Постанова

від 15.05.2024 по справі 922/4282/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2024 року м. Харків Справа № 922/4282/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В. , суддя Плахов О.В.

при секретарі Семенові О.Є.

за участю:

позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) адвокат Мацков О.Г., ордер серії АХ№1183409;

відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом) не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвоката Савченко В.А. (вх. №431Х/1-18)

на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі №922/4282/23, ухвалене в приміщенні господарського суду Харківської області (суддя Трофімов І.В.), повний текст якого складено 06.02.2024 року

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ АГРО", Харківська область, м. Чугуїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС", м. Харків про та зустрічним позовом до про стягнення 659'809,91 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ АГРО", Харківська область, м. Чугуїв, вул. Добролюбова, 50) стягнення 4'866'271 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі № 922/4282/23 первісний позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ АГРО" основний борг у розмірі 463'326,08 грн., пеню в розмірі 105'359,07 грн., штраф у розмірі 46'332,60 грн., 3% річних у розмірі 14'509,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 30'283,08 грн. та суму судового збору у розмірі 9897,15 грн.; у задоволенні зустрічного позову відмовлено; витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову залишено за позивачем за зустрічним позовом.

Представник ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС"адвокат Савченко В.А. з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ "КАРАТ АГРО" до ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" про стягнення заборгованості відмовити; зустрічний позов задовольнити, стягнути з ТОВ "КАРАТ АГРО" на користь ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" грошові кошти у сумі 4 866 271,00 грн.

Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує на таке.

Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України та вимог договору, товар вважається поставленим та переданим ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" виключно в момент завантаження в FCA (франко-вагон), які надані ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" продавцю, ТОВ "КАРАТ АГРО" за адресою: ПП "ЯНТАР-21" 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд.13.

ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надавало ТОВ "КАРАТ АГРО" переліку вагонів для завантаження товару, не надсилало реєстру вагонів; наявні докази поставки товару можуть свідчити виключно про поставлення товару іншій особі, відвантаження у вагони, які надані іншою особою.

У зв`язку з тим, що ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надавало переліку вагонів, в які мав завантажуватися товар, у нього були відсутні вагони для навантаження товару, ТОВ "КАРАТ АГРО" не могло здійснити ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" поставку товару, оскільки ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не мало вагонів для завантаження та було позбавлене можливості прийняти товар; відбулося можливе поставлення товару ТОВ "КАРАТ АГРО" та його завантаження у вагони, що належали чи були зафрахтовані третіми особами .

ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не фрахтувало вагони, не надавало переліку вагонів; згідно відповіді від 11.12.2023року, ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" не мало жодних правовідносин з ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

У відповідності до п. 6.1.2 договору, продавець в момент поставки зобов`язаний був надати покупцю документи зазначені в п.6.2 договору; такі документи ТОВ "КАРАТ АГРО" ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надавало, доказів зворотного позивачем не надано.

З наданих позивачем товарно-транспортних накладних вбачається факт можливого перевезення кукурудзи від ТОВ "КАРАТ АГРО" до завантажувача ПП "ЯНТАР-21" згідно договору №22/06-1 від 22.06.2022 року, тобто наявність правовідносин між ТОВ "КАРАТ АГРО" та ПП "ЯНТАР 21" і жодним чином не підтверджується поставка товару ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

Акт звірки взаємних розрахунків за період 14.09.2022 року 29.06.2023 року не є доказом поставки товару та може бути доказом наявності взаємних розрахунків між сторонами по договору.

Реєстрація податкових накладних (факт реєстрації не підтверджений жодним доказом, відсутні докази наявності податкових накладних) не є беззаперечним доказом господарської операції з поставки товару за договором №20220909-001 від 06.09.2022 року.

Складання податкової накладної та її надсилання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних проводиться виключно продавцем (постачальником) товару без участі при реєстрації податкової накладної покупцем (отримувачем); вказана обставина підтверджується формою податкових накладних, наданих ТОВ "КАРАТ АГРО".

ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" позбавлено можливості самостійно відкоригувати податкові накладні №2 від 14.09.2022 року, №14 від 15.09.2022 року №15 від 15.09.2022 року №17 від 16.09.2022 року та №18 від 17.09.2022 року, які були виписані ТОВ "КАРАТ АГРО".

У відповідності до змісту ст.192 ПК України, п. 24 наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 року "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" та листа ДФСУ від 27.11.2018 року № 36942/7/99-99-15-03-02-17, обов`язок щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка помилково складена за операцією що не відбулась, належить постачальнику товару, тобто ТОВ "КАРАТ АГРО".

ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не має можливості самостійно зареєструвати розрахунок коригування до вказаних податкових накладних.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 року, суддею доповідачем у справі визначено суддю Терещенко О.І. та сформовано колегію суддів у складі: головуюча суддя Терещенко О.І., суддя Тихий П.В., суддя Плахов О.В.

Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією проти України. Указами Президента України Про продовження строку дії воєнного стану в Україні №133/2022 від 14.03.2022 року, №573/2022 від 15.08.2022 року, №757/2022 від 07.11.2022 року, №58/2023 від 06.02.2023 року, №254/2023 від 01.05.2023 року, №451/2023 від 26.07.2023 року, №734/2023 від 06.11.2023 року, №49/2024 від 05.02.2024 року, №271/2024 від 06.05.2024 року відповідно продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Наказом Східного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 року № 03 Про встановлення особливого режиму роботи суду в умовах воєнного стану встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану з 01.04.2022 року та запроваджено відповідні організаційні заходи, зокрема: рекомендовано учасникам судових справ утриматись від відвідування суду, свої процесуальні права та обов`язки, передбачені ГПК України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 року апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвоката Савченко В.А. на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі залишено без руху; останнього зобов`язано усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та роз`яснено, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без руху апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвоката Савченко В.А. на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі, зокрема виходив з такого.

У відповідності до ч. 4 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Законом України від 26.05.2021 року № 2147а-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" до статті 4 Закону України "Про судовий збір" включено частину третю, відповідно до якої при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (підпункт "б" підпункту 1 пункту 17 § 1 розділу 4).

З урахуванням вказаних положень та висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.11.2022 року у справі № 916/228/22, а також з огляду на обставини подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду апеляційної інстанції становить 99 469, 46 грн.

Апелянтом до матеріалів апеляційної скарги додано платіжну інструкцію №237 від 13.02.2024 року про сплату останнім 1000, 00 грн. за подання апеляційної скарги та не надано доказів про сплату судового збору в порядку та розмірі, встановленому Законом України Про судовий збір.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 року, зокрема витребувано з господарського суду Харківської області матеріали справи №922/4282/23; вчинено інші процесуальні дії.

26.02.2024 року на адресу суду від апелянта надійшло клопотання (вх.№ 2864), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просив продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги, у зв`язку із скрутним матеріальним станом.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 04.03.2024 року, зокрема продовжено апелянту - представнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвокату Савченко В.А. процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги, викладених в ухвалі Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2024 року у справі, щодо сплати судового збору в сумі 98 469,46 грн. протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали; вчинено інші процесуальні дії.

14.03.2024 року на адресу суду від апелянта надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 16.02.2024 року щодо сплати судового збору в сумі 98 469,46 грн. (вх.№3754), яку, разом з додатками долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвоката Савченко В.А. на рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі 922/4282/23; учасникам справи встановлено строк - не пізніше 15 днів з моменту вручення даної ухвали, протягом якого вони мають право подати відзив на апеляційну скаргу, який повинен відповідати вимогам ч.2 статті 263 Господарського процесуального кодексу України, з доказами надсилання його апелянту; призначено справу до розгляду на "17" квітня 2024 р. о 10:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; запропоновано учасникам справи свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, реалізовувати з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі Електронний суд; учасникам судового процесу необхідно повідомити суд про їх номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або інші засоби зв`язку, зокрема, мобільного (за їх наявності), які можуть бути використані для викликів або повідомлень; запропоновано учасникам справи визначитися із своєю явкою у судове засідання (можливістю його проведення за відсутністю представника) шляхом своєчасного повідомлення суду; попереджено, що неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

20.03.2024 року на адресу суду з господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/4282/23 (вх.№ 4141).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.04.2024 року, зокрема оголошено перерву у розгляді справи до "02" травня 2024 р. о 09:30 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №131; вчинено інші процесуальні дії.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.05.2024 року, зокрема оголошено перерву у розгляді справи до "15" травня 2024 р. о 09:15 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, зал судового засідання №132; вчинено інші процесуальні дії.

08.05.2024 року на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРАТ АГРО" надійшло клопотання про виклик свідка (вх.№ 6421), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просить викликати в судове засідання свідка - головного бухгалтера ТОВ "КАРАТ АГРО" Суховій Наталію Миколаївну, зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , в обґрунтування якого вказує на те, що податкові накладні затверджувались в програмі M.E.DOC електронним цифровим підписом директора ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" Малишевою Вікторією Олександрівною та скріплювались електронною печаткою ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС"; в програмі M.E.DOC в протоколі до кожної податкової накладної видно як поетапно формувалась, затверджувалась контрагентом та реєструвалась податкова накладна; в матеріалах справи наявна заява свідка головного бухгалтера ТОВ "КАРАТ АГРО" Суховій Наталії Миколаївни, в якій зазначено про можливість надати в судове засідання комп`ютер та продемонструвати в програмі M.E.DOC зазначені електронні документи для огляду, а тому є важливим з`ясування питання затвердження ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" податкових накладних перед їх реєстрацією в ДФС; вартість поставленого товару, що зазначено в видаткових накладних, акті звірки взаємних розрахунків та податкових накладних є однаковими та є доказом поставки товару на адресу ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

15.05.2024 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвоката Савченко В.А. надійшло клопотання (вх.№6717), яке долучено до матеріалів справи, в якому останній просить відкласти розгляд справи, яке обґрунтоване тим, що у зв`язку з воєнними діями та загостренням бойових дій у безпосередній близькості від міста Харків, адвокат Савченко В.А., змушений вивезти свою родину (дружина та двоє малолітніх дітей) у більш безпечне місце перебування, в результаті чого буде відсутній в місті Харків з 12.05.2024 року по 17.05.2024 року.

Колегія суддів, розглянувши клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Відкладення розгляду справи є правом суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Судом апеляційної інстанції було надано учасникам справи достатньо часу на подання усіх необхідних на їх думку документів та пояснень у справі, або ж викладення під час публічних слухань своїх аргументів, які можуть бути висловлені в письмових та додаткових поясненнях.

Отже, апелянт був завчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні.

Разом з цим, за змістом ч. 1 ст. 273 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

Судом апеляційної інстанції враховується принцип ефективності судового процесу, який діє у господарському судочинстві і направлений на недопущення затягування процесу, а також положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що справа має бути розглянута судом у розумний строк.

Виходячи з викладеного та беручи до уваги положення ч. 11 ст. 270 ГПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Разом з цим, колегія суддів, розглянувши клопотання ТОВ "КАРАТ АГРО" про виклик свідка, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, з огляду на таке.

Так, в обґрунтування заявленого клопотання, ТОВ "КАРАТ АГРО" посилається на те, що податкові накладні затверджувались в програмі M.E.DOC електронним цифровим підписом директора ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" ОСОБА_1 та скріплювались електронною печаткою ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС"; в програмі M.E.DOC в протоколі до кожної податкової накладної видно як поетапно формувалась, затверджувалась контрагентом та реєструвалась податкова накладна; в матеріалах справи наявна заява свідка головного бухгалтера ТОВ "КАРАТ АГРО" ОСОБА_2 , в якій зазначено про можливість надати в судове засідання комп`ютер та продемонструвати в програмі M.E.DOC зазначені електронні документи для огляду, а тому, як зазначає заявник є важливим з`ясування питання затвердження ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" податкових накладних перед їх реєстрацією в ДФС; вартість поставленого товару, що зазначено в видаткових накладних, акті звірки взаємних розрахунків та податкових накладних є однаковими та є доказом поставки товару на адресу ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

За змістом ст. 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання. В ухвалі про виклик свідка суд попереджає свідка про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання.

Виходячи з викладених положень процесуального законодавства, слід зазначити, що свідок може бути викликаний для допиту лише у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам у справі.

Таким чином, обов`язковою умовою для вирішення судом питання про виклик свідка є дослідження викладених свідком у заяві обставин, які мають значення для справи. При цьому, неподання стороною до суду заяви свідка виключає можливість встановлення судом вказаних обставин, а, отже, має наслідком відсутність правових підстав для виклику особи, якою не було викладено свої показання письмово, для її допиту у судовому засіданні. Приписами ГПК України не передбачено повноважень суду щодо покладення на особу, якою не було викладено свої пояснення у заяві свідка, обов`язку з`явитись у судове засідання для надання пояснень щодо обставин, які входять до предмета доказування.

Вказане відповідає правовим висновкам, наведеним у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі №918/36/19 та від 03.10.2019р року у справі №910/2122/19, де, зокрема зазначено на те, що передумовою для виклику свідка для допиту є суперечливість обставин, викладених свідком у заяві, іншим доказам, або у разі наявності у суду сумнівів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

За матеріалами справи, 20.11.2023 року на адресу господарського суду Харківської області від ТОВ "КАРАТ АГРО" надійшла заява свідка головного бухгалтера ОСОБА_2 .

