Рішення

від 21.05.2024 по справі 904/446/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2024м. ДніпроСправа № 904/446/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локіс" (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 13, кімн. 207; ідентифікаційний код 30316895)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво власного сучасного довкілля" (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 7, кв. 11; ідентифікаційний код 43848878)

про стягнення 88 195 грн. 67 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Локіс" звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№436/24 від 01.02.2024) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво власного сучасного довкілля" про стягнення 102 785 грн. 67 коп., з яких:

- 36 753 грн. 32 коп. за договором від 10.01.2022 №ДР 10-01-22 про оренду частини нерухомого майна, що складає 26 817 грн. 29 коп. - основного боргу, 2 473 грн. 66 коп. - інфляційних нарахувань, 1 073 грн. 25 коп. - 3% річних, 6 389 грн. 12 коп. - пені;

- 66 032 грн. 35 коп. за договором від 01.10.2022 №ДР 01-10-22 оренди частини нерухомого майна, що складає 41 260 грн. 73 коп. - основного боргу, 530 грн. 28 коп. - інфляційних нарахувань 827 грн. 20 коп. - 3% річних, 8 824 грн. 14 коп. - пені.

Також просить судові витрати розподілити відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2024 про залишення позовної заяви без руху позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

У подальшому, позивачем подано заяву (вх.№6232/24 від 06.02.2024) про усунення недоліків, відповідно до якої позивачем було виправлено недоліки позовної заяви та виконано вимоги суду, зазначені в ухвалі суду від 06.02.2024.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

На підтвердження адреси відповідача судом долучено до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є 49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 7, кв. 11, на яку і була направлена кореспонденція господарського суду відповідачу (а.с. 45).

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 6 статті 242 цього Кодексу днем вручення судового рішення є, окрім іншого, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 12.02.2024, було повернуто за зворотною адресою з довідкою АТ "Укрпошта" від 01.03.2024 "Адресат відсутній" (а.с. 64-68)

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).

Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв`язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил (пункт 94 Правил).

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Так, ухвалою суду від 12.02.2024, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України №958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв`язком.

Однак, станом на 21.05.2024 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився.

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Локіс", як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівництво власного сучасного довкілля", як орендарем, було укладено договір від 10.01.2022 №ДР10-01-22 про оренду частини нерухомого майна (надалі - Договір від 10.01.2022) (а.с. 22-27).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 10.01.2022 орендодавець передає в оренду частину приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Робоча, 164 Б; відповідно до технічного паспорту БТІ - частину приміщень будівлі та споруди комерційно-ділового центру (надалі - об`єкт оренди) загальною площею - 23,5 кв.м., що розміщені в Адміністративній будівлі літ А-2: нежитлове приміщення №1, кімната №6, що розташована на першому поверсі, для ведення господарської діяльності орендаря. Додаток - план площадки з техпаспорту БТІ.

Балансова вартість об`єкта оренди складає 10 403,13 грн. (пункт 1.3 Договору від 10.01.2022).

Згідно з пунктом 1.4 Договору від 10.01.2022 орендодавець є правомірним власником об`єкта оренди згідно Свідоцтва про право власності № б/н від 04.01.2002.

Підпунктом 2.1.3 Договору визначено, що у разі розірвання цього договору та/або його припинення у строк, зазначений у пункті 5.2 цього договору, звільнити і здійснити повернення орендодавцю об`єкта оренди, а також провести демонтаж вбудованого обладнання без шкоди для стану об`єкту оренди. А також за свій рахунок усунути виявлені в процесі передачі об`єкту оренди дефекти і недоліки, які виникли з вини орендаря, або компенсувати орендодавцеві в повному обсязі вартість ремонтно-відновлювальних робіт.

Не пізніше ніж за один місяць до дати майбутнього звільнення об`єкта оренди, як у зв`язку з закінченням терміну дії цього договору, так і в разі дострокового звільнення з ініціативи орендаря повідомити орендодавця про свою готовність в узгоджені з ним строки здійснити процес перевірки стану і прийому-передачі об`єкта оренди, який звільняється (підпункт 2.1.4 Договору від 10.01.2022).

