Постанова
від 22.05.2024 по справі 908/3179/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2024 року м.Дніпро Справа № 908/3179/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.

суддів: Чус О.В., Кощеєва І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства Славутич та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехінвест» на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 (суддя Давиденко І.В.) у справі №908/3179/23

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Славутич

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест

про стягнення 654 306, 92 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

До Господарського суду Запорізької області 17.10.2023 надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства Славутич до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест про стягнення 654 306,92 грн. заборгованості за договором № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки від 10.11.2021, яка складається з 428 215,55 грн. - пені за прострочення виконання зобов`язань, 196 773,63 грн. - втрат від інфляції та 29 317,74 грн. -3% річних.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3179/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест на користь Селянського (фермерського) господарства Славутич 196 773 грн 63 коп інфляційних втрат та 29 317 грн 74 коп. - 3 % річних, 3 391 (три тисячі триста дев`яносто одна) грн. 37 коп. витрат зі сплати судового збору та суму 2 764 (дві тисячі сімсот шістдесят чотири) грн. 35 коп. витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що на виконання умов Специфікації до укладенного 10.11.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест (Постачальник, відповідач у справі) та Селянським (Фермерським) господарством Славутич (Покупець, позивач у справі) Договору № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки (далі - Договір), позивач здійснив 10.11.2021 попередню оплату на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжою інструкцією № 133 від 10.11.2021 та 10.12.2021 попередню оплату в розмірі 586 945,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 859 від 10.12.2021. Однак, відповідач в узгоджений у Специфікації строк, а саме до 15 лютого 2022 товар не поставив.

26.06.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 від 26.06.2023, відповідно до якої просив невідкладно повернути грошові кошти у сумі 686 945,00 грн.

Відповідач повернув сплачені позивачем по Договору грошові кошти в загальній сумі 689 945,00 грн., а саме: 06.07.2023 в розмірі 50 945,00 грн.. що підтверджується платіжною інструкцією № 1081, 21.07.2023 в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1267, 14.07.2023 в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1324, 28.07.2023 в розмірі 236 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1508.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 2 від 13.04.2023, відповідно до якої просив, у зв`язку з порушенням відповідачем умов Договору щодо непоставки товару сплатити 654 306,92 грн., які складаються з 428 215,55 грн. - пені за прострочення виконання зобов`язань, 196 773,63 грн. - втрат від інфляції та 29 317,74 грн. -3% річних.

Матеріали справи підтверджують факт невиконання відповідачем зобов`язань щодо поставки товару в строк, обумовлений Договором, що є предметом розгляду у даній справі.

Отже, починаючи з 16.02.2022 відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за Договором щодо поставки товару.

Відповідач проти нарахування пені заперечив зазначив, що у нього виникло зобов`язання до 15.02.2022 р. здійснити поставку товару і вказане зобов`язання не є грошовим, тому відсутній факт прострочення платежу з 16.02.2022. Крім того, базою нарахування пені за умовами цього договору є вартість поставленого товару, а у даній справі поставка товару не відбулася.

Місцевий господарський суд погодивя з доводами відповідача та вважає, що Договором № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки не передбачено нарахування пені за порушення строків поставки товару та, відповідно, не визначено її розміру, суд відмовляє у задоволені вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 428 215,55 грн.

Нарахування 196 773,63 грн. - втрат від інфляції за період з березня 2022 по червень 2023 та 29 317,74 грн. -3% річних за період з 16.02.2022 по 27.07.2023 на суму коштів попередньої плати, які є грошовою сумою та які перераховуються згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товар, що має бути поставлений. Оскільки правовідношення, в якому у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати, є грошовим зобов`язанням, то на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Відповідач у відзиві посилається на те, що вимогу про повернення попередньої оплати відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України (претензію № 1 від 26.06.2023) позивач направив 26.06.2023, яка отримана відповідачем 04.07.2023, про свідчать відомості на сайті Укрпошти про отримання поштового відправлення 6903531494611, тому у період до 05.07.2023, правові підстави для нарахування позивачем та стягнення судом інфляційних втрат та 3 % річних відсутні.

Позивач спростовуючи доводи відповідача зазначив, що прострочення відповідача у поверненні грошових коштів наступило після 15.02.2022, як крайнього строку поставки, а не після отримання ним претензії.

На підставі викладеного, суд погоджується з позицією позивача та вважає, що зобов`язання щодо повернення сплачених позивачем грошових коштів фактично виникло у відповідача у зв`язку із закінченням обумовленого сторонами строку в Договорі про поставку 15.02.2023, який виходячи із суті сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.

Наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат визнао судом першої інстанції правильним, а вимоги про стягнення з відповідача 29 317,74 грн. - 3 % річних та 196 773,63 грн. обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню судом.

Зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних нарахованих відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України за висновком суду прешої інстанції не передбачено положеннями чинного законодавства, а можливість зменшення відсотків річних передбачено виключно одиничною наведеною відповідачем судовою практикою Великої Палати Верховного суду України в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18, яку суд не застосовує в даному випадку з огляду на те, що в справі № 902/417/18 позивачем була заявлена до стягнення з відповідача сума річних у визначеному сторонами за договором розмірі від простроченої суми (договірний розмір річних), який був значно більший 3% річних, а у даній справі позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України (розмір річних передбачений нормою права), у зв`язку з чим, спірні правовідносини у справах не є подібними.

До того ж, вказаний висновок не стосується інфляційних втрат, а, отже, не може бути застосовний до цієї справи в частині вимог про стягнення інфляційних втрат. У зв`язку з чим відсутні правові підстави для зменшення розміру інфляційних втрат.

Стосовно заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн., місцевий господарський суд виходив з того, що Відповідачем заперечень щодо заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в т.ч. їх розміру, не надано, при цьому, судом взято до уваги, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн. є доведеним, підтверджений належними доказами та є співмірним, враховуючи обсяг виконаних робіт (наданих послуг), складність справи та ціну позову. Понесення таких витрат було зумовлене необхідністю звернення позивача до суду з метою захисту своїх законних прав та охоронюваних майнових інтересів внаслідок їх порушення з боку відповідача. Зважаючи на те, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову у даній справі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2 764,35 грн витрат на професійну правничу допомогу - пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Судові витрати покласти на позивача.

Не погодившись з вказаним рішенням, Селянське (фермерське) господарство Славутич подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Стягнути з відповідача на користь позивача 428 215, 55 грн. неустойки (пені) та судові витрати.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

В апеляційній скарзі Селянське (фермерське) господарство «Славутич» зазначає, що суд першої інстанції невірно тлумачить положення п.п. 7.2. Договору, як таке, що не тягне за собою відповідальності Постачальника за порушення строків поставки товару.

Вважає, що у цьому випадку необхідно комплексно проаналізувати положення Договору щодо зобов`язань сторін та відповідальності за їх порушення.

Так згідно підпункту 1.1. Договору Постачальник зобов`язується передати (поставити) Товар у власність Покупця.

Вказане положення є єдиним обов`язком Постачальника за цим Договором, що стосується істотних умов договору поставки на етапі, що не пов`язаний з подальшою експлуатацією товару та виконання своїх гарантійних зобов`язань.

15.02.2022 є крайнім терміном поставки Товару, отже непоставлення товару у вказаний строк є неналежним виконанням умов договору (простроченням) з боку Постачальника.

Таким чином неправомірна винна поведінка Постачальника щодо непоставлення Товару у строк та подальше безпідставне користування коштами Покупця повністю охоплюється диспозицією підпункту 7.2. Договору, а отже висновки суду першої інстанції про те, що Договором не передбачено нарахування пені за порушення строків поставки - не підтверджено наданими письмовими доказами (текстом Договору).

Позивачем у відповіді на відзив детально проаналізовані всі аргументи відповідача щодо дій обставин непереборної сили на правовідносини між сторонами.

Зазначає, що такі підстави для зменшення наразі відсутні, а належні та допустимі докази форс-мажору відповідачем так і не були надані.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.202 по справі №918/631/19, апелянт зазначає, що у зв`язку з закінченням строку на поставку товару з 16.02.2022 у відповідача виникло грошове зобов`язання по поверненню передплати 686 945,00 грн., які він повернув у липні 2023 року чотирма траншами безготівковим перерахунком на рахунок позивача.

За вказаний період керуючись ч.2. ст. 625 ЦК України та у відповідності до положень п.п. 7.2. Договору позивачем правомірно було нараховано пеню, інфляційну складову та три відсотки річних.

Вважає, що неустойка є співмірною та адекватною обставинам справи, її розмір був погоджений сторонами при укладенні договору, а відповідні клопотання відповідача про її зменшення, задоволенню не підлягають.

В своїй апеляційній скарзі, ТОВ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» зазначає, що позивач відповідачу не направив повідомлення про готовність прийняти товар, розвантажити його власними силами та за власний рахунок, як то передбачено умовами п. 4.3 Договору та п. 3 Специфікації. Більше того, керівництво позивача повідомило в телефонному режимі, що не має у своєму розпорядженні розвантажувача, та, у зв`язку з тим що сільськогосподарське підприємство у міжсезонний період посівних та землевпорядних робіт виробничої потреби у використанні товару наразі не має, просило притримати товар на складах відповідача, а дату поставки товару сторони мали узгодити додатково. Однак вже через 7 днів після цього у країні був введений військовий стан, територія м. Пологи опинилась в окупації, відповідно, вивезти документи, майно, техніку та обладнання у відповідача можливості не було. За місцем виконання договору також велися і продовжують вестись станом на даний час активні бойові дії.

Також Сторони домовились, що передача техніки відповідно до п. 3. Специфікації № 1 здійснюється Постачальником у відповідності з правилами «Інкотермс-2010» на умовах ВАР (Постачання в місці призначення) за адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, село Полтавка. Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, до територій активних бойових дій включено територію села Полтавка Малинівської сільської територіальної громади Пологівського району Запорізької області і починаючи з 04.03.2022 р. там ведуться активні бойові дії, які тривають і на даний час.

До матеріалів справи долучено Сертифікат № 3500- 23-4423 від 10.11.2023 р., виданий Кіровоградською регіональною Торговопромисловою палатою, згідно якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): Військова агресія російської федерації проти України, Військові дії. Окупація. ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: Постачальник (ТОВ «Інтертехінвест») зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця (СФГ «Славутич») сільськогосподарську техніку, надалі за текстом «Товар»;, а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах цього Договору. Поставка товару здійснюється Постачальником у термін до 15 лютого 2022 року включно після надходження 100% вартості партії Товару на розрахунковий рахунок Постачальника. Передача Товару здійснюється Постачальником у відповідності з правилами «Інкотермс-2010» на умовах DAP за адресою: Запорізька обл., Гуляйпільський р-н., село Полтавка., у термін: до 15.02.2022 року, за договором поставки сільськогосподарської техніки № 1-10/11/21 від 10.11.2021 року, укладеним з СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ «СЛАВУТИЧ» (код ЄДРПОУ/ІПН 30000900), які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року; тривають на 10 листопада 2023 року.

На даний час місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності (м. Кропивницький). Тому у даному випадку Сертифікат ТПП у підтвердження настання форс-мажорних обставин виданий належним органом у відповідності до п. 8.2 Договору.

Сертифікат № 3500-23-4423 від 10.11.2023 р., виданий Кіровоградською регіональною Торгово-промисловою палатою, є належним доказом у цій справі. Після отримання вимоги позивача про повернення попередньої оплати товару за Договором поставки сільськогосподарської техніки № 1-10/11/21 від 10.11.2021 р. (претензії № 1 від 26.06.2023 р.) у період з 06.07.2023 р. по 28.07.2023 р. вся сума попередньої оплати у розмірі 686 945,00 грн. була перерахована на рахунки позивача, що підтверджується ним же у змісті позовної заяви. При цьому позивач подав до суду позов з вимогами про стягнення штрафних санкцій у розмірі 654 306,92 грн., які майже дорівнюють розміру повернутої попередньої оплати, що є грубим порушенням балансу інтересів сторін, так як відповідач на виконання договору придбав майно та втратив його внаслідок військової агресії і при цьому повернув кошти позивачу повністю.

ТОВ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» не відмовився від взятих на себе обов`язків за договором, повернув повністю попередню оплату та наголошує на тому, що виконання своїх обов`язків у встановлені строки виявилося для відповідача неможливим через непередбачувані невідворотні обставини, а не з його вини. Покладення на відповідача штрафних санкцій за договором та нарахувань 3% річних і втрат від інфляції не є справедливим, порушує пропорційність дотримання балансу інтересів сторін та за наявних невиконаних зобов`язань перед іншими контрагентами може ще більше ускладнити важкий фінансовий стан.

У даному випадку форс-мажор (військова агресія проти України) є у прямому причинному зв`язку з негативними наслідками для підприємницької діяльності ТОВ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» та унеможливлення виконання відповідачем зобов`язань за договором.

Як вбачається з матеріалів справи товар, що є предметом укладеного між сторонами договору, зберігався на території відповідача, що є окупованою внаслідок військової агресії. Здійснити його поставку відповідач можливості не мав і умови договору щодо місця поставки товару (виконання договору) - Запорізька обл., Гуляйпільський р-н., село Полтавка, сторонами не змінювалися і позивач внесення таких змін не ініціював.

Отже, враховуючи, що у відповідача за договором було зобов`язання по поставці товару і виконання цього зобовязання стало неможливим через форс-мажорні обставини та, зокрема, і через бездіяльність позивача, а вимогу про повернення попередньої оплати відповідно до ч. 3 ст. 612, ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України позивач направив лише 26.06.2023 р., правові підстави для нарахування позивачем та стягнення судом інфляційних втрат та 3 % річних, що є акцесорними, додатковими до основного зобов`язання, відсутні.

Форс-мажорні обставини виникли до моменту направлення вимоги про повернення коштів і станом на даний час тривають.

Неустойка, як засіб розумного стимулювання виконання грошового зобов`язання, не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний Документ сформований в системі «Електронний суд» 11.01.2024 14 тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Заявлена до стягнення позивачем неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для відповідача (за відсутності його вини у порушенні умов договору) та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків позивачем.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Від Селянського (фермерського) господарства Славутич надано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній не погоджується з доводами скарги та просить апеяційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехінвест» залишити без задоволення. Розглянути та задовольнити повністю апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Славутич, яка також розглядається судом апеляційної інстанції у цьому проваджені.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2024 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Дармін М.О., судді: Чус О.В., Кощеєв І.М.

Ухвалою суду від 15.01.2024 відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 908/3179/23. Доручено Господарському суду Запорізької області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи №908/3179/23.

31.01.2024 до Центрального апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 908/3179/23.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Славутич на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3179/23. Призначено розгляд апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3179/23. Призначено розгляд апеляційної скарги у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

10.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест (Постачальник, відповідач у справі) та Селянським (Фермерським) господарством Славутич (Покупець, позивач у справі) був укладений Договір № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов`язується передати (поставити) у власність покупця сільськогосподарську техніку, надалі за текстом товар, а покупець збовєязується прийняти товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах цього Договору.

Номенклатура, асортимент, кількість, ціна товару зазначаються в специфікаціях, що являються невід`ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).

Згідно п. 6.1 Договору, оплата за товар проводиться покупцем у строк, встановлений постачальником в специфікації на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною цього Договору.

Пунктом 4.1. Договору сторони обумовили, що поставка товару здійснюється партіями за правилами Інкотермс-2010 на умовах, що зазначаються в специфікаціях до Договору.

Сторонами до Договору укладено додаток № 1 Специфікація № 1 від 10.11.2021 (далі -Специфікація), яким визначено найменування товару: сівалка зернова СЗ-6 без транспортного пристрою в кількості 1 шт., ціна за одиницю з ПДВ - 403750,00 грн.; УОЗШ 02.240 транспортний пристрій в кількості 1 шт., ціна за одиницю з ПДВ 61 750,00 грн.; Борона дискова БДП-3200 в кількості 1 шт., ціна за одиницю з ПДВ 221 445,00 грн., загальна сума 686 945,00 грн. (в тому числі ПДВ 114 490,83 грн.).

Відповідно до п. 2 Специфікації сторони визначили умови оплати: покупець оплачує товар наступним чином:

2.1. першу частину вартості партії товару за цією специфікацією, що складає 100 000 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ в сумі 16 666,67 грн., покупець оплачує у строк - до 12 листопада 2021 року включно.

2.2 другу частину вартості партії товару за цією специфікацією, що складає 586 945,00 грн., у тосму числі ПДВ в сумі 97 824,17 грн., покупець оплачує у строк до 10 грудня 2021 року включно.

Згідно п. 3 Специфікації визначено термін і умови поставки: поставка товару здійснюється постачальником у термін до 15 лютого 2022 включно після надходження 100% вартості партії товару на розрахунковий рахунок постачальника. Передача товару здійснюється постачальником у відповідності з правилами Інкортермс-2010 на умовах DAP з адресою: Запорізька область, Гуляйпільський район, с. Полтавка.

Пунктом 4 Специфікації сторони узгодили, що специфікація є невід`ємною частиною Договору № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки від 10 листопада 2021 року, яка складена у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу-по одному для кожної із сторін.

На виконання умов Специфікації, позивач здійснив 10.11.2021 попередню оплату на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжою інструкцією № 133 від 10.11.2021 та 10.12.2021 попередню оплату в розмірі 586 945,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 859 від 10.12.2021.

Однак, відповідач в узгоджений у Специфікації строк, а саме до 15 лютого 2022 товар не поставив.

Пунктом 7.1. Договору сторони передбачили, що у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або неповного виконання умов цього Договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення платежу.

Відповідач у відповіді на претензію № 2 посилається на форс мажорні обставини і на те, що повернув попередню оплату повністю.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язань за Договором в частині непоставки товару стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення з відповідача 428 215,55 грн. - пені, 196 773,63 грн. - втрат від інфляції та 29 317,74 грн. - 3% річних.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

З урахуванням доводів і вимоги апеляційних скарг, колегією суддів не перевіряється правильність висновків суду першої інстанції в частині встановлення обставин того, що на виконання умов Специфікації до укладенного 10.11.2021р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест (Постачальник, відповідач у справі) та Селянським (Фермерським) господарством Славутич (Покупець, позивач у справі) Договору № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки (далі - Договір), позивач здійснив 10.11.2021 попередню оплату на суму 100 000,00 грн, що підтверджується платіжою інструкцією № 133 від 10.11.2021 та 10.12.2021 попередню оплату в розмірі 586 945,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 859 від 10.12.2021. Однак, відповідач в узгоджений у Специфікації строк, а саме до 15 лютого 2022 товар не поставив.

Статтею 712 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно із статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Частиною 2 статті 693 ЦК України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права (постанова Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 909/524/18.

Оскільки 26.06.2023р. на спрямовану на адресу відповідача претензію № 1 від 26.06.2023, відповідно до якої, Позивач просив невідкладно повернути грошові кошти у сумі 686 945,00 грн, Відповідач повернув сплачені по Договору грошові кошти в загальній сумі 689 945,00 грн., а саме: 06.07.2023 в розмірі 50 945,00 грн. що підтверджується платіжною інструкцією № 1081, 21.07.2023 в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1267, 14.07.2023 в розмірі 200 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1324, 28.07.2023 в розмірі 236 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 1508, у СФГ «СЛАВУТИЧ» відсутнє альтернативне праву вимогати повернення попередньої оплати право вимагати передання оплаченого товару.

Кошти, сплачені 10.11.2021р. та 10.12.2021р. Позивачем на суму 100 000,00 грн та 586 945,00 грн., відповідно, за своєю правовою природою є передоплатою, тобто коштами, які попередньо оплачені стороною договору на користь іншої сторони з метою виконання нею своїх зобов`язань.

Відповідно до п.п. 7.5. Договору Сторони домовились збільшити строк позовної давності, який застосовується до вимог Сторін про стягнення неустойки (штрафу, пені), встановивши його тривалість у 3 (три) роки

За умовами у Специфікації товар мав бути поставлений у строк до 15 лютого 2022р.

Таким чином, встановлена п. 7.2. Договору неустойка, яку просить стягнути Позивач, стягується саме від вартості поставленного Товару за кожен день прострочення платежу.

При цьому правова природа зазначених коштів внаслідок невиконання будь-якою стороною своїх зобов`язань за договором - не змінюється і залишається такою доти, поки сторони двосторонньо не узгодять іншої їх правової природи або не вчинять дій, які змінять правову природу перерахованої суми.

Обумовлені законом підстави для зміни правової природи перерахованих покупцем (позивачем) коштів внаслідок непоставки продавцем (відповідачем) товару - не настали, що тягне за собою правові наслідки, обумовлені часиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України.

При цьому, припис частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України містить в собі альтернативу щодо реалізації покупцем своїх прав у випадку не поставки товару у встановлений договором строк, а саме:

- покупець має право вимагати передання оплаченого товару;

- або повернення суми попередньої оплати.

Наведена норма наділяє покупця, як сторону правочину, альтернативними, тобто взаємовиключними правами. Реалізаця конкретного виду прав з двох запропонованих - є виключно волевиявленням СФГ «СЛАВУТИЧ».

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

Шляхом направлення Позивачем Відповідачеві 26.06.2023р. претензії № 1 від 26.06.2023р., Позивач відповідно до ст. 661 ЦК України та на підставі частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України реалізував своє право на односторонню зміну зобов`язання Відповідача з поставки оплаченого товару на повернення суми попередньої оплати.

Оскільки зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест з поставки товару, зазначенного у додатку № 1 Специфікація № 1 від 10.11.2021 з поставки визначенного у ній товару на загальну суму 686 945,00 грн через направлення відповідачу Претензії № 1 змінилося на повернення попередньої оплати, то, відповідно, з цього ж часу Позивач позбавився права стягнення неустойки за непоставку товару, передбачену п. 7.2. Договору.

Отже, з 26.06.2023р зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест з поставки товару, зазначенного у додатку № 1 Специфікація № 1 від 10.11.2021 (далі -Специфікація): сівалка зернова СЗ-6 без транспортного пристрою в кількості 1 шт., ціна за одиницю з ПДВ - 403750,00 грн.; УОЗШ 02.240 транспортний пристрій в кількості 1 шт., ціна за одиницю з ПДВ 61 750,00 грн.; Борона дискова БДП-3200 в кількості 1 шт., ціна за одиницю з ПДВ 221 445,00 грн. на загальну суму 686 945,00 грн. змінилося на повернення попередньої оплати у розмірі 686 945,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

З урахуванням відсутності у СФГ «СЛАВУТИЧ» права вимагати передання оплаченного товару в зв`язку з реалізацією ним права на поверненння попередньої плати, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відсутності підстав для стягнення нарахованої на підставі пунтку 7.2 Договору пені у розмірі 428 215,55 грн.

Вищенаведене спростовує доводи апеляційної скарги СФГ «СЛАВУТИЧ» в частині того, що : « … 2. Щодо безпідставного відхилення судом першої інстанції позовних вимог про стягнення пені

Так відхиляючі позовні вимоги щодо стягнення неустойки (пені) за п.п. 7.2 Договору суд першої інстанції зазначив наступне (далі курсивом наводиться текст оскаржуваного рішення суду):

«Як вже зазначалось судом, відповідно п. 7.2 Договору, у разі невиконання або неповного виконання умов цього Договору, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого товару за кожний день прострочення платежу.

Суд погоджується з доводами відповідача та вважає, що Договором № 1- 10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки не передбачено нарахування пені за порушення строків поставки товару та, відповідно, не визначено її розміру, суд відмовляє у задоволені вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 428 215,55 грн.»

В подальшому за тестом оскаржуваного рішення суду суд зазначає, що зобов`язання з повернення сплаченої за непоставлений товар суми дійсно є грошовим та вірно застосовує до них положення ст. 625 ЦК України:

«У даному випадку позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати і 3 % річних на суму коштів попередньої плати, які є грошовою сумою та які перераховуються згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товар, що має бути поставлений. Отже, оскільки правовідношення, в якому у відповідача (постачальника, Постачальника) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати, є грошовим зобов`язанням, то на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.»

Також у тексті рішення суд посилається на відповідну судову практику Верховного суду з цих питань.

На наш погляд суд першої інстанції невірно тлумачить положення п.п. 7.2. Договору, як таке, що не тягне за собою відповідальності Постачальника за порушення строків поставки товару.

Так вважаємо, що у цьому випадку необхідно комплексно проаналізувати положення Договору щодо зобов`язань сторін та відповідальності за їх порушення.

Окремо щодо акцентування судом на виразі «....від вартості поставленого Товару» у п.п. 7.2. Договору, звертаємо увагу, що за частиною 4 статті 232 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Тобто нарахування пені за підпунктом 7.2. Договору в контексті всього тексту Договору та положень ч. 4 ст. 232 ГК України, при наявності періоду прострочення (часу, коли зобов`язання не виконувалось) не залежить від факту завершення поставки чи не поставки товару, а є тільки прив`язкою до оплаченої вартості Товару.

Адже таким чином поведінка «сумлінного» боржника, який прострочив, проте через деякий час поставив Товар, якому нарахована пеня від фактично поставленого Товару буде суворіше каратися штрафними санкціями ніж поведінка «несумлінного» боржника, який і не збирався поставляти Товар, проте тривалий час просто користувався коштами Покупця, отримавши таким чином безоплатну грошову «позику» за чужий рахунок та який подалі заперечує застосування до нього пені аргументуючи тим, що Товар так і не було ним поставлено.

Таким чином логічним трактуванням цього підпункту Договору є застосування його до правовідносин сторін саме у вищевказаному трактуванні позивача, як сторони, яка потерпіла від протиправних дій відповідача, який порушував умови Договору…»

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині того, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача, нарахованих на суму боргу інфляційних втрат та 3 % річних відповідно відповідає положенням ст. 625 ЦК України, є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Вказані висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19), № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79гс19).

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест не оспорюється правильність висновків суду першої інстанції в частині перевірки і визнання правильними нарахованих позивачем 29 317,74 грн. - 3 % річних та 196 773,63 грн. - інфляційних втрат, рішення місцевого господарського суду в частині задоволення цієї частини позовних вимог визнається обгрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 8.3. Договору, Сторона, яка підпала під дію обставин непереборної сили та внаслідок цього не в змозі виконати свої зобов`язання за Договором, повинна негайно, але не пізніше 3 (трьох) днів від дня їх настання, у письмовій формі повідомити про це іншу Сторону.

8.4. Строк виконання зобов`язань для Сторони, яка підпала під дію непереборної сили за Договором продовжується на час, протягом якого остання буде діяти, але не більше 60 (шістдесяти) календарних днів.

8.5. У разі дії обставин непереборної сили більш ніж вказаного у п. 8.4. Договору строку, кожна зі Сторін має право в односторонньому порядку відмовитися від виконання своїх зобов`язань за Договором та розірвати його.

8.6. Неповідомлення, або несвоєчасне повідомлення чи/або несвоєчасне надання довідки, позбавляє потерпілу Сторону права посилатися на вказані обставини як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за цим Договором.

Товариством з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест не надано належний і допустимих в розумінні статтей 76,77 Господарського процесуального кодексу України доказів на підтвердження факту реалізації нею вимог п. 8.3. Договору в частині сповіщення у письмовій формі не пізніше 3 (трьох) днів від дня їх настання обставин непереборної сили СФГ «СЛАВУТИЧ», що є підставою для відхилення доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест в частині того, що : « … Є загальновідомим фактом, що 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України N 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжувався і згідно Указу від 06.11.2023 № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» (Указ затверджено Законом України від 08.11.2023 № 3429?ІХ) станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до 14.02.2024 року.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 р. N 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.97 N 671/97-ВР,

Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі N 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

У підтвердження зазначеного до матеріалів справи долучено Сертифікат № 3500¬23-4423 від 10.11.2023 р., виданий Кіровоградською регіональною Торгово- промисловою палатою, згідно якого засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): Військова агресія російської федерації проти України, Військові дії. Окупація. ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» щодо обов`язку (зобов`язання), а саме: Постачальник (ТОВ «Інтертехінвест») зобов`язується передати (поставити) у власність Покупця (СФГ «Славутич») сільськогосподарську техніку, надалі за текстом «Товар»;, а Покупець зобовязується прийняти Товар та оплатити його вартість (ціну) на умовах цього Договору. Поставка товару здійснюється Постачальником у термін до 15 лютого 2022 року включно після надходження 100% вартості партії Товару на розрахунковий рахунок Постачальника. Передача Товару здійснюється Постачальником у відповідності з правилами «Інкотермс-2010» на умовах ВАР за адресою: Запорізька обл., Гуляйпільський р-н., село Полтавка., у термін: до 15.02.2022 року, за договором поставки сільськогосподарської техніки № 1-10/11/21 від

10.11.2021року, укладеним з СЕЛЯНСЬКИМ (ФЕРМЕРСЬКИМ) ГОСПОДАРСТВОМ «СЛАВУТИЧ» (код ЄДРПОУ/ІПН 30000900), які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс- мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання - 24 лютого 2022 року; тривають на 10 листопада 2023 року.

У даному випадку в Договорі закріплені положення, які за умов введення воєнного стану з 24.02.2022 р. у країні, виконати було вкрай нереалістичним, зокрема, щодо строків первинного повідомлення, форми та з додаванням сертифікату від ТТП.

По-перше, щодо строків. Закріплення строку протяжністю у три календарних дні, передбачає, що на перший же день війни сторона мала б зрозуміти, що виконати зобов`язання не зможе, не маючи навіть розуміння конкретних заходів, які передбачатимуть введенням воєнного стану.

По-друге, реалізувати в умовах війни та ведення активних бойових дій за місцем знаходження сторін та непрацюючими відділеннями поштового зв`язку повідомлення про настання форс-мажорних обставин у письмовій формі, надіслане рекомендованим листом на адресу позивача, обєктивно було неможливим.

По-третє, договір передбачає вимогу додавати до повідомлення довідку про засвідчення форс-мажорних обставин, видану ТПП. Однак відповідно до ст. 14-1 ЗУ "Про ТПП" сертифікат видається протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Крім цього, на початку вторгнення ТПП видала загальний лист та тимчасово призупинила свою діяльність з засвідчення форс-мажорних обставин. Більше того, відповідно до регламенту ТПП при видачі сертифікату вимагається надання заявником пакету документів у підтвердження неможливості виконання конкретних договірних зобов`язань.

Як вже зазначалось вище, фактичним місцем здійснення господарської діяльності підприємства у період з 23.01.2014 р. до 24.02.2022 р. була адреса: Запорізька обл, м. Пологи, вул. Чкалова, 36а, де знаходились адміністративні та складські приміщення ТОВ «Інтертехінвест», які належать йому на праві власності, та що підтверджується відомостями електронного кабінету платника податків про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (скриншот з електронного кабінету долучений до справи).

Відповідно до абзацу 1 підпункту 14.1.56-2 пункту 14.1 статті 14 розділу І Податкового кодексу України електронний кабінет - сукупність інформаційно- телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов`язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, до тимчасово окупованих територій включено територію Пологівської міської територіальної громади (иА23100190000020018) до окупованих починаючи з 03.03.2022 р. і до сьогодні.

Фактично з перших днів військового вторгнення на території міста Пологи велись активні бойові дії і з 03.03.2022 місто вже було окупованим російськими збройними формуваннями.

За адресою Запорізька обл., м. Пологи, вул. Чкалова, 36-а знаходиться майновий комплекс загальною площею 759,6 кв.м., розташований на земельній ділянці площею 0,7533 га. Вказаний комплекс включає в себе адміністративне приміщення, яке було відремонтованим та обладнаним сучасною офісною технікою, майстерню та склади. На території комплексу знаходилась сільськогосподарська техніка, на складах - запчастини та обладнання. Територіально комплекс знаходиться на околиці міста, біля якого був встановлений блокпост і перші запеклі бої відбувалися поряд.

З метою збереження життя керівник та працівники ТОВ «Інтертехінвест» 02 березня 2022 року змушені були переїхати на безпечну територію України до м. Кропивницького, де за новим місцезнаходженням (вул. Мурманська, 41, м. Кропивницький) підприємство розпочало діяльність буквально з «нуля», адже виробничі потужності, офіс і навіть особисті помешкання засновників знищені або розграбовані окупантами. Керівники, головний бухгалтер та частина персоналу евакуювалися в Кропивницький, решта в безпечніші регіони України та за кордон.

За таких умов вивезти документи, майно, техніку та обладнання у відповідача можливості не було, так як першочергово рятувалися життя людей. Будь-які офіційні листування між сторонами протягом 3 днів (як це передбачено умовами п. 8.3 Договору) було неможливим, так як на території окупації і активних бойових дій відділення УДП ВПЗ «Укрпошта» припинили роботу. Окрім того, наголошуємо, що адміністративна будівля підприємства з документацією зруйнована внаслідок бойових дій, а інформація щодо контрагентів зберігалась на комп`ютерах, що знаходились там. Об`єктивно сторона відповідача не мала інформації кому, куди і на яку адресу направляти повідомлення щодо настання форс-мажорних обставин…»

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Відповідно до частин 1, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час розгляду справи, колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення та неправильного застосування норм матеріального права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, викладені в апеляційних скаргах не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні суду першої інстанції, яке є предметом апеляційного оскарження.

З урахуванням вищевикладеного, рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3179/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства Славутич та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехінвест» на нього, відповідно, підлягають залишенню без задоволення.

Розподіл судових витрат:

Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою - третьою статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до пунтку 8 відзиву Селянського (фермерського) господарства «Славутич» на апеляційну скаргу, заявник зазначив, що докази витрат на правничу допомогу адвоката, надану СФГ «СЛАВУТИЧ» будуть надані суду окремо у порядку, передбаченому ст.126 ГПК України до ухвалення рішення суду, або протягом 5 днів після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

14.03.2024 на канцелярією суду зареєстровано клопотання Селянського (фермерського) господарства «Славутич» про долучення доказів розміру витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів констатує, що позивачем дотримано вимоги частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України щодо строків подання доказів несення ним витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження факту несення витрат з надання правничої допомоги, СФГ «СЛАВУТИЧ» надано:

1.Детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Адвокатського Бюро «СЕРГІЯ ПИСАРЕНКА» Писаренком С.Ю. від 13.03.2024.

2.Додаткова угода №1 від 05.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.10.2023.

3.Акт здачі-прийняття наданих послуг №3 від 10.01.2024.

4.Рахунок №3 від 10.01.2024.

5.Акт здачі-прийняття наданих послуг №4 віж 15.02.2024.

6.Рахунок №4 від 15.02.2024.

7.Платіжна інструкції про оплату послуг АБ «Сергія Писаренка» на 4000,00 грн від 10.01.2024.

8.Платіжна інструкції про оплату послуг АБ «Сергія Писаренка» на 3000,00 грн від 13.03.2024.

Статтею 16 ГПК України передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правничої допомоги.

Пункт 4 частини першої статті 1 Закону №5076-VI визначає, що договір про надання правничої допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (частина третя статті 27 Закону №5076-VI).

Відповідно до договору про надання правничої допомоги від 01.10.2023 «… СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «СЛАВУТИЧ», в особі Голови Пилип`юк Світлани Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з одного боку (далі по тексту - Клієнт), та

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «СЕРГІЯ ПИСАРЕНКА», в особі Керуючого Бюро Писаренка Сергія Юрійовича, який діє на підставі Статуту (далі по тексту - Виконавець) з другої сторони, уклали цей Договір про надання правничої допомоги (далі - Договір) про наступне.

1. Предмет Договору

1.1. Виконавець бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу Клієнту в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити послуги Виконавцю в порядку та у строки, обумовлені Сторонами.

1.2. Виконавець приймає на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги (без обмеження повноважень):

-Надає Клієнту консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними та юридичними особами, в органах державної влади, прокуратури, внутрішніх справ, Служби безпеки України, НАБУ, державної виконавчої служби, у взаємодії з приватними виконавцями, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, Верховному Суді, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, в кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

-Здійснює представництво інтересів Клієнта у судах усіх інстанцій під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства з усіма правами, які надано законом позивачу та відповідачу (цивільному позивачу та відповідачу), третій особі, боржнику, заявнику, скаржнику, у тому числі але не виключно зокрема з правом: складання та подання заяв про видачу судового наказу, позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред`явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь- якій стадії процесу, вимоги виконання судового рішення, оскарження рішень, постанов і ухвал суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред`явлення їх до виконання; підписувати та подавати документи від імені Клієнта, зокрема заяви, в тому числі позовні, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, відзиви, докази та інше; засвідчувати копії; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, ухвали, постанови, рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Клієнта державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі та збори; вчиняти інші дії в інтересах та від імені Клієнта за даним Договором.

1.3. При виконанні зобов`язань, передбачених в п. 1.2. Договору, Виконавець керується чинним законодавством України і цим Договором.

1.4. Клієнт зобов`язується: своєчасно забезпечувати Виконавця всім необхідним для виконання умов даного Договору, зокрема, документами та інформацією; оплачувати витрати Виконавця, пов`язані з виконанням умов Договору, в тому числу, судові, що необхідні для виконання Договору; своєчасно оплачувати послуги Виконавця.

1.5. Сторони підтверджують, що представництво інтересів Клієнта без додаткового підтвердження повноважень має право учасник адвокатського бюро - адвокат Писаренко Сергій Юрійович (Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ЗП № 001326, видане Радою адвокатів Запорізької області 29.06.17.). Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правничої допомоги інших адвокатів на договірни'' засадах.

2. Строк дії Договору

2.1. Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє 1 (один) календарний рік.

2.2. Кожна із сторін має право відмовитись від даного договору, попередивши про це іншу сторону за 7(сім) календарних днів до дати розірвання Договору. Договір в будь-якому випадку продовжує свою дію до моменту здійснення остаточних розрахунків між сторонами в частині зобов`язання Клієнта здійснити оплату фактично наданих Виконавцем послуг чи забезпечити виплату Виконавцю гонорару, погодженого сторонами за досягнення позитивного для Клієнта результату вирішення спору.

2.3. Договір може бути припинений достроково за згодою сторін, або у інших випадках, визначених законодавством.

3. Зміна умов Договору

3.1. Умови даного Договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною домовленістю Сторін з обов`язковим складенням письмового документа, якщо інше не передбачено цим Договором.

4. Ціна Договору. Порядок розрахунків

4.1. Розмір гонорару Виконавця за цим Договором встановлюється у фіксованому розмірі для наступних видій правничої допомоги:

1) Складання позовної заяви про стягнення на користь Клієнта грошових коштів з ТОВ «ІНТЕРТЕХН1ВЕСТ» за порушення умов договору поставки сільськогосподарської техніки № 1-10/11/21 від 10.11.2021 - 5000,00 (п`ять тисяч) гривень.

2) Представництво інтересів Клієнта у судах по вищевказаному спору під час здійснення господарського судочинства:

-представництво (участь) адвоката у судових засіданнях - 2000 (дві тисячі) гривень за кожне судове засідання у справі.

-складання відповіді на відзив (у разі необхідності) - 3000 (три тисячі) гривень.

-підготовка інших заяв та клопотань (у разі необхідності) - 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень за кожен документ.

У випадку задоволення зазначеного позову Клієнт в повному або частковому обсязі Клієнт після набрання відповідним рішення суду законної сили додатково оплачує Виконавцю 5 (п`ять) відсотків від суми стягнутих з відповідача коштів. Розмір гонорару за надання всіх інших видів правничої допомоги за цим Договором обчислюється погодинно та становить 1000,00 (одна тисяча) гривень за одну годину наданої правничої допомоги, якщо інше не передбачено умовами цього договору або підписаної сторонами додаткової угоди до цього Договору.

4.2. Гонорар сплачується Клієнтом у готівковій або безготівковій формі на підставі підписаних сторонами актів здачі- прийняття наданих послуг, в яких сторони визначають перелік наданих послуг і загальний розмір гонорару. Гонорар може бути сплачений Клієнтом як після підписання актів здачі-прийняття наданих послуг, так і одночасно з укладенням сторонами вказаних актів, про що в такому випадку зазначається у акті.

4.3. Правничу допомогу, що надається Виконавцем, Клієнт оплачує в гривнях, шляхом переказу суми, яка зазначається в рахунку та акті здачі-прийняття наданих послуг в гривні без ПДВ.

Оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку.

4.4. Акт здачі-прийняття наданих послуг та рахунок надсилаються Клієнту Виконавцем (на вибір останнього) на електронну адресу, поштою або надаються особисто. На письмову вимогу Клієнта, Виконавець може надавати акти здачі-прийняття наданих послуг, в яких буде вказано перелік наданої правничої допомоги із ідентифікацією, запитаною Клієнтом.

4.5. Акт здачі-прийняття наданих послуг вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання Клієнтом останній не надав Виконавцю письмові аргументовані заперечення на акт. Відмова Клієнта від отримання акта чи рахунку, або повернення акта чи рахунку за закінченням терміну зберігання листа чи у зв`язку з відсутністю Клієнта за вказаною в цьому Договорі адресою, прирівнюються до отримання відповідного документа (акта, рахунку).

4.6. Сума, вказана в пункті 4.1 цього Договору є гонораром Виконавця за надання правничої допомоги та поверненню не підлягає. Сплачуючи гонорар, Клієнт підтверджує відсутність у нього претензій до повноти, якості та своєчасності наданої правничої допомоги.

4.7. В акті здачі-прийняття наданих послуг сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість правничої допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами акта.

5. Конфіденційність та адвокатська таємниця

5.1. Виконуючи умови даного Договору, Виконавець зобов`язується суворо зберігати інформацію, що стала йому відома у зв`язку з наданням правничої допомоги згідно умов цього Договору, а також документація (договори, бухгалтерська і податкова звітність, інші документи).

5.2. Інформація про Клієнта, що стала відомою Виконавцю в процесі виконання цього договору та відповідні документи, що стосуються Клієнта, є адвокатською таємницею згідно ст. 22 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та охороняються законом.

5.3. Виконавець не несе відповідальності за розголошення предмета адвокатської таємниці у випадку, якщо таке розголошення було здійснено у відповідності з чинним законодавством України або зі згоди Клієнта.

6. Форс-мажор

6.1. Сторони звільняються (частково чи повністю) від зобов`язань за Договором у випадку неможливості їх виконання через пожежу, військові дії, землетруси, розпорядження та рішення Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших державних органів, та інших незалежних від Сторін обставин. Військові дії на території Україні самі по собі не є обставинами непереборної сили, якщо сторони не доведуть, що вони безпосередньо вплинули на спроможність виконання сторонами умов цього Договору.

6.2. Сторона, що посилається на обставини непереборної сили, зобов`язана письмово повідомити про їх настання іншу Сторону не пізніше 48 годин.

7. Відповідальність Сторін та вирішення спорів

7.1. У випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

7.2. Сторони не несуть відповідальності за порушення своїх зобов`язань за цим Договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

8. Особливі умови

8.1. Цей Договір укладено у двох примірниках, що мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із Сторін.

8.2. У разі дострокового розірвання цього Договору Сторона, з ініціативи якої Договір підлягає розірванню, відшкодовує всі обгрунтовані витрати іншої Сторони, з урахуванням фактичних витрат Виконавця на підготовку та виконання цього Договору. …».

Відповідно до умов Додаткової угоди № 1 від 05.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.10.2023р. « … СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО «СЛАВУТИЧ», в особі Голови Пилип`юк Світлани Олександрівни, яка діє на підставі Статуту, з одного боку (далі по тексту - Клієнт), та

АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «СЕРГІЯ ПИСАРЕНКА», в особі Керуючого Бюро Писаренка Сергія Юрійовича, який діє на підставі Статуту (далі по тексту Виконавець) з другої сторони, уклали цю Додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода) до Договору про надання правничої допомоги від 01.10.2023 (далі - Договір) про наступне.

1.В порядку продовження здійснення представництва інтересів Клієнта у господарській справі за позовом Клієнта до ТОВ «ІНТЕРТЕХНІВЕСТ» про стягнення заборгованості за договором № 1-10/11/21 поставки сільськогосподарської техніки від 10.11.2021 (ЄУН № 908/3179/23), сторони домовились доповнити положення Договору в частині оплати послуг Виконавця, встановивши розмір гонорару Виконавця у фіксованому розмірі для наступних видів правничої допомоги на стадії апеляційного та касаційного провадження:

1.1. Складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області по справі № 908/3179/23 від 22.12.2023 - 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

1.2. Складення (у разі необхідності) касаційної скарги - 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

1.4. Складання відзиву на апеляційну та/або касаційну скаргу (у разі необхідності) - 3000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

1.5. Представництво (участь) адвоката у судових засіданнях - 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок за кожне судове засідання у справі.

1.6. Підготовка інших заяв та клопотань (у разі необхідності) - 1500 (одна тисяча п`ятсот) гривень 00 копійок

за кожен документ.

2. У разі визначення у тексті Договору інших положень про розмір гонорару до правовідносин Сторін застосовуються положення цієї Додаткової угоди.

3. Всі інші положення Договору залишаються без змін.

4. Ця Додаткова угода складена українською мовою в двох екземплярах - по одному для кожної Сторони…».

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

Враховуючи зміст Додаткової угоди № 1 від 05.01.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 01.10.2023, колегія суддів констатує, що сторони погодили фіксовану форму розміру адвокатського гонорару.

Відповідно до детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Адвокатського бюро «Сергія Писаренка» Писаренком С.Ю. під час провадження у суді апеляційної інстанції виконані наступні види правової (професійної правничої) допомоги на суму 7000,00 грн:

« … 1. Складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/3179/23 від 22.12.2023, що включає в себе ознайомлення з рішенням суду, формування правової позиції по справі на стадії апеляційного оскарження (в тому числі вивчення судової практики та нормативно-правових актів, що регулюють спірні відносини), складання апеляційної скарги та підготовка (формування) всіх необхідних додатків до неї;

2. Складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» на рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/3179/23 від 22.12.2023, що включає в себе правовий аналіз апеляційної скарги, підготовку відзиву та доданих матеріалів…».

З урахуванням актів виконаних робіт, розподілу підлягає 7 000,00 грн понесених заявником витрат з професійної правничої допомоги.

У постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

В постанові у справі № 922/3812/19 Верховний Суд підтвердив власні висновки, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Отже, при зверненні за відшкодуванням варто пам`ятати, що при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.).

В питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що:

- зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт;

- суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;

- суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) з врахуванням критеріїв ч. ч. 5-7, 9 ст.129 ГПК України, може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Подібні висновки викладено в ряді постанов Верховного Суду у справі № 922/3436/20, у справі № 910/7586/19, у справі № 910/16803/19.

У вже згаданій справі № 755/9215/15-ц Велика Палата також вказала, що суд не може за власною ініціативою зменшити витрати на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку іншої, зацікавленої сторони.

Колегія суддів констатує, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтертехінвест» не подано суду апеляційної інстанції відзиву на апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Славутич чи іншої заяви про зменшення заявлених до стягнення витрат з професійної правничої допомоги.

У відповідності до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга Селянського (фермерського) господарства Славутич підлягає залишенню без задоволення, то в цій частині вимог витрат на професійну правничу допомогу покладаються на апелянта і відшкодуванню не підлягають.

Також, колегія суддів доходить до висновку, що заявлений Селянським (фермерським) господарством Славутич розмір витрат з професійної правничої допомоги у вигляді складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «ІНТЕРТЕХІНВЕСТ» на рішення Господарського суду Запорізької області по справі №908/3179/23 від 22.12.2023, що включає в себе правовий аналіз апеляційної скарги, підготовку відзиву та доданих матеріалів у розмірі 3000,00 є співрозмірним із заявленими позовними вимогами.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Селянського (фермерського) господарства Славутич та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертехінвест» на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3179/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 22.12.2023 у справі №908/3179/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтертехінвест (49040, м. Дніпро, вул. Мукаша Салакунова, буд. 25, офіс 6, ідентифікаційний код 37988349) на користь Селянського (фермерського) господарства Славутич (70240, Запорізька область, Пологівський район, с. Полтавка, вул. Жилянської, буд. 13 А; адреса для листування: 69063, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 18, кв. 104, ідентифікаційний код 30000900) 3000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, за винятком випадків передбачених п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя О.В. Чус


Суд	Центральний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення	22.05.2024
Оприлюднено	24.05.2024
Номер документу	119210448
Судочинство	Господарське
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг

Судовий реєстр по справі —908/3179/23

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 22.05.2024 по справі 908/3179/23ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —908/3179/23

Постанова від 22.05.2024

Постанова
від 22.05.2024 по справі 908/3179/23
ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД