Постанова

від 22.05.2024 по справі 760/34203/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 760/34203/21 Суддя (судді) першої інстанції: Коробенко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грибан І.О.

судді: Ключкович В.Ю.

Кузьмишина О.М.

за участі:

секретар с/з Піскунова О.Ю.

пр-к відповідача Кундіус Д.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської митниці про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся з позовом до Київської митниці, в якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №2197/10000/21 від 21 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 МК України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000, 00 грн., а провадження в справі закрити.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення як таке, що ухвалене із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що постанова Київської митниці про порушення митних правил від 21 жовтня 2021 року № 2197/10000/21 є обґрунтованою та не підлягає скасуванню, оскільки винесена з дотриманням вимог ст. 245 КУпАП та за результатом повного, всебічного, об`єктивного з`ясування усіх обставин справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 22 травня 2024 року.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судове засідання позивач не з`явився та явку уповноваженого представника до суду не забезпечив. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись приписами ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив здійснити апеляційний розгляд справи за даною явкою.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 21 жовтня 2021 року Київською митницею Держмитслужби була складена постанова по страві про порушення митних правил №2797/10000/21, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених частиною 4 статті 469 Митного кодексу України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 34000грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що особа не може бути притягнута до відповідальності за вчинення дій, які на момент їх вчинення не становили складу адміністративного правопорушення внаслідок відсутності норми права, яка встановлювала міру відповідальності за відповідні дії, враховуючи приписи п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, а тому дійшов висновку про скасування оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Частина 4 ст. 469 МК України передбачає відповідальність за передачу транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні.

За змістом ст. 380 МК України тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів особистого користування дозволяється на строк до одного року. Цей строк може бути продовжено митними органами з урахуванням дії обставин непереборної сили та особистих обставин громадян, які ввезли такі транспортні засоби, за умови документального підтвердження цих обставин, але не більш як на 60 днів. Обов`язковою умовою допуску зазначених транспортних засобів до тимчасового ввезення на митну територію України є реєстрація цих транспортних засобів в уповноважених органах іноземних держав, що підтверджується відповідним документом.

При цьому тимчасово ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно тими громадянами, які ввезли їх в Україну, для їх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Частиною 5 даної статті на особу, яка тимчасово ввезла транспортний засіб особистого користування, покладено обов`язок вивезти за межі митної території України з дотриманням строків, установлених відповідно до вимог цього Кодексу, цей транспортний засіб, або помістити у митні режими відмови на користь держави, знищення або руйнування чи оформити для вільного обігу на митній території України за умови сплати митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті таких транспортних засобів.

Таким чином, на особу покладається обов`язок вчинити низку дій з метою дотримання вимог законодавства України.

Відповідно до п.п. 23, 29 ст. 4 МК України сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, є митними формальностями.

Виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення визначається як митне оформлення.

Згідно з ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України.

Частиною 4 ст. 255 МК України визначено, що митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму.

Таким чином, невиконання особою дій, визначених законодавством України, унеможливлює надання митним органом дозволу на користування та/або розпорядження товарами, щодо яких здійснюється митне оформлення. Митне оформлення в такому випадку не може вважатись закінченим.

Тобто, у разі встановлення фактів відчуження чи передачі у володіння, користування або розпорядження іншим особам транспортних засобів особистого користування, ввезених особами-нерезидентами, є підстави для розгляду питання щодо наявності ознак правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.

Судом встановлено, що 31.08.2021 Київською митницею було складено протокол про порушення митних правил № 2797/10000/21 за фактом порушення гр. ОСОБА_2 митних правил, відповідальність за яке передбачена ч. 4 ст. 469 МК України.

21.10.2021 начальником Київської митниці С. Сілюком було винесено постанову в справі про порушення митних правил № 2797/10000/21 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ознаками порушення митних правил, передбачених ч. 4 ст. 469 МК України, та накладено стягнення в вигляді штрафу в розмірі 34 000, 00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що 04.10.2021 у відділі митного оформлення №1 митного поста «Південний» Київської митниці декларантом громадянином ОСОБА_3 подано митну декларацію типу ІМ40АА №UA100230/2021/320489 з метою митного оформлення т/з марки OPEL модель VECTRA VIN № НОМЕР_1 на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України».

До митного оформлення був поданий договір купівлі-продажу на транспортний засіб від 29.05.2021 б/н, де продавцем виступає ROBERT STRZEPEK, а покупцем ОСОБА_3 .

Відповідно до інформації що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», транспортний засіб марки OPEL модель VECTRA VIN № НОМЕР_1 , був ввезений на митну територію України 14.10.2018, громадянином України ОСОБА_2 в режимі «транзит», терміном до 10 днів та повинен бути доставленим у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 Митного кодексу України.

Відповідно до інформації, що міститься в електронній базі даних АСМО «Інспектор», розділу «Журнал пункту пропуску» факт вивезення ОСОБА_2 транспортного засобу марки OPEL модель VECTRA VIN № НОМЕР_1 відсутній.

Дані про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ст.380 МК України в матеріалах справи відсутні та відповідачем суду не надані.

Разом з тим, відповідач вважає наявним в діях ОСОБА_2 правопорушення, передбаченого ч.4 ст.469МК України. При цьому, митний орган, як на доведння вини позивача посилається на наступні докази: подання до митного оформлення транспортного засобу марки OPEL модель VECTRA VIN № НОМЕР_1 у відділі митного оформлення №1 митного поста «Південний» Київської митниці ОСОБА_3 митної декларації типу ІМ40АА №UA100230/2021/320489 на підставі Закону України від 15 квітня 2021 року № 1403-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобів, ввезених на митну територію України»;договір купівлі-продажу на транспортний засіб від 29.05.2021 б/н., де продавцем виступає ROBERT STRZEPEK, а покупцем ОСОБА_3 .

Зміст виявленого митним органом порушення полягає у тому, що позивач, здійснивши ввезення транспортного засобу на митну територію України, передав його іншій особі - ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2021.

Наразі, колегія судів зазначає, що встановлення такої обставини, як момент передачі ввезеного ним на територію України транспортного засобу, має істотне значення для вирішення питання щодо наявності підстав для притягнення позивача до відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, адже вказана норма права була введена в дію вже після ввезення позивачем відповідного транспортного засобу на митну територію України.

Так, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» до ст. 469 Митного кодексу України було внесено зміни, а саме - назву статті викласти в такій редакції: «Стаття 469. Неправомірні операції з товарами, митне оформлення яких не закінчено, або з товарами, що перебувають на тимчасовому зберіганні під митним контролем, або з транспортними засобами особистого користування, тимчасово ввезеними на митну територію України чи поміщеними у митний режим транзиту» та доповнено новою частиною четвертою такого змісту: «Передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».

Згідно з п. 1 розділу IІ вказаного Закону вбачається, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім пунктів 7 і 8 розділу I та підпункту 1 пункту 2 розділу II цього Закону, які набирають чинності через 270 днів з дня, наступного за днем опублікування цього Закону.

Тобто, п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» набрав чинності 22 серпня 2019 року, в той час як транспортний засіб марки OPEL модель VECTRA VIN № НОМЕР_1 був ввезений позивачем на митну територію України 14.10.2018.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що відчуження транспортного засобу відбулося на підставі договору купівлі-продажу від 29.05.2021.Разом з тим, в даному договорі зазначено, що останні укладено між ROBERT STRZEPEK(продавець) та ОСОБА_3 (покупець).

Доказів того, що позивач виступав від імені Продавця за дорученням відсутні. Тобто, транспортний засіб марки OPEL модель VECTRA VIN № НОМЕР_1 переданий ОСОБА_3 іншим продавцем, а не позивачем та не на митній території України.

Отже, в матеріалах справи відсутні жодні докази того, що саме позивачем здійснено передачу вказаного транспортного засобу.

В контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що в оскаржуваній постанові відповідачем як суб`єктом владних повноважень не встановлено ким, коли саме та за яких обставин відбулася передача транспортного засобу.

Проте дані обставини мають вирішальне значення для вирішення спору, оскільки за умови здійснення такої передачі до 22.08.2019, тобто до набрання чинності п. 7 розділу I Закону України «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України», така передача не була заборонена законом та не свідчила про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України.

Згідно зі ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, саме на відповідача. як суб`єкта владних повноважень, покладено обов`язок доказування правомірності постанови про порушення митних правил, у тому числі в частині застосування ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України з урахуванням обмежень, встановлених ст. 58 Конституції України.

Відповідно до ст. 486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

Статтею 489 МК України закріплено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Інша частина тверджень та посилань сторін колегією суддів не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 27 березня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя І.О. Грибан

Судді В.Ю. Ключкович

О.М. Кузьмишина

(повний текст постанови складено 22.05.2024р.)