Ухвала

від 20.05.2024 по справі 910/6287/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про забезпечення позову

"20" травня 2024 р. Справа№ 910/6287/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи

заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі №910/6287/23

за апеляційними скаргами Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 (повний текст 20.11.2023)

у справі №910/6287/23 (суддя Демидов В.О.)

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )

до Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича

за участі Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону

про стягнення грошових коштів у розмірі 4 813 712, 71 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича (відповідач; ФОП Сапожніков Л.Є.) про стягнення грошових коштів у розмірі 4 813 712, 71 грн. У подальшому, позивач подав до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 6 021 138,94 грн, з яких пеня 0,1 % - 1 057 485,60 грн, штраф 7 % - 639 240,00 грн, подвійна облікова ставка НБУ - 1 324 465,25 грн, інфляційні втрати - 179 060,78 грн, штраф 3 % річних - 81 287,31 грн, та неповернута сума попередньої оплати - 2 739 600,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач порушив зобов`язання за договором №518-22 (ЦЗ) про закупівлю брикету з торфу та вуглецю від 27.09.2022 в частині своєчасної поставки товару позивач зазначив, що зі свого боку на виконання умов договору перерахував відповідачу 2 739 600 грн передоплати за товар, який так і не було поставлено. Внаслідок неналежного виконання умов договору, сторонами укладено додаткову угоду №2-22 від 24.12.2022 про розірвання договору, проте на вимоги позивача суму попередньої оплати разом з нарахованими санкціями відповідачем не було повернуто у добровільному порядку.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23 позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ФОП Сапожнікова Леоніда Євгенійовича на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) неповернуту суму попередньої оплати у розмірі 1 287 205 грн 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 38 745 грн 89 коп., пеню у сумі 470 658 грн 57 коп., 3 % річних у сумі 29 094 грн 36 коп., а також пеню у сумі 317 245 грн 68 коп. та штраф у сумі 191 772 грн 00 коп. відповідно до вимог п. 7.2 договору та судовий збір у розмірі 35 020 грн 82 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2024 та від 08.02.2024 у складі колегії суддів: Ходаківська І.П. - головуюча, Євсіков О.О., Демидова А.М. відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ФОП Сапожнікова Л.Є. та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23; апеляційні скарги призначені до розгляду у судовому засіданні на 28.02.2024.

28.02.2024 до початку судового засідання від ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява про забезпечення позову у справі №910/6287/23 шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать ФОП Сапожнікову Л.Є., які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить ФОП Сапожнікову Л.Є., у межах суми попередньої оплати - 2 739 600 грн, оплаченої ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) за договором № 518-22 (ЦЗ) від 27.09.2022, що підтверджується платіжним дорученням №2040 від 28.09.2022.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 в задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову відмовлено.

09.04.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2024 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024 та витребування матеріалів цієї справи з Північного апеляційного господарського суду.

Відповідно до ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 матеріали справи №910/6287/23 направлено до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду; апеляційне провадження зупинено до повернення матеріалів справи з Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.05.2024 частково задоволено касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та скасовано ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2024, справу №910/6287/23 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 задоволено заяву про самовідвід суддів Ходаківської І.П. (головуючої), Євсікова О.О., Владимиренко С.В. від розгляду апеляційних скарг Фізичної особи-підприємця Сапожнікова Леоніда Євгенійовича та ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду міста Києва від 09.11.2023 у справі №910/6287/23.

Витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду справи №910/6287/23 сформовано колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Палій В.В., судді Сибіга О.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 апеляційні скарги прийнято до свого провадження, поновлено апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.06.2024.

Щодо вказаної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову колегія суддів зазначає наступне.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення коштів за неналежне виконання умов договору.

За змістом ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 138 ГПК України заява про забезпечення позову після відкриття провадження у справі подається до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Стаття 139 ГПК України встановлює вимоги щодо форми та змісту заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

Дослідивши подану ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) заяву про забезпечення позову колегією суддів встановлено, що: заявником дотримано вимог щодо форми та змісту заяви; підстави для виклику заявника для надання пояснень або додаткових доказів, а також для призначення розгляду заяви у судовому засіданні з викликом сторін відсутні.

