Ухвала

від 08.05.2024 по справі 757/13317/24-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

підозрюваної ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу з доповненнями прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_6 .

Цією ж ухвалою застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за викликом до слідчого, слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора, групи прокурорів у кримінальному провадженні, судді, суду за першим викликом, зокрема по телефону;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи (навчання);

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій

---

Справа №757/13317/24 Слідчий суддя ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/2992/2024 Суддя-доповідач ОСОБА_1

паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на

виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначено до 22.05.2024 включно.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу із подальшими доповненнями, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що ОСОБА_6 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Слідчий суддя при постановленні ухвали не оцінив у сукупності усіх ризиків, визначених п.п. 1 - 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, та не застосував запобіжний захід, достатній для забезпечення виконання підозрюваною обов`язків, передбачених КПК України.

Так, слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_6 , володіючи документами для виїзду за кордон, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, або на тимчасово непідконтрольну територію України, що створить перешкоду для подальшого розслідування, викриття фактів а також встановлення інших можливих членів злочинної групи з метою притягнення їх до кримінальної відповідальності.

ОСОБА_6 , маючи свободу дій та зв`язки з іншими підозрюваними, може повідомляти їм відомості, які стали їй відомі в ході слідчих дій у даному провадженні, а також інші важливі відомості. Крім того, ОСОБА_6 може надати вказівку знищити, спотворити або сховати будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи прокурора ОСОБА_5 , який підтримав подану апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, заслухавши думку підозрюваної ОСОБА_6 та її захисника ОСОБА_7 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження,Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62022140120000009 від 13.07.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 4 ст. 358, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч.ч. 3, 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Згідно даних клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , попередньо зорганізувавшись із ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , який зловживаючи службовим становищем, діючи за попередньою змовою групою осіб, виконала усі дії, спрямовані на привласнення ввіреної ОСОБА_11 земельної ділянки з кадастровим номером 4624587800:02:000:0381 та рекреаційного об`єкта будинку для короткострокового відпочинку, які перебували на балансі ДП «Славське лісове господарство», однак фактично зареєструвати право власності на вказані земельну ділянку та рекреаційний об`єкт та довести свій злочинний умисел до кінця вона не змогла внаслідок причин, які не залежали від її волі. Разом з тим ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , та ОСОБА_12 , діючи за попередньою змовою групою осіб, вчинили всі дії, спрямовані на привласнення земельної ділянки державного лісового фонду та нерухомого майна ДП «Славське лісове господарство» на загальну суму 3 211 436 грн, що з огляду на примітку 4 до ст. 185 КК України і Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» є особливо великим розміром, оскільки у шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

22.03.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у використанні завідомо підробленого документа, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст. 358 КК України; та у незакінченому замаху на привласнення чужого майна, яке перебувало в її віданні, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

25.03.2024 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням, погодженим прокурором Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та прослідування до укриття цивільного захисту, із покладенням на підозрювану ОСОБА_6 обов`язків: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, крім ОСОБА_11 ; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2024 відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за викликом до слідчого, слідчих слідчої групи у кримінальному провадженні, прокурора, групи прокурорів у кримінальному провадженні, судді, суду за першим викликом, зокрема по телефону; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання або / та місця роботи (навчання); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначено до 22.05.2024 включно.

Постановляючи вказану ухвалу,слідчий суддя виходив з того, що органом досудового розслідування не доведено існування у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

З таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 194 КПК України,під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбаченихстаттею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як убачається з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатніпідстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилався слідчий у клопотанні, слідчим суддею з`ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України.

Обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаних кримінальних правопорушень, підтверджується на цьому етапі розслідування наявними у матеріалах судового провадження доказами.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із висновком слідчого судді про відсутність у клопотанні слідчого переконливого обґрунтування існування ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності вказаних ризиків, зокрема можливості підозрюваної переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі та документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, колегія суддів встановила, що такі доводи є обґрунтованими, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній, характер кримінальних правопорушень та конкретні обставини інкримінованих їй дій.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною зазначених дій.

При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

На переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні належним чином обгрунтовано, що усвідомлюючи тяжкість покарання, з метою уникнення відповідальності, підозрювана може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі та документи, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, ризик впливу на свідків та інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

На переконання колегії суддів, дійшовши висновків про недоведеність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України та застосувавши щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, слідчий суддя не в повній мірі оцінив порушення цінностей суспільства в даному кримінальному провадженні, не врахував тяжкість інкримінованих підозрюваній кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення та їх наслідки, не співставив вказані обставини із реальною можливістю забезпечити запобіжним заходом у виді особистого зобов`язання впевненість у тому, що ОСОБА_6 не буде порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, унаслідок чого дійшов помилкового висновку про недоведеність органом досудового розслідування підстав для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді домашнього арешту.

Встановлені під час апеляційного розгляду обставини, є достатніми для переконання колегії суддів, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не зможе запобігти ризикам, які колегія суддів вважає доведеними, та не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, про що обгрунтовано зазначив прокурор в апеляційній скарзі.

Разом з тим, на переконання колегії суддів, слідчим у клопотанні та прокурором під час апеляційного розгляду належним чином не доведено, що з урахуванням даних про особу підозрюваної та її процесуальної поведінки, заявлені органом досудового розслідування ризики мають такий ступінь небезпеки та такий ступінь вірогідності, якому здатен запобігти лише запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.

Враховуючи конкретні обставини кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованих злочинів, дані про особу підозрюваної, та її процесуальну поведінку, колегія суддів приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, із покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

На переконання колегії суддів, на даному етапі розслідування такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним прокурором.

За таких обставин, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КПК України, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Як визначено п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Як убачається із матеріалів судового провадження, у межах кримінального провадження №62022140120000009 ОСОБА_6 повідомлено про підозру 22.03.2024, а тому, на час звернення слідчого із клопотанням до слідчого судді, та на день розгляду слідчим суддею вказаного клопотання, граничним днем закінчення строку досудового розслідування було 22.05.2024.

Предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді, яка переглядається, виходячи з тих обставин кримінального провадження, які існували на день її постановлення.

За таких обставин, при постановленні нової ухвали, колегія суддів може визначити строк дії такої ухвали лише до граничного дня закінчення строку досудового розслідування, який існував на час постановлення оскаржуваної ухвали, тобто до 22.05.2024.

З урахуванням наведених обставин у їх сукупності, виходячи з положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню частково, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого, та застосування щодо підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.05.2024.

Керуючись 176-178, 181, 194, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу з доповненнями прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26 березня 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 ,- задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною їй відлучатися з місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з 23.00 год. по 06.00 год. наступного ранку, без дозволу слідчого, прокурора або суду, окрім як за вимогою слідчого, прокурора та суду, котрі будуть здійснювати розслідування чи розгляд по суті кримінального провадження щодо неї, та за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування, до 22 травня 2024 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_6 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними, крім ОСОБА_11 ; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, які дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України,працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на неї зобов`язань.

Строк дії ухвали визначити до 22 травня 2024 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3