Підпунктом 2.2.1 Договору від 10.01.2022 визначено, що орендодавець зобов`язаний до 01 лютого 2022 року передати об`єкт оренди орендарю в належному стані.

Згідно з підпунктом 2.2.4 Договору орендодавець зобов`язаний забезпечити орендаря безперебійним електропостачанням, водопостачанням, теплопостачанням, газопостачанням, каналізацією, експлуатаційним обслуговуванням згідно технічних характеристик.

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 10.01.2022 розмір орендної плати - за 1 кв.м., з урахуванням індексації, складає - 130 грн. 00 коп. з ПДВ. Загальна сума орендної плати за користування об`єктом становить - 3 055 грн. 00 коп. з ПДВ.

В строк до 24.02.2022 орендар сплачує орендодавцю орендну плату за останній місяць оренди та компенсації/оплати операційних (експлуатаційних) витрат за останній місяць, а саме в розмірі: 3 525 грн 00 коп. з ПДВ (підпункт 3.1.1 Договору від 10.01.2022).

Орендар додатково сплачує орендодавцю 150 грн. 00 коп. в місяць для утримання та функціонування контрольно-пропускного пункту із розрахунку на один транспортний засіб (автомобіль) орендаря, список транспортних засобів орендар подає на початку кожного місяця, завіривши підписом повноваженого представника (керівника) та печаткою орендаря (підпункт 3.1.2 Договору від 10.01.2022).

Пунктом 3.2 Договору від 10.01.2022 визначено, що орендна плата сплачується авансом (наперед), не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється оплата, за кожний квадратний метр орендованого об`єкту оренди згідно з пунктом 3.1 Договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору від 10.01.2022 орендна плата сплачується орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі майна відповідно до пункту 6.3 договору.

Відповідно до пункту 3.7 Договору від 01.10.2022 компенсація витрат за комунальні послуги з електропостачання, водопостачання, каналізації, опалення, експлуатаційного обслуговування (включає вивіз сміття, ТПВ, витрати на технічне обслуговування протипожежної сигналізації) проводиться орендарем у термін до 15 (п`ятнадцятого) числа наступного за звітним місяцем, у сумі, пропорційно займаної площі в комплексі. Компенсація витрат за комунальні послуги здійснюється виходячи з тарифів, нормативів і правил, встановлених відповідними компетентними органами державної влади, місцевого самоврядування або організаціями, які надають такі послуги на підставі рахунків наданих орендодавцем.

Підпунктом 3.7.1 Договору від 10.01.2022 визначено, що компенсація/оплата операційних (експлуатаційних) витрат здійснюється щомісячно орендарем орендодавцю-за 1 кв.м. об`єкта оренди в розмірі 20,00 грн., включаючи ПДВ - 3,33 грн., протягом 5 (п`яти) днів з моменту виставлення рахунку. При цьому сторони домовилися, що під операційними (експлуатаційними) витратами розуміються: технічне обслуговування і ремонт загальних технічних приміщень, інженерних систем нежитлового приміщення, в якому знаходиться об`єкт оренди; утримання місць загального користування; прибирання території, прилеглої до нежитлового приміщення; цілодобове спостереження за територією, прилеглої до нежитлового приміщення; інші послуги, необхідні для утримання нежитлового приміщення, в якому знаходиться об`єкт оренди.

Відповідно до пункту 3.8 Договору від 10.01.2022 по закінченню поточного місяця сторони складають Акт наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін; орендодавець направляє орендарю Акт надання послуг, а орендар підписує його та протягом п`яти днів з дня отримання та повертає орендодавцю.

В разі порушення пункту 2.2.4 Договору орендар звільняється від сплати орендної плати на весь період відсутності будь-якої з комунальних послуг (пункт 3.9 Договору від 10.01.2022).

Договір починає свою дію з моменту його підписання сторонами і скріплення їх печатками та діє до 31.01.2023. Строк оренди починає обчислюватися з моменту передачі об`єкту оренди орендарю за актом прийому-передачі та триває до повернення об`єкту оренди за відповідним актом (пункт 5.1 Договору від 10.01.2022).

Відповідно до пункту 6.1 Договору від 10.01.2022 об`єкт оренди, повинен бути переданим орендодавцем орендарю не пізніше п`яти днів з моменту підписання договору.

Передача об`єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу об`єкту оренди в оренду (пункт 6.3 Договору від 10.01.2022).

Пунктом 6.4 Договору від 10.01.2022 визначено, що після закінчення терміну оренди, орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди, протягом двох днів до моменту закінчення строку дії договору за актом повернення майна.

Згідно з пунктом 6.5 Договору від 10.01.2022 в разі затримки передачі орендованих приміщень в термін, визначений пунктом 6.4 договору, орендар сплачує орендодавцю подвійну ставку орендної плати за весь час затримання передачі орендованого майна.

Також сторонами було підписано План-схему офісних приміщень Адміністративної будівлі літ. А-2 ((Додаток 2 до Договору від 10.01.2022) (а.с.24 зворотня сторона).

На виконання умов Договору від 10.01.2022 сторонами було підписано акт від 24.01.2022 (Додаток №1 до Договору від 10.01.2022) прийому-передачі частини приміщень будівлі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування об`єкт оренди (а.с. 26).

В подальшому сторонами було укладено Додаткову угоду від 28.09.2022 №1 до Договору від 10.01.2022, згідно з якою сторони дійшли згоди розірвати Договір оренди 30.09.2022; з 01.10.2022 Договір вважається розірваним та припиняє строк дії (а.с. 25).

На виконання умов Договору сторонами 30.09.2022 було підписано акт здачі-приймання частини приміщень нежитлової будівлі, за яким орендар передав, а орендодавець прийняв об`єкт оренди (а.с. 27).

Відповідно до бухгалтерської довідки позивача про наявність заборгованості за контрагентом ТОВ "Будівництво власного сучасного довкілля", у зв`язку з невиконанням умов Договору оренди частини нерухомого майна №ДР10-01-22 від 10.01.2022 за період з 01.02.2022 по 30.09.2022 сума заборгованості відповідача складає 26 817 грн. 29 коп. (а.с. 28).

В подальшому сторонами було укладено договір від 01.10.2022 №ДР01-10-22 про оренду частини нерухомого майна (надалі - Договір від 01.10.2022) (а.с. 31-35).

Відповідно до пункту 1.1 Договору від 01.10.2022 орендодавець передає в оренду частину приміщення, розташованого за адресою: Дніпропетровська обл., Чечелівський район, м. Дніпро, вул. Робоча, буд. 164 Б; відповідно до технічного паспорту БТІ - частину приміщень будівлі та споруди комерційно-ділового центру (надалі - об`єкт оренди) загальною площею - 21,86 кв.м., що розміщені в Адміністративній будівлі літ А-2: нежитлове приміщення №4, кімната №13, що розташована на другому поверсі, для ведення господарської діяльності орендаря. Додаток - план площадки з техпаспорту БТІ.

Балансова вартість об`єкта оренди складає 9 543,27 грн (пункт 1.3 Договору від 01.10.2022).

Згідно з пунктом 1.4 Договору від 01.10.2022 орендодавець є правомірним власником об`єкта оренди згідно Свідоцтва про право власності № б/н від 04.01.2002.

Підпунктом 2.1.3 Договору від 01.10.2022 визначено, що у разі розірвання цього договору та/або його припинення у строк, зазначений у пункті 5.2 цього договору, звільнити і здійснити повернення орендодавцю об`єкта оренди, а також провести демонтаж вбудованого обладнання без шкоди для стану об`єкту оренди. А також за свій рахунок усунути виявлені в процесі передачі об`єкту оренди дефекти і недоліки, які виникли з вини орендаря, або компенсувати орендодавцеві в повному обсязі вартість ремонтно-відновлювальних робіт.

Не пізніше ніж за один місяць до дати майбутнього звільнення об`єкта оренди, як у зв`язку з закінченням терміну дії цього договору, так і в разі дострокового звільнення з ініціативи орендаря повідомити орендодавця про свою готовність в узгоджені з ним строки здійснити процес перевірки стану і прийому-передачі об`єкта оренди, який звільняється (підпункт 2.1.4 Договору від 01.10.2022).

Підпунктом 2.2.1 Договору від 01.10.2022 визначено, що орендодавець зобов`язаний до 01.10.2022 передати об`єкт оренди орендарю в належному стані.

Згідно з підпунктом 2.2.4 Договору орендодавець зобов`язаний забезпечити орендаря безперебійним електропостачанням, водопостачанням, теплопостачанням, газопостачанням, каналізацією, експлуатаційним обслуговуванням згідно технічних характеристик.

Відповідно до пункту 3.1 Договору від 01.10.2022 розмір орендної плати - за 1 кв.м., з урахуванням індексації, складає - 140 грн. 00 коп. з ПДВ. Загальна сума орендної плати за користування об`єктом становить - 3 060 грн. 40 коп. з ПДВ.

В строк до 31.10.2022 орендар сплачує орендодавцю орендну плату за останній місяць оренди та компенсації/оплати операційних (експлуатаційних) витрат за останній місяць, а саме в розмірі: 3 497 грн 60 коп. з ПДВ (підпункт 3.1.1 Договору від 01.10.2022).

Орендар додатково сплачує орендодавцю 150 грн. 00 коп. в місяць для утримання та функціонування контрольно-пропускного пункту із розрахунку на один транспортний засіб (автомобіль) орендаря, список транспортних засобів орендар подає на початку кожного місяця, завіривши підписом повноваженого представника (керівника) та печаткою орендаря (підпункт 3.1.2 Договору від 01.10.2022).

Пунктом 3.2 Договору від 01.10.2022 визначено, що орендна плата сплачується авансом (наперед), не пізніше 15 числа місяця, за який здійснюється оплата, за кожний квадратний метр орендованого об`єкту оренди згідно з пунктом 3.1 договору.

Згідно з пунктом 3.3 Договору від 01.10.2022 орендна плата сплачується орендарем з моменту підписання акту приймання-передачі майна відповідно до пункту 6.3 договору.

Відповідно до пункту 3.7 Договору від 01.10.2022 компенсація витрат за комунальні послуги з електропостачання, водопостачання, каналізації, опалення, експлуатаційного обслуговування (включає вивіз сміття, ТПВ, витрати на технічне обслуговування протипожежної сигналізації) проводиться орендарем у термін до 15 (п`ятнадцятого) числа наступного за звітним місяцем, у сумі, пропорційно займаної площі в комплексі. Компенсація витрат за комунальні послуги здійснюється виходячи з тарифів, нормативів і правил, встановлених відповідними компетентними органами державної влади, місцевого самоврядування або організаціями, які надають такі послуги на підставі рахунків наданих орендодавцем.

Підпунктом 3.7.1 Договору від 01.10.2022 визначено, що компенсація/оплата операційних (експлуатаційних) витрат здійснюється щомісячно орендарем орендодавцю - за 1 кв.м. об`єкта оренди в розмірі 20,00 грн., включаючи ПДВ - 3,33 грн., протягом 5 (п`яти) днів з моменту виставлення рахунку. При цьому сторони домовилися, що під операційними (експлуатаційними) витратами розуміються: технічне обслуговування і ремонт загальних технічних приміщень, інженерних систем нежитлового приміщення, в якому знаходиться об`єкт оренди; утримання місць загального користування; прибирання території, прилеглої до нежитлового приміщення; цілодобове спостереження за територією, прилеглої до нежитлового приміщення; інші послуги, необхідні для утримання нежитлового приміщення, в якому знаходиться об`єкт оренди.

Відповідно до пункту 3.8 Договору від 01.10.2022 по закінченню поточного місяця сторони складають Акт наданих послуг, що підписується уповноваженими представниками сторін; орендодавець направляє орендарю Акт надання послуг, а орендар підписує його та протягом п`яти днів з дня отримання та повертає орендодавцю.

В разі порушення пункту 2.2.4 Договору орендар звільняється від сплати орендної плати на весь період відсутності будь-якої з комунальних послуг (пункт 3.9 Договору від 01.10.2022).

Договір починає свою дію з моменту його підписання сторонами і скріплення їх печатками, та діє до 31.01.2023. Строк оренди починає обчислюватися з моменту передачі об`єкту оренди орендарю за актом прийому-передачі та триває до повернення об`єкту оренди за відповідним актом (пункт 5.1 Договору від 01.10.2022).

Відповідно до пункту 6.1 Договору від 01.10.2022 об`єкт оренди повинен бути переданим орендодавцем орендарю не пізніше п`яти днів з моменту підписання договору.

Передача об`єкту оренди здійснюється за актом приймання-передачі, підписання якого свідчить про фактичну передачу об`єкту оренди в оренду (пункт 6.3 Договору від 01.10.2022).

Пунктом 6.4 Договору від 01.10.2022 визначено, що після закінчення терміну оренди орендар зобов`язаний повернути орендодавцю об`єкт оренди, протягом двох днів до моменту закінчення строку дії договору за актом повернення майна.

Згідно з пунктом 6.5 Договору від 01.10.2022 в разі затримки передачі орендованих приміщень в термін, визначений пунктом 6.4 договору орендар сплачує орендодавцю подвійну ставку орендної плати за весь час затримання передачі орендованого майна.

Також сторонами було підписано План-схему офісних приміщень Адміністративної будівлі літ. А-2 ((Додаток 2 до Договору від 01.10.2022) (а.с.33 зворотня сторона).

На виконання умов Договору від 01.10.2022 сторонами було складено акт від 01.10.2022 (Додаток №1 до Договору від 01.10.2022) прийому-передачі частини приміщень будівлі, за яким орендодавець передав, а орендар прийняв у користування об`єкт оренди (а.с. 34).

Як вбачається з умов Договору від 01.10.2022 останній день строку його дії - 31.01.2023.

Позивач зазначає, що хоча Договір від 01.10.2022 й припинив свою дію, відповідач приміщення не звільнив, чим порушив пункт 6.4 Договору від 01.10.2022.

28.02.2023 позивачем скеровано на адресу відповідача претензію-вимогу від 28.02.2023 №059/23/0644, у якій вимагає погасити існуючу заборгованість в сумі 53 514 грн. 78 коп. та, на виконання умов Договору щодо повернення майна з строкової оренди, підписати акт прийому-передачі до Договору оренди від 01.10.2022 (а.с. 36-37).

Також позивач у претензії-вимозі від 04.05.2023 №т/д 26, яка була отримана представником відповідача 31.05.2023, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на претензії, вимагає погасити існуючу заборгованість в розмірі 63 356 грн. 17 коп. та, на виконання умов Договору щодо повернення майна з строкової оренди, підписати акт прийому-передачі до Договору оренди від 01.10.2022 (а.с. 38).

В подальшому сторонами було підписано акт від 31.05.2023 прийому-передачі частини приміщень будівлі за яким орендар передав, а орендодавець прийняв об`єкт оренди. Також відповідно до вказаного акта сторони підтверджують, що станом на 30.04.2023 загальна заборгованість орендаря перед орендодавцем складає 67 661 грн. 30 коп. (а.с. 35).

Відповідно до бухгалтерської довідки позивача про наявність заборгованості за контрагентом ТОВ "Будівництво власного сучасного довкілля", у зв`язку з невиконанням умов Договору оренди частини нерухомого майна №ДР10-10-22 від 01.10.2022 за період з 01.10.2022 по 31.05.2023 сума заборгованості відповідача складає 41 260 грн. 73 коп. (а.с. 39).

Позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за Договором від 10.01.2022 №ДР-10-01-22 у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 26 817 грн. 29 коп., та внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати, а також з повернення орендованого майна з оренди за Договором від 01.10.2022 №ДР-01-10-22, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 41 260 грн. 73 коп.; що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частинами 1, 3, 6 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності; об`єктом оренди може бути, зокрема, нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (абзац 1 частини 1 статті 762 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 3, 5 статті 762 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності; розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (частина 1 статті 286 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново- господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що:

- Договір від 10.01.2022 №ДР10-01-22 був розірваний сторонами 30.09.2022 (останній день строку його дії). Відповідно до бухгалтерської довідки позивача заборгованість за вказаним Договором станом на 30.09.2022 (на день його розірвання сторонами) складає 26 817 грн. 29 коп.;

- Договір від 01.10.2022 №ДР-01-10-22 діяв до 31.01.2022 включно. Проте, відповідач орендоване приміщення у строк, встановлений Договором (пункт 6.4 Договору) позивачу не повернув. Так, об`єкт оренди було повернуто позивачу лише 31.05.2023, про що свідчить підписаний сторонами акт. Відповідно до бухгалтерської довідки позивача заборгованість за вказаним Договором станом на 31.05.2023 (на день повернення об`єкта оренди) складає 41 260 грн. 73 коп.

Суд зауважує, що у пункті 2 прохальної частини позовної заяви позивачем невірно зазначено загальну суму стягнення за Договором від 01.10.2022 №ДР-01-10-22, так позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі 66 032 грн. 35 коп., з яких 41 260 грн. 73 коп. - сума основного боргу, 530 грн. 28 коп. - інфляційні нарахування, 827 грн. 20 коп. - 3% річних та 8 824 грн. 14 коп. - пеня за Договором від 01.10.2022 №ДР-01-10-22.

Тоді, як вбачається після перевірки загальна сума, заявлена до стягнення за Договором від 01.10.2022 №ДР-01-10-22 складає 51 442 грн. 35 коп. (41 260 грн. 73 коп. (заборгованість з орендної плати) + 530 грн. 28 коп. (інфляційні нарахування) + 827 грн. 20 коп. (3% річних) + 8 824 грн. 14 коп. (пеня)).

Враховуючи викладене, позивачем не вірно визначено й ціну позову.

Так, ціна позову становить 88 195 грн. 67 коп. (36 753 грн. 32 коп. + 51 442 грн. 35 коп.).

На момент розгляду справи доказів сплати заборгованості з орендної плати за Договорами позивачу відповідачем не надано.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за Договорами оренди в загальному розмірі 68 078 грн. 02 коп., що складає 26 817 грн. 29 коп. - заборгованість за Договором від 10.01.2022 №ДР-10-01-22 та 41 260 грн. 73 коп. - заборгованості за Договором від 01.10.2022 №ДР-01-10-22 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо нарахування пені

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно; якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 1, 2 статті 550 Цивільного кодексу України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України законодавець передбачає застосування штрафних санкцій, у разі якщо їх розмір законом не визначено, у розмірі, визначеному умовами господарського договору, а також надає сторонам право встановлювати різні способи визначення штрафних санкцій, - у відсотковому відношенні до суми зобов`язання (виконаної чи невиконаної його частини) або у певній визначеній грошовій сумі, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Положення частини 6 статті 231 Господарського кодексу України регулюють виключно правовідносини сторін щодо їх відповідальності за невиконання грошових зобов`язань, передбачаючи їх встановлення у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Разом з тим за частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України, як спеціальною нормою, яка регулює відповідальність за порушення строків розрахунків, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Також за статтями 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким Розділ IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України доповнений пунктом 7: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятою відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 20.05.2020 №392, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 №1236, від 17.02.2021 №104, від 21.04.2021 №405, від 23.02.2022 №229, від 27.05.2022 № 630 був неодноразово продовжений.

Так, Кабінет Міністрів України постановою від 19.08.2022 №928 вніс зміни, зокрема, до Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Вони передбачають, що продовжено термін дії карантину та обмежувальних протиепідемічних заходів в Україні для запобігання розповсюдженню COVID-19 до 31.12.2022. В подальшому дію карантину продовжено до 30.06.2023 включно.

Отже, вищевказаним законом строк, встановлений, зокрема частиною 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, продовжено на строк дії карантину.

Відповідно до пункту 4.3 Договорів від 10.01.2022 №ДР-10-01-22, від 01.10.2022 №ДР-01-10-22 про оренду частини нерухомого майна у випадку прострочення сплати орендних платежів та комунальних послуг орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення.

Як вбачається, позивачем за прострочення відповідачем грошового зобов`язання нараховано пеню, а саме:

- за Договором від 10.01.2022 за загальний період з 01.04.2023 по 30.09.2023 включно в розмірі 6 389 грн. 12 коп.;

- за Договором від 01.10.2022 за загальний період з 01.06.2023 по 30.11.2023 включно в розмірі 8 824 грн. 14 коп.

Суд погоджується з розрахунком пені за Договором від 01.10.2022, вважає його арифметично правильним.

Проте, як вбачається, позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування пені за Договором від 10.01.2022, оскільки строк дії карантину було визначено по 30.06.2023 включно, тому кінцевою датою нарахування пені за Договором від 10.01.2022 є 30.06.2023.

Отже, після перевірки розрахунку судом, розмір пені за Договором від 01.01.2022 за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 включно складає 3 342 грн. 98 коп.

Загальний розмір пені становить 8 824 грн. 14 коп. + 3 342 грн. 98 коп. = 12 167 грн. 12 коп. (з 01.04.2023 по 30.11.2023).

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Щодо нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань

Згідно з частинами 1, 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається, позивач зазначає, що інфляційні нарахування здійснено по 30.01.2024, проте фактично інфляційні нарахування здійснено по 31.12.2023 включно в загальному розмірі 3 003 грн. 94 коп., а саме:

- за Договором від 10.01.2022 за загальний період з 01.10.2022 по 31.12.2023 включно в розмірі 2 473 грн. 66 коп.;

- за Договором від 01.10.2022 за загальний період з 01.06.2023 по 31.12.2023 включно в розмірі 530 грн. 28 коп.

Також позивачем нараховано 3% річних за загальний період з 01.10.2022 по 30.01.2024 включно в розмірі 1 900 грн. 45 коп., а саме:

- за Договором від 10.01.2022 за загальний період з 01.10.2022 по 30.01.2024 включно в розмірі 1 073 грн. 25 коп.;

- за Договором від 01.10.2022 за загальний період з 01.06.2023 по 30.01.2024 включно в розмірі 827 грн. 20 коп.

Суд погоджується з наданими розрахунками, вважає їх арифметично правильними.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Як вбачається, позовна заява у даній справі була подана позивачем до суду в електронній формі через "Електронний суд", отже сума судового збору, яку мав сплатити позивач складає 4 844 грн. 80 коп. (2 422 грн. 40 коп. х 2). Проте позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 6 056 грн. 00 коп., що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 1 211 грн. 20 коп. (6 056 грн. 00 коп. - 4 844 грн. 80 коп..).

Отже, за клопотанням позивача підлягає поверненню останньому з Державного бюджету судовий збір в розмірі 1 211 грн. 20 коп., як сплачений в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 4 644 грн. 03 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локіс" (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 13, кімн. 207; ідентифікаційний код 30316895) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво власного сучасного довкілля" (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 7, кв. 11; ідентифікаційний код 43848878) про стягнення 88 195 грн. 67 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівництво власного сучасного довкілля" (49010, м. Дніпро, вул. Лазаряна, буд. 7, кв. 11; ідентифікаційний код 43848878) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локіс" (49000, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, корп. 13, кімн. 207; ідентифікаційний код 30316895) 68 078 (шістдесят вісім тисяч сімдесят вісім) грн. 02 коп. - заборгованості, 3 003 (три тисячі три) грн. 94 коп. - інфляційних нарахувань, 1 900 (одна тисяча дев`ятсот) грн. 45 коп. - 3% річних, 12 167 (дванадцять тисяч сто шістдесят сім) грн. 12 коп. - пені та 4 644 (чотири тисячі шістсот сорок чотири) грн. 03 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

22.05.2024