Відповідно до частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів. При цьому сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі №753/22860/17).

Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 17.09.2020 у справі №910/72/20, від 15.01.2021 у справі №914/1939/20, від 16.02.2021 у справі №910/16866/20, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20, від 24.06.2022 у справі №904/3783/21, від 26.09.2022 у справі №911/3208/21).

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частини третя статті 13 ГПК України).

Звертаючись із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач зазначив, що існує ризик виведення коштів та відчуження майна ФОП Сапожніковим Л.Є., що істотно ускладнить подальше виконання судового рішення, у разі задоволення позовних вимог у справі №910/6287/23.

Також позивач вказує на те, що у відповідача існує заборгованість з повернення суми попередньої оплати, у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов`язань та зазначає про суперечливу поведінку відповідача щодо визнання останнім позовних вимог на суму неповернутої попередньої оплати в розмірі 383 736,00 грн, в подальшому - на суму неповернутої попередньої оплати лише в розмірі 135 032,00 грн.

Крім того, позивач наголошує на наявності інформації про відкрите кримінальне провадження щодо відповідача за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 Кримінального кодексу України, що може свідчити про наявний ризик виведення коштів з рахунків відповідача.

Колегія суддів зазначає, що у випадку подання позову про стягнення грошових коштів можливість відповідача в будь-який момент як розпорядитися коштами, які знаходяться на його рахунках, так і відчужити майно, яке знаходиться у його власності, є беззаперечною, що в майбутньому утруднить виконання судового рішення, якщо таке буде ухвалене на користь позивача. За таких умов вимога надання доказів щодо очевидних речей (доведення нічим не обмеженого права відповідача в будь-який момент розпорядитися своїм майном) свідчить про застосування судом завищеного або навіть заздалегідь недосяжного стандарту доказування, що порушує баланс інтересів сторін (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.03.2023 у справі №905/448/22).

Виконання в майбутньому судового рішення у справі про стягнення грошових коштів, у разі задоволення позовних вимог, безпосередньо пов`язане з обставинами наявності у боржника присудженої до стягнення суми заборгованості. Заборона відчуження або арешт майна, які накладаються судом для забезпечення позову про стягнення грошових коштів, мають на меті подальше звернення стягнення на таке майно у разі задоволення позову.

При цьому обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

Можливість накладення арешту на майно, не обмежуючись грошовими коштами Відповідача, в порядку забезпечення позову у спорі про стягнення грошових коштів є для Позивача додатковою гарантією того, що рішення суду у разі задоволення позову буде реально виконане та Позивач отримає задоволення своїх вимог.

Крім того, у разі задоволення позову у справі про стягнення грошових коштів боржник матиме безумовну можливість розрахуватись із Позивачем, за умови наявності у нього грошових коштів у необхідних для цього розмірах, без застосування процедури звернення стягнення на майно боржника.

Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.06.2022 у справі №908/2382/21 дійшов висновку про необхідність відступити від висновків щодо застосування, зокрема, статті 137 ГПК України про неможливість накладення арешту на (нерухоме) майно відповідача в порядку забезпечення позову про стягнення коштів, викладених у низці постанов Верховного Суду.

Крім того, подібні висновки про те, що у справах, де предметом спору є стягнення грошових коштів, накладення арешту на нерухоме майно є належним видом забезпечення позову, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дослідивши заяву про вжиття заходів забезпечення позову, оцінюючи доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, з урахуванням розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, вважає, що існує достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених позивачем заходів забезпечення позову в разі задоволення позовних вимог, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та як наслідок про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, внаслідок чого заява ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі №910/6287/23 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 36, 137, 138-140, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про забезпечення позову у справі №910/6287/23 задовольнити.

2. Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить Фізичній особі-підприємцю Сапожнікову Леоніду Євгенійовичу ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ), в межах суми попередньої оплати - 2 739 600, 00 грн.

3. Стягувачем за даною ухвалою є: ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ).

4. Боржником за даною ухвалою є: Фізична особа-підприємець Сапожніков Леонід Євгенійович (РНОКПП: НОМЕР_2 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ,),

5. Дана ухвала відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили.

6. Строк пред`явлення до виконання даного виконавчого документа - 3 роки: до 20.05.2027.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в порядку та в строк визначені ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук