021р. між ТОВ "Хот Вінтер" та ТОВ "ГЮАЛОС".

На виконання вимог податкового законодавства по першій події (за датою зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів, що підлягають постачанню) позивачем було складено податкову накладну №39 від 26.10.2021 на суму ПДВ 67090,00грн (загальна сума з урахуванням податку на додану вартість 402540,00грн), яку в подальшому було надіслано до контролюючого органу (в електронному вигляді) для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

15.11.2021 позивачу було надіслано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в єдиному реєстрі податкових накладних реєстраційний №9347287455 про те, що документ доставлено до ДПС України, але відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 26.10.2021 №39 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено показник "D"=.5621%, "P"=618982.3 та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв`язку з вказаним 20.02.2023 позивачем були подано повідомлення №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено та копії документів на підтвердження факту отримання попередньої оплати від ТОВ "ГЮАЛОС". Подання повідомлень та супровідних документів підтверджується відповідачами у відзиві, а також наданими ними до матеріалів справи копіями Журналу розгляду повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена та витягу з протоколу №70/17-00-18-00-07 від 21.02.2023.

21.02.2023 комісією ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення №8303249/41384350 про відмову в реєстрації податкової накладної №39 від 26.10.2021, згідно з яким підставою для відмови у реєстрації вказаної податкової накладної є ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано, підкреслити).

У графі"Додаткова інформація"вказаного рішення контролюючим органом зазначено - "Не надано документи на транспортний засіб, яким було здійснено перевезення товару для покупця".

Вказане рішення платник податків оскаржив в адміністративному порядку 01.03.2023, шляхом подання скарги (реєстраційний №9038889211) до Державної податкової служби України, до якої було долучено 30 додатків, серед яких і договір позички транспортного засобу №01 від 08.12.2020 (який надавався і з поясненнями), за яким позивач отримав в користування транспортний засіб - ватажний фургон малотонажний-В, марки Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_1 та легковий хетчбек-В Volkswagen Golf державний номерний знак НОМЕР_2 , а також свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу державний номерний знак НОМЕР_1 , відомості про який вказано у товарно-транспортній накладній, яка була оформлена на операцію з доставки товару для ТОВ "ГЮАЛОС" за Договором.

За результатними розгляду скаргикомісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН Державної податкової служби України прийнято рішення№23654/41384350/2 від 09.03.2023, яким відмовлено у задоволенні скарги позивача з підстав начебто ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Вважаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюютьсяПодатковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі ПК України).

За правилами п.185.1 ст.185 ПК Україниоперації платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Як передбаченопунктом 201.1 ст.201 ПК Українина дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом201.10. ст.201 ПК Українипередбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Спірні правовідносини регулюються також приписамиПорядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних"(далі - Порядок №1165), які застосовуються у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин.

Згідно п.2 та п.3 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженогоНаказом Міністерства фінансів України 31.12.2015№1307 податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи. Усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації. Платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку, обчислену за формулою, зазначеною у п.200-1.3 ст.200-1 ПК Українита пункті 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 №569, або обчислену відповідно до п.200-1.9 ст.200-1 ПК України.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (далі Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимогПодаткового кодексу Українив електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку №1246, після надходженняподаткової накладноїта/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідностіподаткової накладноїта/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку такихподаткової накладноїта/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстраціюподаткову накладнута/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установленихпунктом 192.1 статті 192тапунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно допункту 201.1статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно допунктів 200-1.3і200-1.9статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться уподатковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України"Про електронні довірчі послуги","Про електронні документи та електронний документообіг"та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстраціїподаткової накладноїта/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у п.201.16 ст.201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Порядком №1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, а також затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та затверджено порядок прийняття та форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Як встановлено зі змісту квитанції №9347287455 про зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної №39 від 26.10.2021, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, з тих підстав, що код УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3824, відсутній в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З урахуванням положень наведених норм, суд звертає увагу, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у податкового органу сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши, які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях.

Згідно пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.

Оцінюючи зміст квитанції з реєстраційним №9347287455 суд зауважує, що відповідач-1 попросив позивача надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. У квитанції міститься лише запис наступного змісту: "Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Проте, така пропозиція сформована з недостатньою чіткістю, необхідною для розуміння платником податків, які саме документи від нього вимагаються контролюючим органом. Як наслідок позивач був змушений самостійно вирішувати, які саме документи він має надати податковому органу.

Відповідно до пунктів 4 та 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженомунаказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 №520,зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

У відповідності до пунктів 9 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня, яка приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, обов`язок виписати і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку в якості оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції, будуть розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків, а також відповідні договори та рахунки на оплату, що підтверджують наявність правових підстав для зарахування відповідної суми коштів. Відповідно, саме такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Крім того, суд зауважує, що Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку № 520), яка передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, документи, яких не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), належить підкреслити.

Оскаржуване рішення не містять жодних підкреслень у графі «первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням певних типових форм та галузевої специфіки, накладних», яка по своїй суті визначає лише загальний перелік документів, що свідчить про невиконання контролюючим органом вимог законодавства в частині оформлення рішення.

Суд звертає увагу, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 23.05.2023 у справі №500/770/21, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а. При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав, але це не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другоюстатті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Оцінивши надані позивачем документи щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній №39 від 26.10.2021 на виконання вимог Порядку №520, суд встановив, що обсяг таких документів був достатній для цілей реєстрації відповідної податкової накладної, а підстав для відмови в реєстрації такої податкової накладної у контролюючого органу не було.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, щоподаткова накладна №39 від 26.10.2021 була складена у зв`язку із настанням першої події- зарахуванням коштів від покупця (ТОВ "ГЮАЛОС") на банківський рахунок позивача як оплата за товари, що підлягають постачанню, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження настання такої події і підстав для її виникнення.

Зокрема, позивачем було надано контролюючому органу: Договір поставки №01112020 від 01.11.2020, платіжні доручення від 26.10.2021 №1945 та №1946, видаткову накладну №306 від 15.11.2021, товарно-транспортну накладну №Р306 від 15.11.2021, акт звірки взаємних розрахунків по стану за період: 4 квартал 2021р., Договір поставки №0401/2020 від 04.01.2020, платіжне доручення №3622 від 28.10.2021, податкову накладну №68 від 28.10.2021, розрахунок коригування до такої податкової накладної №1 від 06.12.2022, видаткову накладну №571 від 09.11.2021, акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.10.2021 31.12.2021, платіжне доручення №3628 від 28.10.2021, рахунок на оплату по замовленню №3187 від 28.10.2021, видаткову накладну №2773 від 15.11.2021, податкову накладну №276 від 28.10.2021, акт звіряння взаємних розрахунків за період: 4 квартал 2021, заяву про приєднання до Договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №283680, платіжні доручення №3732 від 19.11.2021, №3652 від 02.11.2021, №3805 від 29.11.2021, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №НП-006344750 від 16.11.2021, №НП-006399163 від 20.11.2021, №НП-006453735 від 30.11.2021, рахунки-фактури, Договір позички транспортного засобу №01 від 08.12.2020, Договір купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №55ПК-9388/20 від 30.03.2020, накладна на відпуск товарів №55ПК-9388/20-9125771312 від 30.11.2021, платіжна інструкція №3694 від 10.11.2021, №3731 від 19.11.2021, акт списання товарів №33 від 30.11.2021, Господарський договір оренди від 01.01.2021, акт надання послуг №1 від 29.01.21, №2 від 28.02.21, №3 від 31.03.21, №4 від 30.04.21, №5 від 31.05.21, №6 від 30.06.21, платіжне доручення №2586 від 02.03.21, №2425 від 11.01.21, №2699 від 08.04.21, №2786 від 30.04.21, №2888 від 01.06.21, №2509 від04.02.21, Договір оренди №3/2021 від 01.01.21, акт прийому-передачі приміщення від 01.01.2021, акт №1 від 31.01.21, №5 від 28.02.21, №17 від 31.05.21, №13 від 30.04.21, №21 від 30.06.21, платіжне доручення №2584 від 02.03.21, №2507 від 04.02.21, №2427 від 11.11.21, №2697 від 08.04.21, №2784 від 30.04.21, штатний розпис на 2021.

