Постанова

від 21.05.2024 по справі 369/15721/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 травня 2024 року м. Київ

Унікальний номер справи № 369/15721/18

Апеляційне провадження № 22-ц/824/6838/2024

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б.,

суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року, постановлену під головуванням судді Фінагеєвої І.О., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, Громадська організація «Садівницьке товариство «Арсеналець-5», про усунення перешкод у користуванні та встановлення порядку користування садовим будинком та земельною ділянкою, -

в с т а н о в и в :

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: усунути перешкоди у користуванні та встановити порядок користування садовим (дачним) будинком АДРЕСА_1 , а саме: виділити їй у користування кімнату 1-6 площею 7,3 кв. м або кімнату 1-2 площею 5,9 кв. м в садовому будинку АДРЕСА_1 , без зміни часток у спільній частковій власності; усунути перешкоди у користуванні та визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0453 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222484001:01:022:5240, відповідно до часток співвласників садового (дачного) будинку на цій земельній ділянці 1/6 за ОСОБА_1 та 5/6 за ОСОБА_2 (з урахуванням фактичного користування ОСОБА_1 цим будинком: кімната 1-6 площею 7,3 кв. м або кімната 1-2 площею 5,9 кв. м) (т. 1 а.с. 1-9, 72-86 т. 2 а.с. 54-70 т. 3 а.с. 61).

15 листопада 2023 року до суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі від ОСОБА_2 , в якому остання просила зупинити провадження у цивільній справі № 369/15721/18 за позовною заявою ОСОБА_1 ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, ГО «СТ«Арсеналець-5», про розподіл будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні садовим будинком до вирішення по суті цивільної справи № 369/3427/19 за скаргою ОСОБА_1 , яка знаходиться на розгляді у Верховному Суді (т. 6 а.с. 207).

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року заяву - задоволено. Провадження у цивільній справі № 369/15721/18 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Вишнева міська рада Бучанського району Київської області, ГО «Садівницьке товариство «Арсеналець-5», про розподіл будинку в натурі та встановлення порядку користування земельною ділянкою, усунення перешкод у користуванні садовим будинком, зупинено до розгляду Верховним Судом у справі 369/3427/19 касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області Макаренка В.В., ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження. (т. 6 а.с. 223-225).

Не погодившись з ухвалою районного суду, 07 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 6 а.с. 227-234).

Апеляційну скаргу мотивувала тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Вказувала, що у справі № 369/3427/19, до вирішення якої зупинено провадження у даній справі, відповідачем оспорюється правомірність дій державного реєстратора при проведенні реєстрації права власності на частину нерухомого майна, проте відповідач не заявляє вимог щодо скасування права позивача на спадкову 1/6 частину спірного садового будинку, яке позивач набула на підставі рішення Харківського районного суду м. Києва від 15 липня 1996 року та зареєструвала в Комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» 30 липня 1998 року, відтак, предмети спору у цих справах не є взаємопов`язаними, а в суду першої інстанції була можливість встановити всі обставини, які є предметом судового розгляду.

Вважала посилання сторони відповідача на обов`язок суду зупинити провадження у справі № 369/15721/18 необґрунтованими, оскільки розгляд цієї справи не пов`язаний з розглядом іншої справи № 369/3427/19 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і доказів неможливості вирішення спору щодо встановлення порядку користування майном відповідачем надано не було, а містилося лише припущення про можливість встановлення судом певних обставин, що є необхідними для відмови у задоволенні позову, однак предмети та підстави дослідження у даних цивільних справах є різними. Крім того, зазначала, що за захистом своїх порушених прав та інтересів вона звернулась раніше ніж відповідач, яка незаконно набула право власності на земельну ділянку відповідно до нікчемних документів.

Звертала увагу, що відповідачка вже зверталась до суду раніше із аналогічною заявою про зупинення провадження в даній справі до вирішення тієї ж справи № 369/3427/19. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 лютого 2021 року провадження у даній справу було зупинено, проте постановою Київського апеляційного суду від 26 травня 2021 року зазначену ухвалу було скасовано, а справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Вказувала, що суд першої інстанції не звертає ніякої уваги на подані нею клопотання про виправлення описки/помилки щодо предмета спору. Зазначала, що жодне з клопотань про призначення експертизи не оголошувалося, не розглядалось.

Вважає, що суд першої інстанції, зупинивши провадження у справі, порушив право позивача на справедливий суд та розумні строки розгляду справи з огляду на те, що позов було подано в грудні 2018 року, низка заяв, клопотань залишились не вирішеними і підготовче провадження у справі не закінчено (т. 6 а.с. 227-234).

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідноз ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вказане, розгляд справи здійснюється без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що дослідження, оцінка та встановлення обставин у справі № 369/3427/19 мають значення для справи № 369/15721/18 та впливають на оцінку доказів у цій справі.

Апеляційний суд не погодився з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Статтею 251 ЦПК України визначено підстави, за яких суд зобов`язаний зупинити провадження у справі.

Зокрема пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Аналіз наведених положень закону дає підстави для висновку, що на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд зупиняє провадження у справі, лише у тому випадку, коли її неможливо розглянути у зв`язку з тим, що питання про наявність певних фактів, від яких залежить її вирішення, відповідно до чинного законодавства вирішується в іншій цивільній, господарській або кримінальній справі чи у справі, що розглядається в адміністративному порядку. Сам по собі розгляд питання іншим органом, не пов`язаний зі встановленням наявності чи відсутності таких фактів, не є підставою для зупинення провадження. Зупинення провадження в цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, яка розглядається в порядку цивільного, кримінального, господарського чи адміністративного судочинства, може мати місце тільки в тому разі, коли в цій, іншій, справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у цивільній справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Таким чином, необхідність в зупиненні провадження у справі виникає у випадку, якщо неможливо прийняти рішення у даній справі до ухвалення рішення в іншій справі. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, § 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).

У постанові Верховного Суду України від 07 жовтня 2015 року в справі №6-1367цс15 зазначено, що зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

У постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року в справі №6-1957цс16 висловлено позицію, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, у даній справі, яка переглядається апеляційним судом, предметом спору є усунення перешкод у користуванні та встановлення порядку користування садовим (дачним) будинком АДРЕСА_1 , а саме: виділення позивачу ОСОБА_1 у користування кімнати 1-6 площею 7,3 кв. м або кімнати 1-2 площею 5,9 кв. м в цьому садовому без зміни часток у спільній частковій власності, а також усунення перешкод у користуванні, та визначення порядку користування земельною ділянкою площею 0,0453 га, яка розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222484001:01:022:5240, відповідно до часток співвласників садового (дачного) будинку на цій земельній ділянці 1/6 за ОСОБА_1 та 5/6 за ОСОБА_2 з урахуванням фактичного користування позивачем цим будинком.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначала, що 14 серпня 2018 року державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Макаренко В.В. згідно з прийнятим рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 42584152 від 17 серпня 2018 року здійснив державну реєстрацію її права власності на 1/6 частину садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 55 кв. м, який розташований на земельній ділянці кадастровий номер 3222484001:01:022:5240, на підставі рішення Харківського районного суду м. Києва від 15 липня 1996 року та довідки КП «БТІ Києво-Святошинської районної ради Київської області» № 480 від 16 серпня 2018 року. Утім, вона позбавлена можливості реалізувати правомочності співвласника майна через створення відповідачем ОСОБА_2 перешкод у користуванні і розпорядженні спільною частковою власністю - об`єктом нерухомості, чим порушує її законні права та інтереси.

Також, з матеріалів справи вбачається, що на перегляді в Верховному Суді у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду перебувала постанова Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі № 369/3427/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області Макаренка В.В., третя особа: ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора Макаренка В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 42584152, яким було зареєстровано право власності на 1/6 частину будівлі, садового будинку, об`єкта житлової нерухомості, реєстраційний номер: 1496631632224, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на праві приватної власності за ОСОБА_1 .

