Ухвала

від 13.05.2024 по справі 759/2358/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 13 травня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року,

за участі:

представника власника майна-

адвоката ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні прокурора Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_7 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР за №12021111140000595 від 20.10.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України про накладення арешту на майно.

Накладено арештна наступні земельні ділянки з кадастровими номерами:

- 3222487000:04:002:5099загальною площею 0,0497 га;

- 3222487000:04:002:5069загальною площею 0,3525 га;

- 3222487000:04:002:0212загальною площею 0,2499 га;

- 3222487000:04:002:0211загальною площею 0,2499 га;

- 3222487000:04:002:0210загальною площею 0,2497 га;

- 3222487000:04:002:0237загальною площею 0,1191 га;

- 3222487000:04:002:5494загальною площею 0,0833 га;

- 3222487000:04:002:5496загальною площею 0,0833 га;

- 3222487000:04:002:0206загальною площею 0,25 га;

- 3222487000:04:002:0086загальною площею 0,1028 га;

- 3222487000:04:002:0166загальною площею 0,1136 га;

- 3222487000:04:002:5475загальною площею 0,0537 га;

- 3222487000:04:002:0084загальною площею 0,1027 га;

- 3222487000:04:002:5124загальною площею 0,05 га;

- 3222487000:04:002:5121загальною площею 0,05 га;

- 3222487000:04:002:5015загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:5018загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0070загальною площею 0,1053 га;

- 3222487000:04:002:0049загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:5201загальною площею 0,0691 га;

- 3222487000:04:002:0075загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0107загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0090загальною площею 0,1162 га;

- 3222487000:04:002:0247загальною площею 0,1702 га;

- 3222487000:04:002:0287загальною площею 0,125 га;

- 3222487000:04:002:0265загальною площею 0,1219 га;

- 3222487000:04:002:0246загальною площею 0,1188 га;

- 3222487000:04:002:0267загальною площею 0,1312 га;

- 3222487000:04:002:0214загальною площею 0,25 га;

- 3222487000:04:002:0252загальною площею 0,0993 га;

- 3222487000:04:002:0162загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0260загальною площею 0,1001 га;

- 3222487000:04:002:0295загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0130загальною площею 0,1016 га;

- 3222487000:04:002:0140загальною площею 0,1057 га;

- 3222487000:04:002:5027загальною площею 0,1197 га;

- 3222487000:04:002:5050загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0303загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0283загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:5017загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:0184загальною площею 0,1096 га;

- 3222487000:04:002:0121загальною площею 0,1003 га;

- 3222487000:04:002:0120загальною площею 0,1 га;

- 3222487000:04:002:5073загальною площею 0,0667 га;

- 3222487000:04:002:5451загальною площею 0,1935 га;

- 3222487000:04:002:0081загальною площею 0,1178 га;

- 3222487000:04:002:0083загальною площею 0,1012 га;

- 3222487001:01:006:0283 із забороною їх відчуження.

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням представник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що про наявність оскаржуваного рішення стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час оформлення ОСОБА_5 . спадщини, 06 березня 2024 року представник ОСОБА_6 ознайомився із матеріалами судової справи та отримав копію ухвали, апеляційну скаргу направив поштою 11 березня 2024 року. З цих підстав просив поновити строк на апеляційне оскарження.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що клопотання розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності, а наявний в матеріалах справи Наказ ГУНП в Київській області від 28.12.2020 року (а.с.11), яким визначено місце розташування та проведення досудового розслідування працівникам СУ ГУНП в Київській області. Однак, належних доказів, що місцем здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні є Святошинський район м. Києва відсутні, оскільки ГУ НП в Київській області та СУ ГУ НП в Київський області не зареєстровані та фактично не знаходяться на території Святошинського району міста Києва.

Звертає увагу на те, що постанову про визнання земельних ділянок речовими доказами винесено 12 липня 2022 року, а із клопотанням про арешт майна прокурор звернувся лише у лютому 2023 року.

Слідчим суддею взято до уваги лист ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» від 14.07.2022 року № 195, який не є належним доказом того, що земельні ділянки, в тому числі, з кадастровим номером 3222487000:04:002:5099накладаються на межі лісового фонду.

Зауважує, що ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем ОСОБА_8 , яка померла 26.03.2023. На даний час приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_9 заведено спадкову справу № 60\2023.

В судове засідання прокурор не з`явився, на електронну пошту надіслав листа в якому заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та зазначив про те, що у кримінальному провадженні триває земельно - технічна експертиза, після завершення якої буде вирішено питання про скасування арешту. Розгляд апеляційної скарги просив провести у його відсутність. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи, у тому числі на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який просив задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт зазначив, що про наявність оскаржуваного рішення стало відомо з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно під час оформлення ОСОБА_5 . спадщини, 06 березня 2024 року представник ОСОБА_6 ознайомився із матеріалами судової справи та отримав копію ухвали, апеляційну скаргу направлено поштою 11 березня 2024 року. Колегія суддів вважає, що з наведених підстав строк на апеляційне оскарження підлягаєпоновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Київською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відомості про яке 20 жовтня 2021 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 12021111140000595, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України.

В клопотанні прокурор зазначив, що службові особи Федосіївської територіальної громади за попередньою змовою із службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області, шляхом зловживання службовим становищем всупереч інтересам служби, виділили земельні ділянки лісового фонду, які знаходяться в с. Ходосівка, що завдано істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам держави.

Відповідно до даних публічної кадастрової карти стало відомо про те, що частина земельних ділянок лісогосподарського призначення передані у приватну власність, які накладаються на землі лісового фонду.

На запит слідчого ДП «Спеціалізоване лісогосподарське підприємство «Київоблагроліс» надано відповідь, що земельні ділянки з кадастровими номерами:3222487000:04:002:5099; 3222487000:04:002:5451; 3222487000:04:002:5069; 3222487000:04:002:0212; 3222487000:04:002:0211; 3222487000:04:002:0210; 3222487000:04:002:0237; 3222487000:04:002:5494; 3222487000:04:002:5496; 3222487000:04:002:0206; 3222487000:04:002:0086; 3222487000:04:002:0166; 3222487000:04:002:5475; 3222487000:04:002:0084; 3222487000:04:002:5124; 3222487000:04:002:5121; 3222487000:04:002:5015;; 3222487000:04:002:0070; 3222487000:04:002:0049; 3222487000:04:002:5201; 3222487000:04:002:0081; 3222487000:04:002:0083; 3222487000:04:002:0075; 3222487000:04:002:0107; 3222487000:04:002:0090; 3222487000:04:002:0247; 3222487000:04:002:0287; 3222487000:04:002:0265; 3222487000:04:002:0246; 3222487000:04:002:0267; 3222487000:04:002:0214; 3222487000:04:002:0252; 3222487000:04:002:0162; 3222487000:04:002:0260; 3222487000:04:002:0295; 3222487000:04:002:0130;; 3222487000:04:002:0140; 3222487000:04:002:5027; 3222487000:04:002:5050; 3222487000:04:002:0303; 3222487000:04:002:0283; 3222487000:04:002:5017; 3222487000:04:002:0184; 3222487000:04:002:0121; 3222487000:04:002:0120; 3222487000:04:002:5073; 3222487001:01:006:5018; 3222487001:01:006:0283накладаються на землі лісового фонду кварталу №32 Києво-Святошинського агролісництва ДП «СЛП «Київоблагроліс».

Постановою старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Київській області ОСОБА_10 від 12 липня 2022 року вказані земельні ділянки визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021111140000595.

08 лютого 2023 року прокурор Васильківського відділу Обухівської окружної прокуратури ОСОБА_7 звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на вказані земельні ділянки, з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року клопотання задоволено частково, накладено арешт на вказані земельні ділянки із забороною їх відчуження.

З таким рішенням слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «East/West Alliance Limited» проти України», в п. 167 рішення Суд наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля.

У п.168 суд також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на

мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.

Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдається досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар. Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого Європейський суд з прав людини надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду». Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправданим за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи частково клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 12021111140000595 про накладення арешту на вказані земельні ділянки,слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні із забороною їх відчуження.

Як вважає колегія суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співмірність втручання у права власника майна, з потребами кримінального провадження.

З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним уст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Тому, доводи апелянта про те, що слідчим суддею безпідставнонакладено арешт на вказане майно, не можуть прийматися до уваги, оскільки арешт на вказане майно накладено з правових підстав, передбачених п. 1 ч.ч. 2, 3ст. 170 КПК України.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання відчуження майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що клопотання розглянуто із порушенням правил територіальної підсудності, не заслуговують на увагу.

Зокрема, до матеріалів провадження долучено Наказ Начальника ОСОБА_11 , (а.с. 14, 1), яким визначено місце розташування та проведення досудового розслідування працівниками слідчого управління ГУНП в Київській області службові приміщення в адміністративних будівлях за адресами в м. Києві: вул. Дегтярівська, 15-А (Шевченківський район), вул. Воздвиженська, 2 (Подільський район), вул. Святошинська, 2-А (Святошинський район). Відповідно, клопотання подано до Святошинського районного суду м. Києва, відтак вимоги, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України дотримано.

Заперечення представника власника майна на вказаний Наказ можуть бути подані на стадії розгляду кримінального провадження по суті.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про те, щоземельна ділянка з кадастровим номером 3222487000:04:002:5099 належить ОСОБА_5 на праві спадщини, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки такі доводиапелянта і є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні№12021111140000595, а питання законності набуття права власності на земельну ділянкупідлягає встановленню і перевірці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

При цьому арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, згідно інформації прокурора на даний час у кримінальному провадженні триває земельно - технічна експертиза, після проведення якої буде вирішено питання про скасування арешту.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , з урахуванням викладених в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Істотних порушень вимогКПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року.

Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 16 лютого 2023 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14

Єдиний унікальний № 759/2358/23 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_15

Провадження № 11сс/824/2724/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК