СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 травня 2024 року м. Харків Справа № 913/2236/13
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гребенюк Н.В.
за участю секретаря судового засідання Соляник Н.В.
за участю представників сторін:
позивача Кухтик В.М.
відповідача Шевченко Д.В.
третьої особи не з`явився
розглянувши апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» (вх. № 559Л/1) на ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 (суддя Смола С.)
за позовом Акціонерного товариства «Укртрансгаз», м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот», м. Сєвєродонецьк Луганської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «Укргаз-Енерго», м. Київ
про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно у вигляді 132 527,147 тис. куб. м природного газу
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство «Укртрансгаз», яке у подальшому перейменоване на Акціонерне товариство «Укртрансгаз» (далі АТ «Укртрансгаз») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі ПрАТ «Сєвєродонецьке об`єднання Азот»), про зобов`язання відповідача повернути (стягнути) в Єдину газотранспортну систему позивача для покриття дефіциту природного газу, що виник в січні 2013 року, безпідставно набуте майно 132 527,147 тис. куб. м природного газу.
Рішенням господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладені на позивача.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі №913/2236/13 та постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2014 у справі №913/2236/13 рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 залишено без змін.
12.02.2024 через систему «Електронний суд» АТ «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду Луганської області з заявою від 12.02.2024, яка зареєстрована відділом документального забезпечення роботи суду 13.02.2024, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 у поновленні Акціонерному товариству «Укртрансгаз» процесуального строку на подання заяви від 12.02.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 відмовлено.
Заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 12.02.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою місцевого господарського суду, АТ «Укртрансгаз» звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 та прийняти нове рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Також просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на наступне:
- рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі № 913/2236/13 прийнято судовою колегією у складі суддів: Седляр О.О., Фонова О.С. Яресько Б.В., натомість в порушення норм ч. 1 ст. 323, ч. 15 ст. 32 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами розглядав суддя Смола С.В. одноособово, а не у складі колегіїсуддів, крім того суддя не входив до складу колегії суддів, що приймали рішення;
- оскаржувана ухвала, на думку апелянта, не відповідає тим рішенням (ст. 323, 325 ГПК України), які можуть бути прийняті за заявою про перегляд рішення за новоявленими обставинами, крім того ухвалення рішення з порушенням ст. 118, 119 ГПК України протиправно обмежує АТ «Укртрансгаз» у праві касаційного оскарження до Верховного Суду прийнятої судом ухвали, адже ухвала про відмову поновити пропущений процесуальний строк, не входить до переліку ухвал, які підлягають оскарженню у касаційному порядку, що додатково вказує на те, що оскаржувана ухвала не є належним судовим рішенням;
- суд першої інстанції було неправомірно, на думку апелянта, відмовлено у поновленні АТ «Укртрансгаз» процесуального строку на подання заяви від 12.02.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «Укртрансгаз» (вх. № 559Л/1) на ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13. Призначено справу до розгляду на 23.04.2024.
05.04.2024 від представника Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі №913/2236/13 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
22.04.2024 від представника Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» надійшли додаткові пояснення.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2024 оголошено перерву у розгляді справи до 14.05.2024.
В судове засідання, призначене на 14.05.2024, з`явились представник апелянта, відповідача, представник третьої особи не з`явився, хоча був належним чином повідомлений по час та місце проведення судового засідання.
Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації сторонами своїх процесуальних прав, належним чином повідомлено сторін про час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності зазначеного представника.
Щодо розумності строку розгляду справи судова колегія зазначає наступне.
За змістом ч. 2 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Проте, 24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 19.02.2023 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.11.2022 №2738-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
Враховуючи приписи статті 3 Конституції України, зважаючи на наявність активних військових дій та загрози небезпеки на території України, у тому числі в м. Харкові та Харківській області, а також особливого (дистанційного) режиму роботи Східного апеляційного господарського суду, обмеження доступу та відвідування працівниками та суддями будівлі Східного апеляційного господарського суду з міркувань безпеки, розгляд даної апеляційної скарги здійснений судом апеляційної інстанції у межах розумного строку в розумінні положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України у межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладені на позивача.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справі №913/2236/13 та постановою Вищого господарського суду України від 28.04.2014 у справі №913/2236/13 рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 залишено без змін.
12.02.2024 через систему «Електронний суд» АТ «Укртрансгаз» звернулося до господарського суду Луганської області з заявою від 12.02.2024, яка зареєстрована відділом документального забезпечення роботи суду 13.02.2024, про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2024 заява передана на розгляд судді Смолі С.В.
Ухвалою від 15.02.2024 відновлено матеріали справи №913/2236/13 у частині: ухвал господарського суду Луганської області від 23.08.2013, від 10.09.2013, від 26.09.2013, від 15.10.2013, від 07.11.2013, рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13, ухвал Донецького апеляційного господарського суду від 26.12.2013, від 22.01.2014, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014, ухвали Вищого господарського суду України від 17.04.2014 та постанови Вищого господарського суду України від 28.04.2014.
У поданій заяві АТ «Укртрансгаз» просив визнати поважними причини пропуску строку та поновити процесуальний строк подання заяви про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 за нововиявленими обставинами; скасувати рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 та ухвали нове про задоволення позовних вимог.
В обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначив, що підставою для ухвалення господарським судом Луганської області рішення від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 стало рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2012 у справі №5011-74/9393-2012, що згодом було скасовано постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 у справі №5011-74/9393-2012 з направленням справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.
За результатами нового розгляду справи №5011-74/9393-2012 у задоволенні позову ПАТ «Укргаз-Енерго» відмовлено повністю та Північним апеляційним господарським судом у постанові від 05.02.2020 встановлені нові обставини.
Оскаржуваної ухвалою господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 у поновленні Акціонерному товариству «Укртрансгаз» процесуального строку на подання заяви від 12.02.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 відмовлено.
Заяву Акціонерного товариства «Укртрансгаз» від 12.02.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 залишено без розгляду.
Ухвала місцевого господарського суду мотивована тим, що позивачем не доведено належними доказами поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13, що має своїм наслідком необхідність відмови позивачу у поновленні цього процесуального строку та залишення без розгляду його заяви від 12.02.2024 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 1 ст.320 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 ч.2 ст.320 ГПК України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Як уже зазначалось, підставою перегляду рішення господарським судом Луганської області рішення від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 заявником визначено скасування постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 у справі №5011-74/9393-2012 рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2012 у цій справі.
Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України (у редакції станом на 19.02.2015) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.
Пунктом 3 ч.2 ст.113 ГПК України (у редакції станом на 19.02.2015) строк для подання заяви про перегляд судових рішень господарського суду у зв`язку з нововиявленими обставинами у випадку, встановленому пунктом 4 частини другої статті 112 цього Кодексу, - з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, які підлягають перегляду.
Отже, з огляду на набрання 19.02.2015 законної сили постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 у справі №5011-74/9393-2012, АТ «Укртрансгаз» мало право подати відповідну заяву про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 протягом одного місяця, тобто у строк до 20.03.2015.
Водночас АТ «Укртрансгаз» як учасник справи (позивач) у передбачений процесуальним законом строк відповідну заяву не подало.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої цієї статті заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстав, визначених пунктами 2, 3 частини другої та частиною третьою статті 320 цього Кодексу, - не пізніше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.
Колегія суддів бере до уваги, що одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.
За приписами ст.7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.
У п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» (Заява №65518/01) від 06.09.2005 викладено правову позицію, відповідно до якої принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення у справі Ruiz-Mateos). Тобто, невід`ємним принципом права на змагальний судовий процес є надання кожній стороні в судовому провадженні можливості розглянути й оспорити будь-який доказ чи твердження, наведені з метою справити вплив на рішення суду.
Колегія суддів зазначає, що за приписами процесуального закону умовами, які свідчать про наявність підстав для перегляду господарським судом рішення за нововиявленими обставинами, є, зокрема, відсутність спливу строку, встановленого для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Тобто, першочергово при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарський суд вважає за необхідне дослідити питання про закінчення/незакінчення строку для звернення з відповідною заявою, оскільки від останнього залежить можливість вирішення судом питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Згідно до ч.1 ст.115 ГПК України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
У силу приписів ч.ч.1, 5 ст.116 цього Кодексу перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Перебіг строку, закінчення якого пов`язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
Відповідно до ч.1 ст.113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з приписами ч.ч.1, 2 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на дату набрання законної сили рішенням господарського суду Луганської області у справі №913/2236/13 12.02.2014, заява про перегляд указаного рішення за нововиявленими обставинами могла бути подана в строк до 13.02.2024 (включно).
У свою чергу АТ «Укртрансгаз» звернулося до суду з відповідною заявою 12.02.2024, тобто у межах строку, встановленого п.2 ч.2 ст.321 ГПК України.
Враховуючи наведене дійшла висновку, що заявником був пропущений передбачений ч.1 ст.113 ГПК України (у редакції станом на 19.02.2015) місячний строк на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з указаної АТ «Укртрансгаз» підстави, проте дотриманий граничний десятирічний строк для подання такої заяви, встановлений п.2 ч.2 ст.321 ГПК України.
Пунктом 6 ч.3 ст.322 ГПК України передбачено, що до заяви додаються у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
АТ «Укртрансгаз» у заяві від 12.02.2024 викладено клопотання про поновлення встановленого п.3 ч.1 ст.321 ГПК України строку на подання заяви про перегляд рішення господарського суду Луганської області рішення від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Виходячи з правового контексту вищенаведених норм колегія суддів зауважує, що законодавець не передбачив обов`язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він поновленню.
Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини поновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
В обґрунтування клопотання заявник зазначив наступне.
Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 скасовано рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2012 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2012 у справі №5011-74/9393-2012 та направлено справу на новий розгляд.
Як зазначило АТ «Укртрансгаз», відсутність ухваленого остаточного рішення судом касаційної інстанції у справі №5011-74/9393-2012 унеможливило для заявника обґрунтувати свою вимогу про перегляд рішення господарського суду Луганської області рішення від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
АТ «Укртрансгаз» об`єктивно не міг передбачити результат нового розгляду справи №5011-74/9393-2012, та які саме будуть встановлені обставини при новому розгляді і лише після встановлення Північним апеляційним господарським судом у постанові від 05.02.2020, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020, нових обставин, для позивача стало можливим визначити мотиви перегляду рішення від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
Колегія суддів зазначає, що як попередня редакція ГПК України, чинна на момент ухвалення Вищим господарським судом України постанови від 19.02.2015 у справі №5011-74/9393-2012 до 14.12.2017 (ст.112 ГПК України), так і чинна наразі редакція ГПК України (п.3 ч.2 ст.320 ГПК України) визначають безумовною та обґрунтованою підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами виключно сам факт скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Колегія суддів наголошує, що процесуальний закон не вимагає необхідності закінчення нового перегляду, прийняття остаточного рішення у справі та встановлення будь-яких обставин для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Отже зазначені позивачем обставини не можуть вважатися поважною причиною неподання протягом встановленого процесуальним законом місячного (до 14.12.2017) а згодом тридцятиденного строку на подання заяви про перегляд судового рішення у даній справі за нововиявленими обставинами з зазначених позивачем підстав.
На думку колегії суддів, у заявника було достатньо часу з моменту скасування постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 у справі №5011-74/9393-2012 рішення господарського суду м. Києва від 27.09.2012 у цій справі для звернення до суду з 2015 по 2020 рік з відповідною заявою про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 за нововиявленими обставинами.
Також колегія суддів зауважує, що за результатами нового розгляду господарським судом м. Києва ухвалено рішення від 07.07.2015 №5011-74/9393-2012, яке набрало законної сили 05.02.2020, тобто з моменту ухвалення Північним апеляційним господарським судом постанови від 05.02.2020 у справі №5011-74/9393-2012.
Водночас заявником не викладено обставин та не надано доказів того, що заважало йому з моменту прийняття постанови Північним апеляційним господарським судом від 05.02.2020 у справі №5011-74/9393-2012 звернутися до суду з відповідною заявою.
