Рішення

від 08.05.2024 по справі 904/474/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.05.2024 Справа № 904/474/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б. за участю секретаря судового засідання Мороз В.В.

за позовом Криворізької міської ради, м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС", м.Кривий Ріг Дніпропетровська область

про стягнення 503 858,35 грн

Представники:

Від Позивача: Люта О.В., представник

Від Відповідача: Трофименко Ю.В., самопредставництво

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Криворізька міська рада (далі-Позивач) 02.02.2024 року звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (50093, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Лісового, будинок 46, ідентифікаційний код юридичної особи 21885304) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 33874388) 503 858,35 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, а також судовий збір у розмірі - 7 557,88 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на те, що Відповідачем несплачено коштів за фактичне користування, у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 у розмірі 503 858,35 грн.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

07.02.2024 ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 05.03.2024 о 11:00 год.

08.02.2024 через "Електронний суд" Криворізька міська рада звернулась до суду із заявою про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08.02.2024 ухвалою суд заяву Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнив.

05.03.2024 ухвалою суд повернув відзив на позовну заяву ТОВ "ФОРС" без розгляду.

05.03.2024 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 20.03.2024 о 15:00 год.

20.03.2024 ухвалою суд відклав підготовче засідання на 17.04.2024 о 14:00 год.

17.04.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав клопотання (арк.с. 41-43 Т.2), в якому просить суд зупинити провадження у справі №904/474/24 до набрання законної сили рішення у справі №160/3848/24 за позовом ТОВ "Пересувна механізована колона №19" до Криворізької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення Криворізької міської ради "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м.Кривого Рогу" №523 від 26.05.2021.

17.04.2024 ухвалою суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "ФОРС" в задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 08.05.2024 о 12:30год.

06.05.2024 через "Електронний суд" представник Позивача подав заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду адміністративної справи №160/3848/24 (арк.с. 57-60 Т.1).

В судовому засіданні 08.05.2024 проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

3. Позиції інших учасників справи

01.03.2024 через "Електронний суд" Відповідач подав відзив на позовну заяву (арк.с. 74-84 Т.1).

04.03.2024 через "Електронний суд" Позивач подав відповідь на відзив на позовну заяву (арк.с. 135-138 Т.1), в якій зазначає щодо обраного Позивачем способу захисту; щодо відсутності встановлення податковим органом порушень в частині правильності декларування; щодо витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

08.03.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав відзив на позов (арк.с. 153-165 Т.1), позовні вимоги Відповідач вважає необґрунтованими, доводи викладені Криворізькою міською радою в позовній заяві про наявність начебто порушень інтересів органу місцевого самоврядування у спірних правовідносинах з боку Відповідача не відповідає дійсному стану правовідносин між сторонами, а також висновкам судових органів України у справах №904/105/20, 904/1189/22, 904/4792/22, 5005/2311/2011, 32/146-10, 904/3691/22, в яких були встановлені дійсні обставини правовідносин з користування спірною земельною ділянкою, що умисно приховав Позивач звертаючись до суду з позовом у даній справі, а також інші обставини щодо невідповідності заявлених позовних вимог за таких обставин іншим висновкам Верховного Суду в подібних правовідносинах, і це в сукупності є свідченням незаконності позовних вимог Позивача, а разом з цим наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача. Крім того Відповідач вважає, що розрахунки спірної плати за землю не відповідають вимогам чинного законодавства.

20.03.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав додаткові пояснення щодо суту спору (арк.с. 222-234 Т.1).

17.04.2024 через "Електронний суд" представник Відповідача подав додаткові пояснення щодо суті спору (арк.с. 37-40 Т.2).

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

Спірна земельна ділянка площею 0,5978 га з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, яка розташована за адресою: мкр-н Східний-3, у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, є сформованою з 07.11.2007, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.10.2023 №НВ-0002122292023 (арк.с. 11-13).

Також, факт сформованості земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 був встановлений Господарським судом Дніпропетровської області у рішенні від 06.07.2023 по справі №904/3691/22, залишеному без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.10.2023, де позовні вимоги Криворізької міської ради задоволено у повному обсязі та стягнуто з ТОВ «ФОРС» 341 111,45 грн. за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 у період з 01.10.2019 до 31.12.2021 (арк.с. 18-28).

30.06.2020 року наказом виконкому Криворізької міської ради №195-А «Про внесення зміни в адресу об`єкта нерухомого майна» (арк.с. 15) упорядковано адресу об`єкта нерухомого майна, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, а саме: Україна, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг. вулиця Лісового, будинок 46.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 09.10.2023 № 349562596 (арк.с. 14), на вул. Лісового, 46 у м. Кривому Розі, Дніпропетровської області знаходиться об`єкт нерухомого майна - автостоянка, власником якого є Відповідач, форма власності: приватна, частка власності: 1/1. Об`єкт нерухомого майна складається з частин: пропускний пункт літ.А, загальна площа 29,4 кв.м., вбиральня літ. Б, навіс літ В, огорожа №1, ворота №2, вимощення І.

На підставі рішення Криворізької міської ради від 29.08.2007 №1710, між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФОРС" 02 жовтня 2007 року був укладений договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 07.11.2007 за №040710800883), за пунктами 1-5 якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування строком на 5 років земельну ділянку площею 0,5978 га, з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, для розміщення автостоянки, яка знаходиться на мікрорайоні Східний-3 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу. Термін дії Договору до 07.11.2012.

Дана обставина була встановлена в рамках розгляду господарської справи №904/3691/22 (арк.с. 18-28).

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначає Позивач у позові, протягом 2022 року Відповідач мав сплачувати власнику земельної ділянки - Криворізькій міській раді відповідну плату.

Проте, протягом спірного періоду Відповідачем така плата здійснювалась не у повному обсязі, що призвело до недонадходження коштів до бюджету Криворізької міської територіальної громади, чим порушено майнові права останньої.

Так, за офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (арк.с. 16), ТОВ «ФОРС» у 2022 році за користування земельною ділянкою задекларовано 89 309,17 грн та сплачено аналогічну суму.

Визначення показнику податкових зобов`язань також підтверджує факт використання земельної ділянки на якій знаходиться нерухоме майно, яке на праві приватної власності належить Відповідачу.

Таким чином, Відповідач як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, зобов`язаний повернути ці кошти у розмірі 503 858,35 грн власнику земельної ділянки.

26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу» (арк.с. 32-33), яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно із додатком 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, та яке набрало чинності з 01.01.2022.

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.10.2023 №НВ-0002122292023 земельна ділянка, що використовується Відповідачем за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр-н Східний-3 кадастровий номер 1211000000:03:001:0002, вид цільового призначення земельної ділянки - 1.11,3.

При цьому, відповідно до додатку 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування» Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, код виду цільового призначення земельної ділянки Українського класифікатора цільового призначення землі - 1.11.3 відповідає коду Класифікації видів цільового призначення земель - 03.10.

А отже, річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 становить - 1,2% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Як передбачено пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За приписами статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 ПК України управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.uа) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки.

Відповідно, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2022 рік для земель і земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь) становить - 1,15 посилання - https://land.gov.ua/vyznacheno-koefitsiient-indeksatsii-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/ та лист Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2023 року №6-28-0.222-323/2-23 (арк.с. 29-30).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 07.11.2023 №97-4-1.110,4-8463/301-23 у 2023 році становить - 56 845 220,46 грн (з урахуванням коефіцієнту індексації за 2022 рік - 1,15), а у 2022 році - 49 430 626,49 грн, без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік (56 845 220,46 грн: 1,15).

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради.

Розрахунок:

49 430 626,49 грн. х 1,2 % = 593 167,52 грн. - орендна плата за рік, де:

49 430 626,49 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки згідно з витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки без урахування коефіцієнту індексації за 2022 рік;

1,2 % - річний розмір орендної плати за землю від нормативної грошової оцінки земель міста згідно з рішення Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506.

Як вже зазначалося, за офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ «ФОРС» у 2022 році за користування земельною ділянкою сплачено 89 309,17 грн.

593 167,52 грн. - 89 309,17 грн. = 503 858,35 грн.

Таким чином, за користування земельною ділянкою площею 0,5978 га з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, яка знаходиться на мкр-ні Східний-3, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 Відповідачем недоплачено 503 858,35 грн.

Отже, предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з Відповідача плати за користування земельною ділянкою в розмірі 503 858,35 грн за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

5. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.

по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Отже, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів, несплачених останнім за користування зазначеною земельною ділянкою у період з 01.01.2022 до 31.12.2022 під час припинення дії договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статтях 122, 123, 124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частини 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частинами 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст.126 Земельного кодексу України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (постанова Верховного Суду від 27.09.2022 у справі № 922/423/19, від 20.09.2022 у справі № 922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташовано необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 922/981/18, від 09.02.2021 у справі №922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).

Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно із частинами 1 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій, сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19).

Так, 26.05.2021 Криворізькою міською радою прийнято рішення №506 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг із земельного податку на території м. Кривого Рогу», яким установлено ставки плати за землю (земельного податку та орендної плати) за видом цільового призначення земель згідно із додатком 59 Порядку ведення Державного земельного кадастру затвердженого постановою КМУ № 1051 від 17.10.2012, та яке набрало чинності з 01.01.2022 (далі - Рішення від 26.05.2021 №506).

За даними Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 10.10.2023 №НВ-0002122292023 земельна ділянка, що використовується Відповідачем за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр-н Східний-3 кадастровий номер 1211000000:03:001:0002, вид цільового призначення земельної ділянки - 1.11,3.

Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач як власник нерухомого майна у спірний період з 01.01.2022 до 31.12.2022 користувався земельною ділянкою, на якій це майно розташоване, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки. Для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Щодо розміру позовних вимог, то Верховний Суд неодноразово зазначав, що основою для її визначення для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель.

За приписами частини 4 статті 5, абзацу 3 частини 1 статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч.1 ст.15 Закону України Про оцінку земель).

Статтею 18 Закону України Про оцінку земель встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Положення Податкового кодексу України і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги набуття відповідачем права власності на нерухоме майно, а також користування Товариством з обмеженою відповідальністю "Форс" у період з 01.10.2022 до 31.12.22 без достатніх на те правових підстав сформованою земельною ділянкою, на якій розташована ця нерухомість, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 341 111,45 грн.

Посилання Відповідача на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.03.2014 у справі №904/105/20 яка, як зазначає скаржник, містить встановлену обставину існування між сторонами договірних правовідносин щодо спірної земельної ділянки у заявлений період з 01.01.2022 до 31.12.2022. Суд не погоджується з таким твердженням, оскільки вищезазначеною постановою встановлено, що укладений строком на 5 років, на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.08.2007 № 1710, договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002 продовжив свою дію згідно рішення Криворізькдї міськдї ради № 1427 ще на 5 років до 07.11.2012, а Додатковою угодою - до 07.11.2017.

Отже, суд вважає безпідставними доводи Відповідача про наявність між сторонами договірних відносин у період з 01.01.2022 по 31.12.2022, що виключає, на його думку, застосування ст.1212 Цивільного кодексу України.

Так, строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років (ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду землі").

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.1 ст.31 Закону України Про оренду землі).

Аналогічні положення про те, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, містить п.37 договору оренди земельної ділянки від 02.10.2007.

За приписами ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина 8 статті 33 Закону України Про оренду землі).

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина 11 статті 33 Закону України Про оренду землі).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини 1 статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 Земельного кодексу України). Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі», є автоматичною пролонгацією орендних правовідносин.

Оскільки відповідачем не надано доказів укладення додаткової угоди про продовження терміну договору оренди землі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що у період з 01.10.2022 по 31.12.2022 між позивачем та відповідачем не існувало договірних правовідносин стосовно користування останнім спірною земельною ділянкою.

За офіційною інформацією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ «ФОРС» у 2022 році за користування земельною ділянкою сплачено 89 309,17 грн.

593 167,52 грн. - 89 309,17 грн. = 503 858,35 грн.

Таким чином, за користування земельною ділянкою площею 0,5978 га з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, яка знаходиться на мкр-ні Східний-3, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022 Відповідачем недоплачено 503 858,35 грн.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що визначений Позивачем розмір заборгованості по платі за землю на суму 503 858,35 грн є таким, що не перевищує суму безпідставно збережених Відповідачем коштів зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.12.2022.

Посилання Відповідача на судові справи №904/105/20, 904/1189/22, 904/4792/22, 5005/2311/2011, 32/146-10, 904/3691/22, в яких на його думку встановлені інші обставини щодо правовідносин сторін у справі, суд відхиляє, оскільки не вбачає наявність в них фактів, які суперечать обставинам справи, що розглядається.

Твердження Відповідача про те, що розрахунки спірної плати за землю не відповідають вимогам чинного законодавства, суд також вважає таким, що не підтверджується матеріалами справи з огляду на обставини, які викладені вище.

6. Висновок господарського суду за результатами вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (50093, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул.Лісового, буд. 46, код ЄДРПОУ 21885304) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, площа Молодіжна, 1,код ЄДРПОУ 33874388) 503 858,35 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:03:001:0002, за період з 01.01.2022 до 31.12.2022, а також судовий збір у розмірі - 7 557,88 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 22.05.2024 з перевищенням строку для його складення

у зв`язку із повітряними тревогами, які оголошувались у Дніпропетровській

області через російську агресію проти України

Суддя Н.Б. Кеся