Рішення

від 21.05.2024 по справі 904/306/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024м. ДніпроСправа № 904/306/24за позовом Агролайф ГМБХ (Agrolife GMBX), м. Гамбург, Німеччина

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форвард ЛТД", м. Кам`янське Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості

Суддя Крижний О.М.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Агролайф ГМБХ (Agrolife GMBX) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форвард ЛТД" 28 927,28 доларів США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору №07/04-23 від 07.04.2023 про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та додаткової угоди до нього перерахував на користь відповідача 28 927,28 доларів США в якості передоплати за майбутні послуги на підставі рахунку №24 від 07.04.2023. Проте, з моменту перерахування попередньої оплати і по теперішній час відповідачем послуги позивачу не надавалися. Позивач зазначає, що п. 3.6 договору передбачено, що у разі відмови клієнта від перевезення заявленого об`єму або перевезення менш запланованого об`єму, клієнт повинен повідомити про це експедитора в письмовому вигляді за 10 календарних днів, що і було зроблено позивачем 10.05.2023. Таким чином, позивач просить повернути попередню оплату в розмірі 28 927,28 доларів США.

Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що дійсно сторонами укаледно догвоір про надання послуг з транспортно-експедиційного обслуговування та додаткову угоду до нього. Відповідач також погоджується з тим, що з моменту перерахування позивачем попередньої оплати і по теперішній час послуги в повному обсязі не були надані. Проте, відповідач вказує, що отримав від позивача заявку на постановку на станцію Миронівка 37 вагонів (хопер-цементовозів) під завантаження шроту з умовою оплати тарифу за перевезення завантаженого вагону ТОВ "Агро-Форвард ЛТД". Відповідач зазначає, що згідно відомостей зазначених у заявці, позивач запланував дату завантаження вагонів пізніше ніж 12.04.2023. Відповідач стверджує, що з метою виконання взятих на себе за вказаним договором зобов`язань мав завчасно укладений договір №300922 від 30.09.2022 з ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт", яке зобов`язалося передати у тимчасове платне користування рухомий склад залізничні вагони, а також відповідач завчасно приєднався до публічного договору з АТ "Укрзалізниця" від 25.02.2020 з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та користування залізничними коліями. Відповідач стверджує, що на виконання умов договору з позивачем відповідач надав ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт" заявку №1 від 07.04.2023 на постановку на станцію Миронівка 37 вагонів (хопер-цементовозів) під завантаження позивачем шроту. Як зазначає відповідач, ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт" на замовлення відповідача поставило належні АТ "Укрзалізниця" залізничні колії на станції Миронівка для завантаження 20.04.2023 24 одиниці (лист №42) і 21.04.2023 6 одиниць (лист №43), а всього 30 вагонів. Проте, відповідач вказує, що позивач в порушення умов договору та заявки не скористався поставленими вагонами, а також за 10 календарних днів (тобто до 17.04.2023) не повідомив про відмову від перевезення заявленого об`єму і вагони залишилися простоювати на станції Миронівка. Відповідач зазначає, що за користування коліями під час простоювання вагонами з його особового рахунку по мірі надходження коштів за період з 04.05.2023 по 26.05.2023 залізницею списано 1020636,32 грн. Відповідач зауважує, що якби позивач вчасно повідомив про відмову від перевезення заявленого об`єму, то відповідач би завчасно відмовився від подачі вагонів і уник витрат на послуги не зазнав АТ "Укрзалізниця" у сумі 1020639,32 грн. Відповідач посилаючись на п. 3.6 договору зазначає, що у разі неможливості експедитора здійснити транспортно-експедиційне обслуговування заявлених вантажів, то експедитор зобов`язаний перерахувати клієнтові авансові платежі, але не всі, а за вирахуванням витрат, фактично понесених експедитором за виконані роботи, надані послуги у зв`язку з цим перевезення. Відповідач зазначає, що станом на 19.02.2023 фактично понесені виконані роботи у зв`язку з цим перевезенням становлять 1 020 639,32 грн, що за курсом долара на вказану дату становить 26 878,81 дол. США. Тож, відповідач вважає, що мав би повернути позивачеві лише 2048,47 дол США, і то в разі неможливості експедитором здійснити транспортно-експедиційне обслуговування заявлених клієнтом вантажів. Проте, відповідач наполягає на тому, що мав всі можливості надати ці послуги, а тому не повинен повертати ці кошти.

