Постанова

від 23.04.2024 по справі 6/136-10

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2024 р. Справа№ 6/136-10

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Копитової О.С.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Макухи О.А.,

представника арбітражного керуючого Винниченка Ю.В. адвоката Грищенка О.М.,

розглянувши апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ)

на ухвалу Господарського суду Сумської області

від 28.02.2024 (повний текст складений 01.03.2024, суддя Вдовенко Д.В.)

у справі №6/136-10

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

до Приватного підприємства "Агрофірма Злагода-21"

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

05.02.2024 арбітражний керуючий Винниченко Юрій Валентинович звернувся зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) (вх. № 654 від 05.02.2024), в якій просив визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №73302847 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року у справі №6/136-10, яка виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій, зобов`язати державного виконавця усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73302847 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2024 задоволено скаргу арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №73302847; визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №73302847 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року по справі №6/136-10, яка виразилась у порушенні порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73302847 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року по справі №6/136-10; зобов`язано державного виконавця або іншу посадову особу Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання порядку та умов вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №73302847 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року по справі №6/136-10 із врахуванням норм та положень Закону України "Про виконавче провадження".

19.02.2024 арбітражний керуючий Винниченко Юрій Валентинович звернувся із заявою (вх. № 927 від 19.02.2024), в якій просив стягнути з Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) 14000 грн витрат на правничу допомогу у зв`язку із задоволенням ухвалою Господарського суду Сумської області від 14.02.2024 скарги на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадженні №73302847.

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 28.02.2024 задоволено частково заяву арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, пов`язаних із розглядом скарги; стягнуто з Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) на користь арбітражного керуючого Винниченка Юрія Валентиновича 9500 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.02.2024.

Апеляційна скарга мотивована тим, що позивач намагався стягнути правничу допомогу в розмірі 9500 грн, які підтверджується копіями договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 29-01-2024/1 від 29.01.2024, акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.02.2024.

На думку скаржника, сума вказана в актах, договорах надання робіт є завищена та не відповідає складності даної справи. Суд має відмовити у задоволенні додаткового рішення оскільки, зокрема в супереч вимогам закону та висновкам Верховного суду, відсутній детальний опис проведеної роботи, що саме було зроблено, не зрозуміло вартість послуг, не залучався експерт, спеціаліст, перекладач, не витребували якісь додаткові докази, справу було розглянуто швидко, на скільки відділу відомо, справа не переносилась. Тобто, час та обсяг робіт, який витрачений адвокатами, не відповідає співмірності коштам які намагається стягнути позивач, а саме 9500 грн. Не враховано критерій реальності адвокатських витрат.

Виконавче провадження перебуває на виконанні з 13.11.2023, і стягувач міг в будь який момент абсолютно безкоштовно ознайомитись з матеріалами справи. Зокрема, згідно з практикою Європейський суд з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, тобто відсутні критерій неминучоті стягувач мав можливість врегулювати відносини звернувшись до відділу зі скаргою на державного виконавця в порядку ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження".

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження у справі на ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.02.2024, розгляд справи призначено на 23.04.2024.

У відзиві арбітражний керуючий Винниченко Ю.В. (стягувач у виконавчому провадженні) просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 14.02.2024 залишити без змін. За доводами стягувача, висновки суду першої інстанції, що викладені в ухвалі від 28.02.2024, відповідають не лише нормам чинного законодавства України, а й сталій практиці у вирішенні аналогічного роду спорів.

В судовому засіданні 23.04.2024 оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника арбітражного керуючого, колегія суддів, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основною засадою (принципом) господарського судочинства є зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною третьою статті 2 ГПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

У даній справі рішенням суду першої інстанції була задоволена скарга на бездіяльність державного виконавця, а тому, в силу приписів статті 129 ГПК України за наявності підстав має бути вирішено питання щодо розподілу судових витрат між сторонами у порядку статті 129, 244 ГПК України, ураховуючи приписи статті 86 ГПК України та з дотриманням статей 123-126, 73-80 ГПК України, за умови їх обґрунтованості та доведеності.

Згідно з частинами четвертою - шостою статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Заперечення проти розміру судових витрат має містити конкретні обставини та обґрунтування, на підставі яких сторона пропонує здійснити зменшення судових витрат (аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №904/5047/18, від 25.03.2021 у справі №905/717/20, від 30.03.2021 у справі №905/3553/15).

У постановах від 31.03.2021у справі №910/9916/17, від 28.01.2021 у справі №910/11309/18, від 17.12.2020 у справі №911/3086/17, від 17.12.2020 у справі №922/3708/19, від 15.09.2020 у справі №904/2756/19, від 21.05.2019 у справі №903/390/18, Верховний Суд вказав, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу, пов`язані із проведенням експертизи.

Згідно із частиною 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Скаржник (стягувач у виконавчому провадженні) просив суд стягнути з суб`єкта оскарження (державного виконавця, органу ДВС) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 14000 грн згідно договору № 29-01-2024/1 від 29.01.2024 про надання адвокатських послуг (правової допомоги).

Орган ДВС у клопотанні просив суд відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати понесені скаржником є необґрунтованими, нерозумними та не доведеними.

Суд першої інстанції встановив, що факт понесення скаржником витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 6/136-10 в сумі 14 000 грн підтверджується копіями договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 29-01-2024/1 від 29.01.2024, акта здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.02.2024.

Пунктом 3.2. договору визначено, що замовник повинен здійснити сплату грошових коштів (виконання грошового зобов`язання) наступним чином: 100% вартості наданих послуг та/або виконаних робіт відповідно до акту здачі-прийняття виконаних робіт та наданих послуг оплачуються протягом 30-ти календарних днів з дня проголошення/прийняття судового рішення за результатами завершення розгляду судом справи №6/136-10 за скаргою замовника на дії/бездіяльність державного виконавця Печерського ВДВС у місті Києві Центрального МРУ Міністерства Юстиції (м. Київ) у виконавчому провадження № 73302847 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області від 16 жовтня 2023 року по справі № 6/136-10.

Вартість послуг адвоката узгоджена в п. 3.1. договору про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 29-01-2024/1 від 29.01.2024.

Також в пункті 3.8. договору сторони погодили та визначили, що розмір гонорару виконавця у випадку прийняття позитивного рішення на користь замовника (задоволення повністю та/або частково вимог замовника, у відповідності до пункту 1.1, 2.1 договору) визначається на рівні до двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В акті здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.02.2024 наведений детальний опис наданих адвокатом послуг із зазначенням часу, витраченого адвокатом на надання послуг, а також вартості послуг з урахуванням п. 3.1., 3.8. договору. До вартості послуг включена додаткова оплата (гонорар «успіху») адвоката 4500 грн.

Таким чином, судові витрати доведені скаржником за допомогою первинної документації.

Суд першої інстанції, керуючись принципами справедливості та пропорційності, дійшов висновку про часткову відмову скаржнику у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу (в сумі 4500 грн гонорар "успіху", який сплачує заявник на користь адвоката в межах їх домовленості за умовами договору), з урахуванням таких критеріїв, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета розгляду за скаргою, розумна необхідність витрат на професійну правничу допомогу, завищення розміру вартості послуг адвоката щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи (розгляд скарги). На думку суду першої інстанції, гонорар «успіху» не був необхідним у зв`язку з розглядом скарги.

Відтак, суд вважав, що обґрунтованим, пропорційним до предмета розгляду (розгляд скарги), таким, що відповідає критерію необхідності, є розмір витрат скаржника на оплату послуг адвоката в сумі 9500 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо завищення суми витрат та їх невідповідності складності даної справи, невідповідності критерію співмірності та реальності адвокатських витрат, оскільки зміст апеляційної скарги не містить конкретних обставин, обґрунтувань щодо завищення витрат на правничу допомогу, як і не подано доказів, які б вказували саме на неспівмірність витрат і їх невідповідність критеріям вказаним у статті 126 ГПК України. При цьому, матеріалами справи підтверджується реальність наданих правових послуг (складені первинні документи), а інтереси скаржника в суді представляв адвокат, який готував та підписував відповідну скаргу. Одночасно в апеляційній скарзі не вказані доводи про неправильність судового рішення та свідчили б про наявність підстав для його скасування або зміни в частині відшкодування судових витрат із урахуванням висновків суду першої інстанції щодо їх часткового покладення на сторону у зв`язку з відмовою стягнути гонорар "успіху" з огляду на відсутність необхідності (неминучості) таких витрат.

Посилання апелянта на невідповідність судових витрат критерію неминучості, оскільки стягувач мав можливість врегулювати відносини звернувшись до відділу зі скаргою на державного виконавця в порядку ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів також відхиляє, позаяк право вибору способу захисту належить лише особі, яка звертається для відновлення порушеного права або охоронюваного законом інтересу, і витрати яка понесла особа у зв`язку з цим набувають судових витрат лише при зверненні до суду. Тобто, в даному випадку, посилання на критерій неминучості витрат на правову допомогу є неспроможним.

Статтею 269 ГПК України встановлено, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення заяви про відшкодування судових витрат за рахунок органу ДВС з підстав їх обґрунтованості та доведеності. Відтак, належить залишити без змін ухвалу про розподіл витрат, пов`язаних з розглядом скарги, у даній справі з огляду на відсутність підстав для її зміни чи скасування.

Оскільки апеляційний суд не встановив наявність підстав для скасування ухваленого у даній справі судового рішення, то апеляційну скаргу належить залишити без задоволення.

У відповідності до ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд справи в апеляційному суді належить покласти на скаржника у зв`язку з відхиленням апеляційної скарги.

Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 28.02.2024 у справі № 6/136-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у строки, встановлені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2024.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді О.С. Копитова

О.М. Остапенко