Постанова

від 22.05.2024 по справі 400/5592/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5592/22

Перша інстанція: суддя Бульба Н.О.,

повний текст судового рішення

складено 20.02.2024, м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 до Врадіївської селищної ради про визнання протиправним та скасування рішення від 29.09.2021 року, -

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись до суду з адміністративним позовом до Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області про визнання протиправним та скасування рішення Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 29.09.2021 року «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», XIV сесія VIII скликання в частині надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, що розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського (Первомайського) району Миколаївської області.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі звертались до відповідача із заявами на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, орендованих громадянином ОСОБА_11 , шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, що розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського (Первомайського) району Миколаївської області.

Як вказують позивачі ці заяви не були розглянуті відповідачем. Окрім того, позивачі посилаються на ту обставину, що спір щодо спірної ділянки було вирішено лише 03.08.2022 року Миколаївським апеляційним судом. Позивач зазначає, що відповідач був учасником вказаного провадження, але з порушенням норм чинного законодавства вирішив питання про поділ земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519.

Відповідач, ознайомлений з матеріалами справи, відзиву на позов не подав. Будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило.

Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_8 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_8 ), ОСОБА_9 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_9 ), ОСОБА_10 ( АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_10 ) до Врадіївської селищної ради (вул. Незалежності, 91, смт Врадіївка, Миколаївська область, 56301, код ЄДРПОУ 04376699) про визнання протиправним та скасування рішення Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 29.09.2021 «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», XIV сесія VIII скликання в частині надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, що розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського (Первомайського) району Миколаївської області - відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 подали апеляційну скаргу. Апелянти просять скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправним та скасування рішення Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 29.09.2021 року №32 «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», XIV сесія VIII скликання в частині надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, яка перебуває у комунальній власності Врадіївської селищної ради та розташована в межах території Нововасилівської сільської ради, Первомайського (Врадіївського) району Миколаївської області. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Врадіївської селищної ради Первомайського району, Миколаївської області (код ЄДРПОУ 04376699) на користь позивачів судові витрати по справі. Апелянти вважають зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянтів, є всі підстави для скасування рішення.

Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №719-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області» Нововасилівська територіальна громада увійшла до складу Врадіївської територіальної громади.

Позивачі звертались у червні 2021 року до відповідача із заявами про надання їм дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, яка розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського району Миколаївської області.

Проте вказані заяви належним чином розглянуті не були.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5, 6 рішенням Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 29.09.2021 року №31 «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,0000 га, у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення комунальної власності Врадіївської селищної ради шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, яка розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Первомайського (Врадіївського) району Миколаївської області відповідно ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 29.09.2021 року «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», XIV сесія VIII скликання в частині надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, що розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського (Первомайського) району Миколаївської області, позивачі звернулись до суду із зазначеним позовом.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України, а також прийняті відповідно до Конституції України та цього Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 Земельного кодексу України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частин першої-третьої статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності на земельні ділянки із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (пункт «в» частини третьої статті 116 Земельного кодексу України).

У статті 121 Земельного кодексу України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами України визначений у статті 118 Земельного кодексу України.

Частиною 6 статті 118 ЗК України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності або комунальної власності зокрема для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

У частині 7 статті 118 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин, зазначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У цій самій частині статті 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

Дозвіл або відмова у його наданні є змістом відповідного індивідуального правового акту.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин пункт 34 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.1997 року №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» відносить до виключної компетенції пленарних засідань сільської, селищної, міської ради.

Відповідно до частини 1 статті 59 вказаного Закону рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Отже, рішення про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки оформлюється розпорядчим індивідуальним правовим актом рішенням відповідного органу місцевого самоврядування.

ОБГРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вірно встановлено судом першої інстанції, кожним із позивачів у даній справі, що розглядається, були також подані до Миколаївського окружного адміністративного суду позовні заяви з вимогами повторно розглянути заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, орендованих громадянином ОСОБА_11 , шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, яка розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Первомайського (Врадіївського) району Миколаївської області.

Вищевказане також підтверджується апелянтами в їх апеляційній скарзі. Більш того, апелянти зазначають, що дані позови були задоволені.

Отже, вищезазначені позовні вимоги вже були предметами спору в інших адміністративних справах.

Стосовно доводів сторони позивачів про те, що спір щодо спірної ділянки було вирішено лише 03.08.2022 року Миколаївським апеляційним судом, колегія суддів зазначає наступне.

Так, ані в позовній заяві, ані в апеляційній скарзі не наведено жодних обґрунтувань щодо посилання на рішення Миколаївського апеляційного суду від 03.08.2022 року та не вказано яким чином дане рішення вплинуло на законні права та інтереси позивачів.

Стосовно вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Врадіївської селищної ради Первомайського району Миколаївської області від 29.09.2021 року «Про надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність», XIV сесія VIII скликання в частині надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною площею 2,00 га, шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, що розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Врадіївського (Первомайського) району Миколаївської області, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21 березня 2018 року (справа № 536/233/16-ц), 24 квітня 2018 року (справа № 401/2400/16-ц), 30 травня 2018 року (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність чи користування, а відмова особі в наданні земельної ділянки, яка висловлена шляхом відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо її відведення, сама по собі не є порушенням цивільного права цієї особи за відсутності обставин, які свідчать про наявність у неї або інших заінтересованих осіб відповідного речового права щодо такої земельної ділянки.

Проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Якщо особа звертається до відповідного органу з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, за результатами розгляду якого цей орган приймає відповідне рішення, то в цих правовідносинах відповідач реалізує свої контрольні функції у сфері управління діяльністю, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 звернулись до Миколаївського окружного адміністративного суду з відповідними позовними заявами щодо повторного розгляду заяв про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель, орендованих громадянином ОСОБА_11 , шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 4822383600:02:000:0519, яка розташована в межах території Нововасилівської сільської ради Первомайського (Врадіївського) району Миколаївської області.

Вказані позовні вимоги були предметом спору інших судових адміністративних справ, які були розглянуті судами та за результатом розгляду ухвалені судові рішення.

Колегія суддів наголошує, що проект відведення земельної ділянки не визначений законом як підстава набуття права на земельну ділянку і не є правовстановлюючим документом.

Отже, з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позивачами не наведено жодної належної підстави з підтвердженнями відповідними доказами як саме оскаржуване рішення порушує їх законні права та інтереси.

Відповідно до положень ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено обставин порушення законних прав позивачів відповідачем, а відтак, суд першої інстанції дійшов вірному висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст.2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.В. ДжабуріяСудді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька