Ухвала

від 14.05.2024 по справі 760/3375/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №760/3375/24 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/824/2550/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №72023110300000003 прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року, -

за участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

власника майна ОСОБА_7 ,

представника власника майна ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про накладення арешту на вилучене під час обшуку, проведеного 27.12.2023 в торговому приміщенні №25 на території КП «Ринок Піщана» за адресою: АДРЕСА_1 , майно, належне ОСОБА_7 .

Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110300000003 від 29.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є незаконною та підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків суду, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

Представником ОСОБА_7 - адвокатом ОСОБА_8 , подано заперечення на апеляційну скаргу прокурора, в яких останній просить залишити оскаржувану ухвалу слідчого судді без зміни, а апеляційну скаргу прокурора без задоволення.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову, якою накласти арешт на майно, згідно переліку, зазначеному у клопотанні прокурора, зазначивши, що вказане майно є речовим доказом, а також воно не є тимчасово вилученим, заслухавши також пояснення власника майна та його представника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення представника ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 , вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів провадження, детективами Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області розслідується кримінальне провадження №72023110300000003 від 29.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що мешканці смт. Макарів Київської області ОСОБА_9 за попередньою змовою з ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , у період з липня 2021 року по теперішний час, через налагоджені поставки з-за кордону та поставки в межах України тіньовим шляхом від невстановлених осіб (коло яких встановлюється), через поштові послуги ТОВ «Нова пошта» організували незаконне придбання незаконно виготовлених (контрафактних) тютюнових виробів (електронних сигарет без марок акцизного податку, рідин, які використовуються в електронних сигаретах без марок акцизного податку та інших похідних приладів), транспортування та зберігання їх з метою подальшого збуту, а також збут, по всій території України, незаконно виготовлених (контрафактних) тютюнових виробів через створені телеграм канали «Elf Bar Оптом|Дроп» та «SMOKE BAR», власні сторінки соціальної мережі «Instagram», а також через підконтрольні торгові приміщення роздрібної торгівлі за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташовані на території Київської області.

Так, за результатом перевірки торгових приміщень м. Обухів, Київської області, які спеціалізуються на продажу тютюнових виробів, було встановлено торгове приміщення № НОМЕР_1 за назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », розташоване на території КП «Ринок Піщана» за адресою: АДРЕСА_1 . Користувачем (орендарем) вказаного торгового приміщення є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а продавцем у вказаному торговому приміщенні є ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

27.12.2023 за результатом обшуку у вказаному торговому приміщенні, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва, була виявлена та вилучена незаконно виготовлена підакцизна продукція, а саме:

- рідини, що використовуються у електронних сигаретах без марок акцизного податку в асортименті 946 шт;

- набори рідин, що використовуються у електронних сигаретах без марок акцизного податку в асортименті 96 шт;

- нікобустер (ємності з рідиною, що використовуються у електронних сигаретах) без марок акцизного податку 256 шт;

- електронні сигарети без марок акцизного податку «ELFBAR 5000» 26 шт;

- електронні сигарети без марок акцизного податку «ELFBAR 1500» 41 шт;

- ємності з рідиною, що використовуються у електронних сигаретах без марки акцизного податку «Chaser» 2 одиниці;

- набір рідин, що використовуються у електронних сигаретах «JUICE UP» без марок акцизного податку 1 шт;

- набір рідин, що використовуються у електронних сигаретах «ОCTOBAR STRONG» без марок акцизного податку 1 шт;

Похідні прилади для паління (знаряддя злочину), а саме:

- картриджі для під систем (приладів для паління) 95 шт;

- підсистеми (прилади для паління) 79 шт;

- планшет Tablet PC 40 HD, s/n: НОМЕР_2 (знаряддя злочину), який використовувався для обліку незаконно виготовлених підакцизних товарів.

12.02.2024 прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на вилучене під час обшуку, проведеного 27.12.2023 в торговому приміщенні №25 на території КП «Ринок Піщана» за адресою: АДРЕСА_1 , майно, належне ОСОБА_7 .

На обґрунтування вимог поданого клопотання прокурор вказав, що виявлені та вилучені контрафактні (незаконно виготовлені) підакцизні товари без марок акцизного податку, є предметом кримінального правопорушення (у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом), передбаченому ч.1 ст. 204 КК України та самі по собі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Також зазначив, що інформація на підтвердження обліку незаконно виготовлених підакцизних товарів, яка міститься у вилученому ноутбуку, буде сприяти встановленню ролі кожного учасника (працівника) групу осіб (організатора, пособників та інше).

Крім того, на переконання сторони обвинувачення, наявність інформації, яка має доказове значення по кримінальному провадженню, також дає органу досудового розслідування обґрунтовані підстави вважати, що вказаний ноутбук є знаряддям скоєння кримінального правопорушення, враховуючи що він використовується для здійснення незаконної діяльності.

Відтак, виявлене та вилучене майно буде підтверджувати факт незаконного придбання, зберігання, транспортування з метою збуту, а також збут незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Прокурор звертає увагу, що 28.12.2023, враховуючи положення ст. 98 КПК України, виявлені та вилучені речі, зазначені вище, визнані речовим доказом у даному кримінальному провадженні.

Тому, як наполягає прокурор, з метою збереження вилучених речей та документів, які визнані речовим доказом по кримінальному провадженню, запобіганню можливості їх приховуванню, псуванню, знищенню, перетворенню, відчуження, що буде мати негативні наслідки для кримінального провадження, виникла необхідність у накладенні на них арешту.

27.02.2024 ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва відмовлено у задоволенні вказаного клопотання прокурора.

Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, слідчий суддя послався на те, що враховуючи відсутність беззаперечних доказів незаконності виготовлення вилученої продукції, а також враховуючи відсутність деяких видів товарів у переліку, зазначеному в ухвалі слідчого судді від 27.12.2023, усі речі вилучені під час обшуку 27 грудня 2023 року мають статус тимчасово вилученого майна. Згідно зі ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, слідчим суддею встановлено, що у встановлений законом строк детектив (прокурор) не звернулися до слідчого судді із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

Разом з цим, слідчим суддею враховано, що ухвалою слідчого судді від 01.02.2024 в справі №760/30839/23 було задоволено скаргу адвоката ОСОБА_8 , подану в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на бездіяльність уповноважених осіб ТУ БЕБ у Київській області та зобов`язано повернути власнику тимчасово вилучене під час обшуку майно.

Слідчий суддя також зазначає, що клопотання про накладення арешту на вилучене майно надійшло на адресу суду 12 лютого 2024 року, тобто вже після постановлення ухвали слідчого судді від 01 лютого 2024 року, що може свідчити про намір ухилитися від виконання судового рішення за результатами розгляду скарги.

Таким чином, на переконання слідчого судді, пропуск органом досудового розслідування строку на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, а також ухвала слідчого судді про зобов`язання повернути це майно власнику, є очевидними підставами для відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Також, положенням ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як свідчать матеріали даного провадження, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Твердження слідчого судді в ухвалі про те, що органом досудового розслідування пропущено строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, так як воно є тимчасово вилученим, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Ч. 2 цієї статті передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.

Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Згідно вимог ч. 7 ст. 236 КПК Українипри обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Так, як вбачається із ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 21 грудня 2023 року в справі №760/29847/23, вказаною ухвалою було надано дозвіл на проведення обшуку іншого володіння особи, а саме торгового приміщення № НОМЕР_1 за назвою Vape Shop» у Михали», розташованого на території КП «Ринок Піщана», за адресою Київська область, м. Обухів, вул. Київська, 166-А (власник Обухівське КП «Ринок Піщана» (код 30350810) в особі директора ОСОБА_15 ), з метою відшукування та вилучення:\

- незаконно виготовлених (контрафактних) тютюнових виробів (сигарет, тютюнових сумішів для кальянів, електронних сигарет та рідин, які використовуються у електронних сигаретах) невідомого походження, відомих брендів, з акцизними марками іноземних країн або взагалі без марок акцизного податку, а також з підробленими марками акцизного податку;

- чорнових, друкованих та рукописних записів, знаряддя скоєння кримінального правопорушення, інших речей та документів, які можуть містить інформацію, яка може бути використана як доказ у вказаному кримінальному проваджені;

- обладнання для незаконного виробництва, фасування, упакування тютюнових виробів (сигарет, тютюнових сумішів для кальянів, електронних сигарет та рідин, які використовуються у електронних сигаретах).

Крім того, відповідно до вищевказаної ухвали надано дозвіл на копіювання інформації з електронних носіїв інформації, яка може мати доказове значення у кримінальному провадженні, а саме системних блоків, ноутбуків, флеш накопичувачів, оптичних носіїв інформації, засобів мобільного зв`язку, які використовувались при здійсненні злочинної діяльності, магнітних носіїв інформації, відео регістраторів, камер відеоспостереження, систем фіксації записів з камер відеоспостереження, а у разі неможливості копіювання на вилучення даної техніки відповідно до вимог ст. 168 КПК України.

Відтак, на переконання колегії суддів, майно на яке прокурор просить накласти арешт не є тимчасово вилученим майном, так як воно було безпосередньо зазначене в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення відшукання та вилучення такого майна.

Крім того, суд враховує, що згідно постанови старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_16 від 28.12.2023 вказане майно обґрунтовано визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Разом з цим, колегія суддів бере до уваги, що згідно постанови старшого детектива відділу детективів Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_16 від 18.01.2024 було призначено комплексну судову біологічну, трасологічну та технічну експертизу вищевказаних речовини та виробів.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просив накласти арешт, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України та обґрунтовано визнане речовими доказами, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного, висновок слідчого судді про те, що органом досудового розслідування було пропущено строк на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, так як воно є тимчасово вилученим є помилковим, оскільки прокурором надано достатні, на даній стадії кримінального провадження, докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження, як арешт.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Колегією суддів не встановлено невідповідності клопотання прокурора про арешт майна, вимогам ст.ст. 170, 171 КПК України.

Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно.

Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.

На підставі вищевикладених обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, а апеляційна скарга прокурора - задоволенню, з постановленням апеляційним судом нової ухвали про задоволення клопотання прокурора, оскільки останнім в повній мірі доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно, з метою забезпечення його збереження, як речових доказів у кримінальному провадженні.

При цьому колегія суддів також звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку. У відповідності до вимог ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170-173 КПК України, необхідно накласти арешт на майно.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27 лютого 2024 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні №72023110300000003 від 29.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене під час обшуку, проведеного 27.12.2023 в торговому приміщенні №25 на території КП «Ринок Піщана» за адресою: АДРЕСА_1 , майно, належне ОСОБА_7 , а саме:

- Рідини, що використовуються у електронних сигаретах без марок акцизного податку в асортименті 946 шт;

- набори рідин, що використовуються у електронних сигаретах без марок акцизного податку в асортименті 96 шт;

- нікобустер (ємності з рідиною, що використовуються у електронних сигаретах) без марок акцизного податку 256 шт;

- електронні сигарети без марок акцизного податку «ELFBAR 5000» 26 шт;

- електронні сигарети без марок акцизного податку «ELFBAR 1500» 41 шт;

- ємності з рідиною, що використовуються у електронних сигаретах без марки акцизного податку «Chaser» 2 одиниці;

- набір рідин, що використовуються у електронних сигаретах «JUICE UP» без марок акцизного податку 1 шт;

- набір рідин, що використовуються у електронних сигаретах «ОCTOBAR STRONG» без марок акцизного податку 1 шт;

Похідні прилади для паління (знаряддя злочину), а саме:

- картриджі для під систем (приладів для паління) 95 шт;

- підсистеми (прилади для паління) 79 шт;

- Планшет Tablet PC 40 HD, s/n: НОМЕР_2 (знаряддя злочину), який використовувався для обліку незаконно виготовлених підакцизних товарів.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4