Постанова

від 21.05.2024 по справі 916/4289/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4289/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Діброви Г.І., Принцевської Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії»

на рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2024, ухвалене суддею Нікітенком С.В., м. Одеса

у справі № 916/4289/23

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії»

до відповідача: Ліцей №1 Южненської міської ради Одеського району Одеської області

про: стягнення 59953,50 грн,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії» (далі ТОВ «Оператор енергії») звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Ліцею №1 Южненської міської ради Одеського району Одеської області (далі Ліцей), в якому просило суд стягнути з останнього заборгованості за спожиту у січні 2022 року електричну енергію на загальну суму 59953,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Оператор енергії» зазначало, що 22.02.2021 між сторонами за переговорною процедурою (спрощеною) відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» укладено договір про закупівлю електричної енергії у постачальника № 28 (далі договір). За січень 2022 року відповідач спожив 13323 кВт/год, що підтверджується відповідним листом ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі». Позивач за розрахунковий період виставив відповідачу рахунок-фактуру та надав відповідний акт приймання-передачі про споживання 13323,00 кВт/год, які відповідачем оплачені не були. Договорів з іншими електропостачальниками у січні 2022 року відповідач не укладав, тобто фактично спожив електричну енергію, але не оплатив її вартість.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 у справі № 916/4289/23 у задоволенні позову ТОВ «Оператор енергії» відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що укладений між сторонами договір діяв лише до 31.12.2021, а продаж електричної енергії здійснювався в січні 2022 року, тобто позивач не міг постачати відповідачу електроенергію саме на виконання умов цього договору.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ «Оператор енергії» подало на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 1212 ЦК України, як норми, яка підлягає застосуванню до позадоговірних зобов`язань, та взагалі не зазначено, яку правову норму слід застосовувати у даному випадку.

Скаржник також зазначає, що місцевий господарський суд не звернув увагу на те, у січні 2022 року відповідач не укладав жодних договорів з іншими постачальниками. Матеріали справи не містять жодних доказів постачання відповідачу у січні 2022 року електричної енергії постачальником «останньої надії», як і не містять доказів, що підтверджують оплату спожитої електричної енергії постачальну «останньої надії». В той же час, ПрАТ «ДТЕК Одеські електромережі», як оператор системи розподілу, своїм листом підтвердив обсяги спожитої відповідачем електричної енергії саме за позивачем, а не за постачальником «останньої надії».

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Діброви Г.І., Принцевської Н.М.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2024 за апеляційною скаргою ТОВ «Оператор енергії» на рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 у справі № 916/4289/23 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено Ліцею строк до 01.04.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань.

20.03.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованості, зокрема, що позов ТОВ «Оператор енергії» був обґрунтований саме неналежним виконанням відповідачем умов договору, в той же час на стадії перегляду справи в апеляційному порядку позивач фактично намагається змінити підстави позову. Саме позивач має довести постачання в січні 2022 року електричної енергії відповідачу, а не відповідач має доводи її споживання у постачальника «останньої надії».

Будь-яких інших заяви чи клопотань від учасників справи не надходило.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.02.2021 між позивачем (постачальник) і відповідачем (споживач) укладено договір про закупівлю електричної енергії у постачальника № 28 (далі Договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію, за кодом CPV за ДК 021:2015-09310000-5 - Електрична енергія, споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Кількість електричної енергії на 2021 рік визначено в обсязі 86181 кВт/год. відповідно до Додатку 3 до Договору «Обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу (чем)».

Строк постачання електричної енергії: до 31.12.2021 (п. 2.3 Договору).

Згідно з умовами п. 5.1. Договору, зокрема, ціна цього договору на 2021 рік становить 267161,10 грн, у тому числі ПДВ 44526,85 грн. Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Оплата за спожиту електроенергію здійснюється споживачем самостійно, на підставі рахунків, на протязі 5-ти банківських днів. Замовник зобов`язується провести оплату наданих послуг на протязі 5 (п`яти) робочих днів з дня надходження коштів на рахунок. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про надання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки (п. 5.7 Договору).

Відповідно до умов п.п. 2 п. 6.1, а також п.п. 1 п. 7.1 Договору споживач має право, зокрема, отримувати електричну енергію, на умовах, зазначених у цьому договорі, а постачальник має право, зокрема, отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Відповідно до умов п. 13.1 Договору він набирає чинності з дня його підписання та укладається на термін до 31.12.2021 включно, при цьому відповідно до ч. 3 ст. 631 ЦК України його умови застосовуються до правовідносин, які виникли між сторонами з 01.01.2021.

Невід`ємною частиною договору є додатки: 1) заява - приєднання до договору закупівлі електричної енергії постачальника; 2) комерційна пропозиція; 3) обсяги постачання (закупівлі) електричної енергії споживачу(чем); 4) порядок розрахунків.

Додатковою угодою № 1 викладено п. 5.7 Договору в наступній редакції - « 5.7. Оплата за спожиту електроенергію здійснюється споживачем згідно Акту приймання-передавання у строк визначений в Акті приймання-передавання, який не може бути меншим 5-ти банківських днів з моменту отримання його споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього Договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про надання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки».

Листом від 27.09.2023 № 101/29/03-9175 АТ «ДТЕК Одеські електромережі» повідомило ТОВ «Оператор енергії» (у відповідь на його звернення від 24.09.2023 № 2290 по споживачу - відповідачу), що обсяг розподіленої електричної енергії та віднесеної до постачальника ТОВ «Оператор енергії» у січні 2022 року складає 13323,00 кВт/год.

31.01.2022 позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату та акт-приймання передачі щодо споживання за січень 2022 року електричної енергії 13323,00 кВт/год на суму 59953,50 грн.

Несплата відповідачем вказаної суми стала підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із купівлею-продажем електричної енергії здійснюється, зокрема, ГК України, ЦК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі Правила), іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Так, ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 276 ГК України передбачено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Частиною 5 ст. 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що Правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії«.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Положеннями статті 64 вказаного Закону передбачено, зокрема, що Постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Визначення постачальника «останньої надії» здійснюється рішенням Кабінету Міністрів України за результатами конкурсу, проведеного у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу. Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Крім того, відповідно до підпункту 4 п. 3.4.2 Правил постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання (припинення) договору з попереднім електропостачальником.

Пунктом 3.4.4 Правил визначено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених ч. 1 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Подібний висновок також міститься у постанові Верховного Суду від 04.04.2023 у справі № 905/1791/21.

Відповідно до п. 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р ДПЗД «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2024, територією провадження діяльності зазначеного підприємства - територію України, крім території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

Згідно з п. 13.1 Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого Правилами, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, те, що укладений між сторонами договір діяв лише до 31.12.2021, те, що споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається (3.1.9 Правил), а також те, що матеріали справи не містять доказів обрання відповідачем у січні 2022 року іншого електропостачальника, колегія суддів приходить до висновку, що у спірний період відповідач мав бути переведеним на постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго», відповідно, саме від останнього отримувати електроенергію, а не від ТОВ «Оператор енергії».

За таких обставин, колегія суддів зазначає, у позивача відсутнє право вимагати у відповідача оплати за спожиту електричну енергію у січні 2022 року, у зв`язку з чим правомірний є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у цій справі.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не було застосовано до спірних правовідносин приписи ст. 1212 ЦК України, як норми, яка підлягає застосуванню до позадоговірних зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Позовні вимоги ТОВ «Оператор енергії» були обґрунтовані саме неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за укладеним між сторонами договором. Додані до позовної заяви рахунок на оплату і акт-приймання передачі, несплата яких власні і стала підставою для звернення до суду із цим позовом, також містять посилання на договір від 22.02.2021 № 28.

Відповідно до ч. 5 ст. 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів звертає увагу, що попри обов`язок суду вирішити наявний між сторонами спір з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів відповідних осіб, предмет та підстави позову визначаються та можуть в установленому порядку змінюватися тільки позивачем, тоді як суд позбавлений права на відповідну процесуальну ініціативу (такий правовий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2018 у справі № 902/1592/15, від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17, від 05.06.2019 у справі № 909/452/18, від 26.01.2021 у справі № 923/722/19, від 26.09.2023 у справі № 910/2392/22, від 07.11.2023 у справі № 909/869/22).

ГПК надає позивачу право змінити підстави або предмет позову виключно до закінчення підготовчого засідання, а суд апеляційної інстанції має переглядати справу виключно в межах заявлених позивачем вимог.

Згідно з ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що доводи і вимоги апеляційної скарги не підтверджують наявність обставин, які згідно з ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку ч. 4 ст. 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор енергії» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 09.02.2024 у справі № 916/4289/23 - без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддяН.С. Богацька

СуддіГ.І. Діброва

Н.М. Принцевська