Відносно доводів АТ «Укртрансгаз», що воно об`єктивно не могло передбачити результат нового розгляду справи №5011-74/9393-2012 та які саме будуть встановлені обставини при новому розгляді колегія суддів зазначає наступне.
Як зазначив заявник, Північним апеляційним господарським судом у постанові від 05.02.2020 встановлені нові обставини, а саме факт продажу ПрАТ «Укргаз-Енерго» цього газу НАК «Нафтогаз України» за договором поставки від 29.11.2007 №453/77/П-07, а відтак вимога позивача про визнання за ПрАТ «Укргаз-Енерго» права власності на природний газ в об`ємі 3 992 861,036 тис. куб. м, який зберігався у підземних сховищах газу ДК «Укртрансгаз» згідно з договором зберігання природного газу від 15.03.2006 №116-168-05/55 станом на 01.07.2015, не підлягає задоволенню.
Колегією суддів вказані доводи відхиляються, оскільки заявником необґрунтовано та не надано доказів того, чому саме встановлені Північним апеляційним господарським судом у постанові від 05.02.2020 нові обставини, а не сам факт скасування 19.02.2015 рішення у справі №5011-74/9393-2012, є підставами для перегляду рішення господарського суду Луганської області рішення від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
Колегія суддів зазначає, що на момент прийняття Північним апеляційним господарським судом у постанові від 05.02.2020 у справі №5011-74/9393-2012 був чинним Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, п.3 ч.1 ст.321 якого передбачено, що заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
При цьому, як уже зазначалось, заявник після прийняття Північним апеляційним господарським судом постанови від 05.02.2020 у справі №5011-74/9393-2012 не скористався правом на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили зазначеною постановою, тобто до 06.03.2020 та не навів причин, які б заважали йому це зробити.
Колегія суддів акцентує увагу на тому, що станом на 06.03.2020 карантинні обмеження, на які посилається позивач, ще не були запроваджені.
Колегія суддів також зауважує, що навіть після прийняття остаточного рішення у справі №5011-74/9393-2012 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.05.2020, у АТ «Укртрансгаз» було достатньої часу (більше трьох років) щоб звернутися до суду з такою заявою, але воно цього також не зробило.
Заявник з посиланням на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», Указ Президента України від 13.03.2020 №87 про введення в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.03.2020 «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зазначив, що з огляду на введені тимчасові заборони (обмеження) органами державної (місцевої) влади України, склалися обставини, які не залежали від АТ «Укртрансгаз», однак зумовили об`єктивну неможливість звернення до суду в межах встановленого строку, а також вважає, що передбачені статтею 321 ГПК України строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами були продовжені на строк дії такого карантину.
Відносно вказаних доводів колегія суддів зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (з наступними змінами) установлено на усій території України карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, який у подальшому відповідними постановами неодноразово продовжувався.
02.04.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким, зокрема, внесено зміни до ГПК України та доповнено розділ X «Прикінцеві положення» пунктом 4 такого змісту: «п.4. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 46, 157, 195, 229, 256, 260, 288, 295, 306, 321, 341, 346, 349, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, апеляційного оскарження, залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеляційної скарги, подання заяви про скасування судового наказу, розгляду справи по суті, строки, на які зупиняється провадження, подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами, звернення зі скаргою, оскарження рішення третейського суду, судового розгляду справи, касаційного оскарження, подання відзиву продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)».
У подальшому, 17.07.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18.06.2020 №731-ІХ, пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» якого встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X «Прикінцеві положення» Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» №540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Колегія суддів констатує, що на момент набрання чинності вказаним Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (02.04.2020), встановлений п.3 ч.2 ст.113 ГПК України (у редакції станом на 19.02.2015) місячний строк на звернення до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з указаної АТ «Укртрансгаз» підстави сплинув ще 20.03.2015, тобто до набрання чинності зазначеним законом, а тому не міг бути продовжений на строк дії карантину, оскільки, за загальним правилом, продовжений може бути тільки той строк, який на момент настання обставин щодо його продовження ще не закінчився.
З огляду на викладене указані доводи АТ «Укртрансгаз» колегією суддів відхиляються.
Відносно доводів позивача, що з метою запобігання поширенню короновірусної інфекції АТ «Укртрансгаз» було вимушено перевести працівників на віддалену роботу та виконання трудових обов`язків за місцем проживання, що, в свою чергу, має певний негативний вплив на строки ведення діловодства, опрацювання документів, що надходять в товариство, строки складання, погодження та підписання необхідних процесуальних документів, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною 1 ст.74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Водночас заявником не надано суду доказів на підтвердження наведених ним обставин щодо переведення працівників на віддалену роботу та виконання трудових обов`язків за місцем проживання (відповідних наказів тощо), а також доказів на підтвердження того, що ці обставини унеможливили чи суттєво ускладнили для позивача звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення від 21.11.2013 у даній справі.
Також колегія суддів зауважує, що відповідно до інформації з автоматизованої системи документообігу суду в період дії карантинних заходів позивач 30.03.2021 звертався до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи №913/2236/13.
На вказану заяву судом у листі від 31.03.2021 надано відповідь, що справа №913/2236/13 вважається втраченою.
Указане свідчить про надуманість і безпідставність зазначених доводів позивача, оскільки він мав можливість звернутися із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, а отже, на думку колегії суддів, нічого не заважало йому також звернутися із відповідною заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у справі.
Також позивач зазначив, що негативні наслідки посилились додатково тим, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 на території України введено воєнний стан, у зв`язку із вторгненням на територію України окупаційних військ Російської Федерації та початком повномасштабних бойових дій.
Крім того, послався на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1.
Відносно вказаних доводів суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 08.11.2023 №3429-ІХ «Про затвердження Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Колегія суддів зауважує, що позивачем не викладено обставин, яким саме чином введення воєнного стану в Україні вплинуло на можливість АТ «Укртрансгаз» у 2022-2024 році звернутися до суду із відповідною заявою про перегляд рішення Господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 за нововиявленими обставинами (діяльність підприємства зупинялась, підприємство знаходилось в районі бойових дій, було евакуйовано тощо) та не надано доказів на їх підтвердження.
Відносно посилань заявника на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до ст.141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Отже, єдиним документом, який засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат.
Колегія суддів бере до уваги, що форс мажорні-обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.
Колегія суддів зауважує, що заявником не надано до матеріалів справи відповідного сертифікату про наявність форс-мажорних обставин для звернення позивача у 2022-2023 роках з заявою про перегляд рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 за нововиявленими обставинами.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 13.12.2023 у справі №922/193/23, Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили); вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований «Всім, кого це стосується», тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні; лист ТПП України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів. Кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Ураховуючи викладене, вказані доводи позивача та посилання на лист Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 колегією суддів відхиляються.
Також колегія суддів бере до уваги, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі ЄСІТС), позивач 01.06.2022 о 14:36 зареєстрував Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, тим самим набувши можливість звертатися до суду через функціонал Електронного суду.
Водночас із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у даній справі позивач звернувся через «Електронний суд» тільки 12.02.2024, тобто більше ніж через 1 рік і 8 місяців з моменту реєстрації в Електронному суді.
Колегія суддів наголошує, що попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року).
Колегія суддів звертає увагу на важливість дотримання при перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами принципу юридичної визначеності. Європейський суд з прав людини у рішеннях від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.40) та від 29 жовтня 2015 року у справі «Устименко проти України» (п.46) неодноразово акцентував увагу на тому, що одним із основних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу «res judicata» принципу остаточності рішення суду, згідно з яким жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного й обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами.
При цьому, необхідною передумовою дотримання зазначеного принципу є вчинення заявником процесуальних дій саме з дотриманням строків, зокрема, звернення з заявою про перегляд рішення суду у справі, яке набрало чинності.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.02.2024 у справі №990/270/23, поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Частинами 6, 7 ст.119 ГПК України передбачено, що про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Щодо твердження апелянта про розгляд заяви неповноважним складом суду колегія суддів зазначає наступне.
Апелянтом зазначено, що заяву розглянуто неналежним складом суду, чим порушено ч. 1 ст. 323 і ч. 15 ст. 32 ГПК України, а, отже, це є підставою для скасування ухвали.
Відповідно до положень частини 1 ст. 32 ГПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Згідно з підпунктом 17.4 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи визначення судді або колегії суддів (суддідоповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу.
Положення про автоматизовану систему документообігу суду затверджено рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 N 30 . Порядок розподілу судових справ між суддями врегульовано пунктом 2.3. цього Положення.
Відповідно до підпункту 2.3.2. цього пункту визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється автоматизованою системою шляхом: автоматизованого розподілу судових справ під час реєстрації відповідної судової справи; пакетного автоматизованого розподілу судових справ після реєстрації певної кількості судових справ; розподілу судових справ шляхом передачі судової справи раніше визначеному у судовій справі судді; визначення складу суду з метою заміни судді (суддів); повторного автоматизованого розподілу судових справ.
Підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. цього Положення передбачені випадки коли судові справи, що надійшли, не розподіляються щодо конкретного судді.
Результатом автоматичного визначення складу колегії суддів є протокол автоматичного визначення складу колегії суддів (додаток 2), що автоматично створюється автоматизованою системою (підпункт 2.3.23 Положення).
Апелянт, зазначивши в апеляційній скарзі, що передача заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відбулася з порушенням частини 15 ст. 32 ГПК України, доказів того, що на час здійснення автоматизованого розподілу поданої ним заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами існували умови для передачі зазначеної заяви суддям, які у 2013 році ухвалювали рішення, та були відсутні передбачені підпунктом 2.3.3. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду підстави коли судові справи, що надійшли, не розподіляються щодо конкретного судді, не надано.
Разом з тим, передача заяви ПАТ «Укртрансгаз» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13 судді Смола С.В. відбулася на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, що відповідає вимогам Положення про автоматизовану систему документообігу суду.
Зазначені твердження узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.12.2020 по справі №922/3341/16.
Щодо твердження позивача про необхідність колегіального розгляду зави, колегія суддів зазначає, що згідно частини 2 ст. 325 ГПК України справа щодо заяв про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ГПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Статтею 33 ГПК України встановлено, що будь-яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного і спрощеного позовного провадження.
Таким чином, процесуальним законодавством встановлено, що заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається за правилами спрощеного позовного провадження і розглядаються одноособовим складом суду.
Щодо твердження апелянта про порушення судом ст. 118, 323, 325 ГПК України колегія суддів зазначає наступне.
Апелянт в апеляційній скарзі наголошує, що суд першої інстанції неправомірно застосував ст. 118 ГПК України та залишив заяву без розгляду, обґрунтовуючи це тим, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не є заявою з процесуальних питань, а за своїм процесуальним призначенням направлена на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі і регулюється Главою 3 розділу ІV ГПК України, нормами якої не передбачено залишення заяви без розгляду.
Однак, таке твердження апелянта є помилковим, з огляду на те, що ст. 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Приписами статті 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Статтею 321 ГПК України визначені строки подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 322 ГПК України у разі пропуску строку на подання заяви така заява має містити клопотання про його поновлення.
Тобто, строки на подання заяви про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами передбачені Господарським процесуальним кодексом України, а, отже, ці строки є процесуальними, порядок застосування яких врегульовано главою 6 ГПК України і суд, перш ніж розглядати заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити дотримання заявником цих строків.
Залишення заяви без розгляду, по суті, це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи.
Таким чином, першочергово при розгляді заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарський суд має дослідити питання про закінчення/незакінчення строку для звернення з відповідною заявою, оскільки від останнього залежить можливість вирішення судом питання про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Так, у разі відмови у поновленні процесуального строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами господарські суди виносять ухвалу про залишення заяви без розгляду із застосуванням норм ст. 118 ГПК України.
Так, у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 по справі №2-22499/03-17/248-07/19 зазначено: «Таким чином, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.06.2008 у справі № 2-22499/03-17/248-07/19 подана після спливу більше десяти років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, врахувавши, що визначені в частині другій статті 321 ГПК України строки не можуть бути поновлені, мав залишити таку заяву без розгляду на підставі ст. 118 ГПК України. Натомість апеляційний господарський суд розглянув таку заяву, надав оцінку обставинам, які заявник вважає нововиявленими та відмовив у її задоволенні, в тому числі з підстав пропуску строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Зазначене свідчить про порушення судом апеляційної інстанції норм ст. ст. 118, 321 ГПК України».
Постанова Верховного Суду від 29.11.2021 по справі №904/4470/16 містить наступний висновок: «Таким чином, Верховний Суд вважає, що суд апеляційної інстанції, встановивши, що заява АТ "Дніпропетровськгаз" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.10.2016 у справі № 904/4470/16 подана після спливу більше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили, врахувавши, що визначені в частині другій статті 321 ГПК України строки не можуть бути поновлені, мав залишити таку заяву без розгляду на підставі статті 118 ГПК України».
Також, питання застосування в подібних правовідносинах ст. 118 ГПК України порушено в постанові Верховного Суду від 12.12.2023 у справі №914/927/19, зокрема, в п. 34 постанови Верховним Судом зазначено: «Колегія суддів відхиляє посилання скаржника, викладені на обґрунтування поважності пропуску ним строку звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали господарського суду Львівської області від 02.09.2019, оскільки положення статей 116- 119 ГПК України, якими вичерпно регулюються правовідносини щодо початку, закінчення, зупинення, поновлення та щодо наслідків пропуску процесуальних строків, в тому числі присічного (преклюзивного), визначеного пунктом 1 частини 2 статті 321 цього Кодексу, не передбачають, а отже, не допускають можливості переривання процесуальних строків».
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що господарським судом Луганської області в ухвалі від 19.02.2024 з урахуванням обставин справи, правомірно застосована норма ст. 118 ГПК України.
Апелянт зазначає, що суду слід було приймати рішення не у відповідності до ст. 118 ГПК України, а у відповідності до ст. 323, 325 ГПК України.
Однак, така позиція апелянта є безпідставною і не може бути взята до уваги, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 323 ГПК України протягом п`яти днів після надходження заяви до суду суддя (суддя-доповідач) перевіряє її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу і вирішує питання про відкриття провадження за нововиявленими чи виключними обставинами, про що постановляє відповідну ухвалу.
Тобто, зазначеною нормою читко встановлено, що суддя, перш ніж відкрити провадження за заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, має перевірити її відповідність вимогам статті 322 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 322 ГПК України передбачено, що у разі пропуску строку на подання заяви така заява має містити клопотання про його поновлення.
Таким чином, в даному випадку, до розгляду заяви по суті, господарський суд мав з`ясувати питання дотримання заявником процесуальних строків подання заяви, розглянути клопотання про поновлення цих строків і за результатами розгляду або відкрити провадження або залишити таку заяву без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:
відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;
задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;
скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Вказана норма визначає повноваження суду саме за наслідками перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Тобто, після відкриття провадження і розгляду заяви по суті.
В даному випадку розгляду заяви по суті не відбулось, оскільки заява залишена без розгляду на стадії перевірки її судом на відповідність вимогам статті 322 ГПК України через відмову у задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку на подання зазначеної заяви.
Таким чином, судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваної ухвали не допущено порушення норм статей 323, 325 ГПК України.
Щодо відмови у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції належним чином досліджено обставини на які позивач посилається як на підставу для поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та правомірно відмовлено у задоволенні зазначеного клопотання, оскільки позивачем не доведено належними доказами поважності причин пропуску встановленого законом процесуального строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
Враховуючи вищенаведене у сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та залишено без розгляду заяву АТ «Укртрансгаз» від 12.02.2024 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Луганської області від 21.11.2013 у справі №913/2236/13.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали та не є підставою для її скасування.
З огляду на викладене та враховуючи, що місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було дотримано норми процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при перегляді оскаржуваної ухвали судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а тому ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 залишити без змін.
У відповідності до статті 129 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу АТ «Укртрансгаз» (вх. № 559Л/1) на ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Луганської області від 19.02.2024 у справі № 913/2236/13 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 21.05.2024
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко
Суддя Н.В. Гребенюк
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.05.2024 |
Оприлюднено | 24.05.2024 |
Номер документу | 119210361 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг енергоносіїв |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Слободін Михайло Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні