Постанова

від 14.05.2024 по справі 918/1/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2024 року Справа № 918/1/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників:

позивача - Кушніренко А.В.

відповідача - Качор С.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоненштайн" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1/24 (ухвалене суддею Торчинюком В.Г., повний текст складений 05.03.2024)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоненштайн"

до Державного підприємства "Бурштин України"

про стягнення заборгованості в сумі 488 052 грн 44 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду від 20.02.2024 у справі №918/1/24 у задоволенні позову відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що відсутні строки виконання договору визначені для відповідача, а також тим, що позивачем в повній мірі не виконано вимоги форвардного контракту в частині оплати 100 відсотків авансового платежу і як наслідок відповідач скористався своїм правом щодо зупинки виконання зобов`язань покладених на останнього за умов контракту.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Зоненштайн" звернулося до суду із апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1/4 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- місцевим господарським судом не забезпечено участі представника позивача у судовому засіданні 20.02.2024 у режимі відеоконференції без вагомих на те підстав, що призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані законом процесуальні права;

- суд безпідставно вважає, що несплата позивачем 100% авансового платежу є перешкодою для виконання відповідачем зобов`язань за договором;

- форвардний контракт, а також додаткова угода до нього не встановлюють жодним чином обов`язок сплати 100% авансового платежу, як підстави для виконання контракту іншою стороною;

- контрактом не пов`язана умова сплати авансового платежу у повному обсязі з неможливістю виконувати його умови по поставці товару, у першу чергу на суму, яка вже була внесена;

- висновки суду про те, що відповідач скористався своїм правом на зупинення виконання контракту через недоплату авансового внеску спростовуються матеріалами справи та самими діями відповідача, що здійснював за таких умов поставки товару упродовж 2020-2021 років і не пред`являв будь-яких претензій.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.04.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоненштайн" на рішення Господарського суду від 20.02.2024 у справі №918/1/24. Розгляд апеляційної скарги призначений на "14" травня 2024 р. об 10:30год. Запропоновано учасникам справи у строк до 08.05.2024 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмові відзиви на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст. 263 ГПК України, та докази надсилання копії відзивів та доданих до них документів іншим учасникам справи.

15.04.2024 на адресу суду від Державного підприємства "Бурштин України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.20224 у справі №918/1/24 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в останній.

В судовому засіданні в режимі відеоконференції представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Зоненштайн" (Покупець) в особі директора ОСОБА_1 та Державним підприємством "Бурштин України" (Продавець) в особі в.о. генерального директора Чібісова Володимира Олександровича укладено форвардний контракт від 08.10.2020 №76.

Відповідно до умов укладеного форвардного контракту від 08.10.2020 №76, та з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.12.2020 до вказаного форвардного контракту, Продавець передає покупцю у власність товар: бурштин-сирець (далі Товар) відповідно до ТУ У 13970826.003-2000 "Бурштин", затверджених генеральним директором "Укрбурштин" 26 грудня 2000 року та зареєстрованих Рівненським державним центром ДП стандартизації, метрології та сертифікації 14 лютого 2001 року за №097/00638 зі змінами (далі ТУ У 13970826.003-200), а покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його (п. 1.1 контракту).

У розділі 1 форвардного контракту сторони з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.12.2020, погодили предмет товару, кількість, ціну за одиницю товару, базис поставки, наступним чином.

Товар-1, бурштин виробний (сортований) до 2 (двох) грамів, згідно ТУ У 13970826.3.-2000 "Бурштин" бурштин виробний (сортований) 2.10. Кількість (кілограм): 650 000 (шістсот п`ятдесят тисяч) г. Базис поставки: Інкотермс 2010 EXW (франко-склад) Україна, м. Рівне, вул. Київська, 94. Ціна за одиницю Товару-1: 0,17 грн (сімнадцять копійок), у тому числі ПДВ. Одиниця Товару-1: 1 (один) грам. Товар-2, бурштин виробний (сортований) 2-5 (два-п`ять) грамів, згідно ТУ У 13970826.003- 2000 "Бурштин" бурштин виробний (сортований) 2.9. Кількість (кілограм): 382 000 (триста вісімдесят дві тисячі) г. Товар-3, бурштин виробний (сортований) 5-Ю (п`ять-десять) грамів, згідно ТУ У 13970826.3- 2000 "Бурштин" бурштин виробний (сортований) 2.8. Кількість (кілограм): 215 000 (двісті п`ятнадцять тисяч) г. Товар-4, бурштин виробний (сортований) 10-20 (десять-двадцять) грамів, згідно ТУ У 13970826.003-2000 "Бурштин" бурштин виробний (сортований) 2.7. Кількість (кілограм): 65 000 (шістдесят п`ять тисяч) г. Товар-5, бурштин виробний (сортований) 20-50 (двадцять-п`ятдесят) грамів, згідно ТУ У 13970826.003-2000 "Бурштин" бурштин виробний (сортований) 2.6. Кількість (кілограм): 25 000 (двадцять п`ять тисяч) г. Товар-6, бурштин виробний (сортований) 50-100 (п`ятдесят-сто) грамів, згідно ТУ У 13970826.003-2000 "Бурштин" бурштин виробний (сортований) 2.5. Кількість (кілограм): 15 000 (п`ятнадцять тисяч) г.

Пунктом 1.5 форвардного контракту визначено, що загальний обсяг поставки складає 1 352,00 кг.

Відповідно до п. 1.2, 1.3 форвардного контракту (з урахуванням додаткової угоди №1), його ціна становить 1 519 020 (один мільйон п`ятсот дев`ятнадцять тисяч двадцять) грн 00 коп., у тому числі ПДВ 253 170 (двісті п`ятдесят три тисячі сто сімдесят) грн 00 коп. Авансовий платіж складає 100 відсотків попередньої оплати від ціни Контракту.

Відповідно до п. 2.1 форвардного контракту №76 від 08.10.2020, Продавець поставляє Покупцю Товар на базисі поставки Інкотермс 2010 ЕХW.

Листи замовлення на кожну окрему партію Товару складаються Покупцем з урахуванням обсягів передбачених в п.1.1 даного контракту та підписуються Покупцем та Продавцем (п. 2.1.1. договору).

При цьому умовами контракту визначено, що Продавець (ДП "Бурштин України") надає зокрема видаткові накладні, та у день надходження на поточний рахунок остаточної суми контракту надає Покупцю податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних на відповідну суму (пункти 3.2, 3.3. Контракту).

Пунктом 4.7 Форвардного контракту №76 від 08.10.2020 передбачено, що у разі невиконання однією зі Сторін своїх зобов`язань або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає своїх зобов`язань у встановлений строк або виконає їх не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання своїх зобов`язань, відмовитись від їх виконання частково або в повному обсязі.

Згідно пункту 8.3 форвардного контракту, контракт набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині невиконаних зобов`язань - до їх повного виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, ТОВ "Зоненштайн" здійснило попередню оплату товару в розмірі 1 500 147 грн 90 коп, що підтверджується платіжним дорученням від 22.10.2020 №105.

Враховуючи пункти 1.2 та 1.3 договору (з урахуванням додаткової угоди) позивач мав оплатити 1 519 020 грн 00 коп, а сплатив 1 500 147 грн 90 коп. Отже, сума недоплатити авансового платежу складає 18 872 грн 10 коп.

Разом з тим, ДП "Бурштин України" на виконання умов форвардного контракту №76 щодо передачі покупцю у власність визначеного в п. 1 форвардного контракту товару бурштин-сирець, поставило вказаний товар, згідно погодженої у договорі специфікації, де вказано кількісні, якісні та вартісні показники товару - бурштин-сирець.

У 2020 році загальна сума поставки товару - бурштин-сирець складала, 138 926 грн 05 коп., що підтверджується видатковими накладними від 29.12.2020 №178 на суму 9114 грн 04 коп., від 30.12.2020 №180 на суму 16 035 грн 83 коп. та від 30.12.2020 №182 на суму 113 776 грн 18 коп.

У 2021 році загальна сума поставки товару складала 1 170 184 грн 08 коп., підтверджується видатковими накладними від 06.01.2021 №3 на суму 174 981,48 грн, від 12.01.2021 №5 на суму 54 956,76 грн, від 13.01.2021 №9 58 735,15 грн., від 14.01.2021 №11 на суму 22 759,50 грн, від 15.01.2021 №13 30 143,91 грн, від 25.01.2021 №15 на суму 60 722,88 грн, від 27.01.2021 №17 на суму 148 931,68 грн., від 08.02.2021 №21 на суму 87 848,53 грн, від 24.02.2021 №44 на суму 61681,45 грн, від 24.02.2021 №45 на суму 56 009,67 грн, від 01.03.2021 №51 на суму 99 168,98 грн, від 04.03.2021 №56 на суму 51355,87 грн., від 05.03.2021 №57 на суму 64173,57 грн, від 11.03.2021 №75 на суму 85 319,11 грн, від 18.03.2021 №79 на суму 78 084,82 грн, від 18.03.2021 №82 на суму 35 310,72 грн.

Отже, ДП "Бурштин України" на виконання умов форвардного контракту поставлено товару на суму 1 309 110,13 грн.

Крім того, матеріали справи містять претензію №5/20 від 20.05.2021, яку позивач направив відповідачу, в якій позивач просить повернути попередню оплату за форвардним контрактом №76 від 08.01.2020 та сплатити штраф, що разом становить 382 075,54 грн в термін один місяць.

Також матеріали справи містять лист-вимогу від 12.09.2023, в якому позивач, з метою погодження суми наявної заборгованості в частині невиконання відповідачем зобов`язання щодо поставки сплаченого позивачем товару за укладеним форвардним контрактом, надсилає акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого вартість недопоставленого товару за форвардним контрактом від 08.10.202 №76 складає 191 037,77 грн. Просить завірити та скріпити печаткою акти звірки взаєморозрахунків та повернути на адресу позивача.

Відповіді відповідача на претензію та лист-вимогу матеріали справи не містять.

Обґрунтовуючи доводи позовної заяви, позивач зазначає, що станом на 18.03.2021 вартість недопоставленого товару складає 191 037 грн 77 коп., що свідчить про часткове виконання умов форвардного контракту ДП "Бурштин України". Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем виконання основного зобов`язання з поставки товару на суму 191 037 грн 77 коп. на момент розгляду справи не виконано, також відповідні кошти не повернені.

Отже, на переконання позивача, відповідач не виконав вимоги форвардного контракту в частині поставки, а тому за відповідачем рахується заборгованість в сумі 191 037 грн 77 коп., що стало підставою для звернення до суду із позовної заявою.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За приписами статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Судом встановлено, що між сторонами укладено Форвардний контракт.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 ПК України, дериватив - це стандартний документ, що засвідчує право та/або зобов`язання придбати чи продати у майбутньому цінні папери, матеріальні або нематеріальні активи, а також кошти на визначених ним умовах. Порядок випуску та обігу деривативів установлюється законодавством. Стандартна (типова) форма деривативів затверджується Кабінетом Міністрів України.

До деривативів належать: своп, опціон, ф`ючерсний контракт та форвардний контракт.

Згідно із визначенням, наведеним у підпункті 14.1.45.3 підпункту 14.1.45 пункту 14.1 статті 14 ПК України, форвардний контракт - це стандартизований цивільно-правовий договір, за яким продавець зобов`язується у майбутньому в установлений строк передати базовий актив у власність покупця на визначених умовах, а покупець зобов`язується прийняти в установлений строк базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену таким договором. Усі умови форварду визначаються сторонами контракту під час його укладення. Укладення форвардів та їх обіг здійснюються поза організатором торгівлі стандартизованими строковими контрактами.

Відповідно до підпункту 14.1.244 пункту 14.1 статті 14 ПК України товари - це матеріальні та нематеріальні активи, у тому числі земельні ділянки, земельні частки (паї), а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.

Підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що постачання товарів - це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно умов укладеного форвардного контракту від 08.10.2020 №76, та з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.12.2020 до вказаного форвардного контракту, продавець передає покупцю у власність товар - бурштин-сирець, а покупець сплачує авансовий платіж, що складає 100 відсотків попередньої оплати від ціни контракту.

У розділі 1 форвардного контракту сторони з урахуванням додаткової угоди №1 від 16.12.2020, погодили предмет товару, кількість, ціну за одиницю товару, базис поставки.

Отже, умови даного Форварного контракту регулюються нормами, що виникають з договорів поставки.

Згідно із статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 Цивільного кодексу України).

Зі змісту частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця. Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову (такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №910/3611/23, від 09.02.2023 у справі №910/5041/22, від 07.02.2018 у справі №910/5444/17).

Крім того, у справі №918/631/19 (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська бурштинова компанія" до Державного підприємства "Бурштин України" про стягнення попередньої оплати за укладеним сторонами форвардним контрактом, Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини 2 статті 693 та частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки.

Як зазначалося вище, відповідно до пунктів 1.2, 1.3 Додаткової угоди №1 до Форвардного контракту №76 від 08.10.2020 ціна контракту становить 1 519 020 грн 00 коп., у тому числі ПДВ 253 170 грн з подальшим коригуванням шляхом укладення додаткових угод.

Судом встановлено, що платіжним дорученням №105 від 22.10.2020 позивачем здійснено переказ коштів згідно Форвардного контракту №76 від 08.10.2020 в сумі 1 500 147 грн 90 коп.

ДП "Бурштин України" на виконання умов форвардного контракту поставлено товару у 2020 - 2021 роках на суму 1 309 110,13 грн, що підтверджується видатковими накладними.

Таким чином, відповідачем не було поставлено позивачу товар на суму 191 037 грн 77 коп.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що продавець зобов`язаний був поставити товар, згідно з умовами контракту, не пізніше 31.12.2020 (п. 8.3 Форвардного контракту).

Однак, у визначений строк поставки продавець товар, за який було здійснено попередню оплату на суму 1 500 147 грн 90 коп., не поставлено.

Зазначений товар не поставлено продавцем і станом на момент подання позову у цій справі 30.12.2023.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у відповідача (продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати за непоставлений товар, а тому позовна вимога про стягнення попередньої оплати у розмірі 191 037 грн 77 коп. підлягає задоволенню.

Колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо відсутності листів-замовлень на партію товару як підстави відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відповідач здійснював поставку товару в 2020 та у 2021 роках без отримання листів-замовлень від позивача. Відповідач претензій чи вимог стосовно ненадання листів-замовлень позивачу не заявляв.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні та 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 року у справі №908/1379/17 та інші).

Вимагати сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічна правова позиція викладене у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Визначене частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України право стягнення інфляційних втрат і трьох відсотків річних є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).

Водночас, сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №922/4544/16, від 26.04.2018 у справі №910/11857/17, від 16.10.2018 у справі №910/19094/17, від 06.11.2018 у справі №910/9947/15, від 29.01.2019 у справі №910/11249/17, від 19.02.2019 у справі №910/7086/17, від 10.09.2019 у справі №920/792/18.

Нарахування, передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями, а входять до складу грошового зобов`язання. Подібний за змістом правовий висновок викладений в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18, Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19, Верховного Суду від 23.03.2023 у справі №920/505/22.

Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст. 611 ЦК України та ст. 217 ГК України.

Судом встановлено, що продавець зобов`язаний був поставити товар, згідно з умовами контракту, не пізніше 31.12.2020 (п. 8.3 Форвардного контракту).

Однак, відповідач не виконав свого обов`язку щодо поставки у повному обсязі бурштину-сирцю згідно умов договору, а тому у позивача з 01.01.2021 виникло право на нарахування інфляційних втрат та 3% річних. Водночас, суд враховує межі позових вимог та період нарахування, який зазначений позивачем у позовній заяві.

Перевіривши за допомогою "Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" на правовому порталі "Ліга Закон" 3% річних за період, який вказаний відповідачем з 19.03.2021 до 31.08.2023, суд встановив, що 3% річних становлять 14 068,77 грн (позивачем заявлено 14 068,75 грн 3% річних). Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 14 068,75 грн 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Перевіривши за допомогою "Калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій" на правовому порталі "Ліга Закон" інфляційні втрати, за період, який вказаний відповідачем з 19.03.2021 до 31.08.2023, суд встановив, що інфляційні втрати становлять 71 069,65 грн. Позивачем заявлено до стягнення 74 791,17 грн інфляційних втрат.

Таким чином, до стягнення підлягають 71 069,65 грн інфляційних втрат, в решті слід відмовити.

Колегія суддів звертає увагу, що розрахунки інфляційних втрат та 3% річних додаються до матеріалів справи.

Також позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 17 116 грн 98 коп. та штраф у сумі 191 037 грн 77 коп.

Судом встановлено, що умовами договору сторони визначили строк дії договору до 31.12.2020. Тобто саме в межах даного періоду сторонами вчинятися кореспондуючі дії, визначені умовами договору.

Так, покупець повинен був сплатити 1 519 020 грн 00 коп. авансового платежу, а продавець поставити 1 352,00 кг бурштину-сирцю.

Станом на дату спливу строку дії договору колегія суддів встановила, що позивачем не доплачено відповідачу 18 872 грн 10 коп. авансового платежу, а відповідач не допоставив бурштин-сирець на суму 191 037 грн 77 коп. від проавансованої суми 1 500 147 грн 90 коп.

З аналізу наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що під час дії довоговору як позивачем так і відповідачем було допущено порушення його умов.

В свою чергу, ст. 611 ЦК України унормовано право на звільнення від відповідальності боржника у разі порушення зобов`язань кредитором.

Так, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

У разі порушення боржником негативного зобов`язання кредитор незалежно від сплати неустойки та (або) відшкодування збитків і моральної шкоди має право вимагати припинення дії, від вчинення якої боржник зобов`язався утриматися, якщо це не суперечить змісту зобов`язання. Така вимога може бути пред`явлена кредитором і в разі виникнення реальної загрози порушення такого зобов`язання.

Оскільки позивачем (кредитором) порушено свої зобов`язання під час дії договору, то відповідач (боржник) звільняється від відповідальності у вигляді пені та штрафу, враховуючи положення ст. 611 ЦК України.

Щодо доводів скаржника про порушення місцевим господарським судом норм процесуального права та не проведення судового засідання в режимі відеоконференції з позивачем, то колегія суддів вважає, що у даному випадку наявність/відсутність порушення судом першої інстанції норм процесуального права не є визначальним.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених ст. 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У п.п. 1-3 ч. 1 ст. 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи (п. 3 ч. 1 ст. 277 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове судове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так як позовні вимоги та апеляційну скаргу частково задоволено, суд відповідно покладає судові витрати на відповідача зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Зоненштайн" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1/24 задоволити частково.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20.02.2024 у справі №918/1/24 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 94, код ЄДРПОУ 34112754) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗОНЕНШТАЙН" (03151, місто Київ, вул.Ушинського, будинок 40, приміщення 212, код ЄДРПОУ 43337374) 191 037,77 грн боргу, 71 069,65 інфляційних втрат, 14 068,75 грн 3% річних та 4 142,84 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.

В решті позову відмовити.

3. Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА "БУРШТИН УКРАЇНИ" (33027, Рівненська обл., місто Рівне, ВУЛИЦЯ КИЇВСЬКА, будинок 94, код ЄДРПОУ 34112754) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗОНЕНШТАЙН" (03151, місто Київ, вул.Ушинського, будинок 40, приміщення 212, код ЄДРПОУ 43337374) 6 214,26 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Господарському суду Рівненської області видати наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття

6. Справу №918/1/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "21" травня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.