Суд зазначає, що позивачем були надані не лише документи на підтвердження факту отримання ним попередньої оплати за товари, що мали бути ним поставлені за Договором поставки для його покупця, але і документи, що підтверджують джерело походження та реальність придбання позивачем товару, що був ним проданий для покупця, а також документи, які стосуються транспортування проданого товару до покупця. Крім того, з поданих позивачем контролюючому органу документів вбачається, що податкові накладні по операції з реалізації позивачу товарів його постачальниками відповідно до вимог податкового законодавства були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрему увагу суд звертає на факт подання позивачем разом з поясненнями товарно-транспортної накладної №Р306 від 15.11.2021, у якій вказано про те, що перевезення товарів на адресу покупця здійснюється позивачем транспортним засобом Volkswagen Transporter з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні позивача на підставі Договору позички транспортного засобу №01 від 08.12.2020, який заправляється позивачем паливом, яке він придбаває за Договором купівлі-продажу товарів з використанням паливних карток №55ПК-9388/20 від 30.03.2020, на підтвердження чого в матеріалах справи також наявна накладна на відпуск товарів №55ПК-9388/20-9125771312 від 30.11.2021, платіжна інструкція №3694 від 10.11.2021, №3731 від 19.11.2021 та акт списання товарів №33 від 30.11.2021. Зазначені документи спростовують твердження контролюючого органу, викладене у оскаржуваному рішенні, про не надання позивачем документів на транспортний засіб, яким було здійснено перевезення товару.

Таким чином, мотивування оскаржуваного рішення начебто ненаданням позивачем документів щодо транспортного засобу, яким було здійснено перевезення товару для покупця, не знайшло свого підтвердження, а навпаки було повністю спростовано наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами.

Крім того, суд зауважує, що подія у зв`язку із якою позивачем було складено та подано на реєстрацію до ЄРПН спірну податкову накладну не стосується перевезення товару, а тому документи, які стосуються транспортного засобу, не є тими документами, які б мали бути надані платником податку для підтвердження факту настання такої події як отримання попередньої оплати за поставку товару.

Відповідно до приписів п.187.1 ст.187 та п.201.7 ст.201 Податкового кодексу Україниобов`язок подання податкової накладної на реєстрацію у платника податків виникає після кожного отримання коштів як попередньої оплати (аванс) незалежно від наявності інших первинних документів, що позивачем виконано шляхом складення та подання на реєстрацію до ЄРПН спірної податкової накладної за правилом першої події. Ідентичний за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 08.02.2022 у справі №380/8213/21, від 23.04.2021 у справі №440/613/20.

Оцінивши всі надані позивачем контролюючому органу з поясненнями та зі скаргою документи суд дійшов висновку, що вони складені з дотриманням вимог законодавства, не мають дефекту форми, змісту або походження, які б в силу ч.2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженогонаказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995, спричинили б втрату ними юридичної сили, а тому підтверджують факт здійснення господарської операції.

Встановлені в ході розгляду обставини справи дають підстави для висновку, що не наведення відповідачами доводів та ненадання доказів того, що документи, подані позивачем для реєстрації спірної податкової накладної, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення контролюючого органу.

Крім того, слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, від 01.02.2023 у справі №140/506/22, від 07.12.2022 у справі №500/2237/20.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами, а несприятливе для особи рішення має бути мотивованим, проте, з урахуванням наведеного вище, оскаржуване рішення суд не може назвати мотивованим та таким, що прийняте з урахуванням всіх фактичних обставин справи.

Суд звертає увагу, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав ненадання тих чи інших копій документів достатніх для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Зазначене дає підстави для висновку, що при зупиненні реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, податковий орган має чітко навести у розрізі визначеного критерію перелік документів, надання яких надасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, за відсутності встановленого вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність та необґрунтованість такого рішення. При цьому суд зазначає, що таке рішення є актом індивідуальної дії. Правовий акт індивідуальної дії - виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Спірне рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, що, в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або дотримання обов`язку позивача виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 2статті 2 КАС Українипередбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд звертає увагу, що відповідно до частини другоїстатті 77 КАС Українив адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, в межах розгляду даної адміністративної справи відповідачі, покладені на них приписамистатті 77 КАС Україниобов`язки щодо доказування правомірності свого рішення не виконали та не надали суду належних та достатніх доказів на обґрунтування законності вчинених дій щодо відмови у реєстрації спірної податкової накладної.

З огляду на вказане, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення комісії ГУ ДПС у Рівненській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №8303249/41384350 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №39 від 26.10.2021 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, то суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Згідно до п. 19 та п. 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:….набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення). У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Разом із тим, системний аналіз положень п.19 та п.20 Порядку №1246 дає підстави стверджувати про те, що відповідальним за ведення та наповнення Реєстру податкових накладених, а також виконання рішення суду про реєстрацію податкових накладних є орган ДПС центрального рівня, тобто ДПС України.

01.02.2020 набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних". Пунктом 2 Порядку №1165 передбачено, що комісія контролюючого органу - комісія регіонального та центрального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь ДПС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС. Комісія центрального рівня - комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі ДПС.

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1ст.14ПК України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пп.9 п.4 Положення №227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України.

В контексті наведених норм, за встановлених фактичних обставин суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем виконані умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відповідачі у відзиві на позовну заяву вказують, що зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, але суд відхиляє такі доводи та зазначає, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень частини другоїстатті 19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». У такому випадку суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

У даному ж випадку зобов`язання відповідача-2 зареєструвати податкову накладну в ЄРПН жодним чином не впливає на дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію податкової накладної в ЄРПН через констатацію факту протиправності рішення суб`єкта владних повноважень.

Водночас слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, тобто виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення щоб у особи не виникала необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Судом враховано, щоПодатковим кодексом Українивизначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах.

Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати спірну податкову накладну, суд керується вимогами пунктів 19 та 20 Порядку №1246, згідно з якими у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у п. 50 рішення від 13.01.2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Таким чином, на переконання суду, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної, має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну №39 від 26.10.2021 датою її подання на реєстрацію. Суд переконаний, що задоволення вказаної позовної вимоги є дотриманням судом гарантій щодо того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За правилами частини першоїстатті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 2684грн., що підтверджується платіжною інструкцією на вказану суму №5255 від 17.03.2023 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи), а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідачів.

Крім того, позивачем подано клопотання про стягнення з відповідачів понесених позивачем витрат, пов`язаних з правничою допомогою.

За змістом ч.1, 2ст.132 КАС України судові витрати складаються в тому числі з витрат, пов`язаних з розглядом справи, - витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави, при цьому згідно з ч.4 ст.134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.5 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На виконання вимог ч.4 ст.134 КАС України, стороною позивача надано суду копію договору про надання правової допомоги від 15.03.2023, укладеного між позивачем та Адвокатським бюро "Миколи Бляшина", рахунок №INV-000736 від 22.03.2023, платіжну інструкцію №5292 від 29.03.2023, звіт про надану правову допомогу з описом наданої правової допомоги із зазначенням кількості годин, витрачених адвокатом на надання послуг.

Згідно п.1.1. Договору про надання правової допомоги від 15.03.2023, його предметом є обов`язок адвоката надати правничу допомогу стосовно представництва інтересів в суді у справі про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у реєстрації податкової накладної №39 від 26.10.2021 (складеної по операції отримання авансу від покупця ТОВ "ГЮАЛОС") і зобов`язання ДПС України зареєструвати таку податкову накладну днем її подання на реєстрацію в ЄРПН. У додатку до Договору про надання правової допомоги від 15.03.2023 сторони визначили, що розмір гонорару за підготовку, подання позову і представлення інтересів в суді першої інстанції є фіксованим і становить 16000,00грн. Вказана сума гонорару сплачена Позивачем Адвокатському бюро "Миколи Бляшина" платіжною інструкцією №5292 від 29.03.2023.

Дослідивши надані докази, суд зазначає, що з приводу надання правничої допомоги, у наданих документах міститься опис наданих послуг саме по даним спірним правовідносинам, тобто наявні усі дані, які дають можливість ідентифікувати надані послуги та прослідкувати взаємний зв`язок із даними спором.

Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятоюстатті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення спору, позовними вимогами віднесена судом першої інстанції на підставістатті 12 КАС Українидо справ незначної складності, а тому підготовка позовної заяви по суті у даній справі вимагала середнього обсягу юридичної роботи (проте не надмірного, значного).

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з правовою допомогою, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями19,20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", а також враховуючи предмет спору, значення справи для сторін та конкретні обставини справи, суті виконаних послуг, затрачений адвокатом час на надання правничої допомоги, суд прийшов до висновку, що заявлена до відшкодування сума у 16000,00 грн, є надмірною, неспівмірною із складністю справи та фактичним обсягом наданих адвокатом послуг, а тому підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятоюстатті 134 КАС України.

Відтак, з огляду на незначну складність справи, суд, виходячи з критерію пропорційності, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, повинен становити 8000,00грн.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8303249/41384350 від 21.02.2023 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладнихподаткової накладної №39 від 26.10.2021.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну подану Товариством з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер" податкову накладну №39 від 26.10.2021 днем її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер"за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 копійок) та на професійну правничу допомогу в сумі 4000,00грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер"за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1342,00грн (одну тисячу триста сорок дві гривні 00 копійок) та на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00грн (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Хот Вінтер" (вул. Курчатова, 32,м. Рівне,Рівненська обл.,33018, ЄДРПОУ/РНОКПП 41384350)

Позивач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)

Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Суддя Д.Є. Махаринець