У відповіді на відзив позивач не погоджується із запереченнями відповідача. Позивач зазначає, що долучений відповідачем лист, у якому йдеться про загальний запланований обсяг перевезень протягом 2023 року, а саме 37 вагонів по маршруту Миронівка-Ягодин-Дорогуськ, не є заявкою в розумінні п. 1.2, 2.1.2, 2.2.1, 2.1.14 договору, оскільки такий лист не стосується окремого перевезення, а містить загальні умови надання послуг протягом дії договору. Крім того, позивач звертає увагу, що цей лист не містить конкретної дати завантаження (а містить загальний період надання послуг 2023 рік), що виключає можливість ідентифікувати такий лист як заявку на конкретне окреме перевезення, як того вимагають умови договору. Також позивач вказує, що даний лист не має дати складання, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим твердження відповідача про отримання його саме 07.04.2023. Позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що надавав відповідачу інформацію про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 діб до запланованої дати завантаження. Позивач вважає, що будь-які дії відповідача, направлені на виконання обов`язку з надання транспортно-експедиційних послуг, без отримання від позивача заявки на окреме перевезення та подальшого підтвердження та прийняття до виконання такої заявки відповідачем, а також без отримання від позивача інформації про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 (п`ять) діб до запланованої дати завантаження вагонів, є прямим порушенням п. 2.1.12 договору. Також позивач просить врахувати, що документи, які долучені відповідачем до відзиву на підтвердження понесених витрат, використовуються відповідачем в іншій справі в якості доказів факту надання транспортно-експедиційних послуг іншій особі (не позивачу), та не мають жодного відношення до обставин, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення щодо позову в даній справі. Позивач зауважує, що, цими самими документами відповідач обґрунтовує факт надання транспортно-експедиційних послуг для ТОВ "Київ-Атлантик Україна" у справі №925/31/24, яка розглядається Господарським судом Черкаської області за позовом ТОВ "Агро-Форвард ЛТД" до ТОВ "Київ-Атлантик Україна" про стягнення заборгованості за договором про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування №03/10/22-ТЕО від 03.10.2022. Позивач також вважає, що документи по взаємовідносинам відповідача з ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт" не стосуються спірних правовідносин, оскільки не можливо ідентифікувати, що такі документи беззаперечно мають відношення до даних правовідносин. Позивач просить врахувати пояснення викладені у відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Від відповідача надійшли заперечення до відповіді на відзив, у яких наполягає на тому, що лист про загальний запланований обсяг перевезень протягом 2023 року є заявкою. За твердженням відповідача про це свідчить що 07.04.2023 сторонами укладено договір і в цей же день погоджено обсяги і порядок перевезення на підставі письмової заявки, що стало підставою для виставлення рахунку на оплату позивачеві. Додатковим підтвердженням того, що це є саме заявка, відповідач вказує на п. 10 - "Додаткова інформація - цементовози, кругорейс на весь період дії договору". На думку відповідача вказане свідчить про погодження сторонами організації перевезення за правилами кругорейсу, тобто регулярним циклічним маршрутом і на кожне окреме перевезення заявка не подається. Стосовно зауваження позивача, що деякі додані докази також подані у справу №925/31/24, відповідач зазначає, що наразі подав у справу №925/31/24 про неврахування перелічених доказів, в якості доказів у даній справі, оскільки вони не мають відношення до справи. Відповідач вказує, що даними доказами підтверджується списання коштів залізницею з його особового рахунку за надані послуги на виконання спірного договору. Також відповідач стверджує, що надані докази по взаємовідносинам з ТОВ "Смарт Магістра Транспорт" також підтверджують надання послуг на виконання спірного договору, відповідач зазначає, що вказані докази подані в такому вигляді, як їх було надано ТОВ "Смарт Магістра Транспорт" та не містять слідів підробки. Твердження позивача про те, що після отриманні листа позивача про повернення коштів попередньої оплати і після підписання акту звірки взаємних розрахунків відповідач не заявив жодних майнових вимог до позивача щодо відшкодування збитків, на думку відповідача не свідчить про відсутність цих вимог. Відповідач вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Від позивача надійшли додаткові пояснення, у яких вважає заперечення відповідача до відповіді на відзив безпідставними, необґрунтованими та такими, що спрямовані на формування у суду хибного уявлення щодо природи спірних правовідносин, а позицію відповідача позивач вважає нічим іншим, як способом ухилення від повернення позивачеві коштів в розмірі 28 927,28 доларів США, сплачених в якості попередньої оплати.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 відкрито провадження у справі, визнано справу малозначною та ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику повідомлення учасників за наявними в матеріалах справи документами.

З урахуванням режиму воєнного стану та повітряних тривог у суді встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Справу розглянуто у розумні строки, враховуючи вищевказані обставини та факти, а також беручи до уваги необхідність надання сторонам часу для реалізації своїх прав.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є встановлення обставин укладення сторонами договору про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, строк дії цього договору, умови та порядок надання послуг, порядок та строк проведення розрахунків за надані послуги, наявність/відсутність підстав для повернення авансу.

Так, судом встановлено, що 07.04.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Форвард ЛТД" (експедитор) та Agrolife GmbX (клієнт) укладено договір про надання комплексу послуг з транспортно-експедиційного обслуговування№07/01-23, відповідно до п. 1.1 якого експедитор за дорученням клієнта приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок клієнта надавати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування для здійснення перевезень вантажів по території України, країн СНД та інших держав, а клієнт зобов`язується оплачувати надалі послуги на умовах даного договору, а також бере на себе відповідальність за збереження, технічний стан рухомого складу, який перебуває у розпорядженні вантажовідправника або у вантажоодержувача та його повернення згідно із умовами даного договору, Правил перевезень вантажів, Статуту залізниць України, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 зі змінами та доповненнями.

Згідно п.1.2 договору на підставі письмових заявок клієнта та за його рахунок експедитор організовує виконання робіт і послуг, пов`язаних із завантаженням вагонів на станції відправлення (прийомом імпортних вантажів на прикордонних станціях) та їх подальшим перевезенням залізницями України, у тому числі у напрямку портів.

Перелік послуг, що надаються за цим договором, вид та найменування вантажу, заявленого до перевезення згідно із цим договором, а також пункти відправлення та призначення вантажу, ціну та загальну вартість послуг сторони погоджують в додаткових угодах до даного договору (п.1.3 договору).

Пунктом 1.4 договору визначено, що послуги, передбачені даним договором, надаються протягом строку дії даного договору.

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.2 договору клієнт зобов`язується: на кожне перевезення передавати експедиторові заявку (факсом або електронною поштою), надавати достовірну інформацію про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 (п`ять) діб до запланованої дати завантаження вагонів з найменуванням станції відправлення; надавати експедитору всі документи та інформацію, необхідні для здійснення ним відвантаження, сертифікації, митного оформлення вантажу та виконання інших обов`язків згідно умов цього договору не пізніше ніж за 5 діб до запланованої дати завантаження вагонів. У випадку ненадання клієнтом необхідно інформації та документів, експедитор вправі не приступати до виконання своїх обов`язків.

Згідно з п. 2.2.4 договору експедитор зобов`язується оплачувати вартість послуг експедитора, погоджених в додаткових угодах до договору, а також відшкодовувати усі непередбачені, або не погоджені платежі і збори, які виникли в процесі виконання перевезення вантажів клієнта та були списані з особових рахунків експедитора філіями АТ "Укрзалізниця": ЄРЦ, ЦТЛ та іншими транспортними організаціями, у тому числі і за декларування вантажів.

В той же час, п. 2.1.12 договору передбачено, що експедитор зобов`язаний не приступати до виконання обов`язків за цим договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених даним договором.

Згідно з п. 2.1.14 договору експедитор зобов`язаний письмово підтверджувати прийняття заявки до виконання, шляхом її підписання та направлення її клієнту засобами електронного зв`язку впродовж 1 робочого дня з дати отримання заявки від клієнта.

Відповідно до п. 3.4 договору клієнт здійснює 100% передплату за послуги експедитора, вказані в п.3.2, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3 банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. За угодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково уточнюється в додаткових угодах до договору.

У разі відмови клієнта від перевезення заявленого об`єму або перевезення менш запланованого об`єму, клієнт повинен повідомити про це експедитора в письмовому вигляді за 10 календарних днів. У разі неможливості експедитора здійснити транспортно-експедиційне обслуговування заявлених вантажів, то експедитор зобов`язаний повідомити про це клієнта в письмовій формі та перераховані клієнтом авансові платежі (за вирахуванням витрат, фактично понесених експедитором за виконані роботи, надані послуги у зв`язку з цим перевезенням, підтверджених документально) повернути на рахунок клієнта в десятиденний термін з дати направлення повідомлення клієнту про відмову від перевезення та підписання сторонами акту звіряння на визначену дату(п.3.6 договору).

Згідно з п. 8.1 договору термін дії цього договору встановлюється з дня підписання і діє до 31.12.2023. Договір автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії не повідомить іншу сторону в письмовій формі про розірвання договору.

Сторони уклали додаткову угоду №1 від 07.04.2023 до договору, якою погодили вартість експедиторських послуг з перевезення сільськогосподарської продукції (шроту) в розмірі 28927,28 дол США.

07.04.2023 відповідачем було виставлено рахунок №24 на оплату за транспортно-експедиторські послуги в розмірі 28 927,28 дол США.

17.04.2023 позивачем було здійснено оплату на користь відповідача у розмірі 28 927,28 дол США.

Позивач зазначає, що з моменту перерахування попередньої оплати і по теперішній час послуги відповідачем не надавалися та позивач не подавав відповідачеві інформацію про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 діб до запланованої дати завантаження вагонів з найменуванням станції відправлення, як того вимагають положення п.2.2.1, що є обов`язковою передумовою для виникнення у відповідача зобов`язання з надання транспортно-експедиційних послуг.

Позивач 10.05.2023 звернувся до відповідача із листом №10/05-2, яким фактично відмовився від перевезення та вимагав повернути передоплату в розмірі 28 927,28 дол США.

Позивач зазначає, що відповідач вказану вимогу не виконав, кошти не повернув.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача попередню оплату в розмірі 28927,28 дол США, що і стало причиною виникнення спору.

Відносини, що виникли між сторонами регулюються загальними положеннями про договір транспортного експедирування.

Відповідно до ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст.530 Цивільного кодексу України).

За умовами договору, експедитор за дорученням клієнта приймає на себе обов`язки від свого імені та за рахунок клієнта надавати комплекс послуг з транспортно-експедиційного обслуговування для здійснення перевезень вантажів (п.1.1 договору).

На кожне перевезення клієнт зобов`язаний передавати експедиторові заявку (факсом або електронною поштою), надавати достовірну інформацію про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 (п`ять) діб до запланованої дати завантаження вагонів з найменуванням станції відправлення; надавати експедитору всі документи та інформацію, необхідні для здійснення ним відвантаження, сертифікації, митного оформлення вантажу та виконання інших обов`язків згідно умов цього договору не пізніше ніж за 5 діб до запланованої дати завантаження вагонів (п.2.2.1 договору).

Позивач зазначає, що не подавав відповідачеві заявку на перевезення та не надавав інформацію про готовність вантажу до завантаження. Також і не погоджувалася дата завантаження. Позивач, вказуючи про те, що з моменту перерахування попередньої оплати і по теперішній час послуги відповідачем не надавалися оскільки позивач не подавав відповідачеві інформацію про готовність вантажу до завантаження, просить повернути попередню оплату в розмірі 28 927,28 дол США.

В свою чергу, відповідач посилається на лист, адресований позивачем директору відповідача, у якому відповідно до договору №07/04-23 від 07.04.2023 просить надати в 2023 році транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів, а саме:

- кількість вагонів, тон 37 вагонів;

- найменування вантажу шрот;

- код вантажу за ЄТСНВ, ГНВ 54224;

- станція (код станції), залізниця відправлення, найменування вантажовідправника та його код, код ЗКПО вантажовідправника 344406, Миронівка, ТОВ "Агро-Форвард ЛТД", 547836855478;

- поштова адреса вантажовідправника пр. Свободи, 43, кім. 309/1, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51031;

- станція (код станції), залізниця призначення, найменування вантажоодержувачів та їх коди, коди ЗКПО вантажоодержувачів 351503 Ягодин (експ.ПКП) Yagodin (eksp.PKP) УЗ 51144 Doroshusk ПКП 5291803627, Feedstar Sp.z.o.o .. Krolewska 6. 05-825 Grodzisk Mazowiecki Poland;

- поштова адреса вантажоодержувача - Krolewska 6. 05-825 Grodzisk Mazowiecki;

- плануємий час знаходження вагонів на під`їзній колії вантажовідправника 2 дні;

- платник залізничного тарифу за перевезення завантаженого вагону по маршруту оплату тарифу за перевезення завантаженого вагону: УЗ - ТОВ "Агро-Форвард ЛТД" 2680046; АТ "ПКП Карго" АТ ПКП Карго 87005200;

- додаткова інформація цементовози, кругорейс на весь період договору.

Відповідач вказує, що вважав даний лист заявкою та зазначає, що згідно відомостей зазначених у заявці, позивач запланував дату завантаження вагонів пізніше ніж 12.04.2023. Відповідач стверджує, що з метою виконання взятих на себе за вказаним договором зобов`язань мав завчасно укладений договір №300922 від 30.09.2022 з ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт", яке зобов`язалося передати у тимчасове платне користування рухомий склад залізничні вагони, а також відповідач завчасно приєднався до публічного договору з АТ "Укрзалізниця" від 25.02.2020 з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та користування залізничними коліями. Відповідач стверджує, що на виконання умов договору з позивачем відповідач надав ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт" заявку №1 від 07.04.2023 на постановку на станцію Миронівка 37 вагонів (хопер-цементовозів) під завантаження позивачем шроту. Як зазначає відповідач, ТОВ "Смарт Магістрал Транспорт" на замовлення відповідача поставило належні АТ "Укрзалізниця" залізничні колії на станції Миронівка для завантаження 20.04.2023 24 одиниці (лист №42) і 21.04.2023 6 одиниць (лист №43), а всього 30 вагонів. Проте, відповідач вказує, що позивач в порушення умов договору та заявки не скористався поставленими вагонами, а також за 10 календарних днів (тобто до 17.04.2023) не повідомив про відмову від перевезення заявленого об`єму і вагони залишилися простоювати на станції Миронівка. Відповідач зазначає, що за користування коліями під час простоювання вагонами з його особового рахунку по мірі надходження коштів за період з 04.05.2023 по 26.05.2023 залізницею списано 1020636,32 грн. Відповідач зауважує, що якби позивач вчасно повідомив про відмову від перевезення заявленого об`єму, то відповідач би завчасно відмовився від подачі вагонів і уник витрат на послуги не зазнав АТ "Укрзалізниця" у сумі 1020639,32 грн. Відповідач посилаючись на п. 3.6 договору зазначає, що у разі неможливості експедитора здійснити транспортно-експедиційне обслуговування заявлених вантажів, то експедитор зобов`язаний перерахуваяти клієнтові авансові платежі, але не всі, а за вирахуванням витрат, фактично понесених експедитором за виконані роботи, надані послуги у зв`язку з цим перевезення. Відповідач зазначає, що станом на 19.02.2023 фактично понесені виконані роботи у зв`язку з цим перевезенням становлять 1020639,32 грн, що за курсом долара на вказану дату становить 26878,81 дол США. Тож, відповідач вважає, що мав би повернути позивачеві лише 2048,47 дол США, і то в разі неможливості експедитором здійснити транспортно-експедиційне обслуговування заявлених клієнтом вантажів. Проте, відповідач наполягає на тому, що мав всі можливості надати ці послуги, а тому не повинен повертати ці кошти.

Натомість, позивач зазначає, що долучений відповідачем лист, у якому йдеться про загальний запланований обсяг перевезень протягом 2023 року, а саме 37 вагонів по маршруту Миронівка-Ягодин-Дорогуськ, не є заявкою в розумінні п. 1.2, 2.1.2, 2.2.1, 2.1.14 договору, оскільки такий лист не стосується окремого перевезення, а містить загальні умови надання послуг протягом дії договору. Крім того, позивач звертає увагу, що цей лист не містить конкретної дати завантаження (а містить загальний період надання послуг 2023 рік), що виключає можливість ідентифікувати такий лист як заявку на конкретне окреме перевезення, як того вимагають умови договору. Також позивач вказує, що даний лист не має дати складання, у зв`язку з чим вважає необґрунтованим твердження відповідача про отримання його саме 07.04.2023. Позивач зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що надавав відповідачу інформацію про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 діб до запланованої дати завантаження.

Проаналізувавши вказані докази, суд звертає увагу на наступне.

Як зазначалося вище, відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2 договору клієнт зобов`язується: на кожне перевезення передавати експедиторові заявку (факсом або електронною поштою), надавати достовірну інформацію про готовність вантажу до завантаження не пізніше ніж за 5 (п`ять) діб до запланованої дати завантаження вагонів з найменуванням станції відправлення; надавати експедитору всі документи та інформацію, необхідні для здійснення ним відвантаження, сертифікації, митного оформлення вантажу та виконання інших обов`язків згідно умов цього договору не пізніше ніж за 5 діб до запланованої дати завантаження вагонів. У випадку ненадання клієнтом необхідно інформації та документів, експедитор вправі не приступати до виконання своїх обов`язків.

Згідно з п. 2.1.12 договору експедитор зобов`язаний не приступати до виконання обов`язків за цим договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених даним договором.

Пунктом 2.1.14 договору передбачено, що експедитор зобов`язаний письмово підтверджувати прийняття заявки до виконання, шляхом її підписання та направлення її клієнту засобами електронного зв`язку впродовж 1 робочого дня з дати отримання заявки від клієнта.

Дослідивши доданий відповідачем до відзиву лист, суд звертає увагу, по перше, на його преамбулу "просить надати в 2023 році транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів", по-друге, на кількість вагоні 37 штук, а відповідачем було підготовлено за його поясненнями 30 штук, по третє, на додаткову інформація "цементовози, кругорейс на весь період договору".

З викладеного слідує, що даний лист містить загальну інформацію щодо послуг, які позивач планує протягом 2023 року. Чіткої інформації щодо конкретного перевезення, дати цього перевезення даний лист не містить.

До того ж, відповідачем не додано до матеріалів справи на виконання п. 2.1.14 письмового підтвердження прийняття заявки до виконання, якщо він вважав, як про це стверджує, даний лист заявкою. Крім того, як вбачається із відзиву, підготував під завантаження 24 вагони 20.04.2023 і 6 вагонів 21.04.2023, у той час якщо вважати лист, який як зазначає відповідач отримав 07.04.2023, то з урахуванням умов договору, мав підготувати 37 вагонів під навантаження 12.04.2023 (протягом 5 днів від дати отримання заявки). Тобто, відповідачем не було дотримано умов, якщо вважати даний лист заявкою на перевезення.

До того ж в матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків між сторонами за договором №07/04-23 від 07.04.2023, за яким за даними, як позивача та і відповідача заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форвард ЛТД" на користь Agrolife GMBX станом на 30.06.2023 становить 1 057 830,13 грн. Вказаний акт зі сторони відповідача підписаний директором - Аліною Тріфанкіною.

Верховний Суд у постанові від 10.09.2019 у справі №916/2403/18 вказав, що підписання акту звіряння, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Отже, підписуючи акт звірки відповідач підтвердив наявність боргу перед позивачем станом на 30.06.2023, чим спростовуються доводи відповідача про те, що вказані кошти є покриттям збитків, які відповідач зазнав через нездійснення перевезення за договором протягом квітня-травня 2023 року, оскільки акт звірки підписаний пізніше, ніж відбувалася підготовка до перевезення, як стверджує відповідач.

Із наданих відповідачем до відзиву платіжних інструкцій та листування з іншими особами не вбачається здійснення оплат відповідачем саме в рамках виконання зобов`язань за спірним договором.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17). Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Оскільки відповідачем не надавалися послуги з перевезення, так як позивачем не надавалася заявка на таке перевезення, позивач просить повернути суму попередньої оплати.

Доказів повернення попередньої оплати у розмірі 28 927,28 дол США, відповідач не надав, позовні вимоги не спростував.

Згідно зі ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому суд вважає за необхідне наголосити на тому, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 господарського процесуального кодексу України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

У даному аспекті, виходячи з принципу вірогідності доказів, суд звертає увагу на те, що умовами договору передбачено обов`язок експедитора не приступати до виконання обов`язків за цим договором до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов`язків, передбачених даним договором.

З урахуванням вірогідності доказів суд зауважує, що відповідачем не доведено що позивач надав відповідачеві вказану інформацію, надав відповідну заяву до перевезення, а також не доведено, що підготовка вагонів відбулася в рамках виконання даного договору.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із основоположних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Цивільне законодавство ґрунтується на вільному здійсненні цивільних прав, а також добросовісності учасників цивільних правовідносин при здійсненні цивільних прав і виконання обов`язків.

Суд звертає увагу, що директором відповідача підтверджено станом на 30.06.2023 у акті звірки заборгованість перед позивачем за договором від 07.04.2023 №07/04-23 у розмірі суми позовних вимог. Акт звірки підписано керівником, тобто особою, що має право виступати від імені товариства, а не просто бухгалтером, що лише фіксує дані бухгалтерського обліку.

Однак у відзиві на позов відповідач вказує, що поніс витрати на оплату послуг залізниці через простоювання вагонів з 20-21 квітня по 04-27 травня в розмірі 1 020 639,32 грн. При цьому відповідач вказує, що простій вагонів відбувся через відсутність коштів для поповнення особового рахунку в АТ "Укрзалізниця" через що залізниця не повертала вагони до оплати. Хоча в цей час у розпорядженні відповідача перебували кошти, сплачені позивачем у якості авансу за надання послуг за спірним договором. З викладеного слідує непослідовність дій відповідача, а також суперечлива поведінка, оскільки відповідач спочатку визнає наявність боргу, а в подальшому вказує, що дані кошти є покриттям збитків, які зазначав раніше, ніж визнав даний борг.

З урахуванням викладеного, надані позивачем докази на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 28 927,28 доларів США є більш вірогідними, ніж докази надані відповідачем, тому вимога про стягнення основної суми боргу у розмірі 28 927,28 доларів США підлягає задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. З урахуванням розглядуваних відносин, інші аргументи сторін по справі стосуються викладених та проаналізованих у рішенні обставин та доводів сторін, не змінюють сутність правовідносин та їх оцінку, надану судом, і, відповідно, не потребують окремої оцінки.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 16 455,88 грн.

Оскільки позивачем при зверненні із позовом до суду надмірно сплачений судовий збір у розмірі 0,03 грн. (1,5 відсотків від заявленої суми 1097058,42 грн, станом на дату сплати судового збору еквівалентна 28 927,28 доларів США - становить 16 455,88 грн), то судовий збір у розмірі 0,03 грн. може бути повернутий з державного бюджету за клопотання позивача. На час прийняття рішення клопотання про повернення судового збору від позивача не надходило, що не позбавляє останнього права подати зазначене клопотання після прийняття рішення.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Агролайф ГМБХ (Agrolife GMBX) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форвард ЛТД" про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Форвард ЛТД" (51931, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, пр. Свободи, буд. 43, кім 309/1, ідентифікаційний код 36855478) на користь Агролайф ГМБХ (Agrolife GMBX) (Нойєр Валль 10, 20354, Гамбург, Німеччина, номер компанії HRB 147538) попередню оплату в розмірі 28 927,28 доларів США та судовий збір у розмірі 16 455,88 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 21.05.2024

Суддя О.М. Крижний