Ухвала

від 20.05.2024 по справі 910/3007/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

20.05.2024Справа № 910/3007/24

Суддя Господарського суду міста Києва Селівон А.М., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД РЕДУТ" 02660, місто Київ, ВУЛИЦЯ М.РАСКОВОЇ, будинок 21, кімната 907

до Locci S.R.L. Via Rugerro Grieco, 34, 50051 - Castelfiorentino (FI), Italy, C.F. 04466990480

про стягнення 4816,35 Євро

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД "Редут" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Locci Agricoltura S.R.L. (Італія) про стягнення 4 816,35 євро, а саме 2 310,00 Євро боргу та 2 506,35 Євро пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами Контракту № 17/10-2019 від 17.10.2019 року, зі змінами, внесеними додатковою угодою № 1 від 01.12.2020 року, в частині своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивачем нарахована пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2024 року залишено позовну заяву б/н від 04.01.2024 року без руху, встановлено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 року за заявою позивача продовжено строк усунення недоліків позовної заяви на 15 днів.

Через систему «Електронний суд» 07.05.2024 року від позивача на виконання вимог ухвали суду від 31.03.2024 року надійшла заява б/н від 06.05.2024 року про усунення недоліків позовної заяви, розглянувши яку суд встановив, що недоліки позовної заяви, які зумовили залишення її без руху, позивачем усунено.

Поряд із цим суд зазначає, що відповідно до наданої позивачем на усунення недоліків позовної заяви виписки з реєстру господарських товариств Торгово-промислової, ремісничої, сільськогосподарської та промислової палати Флоренції, з доданим офіційно засвідченим перекладом її на українську мову, назвою відповідача є Locci S.R.L., юридична адреса - Via Rugerro Grieco, 34, 50051 - Castelfiorentino (FI), Italy, що не відповідає даним щодо найменування та адреси відповідача, зазначеним позивачем у вступній та прохальній частині позовної заяви, а також поданих заявах про усунення недоліків та про продовження процесуального строку для усунення недоліків.

В свою чергу, дослідивши матеріали позовної заяви, враховуючи відсутність підстав для застосування процесуальних наслідків недодержання вимог ст.ст. 162, 164, 172 ГПК України, оскільки позовна заява відповідає вимогам, викладеним у вказаних статтях господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

При цьому за приписами ч. 5 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Враховуючи вищенаведені положення Господарського процесуального кодексу України, з огляду на характер спірних правовідносин, заявлені позивачем вимоги та предмет доказування у даній справі, оскільки ціна позову у даній справі не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та враховуючи незначну складність справи, за відсутності клопотань про інше та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за правилами спрощеного провадження на підставі частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Таким чином, зважаючи на відсутність відповідних клопотань та підстав для розгляду даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін з ініціативи суду, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В свою чергу, судом за позовними матеріалами встановлено, що відповідачем у позові визначене товариство Locci S.R.L., Via Rugerro Grieco, 34, 50051 - Castelfiorentino (FI), Italy, P.IVA, C.F. 04466990480, яке є нерезидентом України, інформація щодо наявності на території України офіційно зареєстрованого представництва відповідача на момент вирішення питання про відкриття провадження у справі у суду відсутня.

За приписами ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право, Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності всіх фізичних осіб незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Під змагальністю сторін, згідно зі ст. 13 ГПК України, розуміється те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 365 Господарського процесуального кодексу України іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно статті 367 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

У відповідності до Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19.10.2000 року Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах, укладеної 15.11.1965 року в м. Гаага. Італійська Республіка приєдналась до вказаної Конвенції 25.11.1981 року.

Оскільки Україна та Італійська Республіка приєднались до Конвенції, її положення є обов`язковими для обох країн.

Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що ця Конвенція застосовується у цивільних або комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно зі статтею 2 Конвенції кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3 - 6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом.

Статтями 2-3 Конвенції визначено, що кожна Договірна Держава призначає Центральний Орган, обов`язком якого є отримання прохань про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав, і здійснення процесуальних дій відповідно до положень статей 3-6. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Орган влади чи судовий працівник, компетентний відповідно до права запитуючої Держави, направляють Центральному Органу запитуваної Держави прохання згідно з формуляром, що додається до цієї Конвенції, без потреби легалізації або виконання інших аналогічних формальностей.

Згідно зі ст. 17 Конвенції позасудові документи, видані органами влади та судовими працівниками однієї Договірної Держави можуть бути передані з метою вручення в іншу Договірну Державу способами та відповідно до положень цієї Конвенції.

За приписами ст. 18 Конвенції кожна Договірна Держава може призначити інші органи влади на додаток до Центрального Органу і визначити обсяг їх компетенції. Запитуючий орган, однак, в будь-якому випадку має право звернутися з проханням безпосередньо до Центрального Органу.

Так, Уповноваженим органом Італійської Республіки є Ufficio Unico Ufficiali Giudiziari presso la Corte d'Appello di Roma (Viale Giulio Cesare, 52, 00192 ROMA), до якого слід направляти прохання про вручення документів, що виходять від інших Договірних Держав.

При цьому пунктом а) статті 10 Конвенції передбачено, якщо запитувана держава не заперечує, то ця Конвенція не обмежує можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном.

З інформації, розміщеної на сайті Конвенції: https://www.hcch.net вбачається також відсутність заперечень Італійської Республіки щодо способів передачі документів, передбачених у статті 10 Конвенції.

Відповідно до п. 2.3 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року № 1092/5/54 (далі - Інструкція) документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Переклад здійснюється фахівцем, запрошеним до відповідного суду України, або засвідчується уповноваженим перекладачем, або нотаріально.

Згідно з листами Вищого господарського суду України № 01-8/1798 від 15.10.2004 року та Міністерства юстиції України від 04.10.2004 року № 25а-84-04 витрати по перекладу документів та оплаті за їх вручення, на стадії судового розгляду повинна нести заінтересована сторона, а після розгляду справи, згадані витрати повинні розподілятись відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, з метою реалізації принципу процесуальної економії та належного повідомлення відповідача товариства Locci S.R.L., Italy про дату, час і місце розгляду даної справи, враховуючи норми Конвенції, відправлення судових документів здійснюється шляхом направлення документів для їх подальшого вручення безпосередньо відповідачу - Locci S.R.L., номер у господарчо-адміністративному реєстрі підприємств FL-452262, за адресою останнього згідно виписки з реєстру господарських товариств Торгово-промислової, ремісничої, сільськогосподарської та промислової палати Флоренції, а саме: Via Rugerro Grieco, 34, 50051 - Castelfiorentino (FI), Italy, C.F. 04466990480, у зв`язку з чим необхідно здійснювати вручення відповідачу судових документів та матеріалів по справі в нотаріально засвідченому перекладі на італійську мову відповідно до вимог Конвенції.

Також суд наголошує, що відповідно до п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції кожна договірна держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої статті 15 Конвенції може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією; з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців; не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Разом з тим суд зазначає, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: правова та фактична складність справи, поведінка заявника, інших учасників справи та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (справи "Фрідлендер проти Франції", "Федіна проти України", "Матіка проти Румунії", "Літоселітіс проти Греції").

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії"). Таким чином, у кожній справі постає питання оцінки, що залежатиме від конкретних обставин.

Окрім того, суд звертає увагу на введення з 24.02.2022 року військового стану в Україні через агресію Російської Федерації проти України, а також, відповідно, спричинені внаслідок дій країни-агресора випадки оголошення повітряних тривог, планового/аварійного відключення енерго-, водопостачання в місті Києві та інших містах.

За таких обставин, враховуючи наведене вище, з метою забезпечення розумного балансу між нормами статті 3 Конституції України та положеннями статті 2 Господарського процесуального кодексу України, які визначають завдання господарського судочинства, недопущення порушення процесуальних прав сторін, повного та всебічного з`ясування обставин справи та для подальшого розгляду спору, а також для надання учасникам справи достатнього строку на вчинення певних процесуальних дій та враховуючи необхідність належного повідомлення відповідача про відкриття Господарським судом міста Києва провадження у справі № 910/3007/24 відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України та ст. 10 Конвенції, суд вважає за необхідне вжити всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи №910/3007/24 судом, зокрема, шляхом зобов`язання позивача направити скан-копії перекладу на італійську мову даної ухвали та позовної заяви з додатками на офіційну електронну пошту відповідача, зазначену у виписці з реєстру господарських товариств Торгово-промислової, ремісничої, сільськогосподарської та промислової палати Флоренції: locciagricolturasas@legalmail.it, докази чого надати суду разом із перекладеними матеріалами для їх направлення судом безпосередньо до відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, ч. 2 ст. 169, ст.ст. 176, 234, 235, 247, 252, 365-367 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

2. Розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

3. Зобов`язати позивача у строк до 03.06.2024 року включно:

- надати суду належним чином нотаріально засвідчені копії перекладу на італійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 року, позовної заяви б/н від 04.01.2024 року та доданих до неї документів у 3 (трьох) примірниках для направлення відповідачеві безпосередньо, а також направити скан-копії такого перекладу на офіційну електронну пошту Locci S.R.L. - locciagricolturasas@legalmail.it, з наданням відповідних доказів.

4. Встановити відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Відповідачу надати суду докази направлення відзиву та заперечень на адресу позивача.

Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України).

Звернути увагу відповідача, що відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

5. Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов (якщо такий буде подано). Позивачу надати суду докази направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.

6. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов`язки, передбачені ст. 46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч. 2, 3, 5 ст. 46 ГПК України).

7. Повідомити учасників справи, що додаткові письмові докази, висновки експертів, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані до суду у строк до 21.06.2024 року (включно), з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням основних засад (принципів) господарського судочинства, зокрема, змагальності та рівності всіх учасників процесу перед законом та судом.

8. Звернути увагу сторін, що збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених ГПК України (ч. 1 ст. 14 ГПК України).

9. Також суд наголошує на необхідності дотримання вимог частини 6 статті 6 ГПК України в частині обов`язкової реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, та можливості ознайомлення з матеріалами справи через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами, а також зазначає про процесуальні наслідки, передбачені ГПК України, невчинення відповідних дій щодо реєстрації електронного кабінету.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Селівон

До відома сторін: ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп`ятниці з 14.00 до 16.00 год. у приміщенні Господарського суду міста Києва за наявності завчасно (не менш як за добу) поданого через канцелярію суду клопотання. У разі з`явлення представника до суду для ознайомлення з матеріалами справи, останній повинен при собі мати документ, що посвідчує особу та документ, що підтверджує його повноваження (оригінал для огляду та його копію для долучення до матеріалів справи).

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.