Позов мотивований тим, що 17 серпня 2018 року державним реєстратором прийняте рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право власності на 1/6 частину будівлі садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 . Зазначене рішення прийняте на підставі рішення Харківського районного суду міста Києва від 15 липня 1996 року та довідки Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» (далі - КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області») від 16 серпня 2018 року № 480. ОСОБА_2 вважала рішення державного реєстратора Макаренка В. В. про реєстрацію прав та їх обтяжень незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки станом на 17 серпня 2018 року право власності на 1/6 частину зазначеного садового будинку вже було зареєстровано за нею рішенням цього ж державного реєстратора про державну реєстрацію від 28 лютого 2018 року. Також, на підставі рішення Харківського районного суду міста Києва від 15 липня 1996 року, акта СТ «Арсеналець-5» від 19 вересня 1989 року, листа КП «Бюро технічної інвентаризації Києво-Святошинської районної ради Київської області» від 26 лютого 2018 року № 97 це право власності було скасовано рішенням державного реєстратора на підставі ухвали Харківського районного суду міста Києва від 23 березня 1998 року у справі № 2-31/98 про затвердження мирової угоди, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 15 лютого 1999 року та нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_1 . У подальшому, 17 серпня 2018 року той самий державний реєстратор безпідставно зареєстрував право власності на 1/6 частину спірного садового будинку за ОСОБА_1 , в той же час за ОСОБА_2 державний реєстратор реєструє право власності на дачний будинок, із зазначенням розміру її частки 5/6. Отже, приймаючи дане рішення, державний реєстратор не дотримався вимог статей 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та статей 321, 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та безпідставно порушив її майнові права. Крім того, у ОСОБА_1 на час звернення до державного реєстратора відповідно до ухвали Харківського районного суду міста Києва від 23 березня 1998 року, якою було затверджено мирову угоду між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , було відсутнє право власності на заявлений нею до реєстрації об`єкт нерухомого майна у вигляді 1/6 частини садового будинку.

Тобто, предметом позову в зазначеній справі є дії державного реєстратора Макаренка В.В. щодо державної реєстрації прав та їх обтяжень у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: реєстрації права власності на 1/6 частину садового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

Так, постановою Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі № 369/3427/19 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01 листопада 2022 року скасовано та прийнято нову постанову. Позов ОСОБА_2 до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Макаренка В.В., ОСОБА_1 , третя особа ОСОБА_4 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження задоволено частково. Скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Макаренка В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42584152, яким було зареєстровано право власності на 1/6 частину будівлі, садового будинку, об`єкта житлової нерухомості, реєстраційний номер 1496631632224, розташований за адресою АДРЕСА_2 на праві власності за ОСОБА_1 . В позові до державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Макаренка В.В. відмовлено (т. 6 а.с. 210-220).

Ухвалою Верховного Суду від 05 липня 2023 року № 369/3427/19 відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області Макаренка В.В., ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року (т. 6 а.с.208-209).

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду першої інстанції необхідно було з`ясувати, як саме пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається Верховним Судом та чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до розгляду вказаної справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Проте, суд першої інстанції у порушення вимог пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, зазначивши лише про іншу справу щодо скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, до вирішення якої зупиняється провадження у даній справі, не навів жодних мотивів неможливості розгляду спору, не проаналізував предмети та підстави позовів у справах і не вказав обставин, які б давали обґрунтовані підстави для висновку про те, що наявність спору у справі щодо дій державного реєстратора виключає можливість на підставі наявних доказів самостійно встановити при розгляді даної справи наявність обставин, якими позивач обґрунтувала свої позовні вимоги.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про зупинення провадження у даній справі до розгляду Верховним Судом у справі 369/3427/19 касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до державного реєстратора управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Київській області Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області Макаренка В.В., ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_3 , про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяження.

Крім того, постановою Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі 369/3427/19 постанову Київського апеляційного суду від 31 травня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не розглянуто її клопотання про призначення експертизи, оскільки судом апеляційної інстанції переглядається ухвала Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі.

До суду апеляційної інстанції від ОСОБА_2 надійшло клопотання про зупинення апеляційного провадження у даній справі до розгляду справи № 369/3427/19 апеляційним судом (т. 7 а.с. 67).

Проте, колегія суддів відхиляє вказане клопотання з огляду на те, що апеляційним судом розглядається апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року про зупинення провадження у справі, тобто предметом оскарження є процесуальне питання, а не вирішення справи по суті спору.

Інші доводи апелянта, наявність (відсутність) прав сторін по справі на предмет спору є передчасними, оскільки мають бути перевірені під час розгляду справи по суті спору.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, у суду першої інстанції були відсутні підстави для зупинення провадження у справі, тому оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 353, 389 ЦПК України, оскаржувана ухвала районного суду про зупинення провадження у справі не віднесена процесуальним законом до переліку ухвал, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.

Керуючись ст. 367, ст. 374, ст. 379, ст.ст. 381-384 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 листопада 2023 року - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець

О.В. Борисова

В.М. Ратнікова