Так, з заяви свідка ОСОБА_2 слідує таке: ОСОБА_2 працює головним бухгалтером ТОВ "КАРАТ АГРО"; між ТОВ "КАРАТ АГРО" та ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" був укладений договір поставки від 06.09.2022 року; ТОВ "КАРАТ АГРО" та ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" обмінювались документами, використовуючи послуги Нової Пошти; був підписаний договір від 06.09.2022 року в двох примірниках та направлений на підпис директору ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС"; через деякий час ОСОБА_2 отримала підписаний зі сторони ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" договір та довіреність №60922 від 06.09.2022 року; отримувала та відправляла документи головний бухгалтер ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" ОСОБА_3 , так вона назвала себе при спілкуванні за телефоном 0930530899; так само проходив обмін іншими документами, а саме видатковими накладними №136 від 14.09.2022 року, №138 від 15.09.2022 року, №139 від 15.09.2022 року, №140 від 16.09.2022 року, №141 від 17.09.2022 року, а пізніше Актом звірки взаємних розрахунків по стану за період 14.09.2022 року 29.06.2023 року; після поставки кукурудзи (перша партія), ОСОБА_2 формувалися податкові накладні в програмі M.E.DOC, в яких відображені кількість, ціна, вартість доставленої кукурудзи; ці податкові накладні, перед реєстрацією в ДФС, ОСОБА_2 відправляла за допомогою програми M.E.DOC на адресу ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" на підтвердження; після того як ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" перевіряло правильність даних вказаних у податкових накладних, воно затверджувало ці накладні шляхом підписання електронним цифровим підписом директора ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" Малишевої В.О.; після того як в програмі M.E.DOC з`являвся статус затверджено контрагентом, податкові накладні відправлялись на реєстрацію в ДФС; в програмі M.E.DOC в протоколі до кожної податкової накладної видно поетапно як формувалась, затверджувалась та реєструвалась податкова накладна; при необхідності ОСОБА_2 має можливість надати в судове засідання комп`ютер та продемонструвати в програмі M.E.DOC зазначені електронні документи для огляду.

Беручи до уваги те, що свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, а у суду апеляційної інстанції при дослідженні вказаної заяви свідка не виникло сумнівів у її достовірності чи повноті, правових підстав для задоволення клопотання про виклик свідка, не має.

Разом цим, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на присутність у судовому засіданні уповноваженого представника ТОВ "КАРАТ АГРО".

У судовому засіданні 17.04.2024 року, 02.05.2024 року та 15.05.2024 року представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом) у судовому засіданні 17.04.2024 року та 02.05.2024 року просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ТОВ "КАРАТ АГРО" до ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" про стягнення заборгованості відмовити; зустрічний позов задовольнити, стягнути з ТОВ "КАРАТ АГРО" на користь ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" грошові кошти у сумі 4 866 271,00 грн.; у судове засідання, призначене в приміщенні Східного апеляційного господарського суду "15" травня 2024 р. о 09:15 год. не з`явився, хоча належним чином були повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції; розгляд справи закінчено судом за його відсутності.

Ухвали суду від 18.03.2024 року, від 17.04.2024 року та від 02.05.2024 року надіслано ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" та ТОВ "КАРАТ АГРО" до електронного кабінету в системі "Електронний суд".

05.10.2021 року офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) ЄСІТС: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку, в зв`язку з чим, відповідно до частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в добровільному порядку.

Відповідно до пункту 17 глави 1 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС особам, які зареєстрували "Електронний кабінет", суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до "Електронного кабінету" таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Абзацом 5 пункту 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС передбачено, що особам, які не мають зареєстрованих "Електронних кабінетів", документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2022 року у справі №906/184/21, від 02.11.2022 року у справі №910/14088/21, від 29.11.2022 року у справі №916/1716/20, від 22.12.2022 року у справі №922/40/22, де, зокрема, вказано на те, що чинним процесуальним законодавством передбачено два способи належного повідомлення сторони про дату, час та місце судового засідання - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через "Електронний кабінет", у тому числі шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем ЄСІТС у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Таким чином, надсилання судового рішення в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету).

Також, інформацію про дату, час та місце розгляду справи було розміщено на офіційному веб-сайті Східного апеляційного господарського суду веб-порталу "Судова влада України" у розділі "Повідомлення для учасників судового процесу" розділу "Громадянам".

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвали суду апеляційної інстанції від 18.03.2024 року, від 17.04.2024 року та від 02.05.2024 року у встановленому порядку внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень та інформація у справі, що розглядається розміщена за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/ та www.hra.arbitr.gov.ua/sud5039.

Статтею 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачено, що в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Навіть в умовах воєнного стану конституційне право особи на судовий захист не може бути обмеженим.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій уведено воєнний стан, здійснюється лише судами. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

Запровадження воєнного стану у країні не може слугувати самостійною та достатньою підставою для відтермінування вирішення спору (не здійснення розгляду справи).

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи, розгляд заяви про скасування рішення третейського суду здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено учасникам справи необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом та відповідача за первісним позовом ( позивача за зустрічним позовом), перевіривши повноту встановлення господарським судом першої інстанції неоспорених обставин справи, колегія суддів встановила наступне.

06 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРАТ АГРО" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" (далі покупець) укладено договір поставки № 20220906-001 (далі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити та передати у власність покупця сільськогосподарську продукцію, зазначену у п. 1.1. договору (що надалі іменується - товар), на умовах, передбачених цим договором, а покупець зобов`язався прийняти у продавця товар, який за якістю та кількістю відповідає умовам, визначеним договором, та оплатити його вартість.

Відповідно до пункту 1.1. договору продавець зобов`язався поставити кукурудзу врожаю 2021 у кількості 1350 т, а покупець прийняти та оплатити товар на загальну суму 5'399'997,03 грн.

Умови поставки містяться в п. 1.6. Договору: FCA (франко-вагон) за адресою: Приватне Підприємство "ЯНТАР-21" 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд.13.

Термін поставки: до 20.09.2022 року (п. 1.7. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору продавець має передати товар експедитору покупця на станції відвантаження, який завантажений у вагони, надані експедитором покупця.

Покупець або експедитор зобов`язується надати вагони технічно придатні для навантаження у місці призначення у період з 12.09.2022 року по 18.09.2022 року (п. 5.4. договору).

Пунктом 5.5. договору передбачено, що з моменту прийняття товару до перевезення, а саме оформлення залізничної накладної, усі ризики, пов`язані з втратою товару, переходять до покупця.

Пломбування вагонів та оформлення залізничних накладних покупець організовує самостійно (п. 5.7. договору).

Згідно з п. 5.9. договору право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент здійснення поставки.

20% від загальною вартості товару, а саме 1'079'999,41 грн., покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця на протязі 3 робочих днів з дати оформлення видаткової накладної на товар (пп. 6.1.1. Договору).

80% від загальною вартості товару, а саме 4'319'997,62 грн., покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця на протязі 3 робочих днів після вивантаження товару в пункті призначення згідно видаткової та надання документів, зазначених в п.6.2 договору (пп. 6.1.2. договору).

Пунктом 6.2 договору визначений перелік документів, що мають бути надані продавцем.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що ТОВ "КАРАТ АГРО" належним чином виконало зобов`язання за договором, а саме з 14 по 17 вересня 2022 року передало у власність ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" кукурудзу врожаю 2021 року у кількості 1332,4 т на загальну суму 5'329'597,08 грн.

Протягом періоду з 22.09.2022 року по 20.03.2023 року ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" сплатило на користь ТОВ "КАРАТ АГРО" грошові кошти на загальну суму 4'866'271 грн.

ТОВ "КАРАТ АГРО" посилається на те, що в порушення вимог п. 6.1. договору ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" до теперішнього часу не здійснило оплату за отриманий товар у повному обсязі, у зв`язку з чим просить стягнути з відповідача за первісним позовом заборгованість за Договором у сумі 463'326,08 грн. (5'329'597,08 грн. - 4'866'271 грн.).

Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача за первісним позовом до господарського суду Харківської області, в якому останнє просило стягнути з відповідача за первісним позовом суму боргу в розмірі 463'326,08 грн., пеню у розмірі 105'359,07 грн., штраф 10% від неоплаченої вартості товару у розмірі 46'332,60 грн., 3% річних у розмірі 14'509,08 грн., інфляційні втрати у розмірі 30'283,08 грн. та суму судового збору у розмірі 9897,15 грн.

08.11.2023 року до господарського суду Харківської області від ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" надійшла зустрічна позовна заява до ТОВ "КАРАТ АГРО" про стягнення грошових коштів у сумі 4'866'271 грн., в обґрунтування якої позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідач за зустрічним позовом взятих на себе зобов`язань відповідно до спірного договору поставки не виконав, товар у відповідності до п. 1.7. договору не поставив.

31.01.2024 року господарським судом Харківської області ухвалено оскаржуване рішення, з підстав викладених вище.

Переглянувши справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод справи про цивільні права та обов`язки осіб, а також справи про кримінальне обвинувачення мають бути розглянуті у суді впродовж розумного строку. Ця вимога спрямована на швидкий захист судом порушених прав особи, оскільки будь-яке зволікання може негативно відобразитися на правах, які підлягають захисту. А відсутність своєчасного судового захисту може призводити до ситуацій, коли наступні дії суду вже не матимуть значення для особи та її прав.

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Ryabykh.Russia" від 24.07.2003 року, "Svitlanav. Ukraine" від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, договір, що укладений між сторонами, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1-2 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а покупець зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Так, з видаткових накладних № 136 від 14.09.2022 року, № 138 від 15.09.2022 року, № 139 від 15.09.2022 року, № 140 від 16.09.2022 року, № 141 від 17.09.2022 року на загальну суму 5'329'597,08 грн. слідує, що вони були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.(ч.2 ст.9 вказаного Закону).

Визначальною ознакою господарської операції у розумінні статей 1, 3, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 року у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 року у справі №914/2267/18).

Підпунктом 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 (далі - Положення), визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Відповідно до п. 2.4 Положення обов`язковими реквізитами документа є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, первинні документи повинні містити відомості, які підтверджують вчинення господарської операції, на виконання якої вони складаються, у зв`язку з чим вчинення певної господарської операції фіксуватиметься документально, що в сукупності свідчить про підтвердження між учасниками такої операції певних прав та обов`язків, зокрема, і щодо обов`язку сплатити певну суму коштів, яка складатиме еквівалент певної вартості наданих послуг.

Підписання ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" видаткових накладних, які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", і які відповідають вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксують факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 року у справі № 916/922/19, де, зокрема, вказано на те, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).

Так, вище вказано, що у договорі сторони погодили, що поставка здійснюється на умовах FCA (франко-вагон) за адресою: Приватне Підприємство "ЯНТАР-21" 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд.13.

Матеріали справи містять: 1) товарно-транспортні накладні; 2) договір про надання послуг по навантаженню від 22 червня 2022 року між Приватним підприємством "ЯНТАР" та ТОВ "КАРАТ АГРО"; 3) акт наданих послуг № 11 від 16 вересня 2022 року.

Отже, матеріалами справи підтверджено факт доставки ТОВ "КАРАТ АГРО" товару в місце поставки, приймання товару Приватним підприємством "ЯНТАР-21" та завантаження його в залізничні вагони.

При цьому, за умовами п. 5.4 договору саме на покупця -ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" покладено обов`язок надання вагонів.

Аргументи апелянта на те, що відповідно до приписів ст. 664 ЦК України та вимог договору, товар вважається поставленим та переданим ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" виключно в момент завантаження в FCA (франко-вагон), які надані ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" продавцю, ТОВ "КАРАТ АГРО" за адресою: ПП "ЯНТАР-21" 61009, м. Харків, вул. Достоєвського, буд.13; ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надавало ТОВ "КАРАТ АГРО" переліку вагонів для завантаження товару, не надсилало реєстру вагонів; наявні докази поставки товару, як зазначає апелянт можуть свідчити виключно про поставлення товару іншій особі, відвантаження у вагони, які надані іншою особою; у зв`язку з тим, що ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надавало переліку вагонів, в які мав завантажуватися товар, у нього були відсутні вагони для навантаження товару, ТОВ "КАРАТ АГРО" не могло здійснити ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" поставку товару, оскільки ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не мало вагонів для завантаження та було позбавлене можливості прийняти товар; відбулося можливе поставлення товару ТОВ "КАРАТ АГРО" та його завантаження у вагони, що належали чи були зафрахтовані третіми особами, ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не фрахтувало вагони, не надавало переліку вагонів; згідно відповіді від 11.12.2023року, ТОВ "ГРЕЙНСВАРД" не мало жодних правовідносин з ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС", не приймаються, з огляду на наступне.

Так, договором було передбачено строк поставки до 20.09.2022 року (п. 1.7. договору).

Отже, у випадку неналежного виконання продавцем свого обов`язку з поставки товару покупець мав право вимагати від продавця поставити товар та нарахувати пеню за порушення строків поставки товару відповідно до п. 7.3. договору.

Доказів звернення ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" до ТОВ "КАРАТ АГРО" з вимогою щодо поставки продавцем товару або сплати пені за порушення строків поставки товару, матеріали справи не містять.

Разом з цим, матеріали справи містять докази часткової оплати ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" товару на загальну суму 4'866'271 грн., що становить більше 90% від загальної вартості поставленого товару.

Господарський суд першої інстанції обгрунтовано вказав, на те, що оскільки умовами спірного договору передбачена остаточна оплата (80 % від загальної вартості товару) протягом 3 робочих днів після вивантаження товару в пункті призначення, здійснення ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" оплати в розмірі 90% від загальної вартості поставленого товару, також, підтверджує факт належного виконання ТОВ "КАРАТ АГРО" обов`язку з поставки товару.

Також, не приймаються аргументи апелянта на те, що з наданих позивачем товарно-транспортних накладних вбачається факт можливого перевезення кукурудзи від ТОВ "КАРАТ АГРО" до завантажувача ПП "ЯНТАР-21" згідно договору №22/06-1 від 22.06.2022 року, тобто наявність правовідносин між ТОВ "КАРАТ АГРО" та ПП "ЯНТАР 21" і жодним чином, як вказує апелянт не підтверджується поставка товару ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

Відповідно до умов договору сам факт прийняття товару для перевезення та факт оформлення залізничної накладної є моментом виконання продавцем своїх зобов`язань.

Продавець ніяким чином не впливає на оформлення залізничної накладної, оскільки відповідно до п. 5.7. договору даний процес покупець організовує самостійно, тому продавцеві невідомо, які суб`єкти господарювання вказуються у даних накладних, оскільки подальші господарські операції з товаром здійснюються без згоди продавця та є внутрішньогосподарською діяльністю покупця, яка є конфіденційною.

Так само, не приймаються аргументи апелянта на те, що реєстрація податкових накладних (факт реєстрації не підтверджений жодним доказом, відсутні докази наявності податкових накладних) не є, на думку апелянта, беззаперечним доказом господарської операції з поставки товару за договором №20220909-001 від 06.09.2022 року; складання податкової накладної та її надсилання на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних проводиться виключно продавцем (постачальником) товару без участі при реєстрації податкової накладної покупцем (отримувачем); вказана обставина підтверджується формою податкових накладних, наданих ТОВ "КАРАТ АГРО"; ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" позбавлено можливості самостійно відкоригувати податкові накладні №2 від 14.09.2022 року, №14 від 15.09.2022р року №15 від 15.09.2022 року №17 від 16.09.2022 року та №18 від 17.09.2022 року, які були виписані ТОВ "КАРАТ АГРО"; у відповідності до змісту ст.192 ПК України, п. 24 наказу Міністерства фінансів України №1307 від 31.12.2015 року "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" та листа ДФСУ від 27.11.2018 року № 36942/7/99-99-15-03-02-17, обов`язок щодо складання розрахунку коригування до податкової накладної, яка помилково складена за операцією що не відбулась, належить постачальнику товару, тобто ТОВ "КАРАТ АГРО"; ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не має можливості самостійно зареєструвати розрахунок коригування до вказаних податкових накладних, з огляду на таке.

Так, за матеріалами справи, перед відправкою ТОВ "КАРАТ АГРО" на реєстрацію податкових накладних № 2 від 14.09.2022 року на суму 1'069'339,41 грн., № 14 від 15.09.2022 року на суму 257'799,86 грн., №15 від 15.09.2022 року на суму 1'336'399,27 грн., № 17 від 16.09.2022 року на суму 1'340'399,27 грн., № 18 від 17.09.2022 року на суму 1'325'599,27 грн. по контрагенту ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" код ЄДРПОУ 41221350, вказані податкові накладні були затверджені у програмі M.E.DOC з використанням електронного підпису Малишевої В.О. та електронною печаткою ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

У правових висновках, викладених у постанові Верховного Суду від 03.06.2022 року у справі № 922/2115/19 вказано, зокрема на те, що податкова накладна (в залежності від фактичних обставин певної справи) може бути допустимим доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним, якщо сторона, яка заперечує факт поставки вчинила юридично значимі дії: зареєструвала податкову накладну; сформувала податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом тощо, оскільки підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є факт лише реального (фактичного) здійснення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг з метою їх використання у власній господарській діяльності, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

За матеріалами справи, спірні податкові накладні були належним чином зареєстровані ТОВ "КАРАТ АГРО" та погоджені уповноваженою особою ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС".

ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" сформувало податковий кредит за спірними господарськими операціями та доказів зворотного матеріали справи не містять, що також свідчить про здійснення поставки за спірними видатковими накладними.

Акт звірки взаємних розрахунків за період 14.09.2022 року 29.06.2023 року був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Окрім того, акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій; акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин; сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

У правових висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 року у справі № 905/1198/17, від 05.03.2019 року у справі № 910/1389/18, від 19.09.2019 року у справі № 910/14566/18, від 04.12.2019 року у справі № 916/1727/17 вказано, між іншим, на те, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, - однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

А тому, підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

За матеріалами справи ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" підписало акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за станом за період 14.09.2022 року 29.06.2023 року, в якому зазначено розмір заборгованості відповідача за первісним позовом, а саме 463'326,08 грн., який становить різницю між вартістю поставленого товару (5'329'597,08 грн.) та загального розміру сплачених ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" коштів (4'866'271 грн.).

Отже, заборгованість ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" за договором в сумі 463'326,08 грн. підтверджується первинними документами та актом звірки взаємних розрахунків, а тому господарський суд першої інстанції обгрунтовано вказав на те, що вказана заборгованість підлягає стягненню на користь ТОВ "КАРАТ АГРО".

Щодо аргументів апелянта на те, що у відповідності до п. 6.1.2 договору, продавець в момент поставки зобов`язаний був надати покупцю документи зазначені в п.6.2 договору, втім такі документи ТОВ "КАРАТ АГРО" ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надавало, доказів зворотного позивачем не надано, слід зазначити на таке.

За матеріалами справи, ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" не надано жодного доказу в підтвердження цих обставин.

Разом з тим, факт підписання ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" без зауважень видаткових накладних та акту звірки взаємних розрахунків - через 9 місяців після здійснення господарських операцій, а також сплата більше 90% від загальної вартості товару, свідчать про належне виконання ТОВ "КАРАТ АГРО" умов договору, зокрема п. 6.2.

За змістом частини 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1.2 договору 80% від загальною вартості товару покупець зобов`язується перерахувати на рахунок продавця на протязі 3 робочих днів після вивантаження товару в пункті призначення згідно видаткової та надання документів, зазначених в п.6.2 договору.

Поставка за першою видатковою накладною була здійснена 14.09.2022 року, а тому ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" мало оплатити товар за вказаною накладною не пізніше 19.09.2022 року.

А отже, беручи до уваги фактичні обставини справи, господарський суд першої інстанції обгрунтовано зазначив на те, що відповідач за первісним позовом є таким, що з 20.09.2022 року прострочив виконання зобов`язання з оплати товару за видатковою накладною від 14.09.2022 року; ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" заборгованість в сумі 463'326,08 грн. не сплатив та не надав доказів, які б спростовували суму заявленого боргу; первісні позовні вимоги в частині стягнення 463'326,08 грн. є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 7.4. договору передбачено, що у разі несплати, несвоєчасної або неповної оплати товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочки, від суми невиконаних обов`язків за кожен день прострочення платежу та за весь період прострочки. Оплата пені не звільняє покупця від виконання взятих на себе зобов`язань за даним Договором.

Згідно з п. 7.5. договору, у разі прострочення оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, крім пені покупець сплачує на користь продавця штраф в розмірі 10% від неоплаченої вартості товару.

Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем за первісним позовом розрахунок пені та штрафу, за допомогою калькулятору ЛІГА:ЗАКОН, дійшла висновку, що їх розмір є обґрунтованим та арифметично вірним.

Отже, з ТОВ "ТРЕЙДРЕСУРС" підлягають стягненню пеня в розмірі 105'359,07 грн. та штраф у розмірі 46'332,60 грн.

Щодо вимог про стягнення 3% річних та інфляційних витрат слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з порушення відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, колегія суддів, перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за допомогою калькулятору ЛІГА:ЗАКОН, зазначає, що наданий розрахунок позивача за первісним позовом відповідає нормам чинного законодавства та є арифметично вірним.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про задоволення первісних позовних вимог та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Отже, висновки місцевого господарського суду відповідають принципам справедливого судового розгляду у контексті частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 року).

Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апелянту було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків господарського суду першої інстанції.

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року)

Апелянту була надана можливість спростувати достовірність доказів і заперечити проти їх використання.

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду справи її фактичні обставини були встановлені господарським судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 269, 270, ч.1 ст. 275, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙДРЕСУРС" адвоката Савченко В.А. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 31.01.2024 року у справі №922/4282/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у строк протягом двадцяти днів з дня її проголошення, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22.05.2024 року.

Головуюча суддя О.І. Терещенко

Суддя П.В. Тихий

Суддя О.В. Плахов